МедЕксперт💙
СтатистикаІнформаційно-розважальна спільнота Групи компаній МедЕксперт
- Последний пост
- 17 авг.
- Последнее чтение
- 13 авг.
- Постов за неделю
- 6
- Всего постов
- 23
- Тип
- открытый
- Язык
- украинский
- В каталоге с
- 13 авг.
- 1/24сутки в ленте
- 347
- 1/48двое суток
- 397
- 1/72трое суток
- 428
Оценка по просмотрам недавних постов: пост набирает почти всё за первые сутки.
Посты
Вторинні причини артеріальної гіпертензії: що варто шукати? 🩺 У пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією після виключення псевдорезистентності важливо оцінити можливі вторинні причини. Їх невиявлення та нелікованість є однією з основних причин уявної резистентності до лікування. Звертаємо увагу на: 1️⃣ Первинний альдостеронізм Обстеження: альдостерон + ренін → співвідношення альдостерон/ренін (ARR). 2️⃣ Хронічна хвороба нирок / захворювання ниркової паренхіми Обстеження: креатинін, рШКФ (eGFR), загальний аналіз сечі, співвідношення альбумін/креатинін у сечі, УЗД нирок. 3️⃣ Обструктивне апное сну Обстеження: клінічний скринінг → дослідження сну. 4️⃣ Стеноз ниркової артерії Обстеження: судинна візуалізація за показаннями. 5️⃣ Феохромоцитома / парагангліома Обстеження: вільні метанефрини плазми або метанефрини у добовій сечі. 6️⃣ Синдром Кушинга Обстеження: вільний кортизол у добовій сечі або дексаметазоновий супресійний тест. 7️⃣ Захворювання щитоподібної залози Обстеження: ТТГ, вільний Т4, вільний Т3. 8️⃣ Гіперпаратиреоз Обстеження: кальцій сироватки крові та ПТГ. 9️⃣ Коарктація аорти Обстеження: вимірювання АТ на верхніх і нижніх кінцівках, судинна візуалізація. 🔟 Артеріальна гіпертензія, індукована лікарськими засобами / речовинами Обстеження: детальний анамнез щодо прийому лікарських засобів і вживання речовин. Джерело: TouchCARDIO. Resistant hypertension: Epidemiology, mechanisms and contemporary therapeutic strategies. Sharma R, Varma R, Siwach A, et al. Heart International. 2026
Коли варто переглянути доцільність прийому аспірину? 💊 Аспірин залишається важливим антитромботичним препаратом у певних клінічних ситуаціях. Водночас його тривале застосування не завжди означає, що терапію потрібно продовжувати безстроково. У науковій заяві American Heart Association (AHA) 2026 року щодо депрескрайбінгу у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями наведено ситуації, коли доцільність подальшого прийому аспірину варто переглянути. 1️⃣ Первинна профілактика У більшості пацієнтів застосування аспірину для первинної профілактики може мати більше потенційних ризиків, ніж користі. Водночас окремі пацієнти, зокрема з високим рівнем кальцію в коронарних артеріях та низьким ризиком кровотечі, можуть отримувати користь від такої терапії. 2️⃣ Після черезшкірного коронарного втручання Після завершення необхідного періоду комбінованої антитромботичної терапії у певних клінічних ситуаціях може розглядатися деескалація антитромботичної терапії. Рішення залежить від індивідуального ішемічного та геморагічного ризику, супутньої антикоагулянтної терапії та актуальних клінічних рекомендацій. 3️⃣ Одночасне застосування антикоагулянта Якщо пацієнт отримує довготривалу антикоагулянтну терапію і при цьому немає іншого чіткого показання для аспірину, необхідність його подальшого застосування варто переглянути. AHA окремо зазначає, що в пацієнтів, які отримують антикоагулянти, аспірин може бути недоцільним за відсутності іншого показання. 4️⃣ Високий ризик кровотечі Ризик кровотечі є одним із ключових факторів при оцінці співвідношення користь/ризик. Окремо AHA вказує на доцільність перегляду застосування аспірину в дозі >100 мг/добу, оскільки вищі дози пов’язані з більшим ризиком кровотечі. Але є важливе «але»❗️ Депрескрайбінг ≠ самостійна відміна препарату. Це контрольований процес, який передбачає оцінку показань до терапії, співвідношення користь/ризик, спільне прийняття рішення з пацієнтом і подальше спостереження. Рішення про припинення аспірину має ґрунтуватися на: ✔️ актуальному показанні до терапії; ✔️ індивідуальному співвідношенні користь/ризик; ✔️ ризику кровотечі; ✔️ супутніх захворюваннях та інших антитромботичних препаратах; ✔️ клінічних цілях і пріоритетах пацієнта. ❗️ І ще один дуже важливий нюанс: припинення аспірину також не є абсолютно безризиковим. У заяві AHA наведено метааналіз, згідно з яким у пацієнтів, які приймали аспірин для первинної профілактики, його припинення асоціювалося з вищим ризиком серйозних несприятливих серцево-судинних подій. Тому рішення про депрескрайбінг повинно бути індивідуальним, а не автоматичним. 📌 Отже, аспірин не варто ані автоматично призначати «на все життя», ані автоматично скасовувати. Його показання потрібно регулярно переглядати, оцінюючи актуальну користь і потенційні ризики для конкретного пацієнта. 🔗 За матеріалами: AHA Scientific Statement 2026 «Deprescribing in Patients With Cardiovascular Disease Experiencing Polypharmacy».
Як правильно обрати протисудомний препарат? 🧠 Вибір протисудомної терапії залежить не лише від наявності епілепсії, а й від типу епілептичного нападу, епілептичного синдрому та індивідуальних особливостей пацієнта. Цей чекліст допоможе системно оцінити ключові фактори перед призначенням терапії та визначити, коли варто переглянути лікування. 1️⃣ ОБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНИЙ ПРЕПАРАТ ✔️ Визначте тип епілептичного нападу та епілептичний синдром. ✔️ Врахуйте вік і стать пацієнта. ✔️ Оцініть супутні захворювання. ✔️ Перевірте можливі взаємодії із супутньою медикаментозною терапією. ✔️ Врахуйте індивідуальні обставини, зокрема ймовірність вагітності та планування сім’ї, якщо це актуально. 2️⃣ СТРАТЕГІЯ ЛІКУВАННЯ ✔️ Обирайте монотерапію, коли це можливо. ✔️ Поступово титруйте дозу до оптимальної. ✔️ Якщо напади продовжуються попри оптимальну дозу препарату першої лінії — перегляньте діагноз. 3️⃣ КОЛИ ЗМІНЮВАТИ АБО ДОДАВАТИ ТЕРАПІЮ ✔️ Якщо перша монотерапія неефективна, а діагноз епілепсії підтверджений — перейдіть на альтернативну монотерапію. ✔️ Розглядайте додаткову терапію після невдалих спроб монотерапії. ✔️ Регулярно оцінюйте ефективність лікування, побічні реакції та прихильність до терапії. ➡️ НАСТУПНИЙ КРОК Оберіть відповідний протисудомний препарат для конкретного типу епілептичного нападу. 🔗 Джерело: NICE NG217 «Epilepsies in children, young people and adults», серпень 2026 року.
Розбір останнього клінічного випадку 👇 👏 Правильна відповідь — розпочати терапію глюкокортикоїдами з поступовим зниженням дози. Деталі кейсу: 🧔♂️ 60-річний чоловік звернувся зі скаргами на біль в епігастрії після прийому їжі, який виникав упродовж останнього місяця. Під час фізикального обстеження патологічних змін не виявлено: жовтяниця та болючість живота були відсутні. 🔬 Лабораторні дослідження продемонстрували незначне підвищення рівнів аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази та лужної фосфатази. Рівень IgG4 у сироватці крові становив 600 мг/дл (референтний діапазон — 11–121 мг/дл). 🩻 Комп’ютерна томографія органів черевної порожнини з внутрішньовенним введенням контрастної речовини виявила дифузно збільшену підшлункову залозу, що мала «ковбасоподібну» форму, з капсулоподібним обідком зниженої щільності. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ) виявила стриктуру дистального відділу жовчної протоки в межах підшлункової залози. Гістопатологічний аналіз зразка, отриманого шляхом тонкоголкової аспіраційної біопсії підшлункової залози, був обмежений через артефакт роздавлювання тканини, проте продемонстрував лімфоплазмоцитарну інфільтрацію, фіброз та хронічне запалення; ознак злоякісного новоутворення не виявлено. 📌 З огляду на типові результати візуалізаційних досліджень та значно підвищений рівень IgG4 у сироватці крові було встановлено діагноз аутоімунного панкреатиту 1-го типу. Аутоімунний панкреатит 1-го типу є панкреатичним проявом IgG4-асоційованого захворювання. Він може виникати як ізольоване захворювання (як у цього пацієнта) або супроводжуватися ураженням декількох органів. 💊 Було розпочато лікування преднізолоном із поступовим зниженням дози. Під час контрольного огляду через 2 місяці збільшення підшлункової залози та стриктура жовчної протоки в межах підшлункової залози зникли. Також зник біль в епігастрії після прийому їжі, а рівні печінкових і холестатичних ферментів нормалізувалися. Якщо вам був цікавий цей клінічний випадок — залиште реакцію на допис 💙 🔗 Джерело: NEJM, 2026.
Варіанти відповіді 👇
Клінічний випадок — визначіть імовірний діагноз та ведення пацієнта 👀 🧔♂️ 60-річний чоловік звернувся зі скаргами на біль в епігастрії після прийому їжі, який тривав протягом 1 місяця. Під час фізикального обстеження патологічних змін не виявлено; жовтяниця та болючість живота були відсутні. 🩻 КТ органів черевної порожнини з контрастним підсиленням виявила дифузне збільшення підшлункової залози з обідком зниженої рентгенівської щільності, що нагадує капсулу. 🔬 Лабораторні дослідження продемонстрували незначне підвищення рівнів аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази та лужної фосфатази. Рівень IgG4 у сироватці крові був підвищений. Під час ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХПГ) було виявлено стриктуру дистального відділу жовчної протоки в межах підшлункової залози. 🧬 Гістопатологічний аналіз зразка, отриманого шляхом тонкоголкової аспіраційної біопсії підшлункової залози, був обмежений через артефакти роздавлювання тканини, проте виявив лімфоплазмоцитарну інфільтрацію, фіброз та ознаки хронічного запалення; злоякісних клітин не виявлено. Який із наведених варіантів є найбільш доцільним наступним кроком у веденні пацієнта? Оберіть відповідь в опитуванні 👇 Правильну відповідь і детальний розбір клінічного випадку опублікуємо завтра 😉 Джерело: NEJM, 2026
6 антибактеріальних препаратів і комбінацій у рекомендаціях IDSA 2026 👇 Infectious Diseases Society of America (IDSA) опублікувало оновлені рекомендації щодо лікування інфекцій, спричинених антибіотикорезистентними грамнегативними бактеріями. Документ охоплює підходи до лікування інфекцій, спричинених резистентними грамнегативними бактеріями, зокрема ESBL- та AmpC-продукуючими Enterobacterales, карбапенем-резистентними Enterobacterales (CRE), резистентними Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter baumannii та Stenotrophomonas maltophilia. Серед препаратів і комбінацій, яким у документі приділено увагу: 1️⃣ Гепотидацин (gepotidacin) Новий пероральний антибіотик класу триазааценафтиленів, що діє на ДНК-гіразу та топоізомеразу IV. Застосування: пріоритетний варіант при неускладнених ІСШ, спричинених ESBL-E. Особливість: активний проти >90% ізолятів ESBL-E. 2️⃣ Півмецилінам (pivmecillinam) Пероральний пеніцилін, який в організмі перетворюється на активний мецилінам. Застосування: пріоритетний варіант при неускладнених ІСШ, спричинених ESBL-E. Особливість: активний проти >90% ізолятів ESBL-E; має вузький спектр дії та низьку схильність до виникнення резистентності. 3️⃣ Сулопенем (sulopenem) Новий тіопенемний антибіотик. Перорально застосовується у формі сулопенему етзадроксилу в комбінації з пробенецидом. Застосування: пріоритетний варіант при неускладнених ІСШ, спричинених ESBL-E. Особливість: активний проти >95% ізолятів ESBL-E. 4️⃣ Цефепім-енметазобактам (cefepime-enmetazobactam) Комбінація цефепіму з інгібітором β-лактамаз енметазобактамом. Застосування: один із пріоритетних варіантів при ускладнених ІСШ, спричинених ESBL-E. Особливість: оскільки звичайний цефепім вже є активним проти AmpC-E, експерти IDSA рекомендують не використовувати нову комбінацію рутинно, а резервувати її саме для тих інфекцій, де підтверджено наявність ESBL-E, або для штамів, що одночасно продукують AmpC та ESBL. 5️⃣ Азтреонам-авібактам (aztreonam-avibactam) Комбінація азтреонаму з інгібітором β-лактамаз авібактамом. Застосування: пріоритетний варіант при інвазивних інфекціях, спричинених NDM-продукуючими Enterobacterales. Особливість: активний проти >95% ізолятів NDM-E. Не рекомендований IDSA при MBL-продукуючій P. aeruginosa. 6️⃣ Сульбактам-дурлобактам (sulbactam-durlobactam) Комбінація сульбактаму з інгібітором β-лактамаз дурлобактамом. Застосування: у комбінації з іміпенемом або меропенемом — пріоритетна терапія інвазивних CRAB-інфекцій. Особливість: активний проти >95% ізолятів CRAB за даними епідеміологічного нагляду у США. 🦠 Важливо: вибір терапії має ґрунтуватися на ідентифікації збудника та підтвердженні його чутливості in vitro до обраного препарату з урахуванням локалізації й тяжкості інфекції та індивідуальних особливостей пацієнта. Саме ідентифікація збудника та підтверджена in vitro чутливість лежать в основі рекомендацій IDSA. 📌 Джерело: Infectious Diseases Society of America 2026 Guidance on the Treatment of Antimicrobial-Resistant Gram-Negative Infections. PublishedJuly 30, 2026.
Розбір останнього клінічного випадку 👇 👏 Правильна відповідь — синдром Мілуокі. Деталі кейсу: 🧔♂️ 45-річний чоловік звернувся до відділення невідкладної допомоги зі скаргами на біль і набряк правого плечового суглоба, які прогресували протягом останніх 2 місяців. Він працював у будівельній сфері та протягом тривалого часу мав періодичний біль у цьому суглобі. Під час фізикального обстеження виявлено набряк правого плечового суглоба та зменшення обсягу активних рухів. Рентгенографія правого плечового суглоба показала повний остеоліз головки плечової кістки з краніальним зміщенням діафіза. 🩻 Магнітно-резонансна томографія виявила деструктивну артропатію гленогумерального суглоба, що супроводжувалася значним суглобовим випотом і вільними кальцифікованими фрагментами. Також було виявлено повношарові розриви сухожилків надостьового, підостьового та підлопаткового м’язів. 🔬 Аналіз синовіальної рідини показав геморагічну рідину незапального характеру; результати посіву були негативними, видимих кристалів не виявлено. 📌 Було встановлено діагноз синдрому Мілуокі. Ця деструктивна артропатія характеризується відкладенням кристалів гідроксиапатиту кальцію (які не візуалізуються при світловій мікроскопії), деструкцією головки плечової кістки та тяжким ураженням ротаторної манжети. Хоча цей стан найчастіше спостерігається у жінок віком понад 65 років, вважалося, що в цього пацієнта ризик був підвищений через повторюване навантаження на плечовий суглоб під час роботи та можливе попереднє ушкодження ротаторної манжети. 💊 Пацієнту призначили целекоксиб і парацетамол та направили на консультацію для оцінки можливості ендопротезування плечового суглоба. Якщо вам був цікавий цей клінічний випадок — залиште реакцію на допис 💙 🔗 Джерело: NEJM, 2026.
Варіанти відповіді 👇
Клінічний випадок — визначіть імовірний діагноз 👀 🧔♂️ 45-річний чоловік звернувся зі скаргами на біль і набряк правого плечового суглоба, які прогресували протягом останніх 2 місяців. Він працював у будівельній сфері та протягом тривалого часу мав періодичний біль у цьому суглобі. 🩻 МРТ виявила деструктивну артропатію плечового суглоба, що супроводжувалася значним випотом, вільними кальцифікованими фрагментами та повношаровими розривами сухожилків ротаторної манжети. 🔬 Аналіз синовіальної рідини показав геморагічну рідину незапального характеру; результати посіву були негативними, видимих кристалів не виявлено. Який діагноз є найбільш імовірним? Оберіть відповідь в опитуванні 👇 Правильну відповідь і детальний розбір клінічного випадку опублікуємо завтра 😉 Джерело: NEJM, 2026
🧠 Вживання підсолоджувачів може бути пов’язане із зниженням когнітивних функцій Низькокалорійні та безкалорійні цукрозамінники часто вважаються здоровою альтернативою цукру. Але згідно з результатами дослідження, опублікованими у часописі Neurology Американської академії неврології, кілька широко використовуваних замінників цукру можуть бути пов’язані зі швидким погіршенням пам’яті та когнітивних функцій. 🔎 Як проходило дослідження? Науковці вивчали аспартам, сахарин, ацесульфам К, еритритол, ксилітол, сорбітол і тагатозу. Ці інгредієнти часто додають до ультраперероблених продуктів, зокрема до ароматизованої води, безалкогольних та енергетичних напоїв, йогуртів, десертів та жувальної гумки, які позиціонуються як низькокалорійні, або «без цукру». Деякі з них також продаються окремо для додавання в каву, чай, а також для приготування їжі. 👥 У дослідженні взяли участь 12 772 дорослих різних регіонів Бразилії. Середній вік учасників становив 52 роки, і за ними спостерігали протягом приблизно 8 років. На початку дослідження учасники заповнили детальні анкети щодо харчування, в яких описали, що вони їли та пили протягом попереднього року. Потім їх розподілили на три групи залежно від загального споживання підсолоджувачів. Учасники групи з найнижчим споживанням вживали в середньому 20 міліграмів на день (мг/день), тоді як у групі з найвищим споживанням — 191 мг/день. Кількість аспартаму у групі з найвищим споживанням приблизно дорівнювала вмісту аспартаму в одній банці дієтичної газованої води. Сорбітол споживали у найбільшій кількості серед усіх підсолоджувачів — у середньому 64 мг/день. Учасники проходили когнітивні тести на початку, в середині та наприкінці дослідження. Науковці оцінювали кілька аспектів роботи мозку, зокрема вербальну плавність (здатність швидко згадувати та вимовляти слова), робочу пам’ять, швидкість обробки інформації тощо. 🟦 Врахувавши вік, стать, гіпертонію, серцево-судинні захворювання та інші відповідні фактори, дослідники виявили чітку різницю між групами. У людей, які споживали найбільшу кількість підсолоджувачів, загальні когнітивні функції та пам’ять погіршувалися на 62 % швидше, ніж у тих, хто споживав їх найменше. Дослідники оцінили, що ця різниця еквівалентна приблизно 1,6 додатковим рокам старіння. В учасників із середнім рівнем споживання погіршення відбувалося на 35 % швидше, ніж у групі з найнижчим рівнем споживання. Ця різниця еквівалентна приблизно 1,3 року старіння. 🟦 Вік, як виявилося, впливав на результати. Серед учасників віком до 60 років ті, хто споживали найбільше підсолоджувачів, демонстрували швидше погіршення вербальної плавності та загальних когнітивних функцій, ніж ті, хто споживали їх найменше. Дослідники не виявили такого ж зв’язку серед учасників віком понад 60 років. Зв’язок між споживанням підсолоджувачів і прискореним когнітивним спадом також був сильнішим серед людей із діабетом. Ймовірно тому, що вони частіше вживають замінники цукру, оскільки їм часто рекомендують обмежувати споживання продуктів, що швидко підвищують рівень цукру в крові. 🟦 Коли дослідники проаналізували підсолоджувачі окремо, для шести з них було виявлено зв’язок із прискореним зниженням загальних когнітивних функцій, зокрема пам’яті. Це аспартам, сахарин, ацесульфам К, еритритол, сорбітол і ксилітол. Тагатоза була єдиним підсолоджувачем у дослідженні, який не асоціювався з погіршенням когнітивних функцій. ❗️Обмеження дослідження Воно не охоплювало всіх штучних підсолоджувачів, які наразі використовуються в харчових продуктах та напоях. Крім того, інформацію надавали самі учасники. Оскільки люди можуть забувати про певні продукти або неправильно оцінювати їхню кількість, дані, надані самими учасниками, можуть бути неточними. 💬 Найголовніше, що це дослідження було спостережним. У ньому було виявлено зв’язок між підвищеним споживанням підсолоджувачів і швидшим погіршенням когнітивних функцій, але це не доводить, що саме підсолоджувачі безпосередньо спричинили ці зміни. 🔗 Джерело: сторінка професора Олега Швеця https://www.facebook.com/share/p/1ES6QPMisu/?mibextid=wwXIfr
🎬 ТОП-10 медичних серіалів. Частина 2 Схоже, перша добірка вам сподобалася, тож ми підготували ще 10 медичних серіалів, які точно варті перегляду 🎥 Обирайте серіал на вечір👇 1️⃣ «Доктор Хаус» (House M.D.) Легендарний серіал про геніального, але непростого лікаря-діагноста Грегорі Хауса, який разом із командою розплутує найскладніші клінічні випадки. 2️⃣ «Новий Амстердам» (New Amsterdam) Історія медичного директора однієї з найстаріших державних лікарень Нью-Йорка, який прагне змінити систему охорони здоров’я та зробити медицину більш людяною. 3️⃣ «Ординатор» (The Resident) Серіал про молодих лікарів та їхніх наставників, який показує не лише клінічну практику, а й виклики сучасної системи охорони здоров’я. 4️⃣ «Пульс» (Pulse) Новіший медичний серіал про лікарів відділення невідкладної допомоги, де професійні рішення переплітаються з особистими конфліктами та напруженою роботою в умовах постійного дефіциту часу. 5️⃣ «Трансплант» (Transplant) Канадська драма про сирійського лікаря, який після вимушеної еміграції будує кар’єру в Канаді та адаптується до нової системи охорони здоров’я. 6️⃣ «Ленокс-Гілл» (Lenox Hill) Документальний серіал Netflix, який показує реальну роботу нейрохірургів, акушерів-гінекологів, лікарів невідкладної допомоги та інших фахівців однієї з провідних лікарень Нью-Йорка. 7️⃣ «Буде боляче» (This Is Going to Hurt) Британська драмеді, заснована на однойменних мемуарах лікаря Адама Кея. Правдиво й водночас із гумором показує будні акушера-гінеколога в системі NHS. 8️⃣ «Медики Чикаго» (Chicago Med) Один із найпопулярніших сучасних медичних серіалів про команду великого багатопрофільного госпіталю, де щодня доводиться ухвалювати непрості клінічні та етичні рішення. 9️⃣ «Пітт» (The Pitt) Один із найгучніших медичних серіалів останніх років. Події розгортаються протягом однієї зміни у відділенні невідкладної допомоги, максимально реалістично показуючи роботу лікарів, медичних сестер і всі виклики екстреної медицини. 🔟 «Блискучі уми» (Brilliant Minds) Новий медичний серіал, натхненний історіями всесвітньо відомого невролога Олівера Сакса. Головний герой разом із командою допомагає пацієнтам із рідкісними неврологічними захворюваннями, поєднуючи нестандартне клінічне мислення, сучасну медицину та емпатію. ✅ Зберігайте добірку та діліться в коментарях, який із них уже дивилися або який порадили б колегам!
❓Кому варто оцінити ризик остеопоротичних переломів? Остеопороз часто тривалий час не має клінічних проявів, а першим симптомом може стати вже низькоенергетичний перелом. Саме тому нові рекомендації NICE (липень 2026) наголошують: своєчасна оцінка ризику дозволяє виявити пацієнтів, які потребують подальшої оцінки, обстеження та, за показаннями, лікування. Збережіть цей чекліст 👇 ☑️ Обов’язково оцініть ризик остеопоротичних (низькоенергетичних) переломів, якщо пацієнт: ✔️ має вік ≥50 років і вже переніс низькоенергетичний перелом; ✔️ тривало або регулярно отримує системні глюкокортикостероїди. Також варто розглянути оцінку ризику у: ✔️ чоловіків віком ≥75 років; ✔️ жінок віком ≥65 років; ✔️ дорослих 50–74 років та жінок у постменопаузі молодше 65 років, якщо наявний хоча б один фактор ризику. 🔺 До факторів ризику належать: ▪️ два або більше падінь протягом останнього року; ▪️ ІМТ <18,5 кг/м²; ▪️ активне куріння; ▪️ вживання алкоголю понад 14 алкогольних одиниць на тиждень; ▪️ перелом шийки стегнової кістки у родича першого ступеня спорідненості (особливо якщо він стався до 80-річного віку); ▪️ захворювання або лікарські засоби, що асоціюються зі зниженням кісткової маси. До таких захворювань і станів, зокрема, належать: — ревматоїдний артрит; — цукровий діабет; — гіпертиреоз; — гіперпаратиреоз; — целіакія; — хвороба Крона; — хронічна хвороба печінки; — хронічна хвороба нирок IV–V стадії; — множинна мієлома; — хвороба Паркінсона; — тривала іммобілізація; — нервова анорексія та інші розлади харчової поведінки, що супроводжуються низьким ІМТ. 💊 Також ризик можуть підвищувати деякі лікарські засоби, зокрема ароматазні інгібітори, андроген-деприваційна терапія, протисудомні препарати, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, інгібітори протонної помпи та антиретровірусні препарати. 💡 Важливо: NICE рекомендує використовувати FRAX або QFracture лише як частину комплексної клінічної оцінки, адже жоден із цих інструментів не враховує всіх факторів, що можуть впливати на ризик остеопоротичних переломів. 🔗 Джерело: NICE Guideline NG259. Osteoporosis: Risk Assessment. July 2026.
Розбір останнього клінічного випадку 👇 👏 Правильна відповідь — феномен Кебнера. Деталі кейсу: 🧔♂️ 35-річний чоловік з анамнезом помірного або тяжкого бляшкового псоріазу звернувся до дерматологічної клініки через появу нових шкірних висипань. Його псоріаз перебував у ремісії протягом попередніх 18 місяців на тлі лікування рисанкізумабом. За два тижні до звернення пацієнт уперше пройшов процедуру хіджаму для лікування болю в попереку. Під час процедури на різних ділянках спини були виконані групи невеликих надрізів, після чого на них встановили скляні банки з негативним тиском для видалення невеликої кількості крові. 🔍 Під час фізикального обстеження в місцях надрізів на плечах, а також у середній і нижній частинах спини виявлено чітко відмежовані еритематозні лускаті папули та бляшки. 📌 Було встановлено діагноз феномену Кебнера, спричиненого процедурою хіджаму. Феномен Кебнера, також відомий як ізоморфна реакція, — це поява нових шкірних висипань, характерних для вже наявного дерматозу (наприклад, псоріазу, вітіліго або червоного плоского лишаю), на ділянках шкіри, які раніше не були уражені, унаслідок її травмування. Цей феномен може виникати навіть у пацієнтів із добре контрольованим перебігом захворювання. Пацієнт припинив проходити процедури хіджаму, а лікування рисанкізумабом продовжив у тій самій дозі. Під час контрольного огляду через три місяці було відзначено регрес шкірних висипань. Якщо вам був цікавий цей клінічний випадок — залиште реакцію на допис 💙 🔗 Джерело: NEJM, 2026.
Варіанти відповіді 👇
Клінічний випадок — визначіть імовірний діагноз 👀 🧔♂️ 35-річний чоловік з анамнезом помірного або тяжкого бляшкового псоріазу звернувся до дерматологічної клініки через появу нових шкірних висипань. Його псоріаз перебував у ремісії протягом останніх 18 місяців на тлі лікування рисанкізумабом. 🔍 За два тижні до звернення пацієнт уперше в житті пройшов сеанс хіджама для лікування болю в попереку. Під час процедури на різних ділянках спини були виконані групи невеликих надрізів, після чого на них встановили скляні банки з негативним тиском, щоб вивести невелику кількість крові. Який із наведених діагнозів є найбільш імовірним? Оберіть відповідь в опитуванні 👇 Правильну відповідь і детальний розбір клінічного випадку опублікуємо завтра 😉 Джерело: NEJM, 2026
💙 Дорогі друзі! Ваші ВЕЛИКІ СЕРЦЯ щодня обирають турботу! Ви ті, хто поруч з нами у найважчі моменти, хто знаходить слова підтримки, дарує спокій і повертає нам найцінніше — надію на життя!🤍 Сьогодні хочеться обійняти кожного з вас і сказати — дякуємо. Дякуємо за вашу силу, турботу, терпіння і за те світло, яке ви щодня несете іншим. 🫶 Нехай ваша доброта завжди повертається до вас теплом, підтримкою та щирою вдячністю. З Днем медичного працівника! 💙 Ви — наше серце З любов’ю та вдячністю, команда ГК МедЕксперт! 🤍
🤰 25 липня відзначають Всесвітній день допоміжних репродуктивних технологій — професійне свято лікарів-репродуктологів та ембріологів! 🎓 Кілька фактів з історії: ▪️ У 1978 році народилася Луїза Браун — перша у світі дитина після екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Це стало можливим завдяки роботі британських науковців Роберта Едвардса та Патріка Степто. За розробку цього методу Роберт Едвардс у 2010 році був удостоєний Нобелівської премії з фізіології або медицини. ▪️ У 1984 році в Австралії народилася Зої Лейланд — перша у світі дитина після перенесення кріоконсервованого ембріона. Ембріон перебував у заморозці близько 8 тижнів, а цей успіх став важливим кроком у розвитку технологій кріоконсервації. 💡 Сучасні допоміжні репродуктивні технології — це: ▪️ З 1997 року Консорціум European IVF Monitoring (EIM) зареєстрував понад 15,8 млн циклів ДРТ у Європі. За цей час завдяки допоміжним репродуктивним технологіям народилося понад 3,27 млн дітей. ▪️ Преімплантаційне генетичне тестування (PGT), що дозволяє виявляти хромосомні та окремі генетичні порушення в ембріонів до їх перенесення. ▪️ Використання технологій штучного інтелекту та систем безперервного моніторингу розвитку ембріонів (time-lapse), які допомагають ембріологам оцінювати їхній розвиток і підтримують прийняття клінічних рішень. Дякуємо за вашу працю, професіоналізм і внесок у народження нового життя! З найкращими побажаннями, Команда МедЕксперт 💙
🌡 Лихоманка невідомого походження: що змінилося в сучасному підході до діагностики? Лихоманка невідомого походження (Fever of Unknown Origin, FUO) залишається одним із найскладніших клінічних синдромів. Незважаючи на розвиток лабораторної та інструментальної діагностики, встановлення причини гарячки нерідко потребує системного підходу та клінічного мислення. У сучасному огляді Clinical Infectious Diseases (2026) представлено оновлений алгоритм ведення імунокомпетентних дорослих пацієнтів із FUO, що ґрунтується на Delphi-консенсусі 2024 року. 🔍 Коли йдеться саме про FUO? Згідно з оновленими критеріями, діагноз розглядають за наявності: — температури тіла ≥38,3 °C; — щонайменше трьох епізодів гарячки; — тривалості симптомів понад 3 тижні; — відсутності встановленої причини після проведення стандартного мінімального діагностичного обстеження. 📊 Які причини зустрічаються найчастіше? За даними систематичного огляду, до якого увійшли понад 2 600 пацієнтів: — інфекційні захворювання — 52%; — недіагностовані випадки — 20%; — злоякісні новоутворення — 11%; — неінфекційні запальні захворювання — 9%; — інші причини — 8%. Водночас спектр причин значною мірою залежить від географічного регіону, епідеміологічної ситуації та індивідуальних факторів ризику. 🩺 Ключовий принцип сучасної діагностики Автори наголошують: у більшості випадків FUO є проявом не рідкісного захворювання, а нетипового перебігу поширеної патології. Саме тому основою діагностичного пошуку залишаються: ✔️ детальний анамнез; ✔️ ретельний фізикальний огляд; ✔️ оцінка потенційних діагностичних підказок (Potential Diagnostic Clues). До таких підказок можуть належати висип, лімфаденопатія, новий шум у серці, артрит, гепатоспленомегалія, контакт із тваринами, подорожі, професійні фактори, прийом лікарських засобів або характерні лабораторні зміни. 📋 Що входить до мінімального діагностичного обстеження? Рекомендований стартовий комплекс включає: — загальний аналіз крові; — біохімічні показники; — ШОЕ та С-реактивний білок; — феритин; — ТТГ; — ANA, ANCA, ревматоїдний фактор; — посіви крові; — загальний аналіз сечі; — тестування на ВІЛ; — скринінг на туберкульоз; — візуалізацію органів грудної клітки та органів черевної порожнини. 🖥 Коли варто розглядати FDG-PET/CT? Після підтвердження відповідності критеріям FUO автори рекомендують розглядати 18F-FDG PET/CT як один із ключових методів пошуку прихованих інфекційних, запальних або неопластичних процесів. За даними огляду, діагностична ефективність цього методу становить 84–98%. ❗ Важливе клінічне повідомлення Автори не рекомендують рутинно призначати емпіричні антибіотики або глюкокортикостероїди до встановлення діагнозу, окрім ситуацій, коли існує загроза життю або є невідкладні показання. Сучасний підхід до FUO базується не на безладному розширенні обстежень, а на послідовному клінічному алгоритмі, повторній оцінці пацієнта та раціональному використанні сучасних методів діагностики. Джерело: Wright WF, et al. "State-of-the-Art Review: Contemporary Ambulatory Approach to Adult Fever of Unknown Origin". Clinical Infectious Diseases, 2026.
Розбір останнього клінічного випадку 👇 👏 Правильна відповідь — крихкість судин унаслідок інфільтрації стінок судин. Деталі кейсу: 🧔♂️ 58-річний чоловік звернувся до дерматологічної клініки зі скаргами на ураження повік, які турбували його протягом 2 років, а також на втрату маси тіла та втому, що з’явилися протягом останніх кількох місяців. 🔎 Під час фізикального огляду було виявлено поодинокі періорбітальні петехії та пурпуру, а також восковидні папули на повіках, які місцями зливалися між собою (панель A). Також відзначалася макроглосія. Після біопсії верхньої повіки зліва утворився виражений екхімоз (панель B), хоча показники коагулограми були в межах норми. 🔬 Гістопатологічне дослідження біоптату виявило аморфний позаклітинний матеріал у субепітеліальних і периваскулярних ділянках. При фарбуванні Конго червоним матеріал давав позитивну реакцію (панель C), а під поляризаційною мікроскопією спостерігалося характерне яблучно-зелене двопроменезаломлення (панель D). Під час прямої імунофлуоресценції також було встановлено переважне відкладання легких λ-ланцюгів імуноглобулінів. Надалі пацієнту виконали визначення вільних легких ланцюгів у сироватці крові, електрофорез білків сечі та біопсію кісткового мозку. 📌 Було встановлено остаточний діагноз: AL-амілоїдоз, асоційований із мієломою, що продукує λ-легкі ланцюги. При AL-амілоїдозі (також відомому як амілоїдоз легких ланцюгів або первинний амілоїдоз) відкладання амілоїду в стінках судин призводить до їхньої підвищеної крихкості. Унаслідок цього легко виникають синці, зокрема характерний періорбітальний симптом за типом «очей єнота», які можуть значно посилюватися навіть після незначної травми, як це сталося після біопсії в цього пацієнта. 💊 Пацієнту було розпочато лікування даратумумабом, бортезомібом, циклофосфамідом і дексаметазоном. Після трьох курсів терапії спостерігалася часткова відповідь на лікування, після чого було заплановано аутологічну трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин. Якщо вам був цікавий цей клінічний випадок — залиште реакцію на допис 💙 🔗 Джерело: NEJM, 2024.