tgindex
Lelyk Anna

Про екзистенціалізм, філософію, психологію, життя та анонси цікавого

Последний пост
17 авг.
Последнее чтение
02:56
Постов за неделю
1
Всего постов
21
Тип
открытый
Язык
украинский
Категория
Психология
В каталоге с
13 авг.
Подписчики
567
мало замеров
Замеров пока мало
Сутки
0
0,00%
Неделя
 
Месяц
 
Просмотров на пост
312
21 постов
Вовлечённость
55,0%
к подписчикам
Постов в день
0,1
всего 21
Упоминаний
0
каналов
Охват размещения
оценка
1/24сутки в ленте
64
1/48двое суток
73
1/72трое суток
79

Оценка по просмотрам недавних постов: пост набирает почти всё за первые сутки.

Посты

  • Дівчата, це виключно для вас Підготувала наступний цикл жіночого клубу Запуск у вересні Кількість місць дуже обмежено

  • Дівчата, ледь не забула написати тут Сьогодні, понеділок 10 серпня - друга зустріч жіночого клубу циклу присвяченого архетипу Деметри і відносинам мами та доньки Раптом хтось хотів - можете приєднатися 18:30 за київським часом 🙋🏼‍♀️

  • без подписи

  • Нещодавно відбувся наш літній кіноклуб - як завжди прекрасний Прекрасно все - фільм, простір, час, обговорювання, щирість, людяність, бажання взагалі думати про те життя, про усю цю драму. Але ж головне - люди. Я неймовірно ціную кожного учасника, і з кожною такою зустріччю все більше. Ділюся щедро бо знаю - кожен ведучий груп знає - що неможливо повторити чи відтворити те що талановито зробив хтось інший - це можливо тільки створити разом з учасниками, контекстом та ще різними Х-факторами. А я знаю, без зайвої лже-скромності, що те що роблю - роблю з душею і вкладаючи все чим наповнена сама. Отже до справи: Репліки під час обговорювання: «Фільм вважаю класним, коли кожного з героїв хочеться в певний момент вбити» «Я - це усі герої одночасно» «В мені є і він і вона і це капець як важко» «Я ненавиджу таких людей, через яких всі стають ворогами» «Що страшніше скоїти злочин про який не знають або мати намір на величезний злочин але не скоїти його?» «Ненавиджу коли мене ось так ковиряють лише з однією цілю - щоб впевнитися що я не гідна його» «Так буває що людина що відчуває провину, робить все щоб винними були інші» «Так це любов?» «Він постійно шукає відповіді в інших, і ніколи в собі» «Так в них є майбутнє?» Неймовірна кількість важливих питань повстає після перегляду фільма Це робить його вкрай терапевтичним і дуже крутим для кіноклубів та обговорень Такі питання я пропонувала для обговорення: ❓Чи варто розказувати іншим про усі свої «темні» сторони, наміри, минуле? ❓Чи зможе інша людина витримати це? ❓А якщо ні, то чи значить це що вона не здатна прийняти і полюбити? ❓Що таке прощення? ❓В чому різниця між тим щоб бути закоханим в ідеальний образ людини і любити саму людину? ❓Ну і де в решті решт треба шукати відповіді на усі ці питання? ❓І головне - чи є в них шанс? Чи є в нас всіх шанс? Фільм прям скажу чесно - хайлі рекомендид Я подивилася і одразу скидаю Саші - кажу просто срочно треба глянути. Саша знайшов коли час - глянув і одразу пише - 100% на кіноклуб, це фільм про… (залишу інтригу) І ще раз дякую всім, хто прийшов або хотів прийти А якщо ви хочете доєднатися до кіноклубів у Києві або онлайн -слідкуйте за анонсами бо то дійсно прекрасна подія Доречі - в оригіналі назва фільму «the Drama», але український переклад назви має суттєві сенси.

  • Поки киян лякають що буде страшна ніч Жити стало страшно. Точніше страшно померти. Мудрі кажуть, що так і треба жити - кожен день як єдиний і потенційно останній. Але де там в метушні мегаполісу у ХХІ сторіччі памʼятати про цінність життя. Тут би каву встигнути випити. Але зараз так воно реально. Бо знаєш, що вранці може не бути всього твого. Або тебе. Або твоїх. Останнє чомусь найстрашніше. Бо свою смерть неможливо насправді уявити. Як там філософ казав: там де є вона - немає мене, а там де є я - немає її. Весь день читаю про загрози та живу своє життя. А що ще робити? Заняття розтяжки коли боляче, але цей біль у станка такий приємний, живий. На ринку купляю черешню, полуницю, персики, малину. Буду знов пекти галету. Це буде друга творожна галета в моєму житті. Вкрай треба щоб було зараз смачно. Сьогодні ми вдвох з Хьюжиком але так явно відчуваю всіх своїх поряд. І готую нам всім. І нам всім буде смачно, хоч ми й далеко один від одного. Нещодавно на Подолі прям над кабінетом збивали шахед. Ось так серед біла дня. Ми сиділи з клієнткою мовчки - було страшно. Подумала - як прекрасно склалося моє життя - хто б з людей що зараз є в моєму житті не сидів в цей момент поряд - це людина з якою я готова перейти в засвіти. Це про вірність собі. Подарували Бабусі новий кнопковий телефон. Вона внесла моє імʼя і я виявилася першою в списку. Бабуся - дон Карлеоне. Вчора вона набрала мене вперше. Я відчула себе також важливою - дзвінок від боса. Гарчала трошки по телефону на Сашу. Бо страшно і нерви. А потім взяла свої гарчання назад. Бо і йому страшно. І в нього нерви. Хочеться щоб любові було більше ніж страху. А ще в мене на балконі французька грядка. Там ростуть чорнобривці, базилік, кінза, томати. Відчуваю десь тут сенс життя. Вічне повернення Ніцше це абсолютне «так» своєму життю. Коли приймаєш його настільки, що можеш переживати його безліч разів нічого не змінюючи. І от я прийшла до того. Зі всіма зрадами, болем, страхами, несправедливостями, розлуками, втратами… Готова його жити безліч разів. Просто хочу жити своє єдине життя. Смакувати. Дивитися та бачити. Слухати та чути. Таке воно життя з київських околиць у ХХІ сторіччі. А що у вас?

  • Тема фільму - ой. Купа тем Але на чому закцентувала я - відносини, довіра, чи вміємо ми приймати інших, сила наших упереджень, як наше минуле впливає на теперішнє та майбутнє, чи здатні ми простити близьку людину, прощення. Обережно - фільм надто терапевтичний і обговорення буде справжньою терапією

  • без подписи

  • без подписи

  • без подписи

  • 26 липня кіноклуб Київ Лише двічі на рік і це завжди 🔥 Залишилося два прекрасних місця 🙋🏼‍♀️

  • Друзі, знов для тих кого немає в соцмережах

  • без подписи

  • без подписи

  • без подписи

  • без подписи

  • без подписи

  • Дівчата це для вас Кого немає в соцмережах Сьогодні старт нового циклу жіночого клубу онлайн В відео трошки про що та як

  • без подписи

  • Для тих кого немає у соцмережах 👆🏻

  • Уявити важко, але вже десять років як відбулася перша зустріч кіноклубу «своє кіно» З тих пір скільки всього передивилися. Скільки всього було… Були часи коли кіноклуб був кожного місяця і охочих було завжди більше ніж місць . А була пандемія і ми потайки збиралися як шпигуни в масках. Але часи змінилися і зараз лише два рази на рік, до того ж привчаю себе до формату онлайн кіноклубу — бо там далеко, стільки моїх кіноманів. Отже з двох кіноклубів на рік - один новорічний і один влітку. Так що не проґавте свій шанс долучитися до нашої компанії. Фільм що буде - це просто скарб для дискусії про відносини, довіру, прийняття, помилки минулого і їх слід тут і зараз, і головне про наші упередження та нездатність (інколи) побачити іншого. Це просто неймовірне кіно. Так що 26 липня , ще є можливість. Київ.