dechat

У Німеччині політика від «АдН» підозрюють в нападі з бейсбольною биткою на підлітка Щодо політика з ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» («АдН») ведеться розслідування за підозрою в нападі на 14-річного хлопчика, якого заскочили за псуванням одного з передвиборчих плакатів партії. Інцидент стався в місті Штендаль усього за кілька тижнів до виборів у східній землі Саксонія-Ангальт. Медіа з посиланням на Управління кримінальної поліції землі (LKA) повідомили, що хлопчика разом з іншими підлітками було спіймано на гарячому під час псування плаката «АдН». Підозрюють, що далі сталась сутичка, під час якої як стверджується, "було використано тупий предмет". Повідомляється, що один із підлітків отримав легкі травми, і йому було надано медичну допомогу. Громадська телерадіокомпанія MDR повідомила, що «тупим предметом» у даному випадку була бейсбольна бита. Новина за посиланням: https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/08/15/7243554/ Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

Handelsblatt: внутрішнє листування суперечить заявам ХДС щодо податків У Німеччині розгорається новий конфлікт між ХДС/ХСС та СДПН через податкову реформу. ХДС зараз виступає проти запланованого підвищення податків для неприбуткових організацій та скасування…

Handelsblatt: внутрішнє листування суперечить заявам ХДС щодо податків У Німеччині розгорається новий конфлікт між ХДС/ХСС та СДПН через податкову реформу. ХДС зараз виступає проти запланованого підвищення податків для неприбуткових організацій та скасування податкової пільги на знижки для працівників. Однак внутрішні листи між Відомством федерального канцлера та Мінфіном, які отримало Handelsblatt, свідчать про інше: представники Союзу погодили ці заходи, причому, двічі. У листі від 10 квітня прямо зазначено, що відповідні пункти були «узгоджені». За даними видання, той самий перелік заходів погодили і під час переговорів 23 червня за участю Фрідріха Мерца, Торстена Фрая, Єнса Шпана та Александера Добріндта. Йдеться про відносно невеликі суми — загалом близько 300 млн євро додаткових надходжень. Але політично питання значно важливіше: напередодні трьох земельних виборів у вересні ХДС не хоче виглядати партією, яка підвищує податки. У СДПН звинувачують ХДС/ХСС у спробі перекласти відповідальність за недостатні податкові послаблення на соціал-демократів. Канцлер Мерц, за даними видання, вже отримав претензії від Ларса Клінґбайля. У СДПН вважають, що внутрішня сварка коаліції зрештою грає на руку лише AfD.

Зцілення від ХДС: на двох виборчих плакатах одна жінка — то в інвалідному візку, то без нього У Саксонії-Ангальт в фокусі історія навколо передвиборчих плакатів головного кандидата CDU та прем’єр-міністра землі Свена Шульце. На двох плакатах зображена одна й та сама жінка: на одному вона сидить в інвалідному візку, на іншому — стоїть поруч із Шульце. У соцмережах це спричинило хвилю насмішок. Користувачі жартують, що Шульце нібито «зцілив» жінку, а опоненти використовують ситуацію для критики його виборчої кампанії. Фотограф Стеффен Бьоттхер підтвердив, що сцени були постановочними. Він пояснив, що команді було складно знайти людей, готових брати участь у політичній фотосесії. Експерти зазначають, що постановочні сцени на політичних плакатах є звичайною практикою. Водночас фотографи назвали цей випадок «недбалістю» та «грубим введенням в оману»

Австрія викрила мережу обходу санкцій, через яку обладнання потрапляло до російського ВПК За даними австрійського МВС, через компанію, зареєстровану у Відні, до Росії постачали високоспеціалізовані верстати та інструменти. Їх використовували, зокрема, для виробництва двигунів для крилатих ракет і бойових літаків. Схему організували через мережу компаній у Туреччині, ОАЕ, Гонконзі, Білорусі, Киргизстані, Південній Кореї, Польщі та Литві. Щоб приховати кінцевого отримувача, використовували підроблені декларації про кінцеве використання товарів. Насправді обладнання надходило підприємствам, пов’язаним із російським державним оборонним концерном «Ростех». За даними Reuters, з 2022 року вдалося підтвердити постачання російським оборонним підприємствам товарів на суму понад 3,3 млн євро. Австрійські слідчі провели обшуки у серпні 2025 року, вилучивши близько 40 носіїв даних. У травні 2026 року було затримано головного підозрюваного — 28-річного громадянина Білорусі, який був директором і співвласником віденської компанії. Під час операції також конфіскували верстати з ЧПК та спеціальні інструменти вартістю близько 140 тисяч євро. Державний секретар Австрії з питань розвідки Йорг Ляйтфрід назвав обхід санкцій серйозною загрозою та наголосив, що європейські технології не повинні через треті країни потрапляти до виробництва російської зброї.

Німецькі політики вимагають закриття Російського дому: які є варіанти На тлі підозр у можливому використанні Російського дому в Берліні як прикриття для діяльності російських спецслужб німецькі політики закликають посилити заходи проти установи. Депутат ХДС Родеріх Кізеветтер заявив, що Російський дім може бути «політичним інструментом Росії», а тепер звернув увагу і на його незвично високе споживання електроенергії, яке, на його думку, може свідчити про використання технічно складного обладнання. Представниця ВДП Марі-Агнес Штрак-Циммерманн закликала до закриття установи, заявивши: «Посеред Берліна сидить ворог свободи — і ми просто спостерігаємо». У Берліні обговорюють різні варіанти. Зелені хочуть перевірити, як можна обмежити діяльність Російського дому. Водночас берлінська ХДС не закликає безпосередньо до закриття, але виступає за використання всіх юридичних можливостей для припинення російської пропагандистської діяльності. Юридично повністю закрити Російський дім непросто. Нерухомість регулюється окремою угодою між Німеччиною та Росією, укладеною на 99 років, яка не передбачає дострокового розірвання. Водночас існує угода 2011 року про діяльність культурних та інформаційних центрів. Її можна розірвати раз на п’ять років — наступна можливість з’явиться у грудні. Однак такий крок матиме наслідки і для Німеччини, оскільки угода також регулює діяльність Goethe-Institut у Москві.

Німеччина розширює повноваження зовнішньої розвідки у звʼязку з постійною загрозою з боку рф. Відтепер їхні шпигуни зможуть здійснювати акти саботажу, проводити наступальні кібероперації та проводити більш агресивні власне шпигунські дії. Іншою причиною…

Німеччина розширює повноваження зовнішньої розвідки у звʼязку з постійною загрозою з боку рф. Відтепер їхні шпигуни зможуть здійснювати акти саботажу, проводити наступальні кібероперації та проводити більш агресивні власне шпигунські дії. Іншою причиною для розширення обовʼязків розвідки називають побоювання, що президент США Дональд Трамп зможе зупинити або використати обмін розвідувальними даними, на який Німеччина сильно покладається, у власних цілях. «Наша місія полягає в постійній адаптації захисного мандату держави до цих нових сценаріїв загроз», — очільник МВС Німеччини. ▪️Німецьку зовнішню розвідку заснували в 1956-му році з набагато більшими правовими обмеженнями, ніж розвідувальні агентства інших країн. Причина для цього — запобігання повторенню зловживань, скоєних нацистським шпигунським апаратом. Водночас це зробило Німеччину особливо залежною від США з точки зору розвідданих. Фото — Getty images.

Німеччина популярна в арабському світі, але не має достатнього впливу Німеччина має переважно позитивний імідж у країнах арабського світу, однак її політичний вплив у регіоні залишається обмеженим. Про це свідчить нове опитування, проведене на замовлення Фонду Конрада Аденауера у семи арабських країнах. Дослідження проводили з 8 травня до 3 липня 2026 року. У ньому взяли участь понад 8400 людей із Марокко, Тунісу, Єгипту, палестинських територій, Йорданії, Лівану та Сирії. Найпозитивніше Німеччину сприймають у Сирії — 73% опитаних мають позитивне ставлення до країни. У Тунісі цей показник становить 70%. Високі результати також зафіксовані в Йорданії та Марокко. Водночас у Лівані позитивно ставляться до Німеччини 44% респондентів, а на палестинських територіях — лише 38%. Попри популярність, Німеччину не вважають одним із ключових впливових гравців регіону. У Сирії лише 1,3% опитаних назвали Берлін найбільш впливовою державою, у Тунісі — 2,2%. Натомість у низці країн більший вплив приписують Франції та Італії. Винятком є Сирія. Саме там Німеччина не лише має високий рівень популярності, а й сприймається як більш впливовий гравець. 27% сирійців назвали канцлера Фрідріха Мерца європейським главою уряду з найкращою політикою щодо Близького Сходу. На думку опитаних, головною мотивацією німецької політики на Близькому Сході є економічні інтереси. У Сирії так вважають 25%, у Йорданії — 35%, у Тунісі — 34%, у Марокко — 24%, а в Єгипті — 21%. Водночас особливі відносини Німеччини з Ізраїлем не стали головним фактором у відповідях. Автори дослідження зазначають, що Німеччину в регіоні сприймають не як однозначного союзника Ізраїлю, а як державу, яка переслідує власні різноманітні інтереси. Її також бачать передусім як сильну економічну державу. Серед інших міжнародних гравців найвищі оцінки отримав Китай — позитивно його сприймають 86% респондентів у Йорданії та 81% у Тунісі. США мають переважно позитивний імідж у Марокко, Сирії та Йорданії

Вагенкнехт готова відкрити AfD шлях до влади в Саксонії-Ангальт Лідерка BSW Сара Вагенкнехт заявила, що її партія може фактично відкрити шлях до влади для AfD після виборів у Саксонії-Ангальт. Вона пояснила, що BSW виступає за зміну нинішнього прем’єра від CDU та створення уряду з «позапартійним» главою і змінною більшістю. Якщо інші партії відмовляться від такої моделі, BSW може утриматися під час третього туру виборів прем’єр-міністра. У такому разі кандидат AfD теоретично зможе перемогти простою більшістю голосів у ландтазі. Вагенкнехт заявила, що політика «брандмауера» проти AfD провалилася. На її думку, недемократично виключати з участі в управлінні партію, яку підтримують близько 40% виборців. За останнім опитуванням Insa, AfD зараз має 42% підтримки в Саксонії-Ангальт, а BSW — 5%. Тож саме позиція партії Вагенкнехт може стати вирішальною після виборів. Водночас інше опитування, проведене infratest dimap, не прогнозує проходження BSW до ландтагу. У такому разі партії, які виключають співпрацю з AfD, разом отримували б близько 49% голосів.

🇩🇪 Бундестаг планує розширити повноваження розвідувальних служб Їм хочуть дозволити проводити превентивні кібератаки проти російських виробників безпілотників. #Німеччина Підписатись на Мілітарний

Праворадикальний і проросійський журнал compact видав спецвипуск у форматі коміксу з нагоди виборів на Сході. Називається він “Uli rettet Deutschland” (“Улі рятує Німеччину”), де головний кандидат від АдН в Саксонії- Ангальт представлений у формі супергероя. На одному з коміксів премʼєр-міністр Північної Райн Вестфалії Гендрік Вюст з трибуни Бундестагу заявляє про виділення “ще 90 мільярдів євро для України як вияв солідарності”. На передньому плані — Зеленський, промовляє репліку “На цих йолопів можна покластися”. Тут цікаво, що про Вюста в медіа говорили як потенційного наступника Мерца випадку заміни, а ця тусовочка вже розглядає його як канцлера та свою потенційну мішень. Інша творчість інтелектуально пригнічених буде в коментарях. За надісланий матеріал дякую добрим людям щастя і здоровʼя вам

У СДПН закликають скликати позачерговий з’їзд та оновити керівництво партії У Соціал-демократичній партії Німеччини (СДПН) посилюється внутрішня критика керівництва. Робоча група партії з питань міграції та різноманіття закликала скликати восени позачерговий федеральний з’їзд, щоб переобрати керівництво. Очільники робочої групи Мехрія Аштуфтах та Оркан Оздемір заявили, що СДПН втратила підтримку виборців, а нинішня ситуація становить «загрозу для існування» партії на федеральному рівні. На їхню думку, нинішня модель керівництва на чолі з Барбель Бас та Ларсом Клінґбайлем зазнала провалу. Політики також виступили проти поєднання посад голови партії та федерального міністра. Бас очолює Міністерство праці, а Клінґбайль — Міністерство фінансів. За словами критиків, одночасне виконання урядових і партійних функцій не залишає їм достатньо часу для керівництва СДПН. Заклик до позачергового з’їзду прозвучав на тлі зростання невдоволення серед партійної бази. Раніше представники СДПН у Гессені вимагали провести голосування всіх членів партії щодо керівництва. У Північному Рейні-Вестфалії голова СДПН Білефельда Маркус Колльмаєр також закликав Бас і Клінґбайля зосередитися на міністерських посадах або на керівництві партією. Згідно зі статутом СДПН, позачерговий з’їзд може скликати правління партії. Також цього можуть вимагати низові організації, якщо відповідну ініціативу підтримають щонайменше дві п’ятих окружних організацій.

Дрон в аеропорту Лейпцига врізався в крило українського літака і дивом не вибухнув, повідомляє Die Zeit За інформацією видання, записи з камер спостереження аеропорту зафіксували, як ввечері (близько 19:30) 4 серпня якийсь об’єкт летів прямо на цей літак. Зрештою він влучив в одне з крил. Крила є особливо вразливими частинами літака, оскільки зазвичай у них розташовані паливні баки. Той, хто хоче підірвати літак, підриває бомбу саме там. Чому вибуховий пристрій не вибухнув, поки що незрозуміло. Ще подробиці: https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/08/10/7243257/ Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

Німецький топ-економіст розкритикував Пісторіуса за неефективні оборонні інвестиції Президент Кільського інституту світової економіки Моріц Шуларік розкритикував міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса за підхід до модернізації Бундесверу. В інтерв’ю Süddeutsche Zeitung Шуларік заявив, що значну частину з близько 700 млрд євро, які до 2030 року мають бути доступні для модернізації армії, уряд спрямовує на танки, фрегати та інші традиційні системи озброєнь. На його думку, Німеччині натомість слід значно більше інвестувати в технології майбутнього — штучний інтелект, робототехніку, дрони та супутникові системи. Економіст вважає, що Німеччина не має достатньої кількості людей для створення великої армії з тисячами військових, які керуватимуть традиційною технікою. Тому ставка має робитися на технологічну перевагу та автоматизацію. Шуларік також запропонував створити в канцелярії федерального канцлера посаду центрального координатора оборонних закупівель. Така людина, за його словами, повинна мати достатні політичні повноваження, щоб координувати роботу уряду, оборонної промисловості та стартапів. Окремо економіст закликав змінити сам підхід до військових закупівель. На його думку, Німеччині недостатньо просто купувати готову техніку — держава має інвестувати у виробничі потужності, які дозволять швидко нарощувати випуск озброєнь у разі війни. Замість замовлення невеликих партій складних систем Шуларік пропонує фінансувати створення цілих виробничих ліній. Наприклад, підприємство має бути здатне швидко збільшити виробництво з 200 до 2000 ракет на рік. Оскільки утримання таких резервних потужностей у мирний час економічно невигідне для компаній, держава, на його думку, повинна компенсувати бізнесу ці витрати.

У Німеччині створять новий центр для дослідження безпеки від дронів Після виявлення безпілотника з вибухівкою в аеропорту Лейпциг/Галле міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив про розширення досліджень у сфері протидії дронам. 18 серпня на випробувальному аеродромі Німецького центру авіації та космонавтики (DLR) у Кохштедті, Саксонія-Ангальт, планують створити спеціальний дослідницький центр. Там у реальних умовах тестуватимуть і розроблятимуть технології для виявлення та протидії безпілотникам. За словами Добріндта, новий центр має об’єднати наукові дослідження, технологічні розробки та потреби силових структур. Він наголосив, що швидкий розвиток дронів вимагає від Німеччини власних дослідницьких потужностей. Міністр також заявив, що Німеччина щодня стикається з проявами гібридної війни — шпигунством, саботажем, кібератаками та прихованими операціями іноземних держав. «Ми не перебуваємо у стані війни, але щодня є мішенню гібридної війни», — сказав Добріндт.

Крамп-Карренбауер та експосадовці США і Франції запропонували новий план щодо російських активів Колишня міністерка оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер, колишня міністерка Європи Франції Наталі Луазо та ексзаступник радника президента США з національної безпеки Даліп Сінгх закликали ЄС перебрати під свій контроль заморожені активи російського Центробанку. Йдеться приблизно про 210 млрд євро, більшість яких зберігається через бельгійський фінансовий інститут Euroclear. Автори пропозиції наголошують, що йдеться не про конфіскацію коштів: Росія формально залишатиметься їхнім власником, але управління та зберігання активів має перейти до нової структури ЄС. На їхню думку, це дозволить зменшити тиск на Бельгію, яка досі виступала проти використання російських активів через побоювання щодо можливих дій Москви. Натомість відповідальність за активи та пов’язані з ними ризики нестиме весь Євросоюз. Крамп-Карренбауер, Луазо та Сінгх вважають, що після передачі активів ЄС зможе використати їх для фінансування України за схемою так званої «репараційної позики». Кошти можуть бути спрямовані Києву зараз, а повернення позики відбудеться після того, як Росія виплатить Україні репарації. Автори пропозиції також попереджають, що час для такого рішення обмежений. Нинішня позика ЄС Україні на 90 млрд євро має бути використана вже наступного року, а майбутні вибори в країнах ЄС можуть привести до влади політичні сили, менш прихильні до подальшої підтримки України. На думку Крамп-Карренбауер, передача російських активів під контроль ЄС також посилила б переговорну позицію Києва та продемонструвала Кремлю, що спроба затягувати війну в очікуванні виснаження України та її союзників не спрацює.

🇩🇪Над базою Бундесверу, де відбуваються технічне обслуговування та ремонт систем протиповітряної оборони Patriot, зафіксували шість прольотів дронів. 👉 Більше – розповідаємо тут #Німеччина Підписатись на Мілітарний