Минуле / Майбутнє / Мистецтво

Минуле / Майбутнє / Мистецтво pinned a photo

Як минуло обговорення ідеї меморіального простору «Місто на лінії» в Харкові? Слухайте ефір з кураторкою Катериною Семенюк і художником Михайлом Алексеєнком на радіо «Накипіло». У розмові з Наталкою Маринчак вони розповідають про концепцію проєкту, а також про те, за яких умов він може справді з'явитися в Харкові. ➡️ Слухайте тут 〰️ Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво

«Місто на лінії»: відкрита презентація ідеї меморіального простору в Харкові 11 серпня запрошуємо на обговорення ідеї меморіального проєкту, присвяченого пам’яті захисників і захисниць Харківщини. Пропозиція місця пам’яті стане логічним розвитком уже розпочатої розмови про меморіалізацію в Харкові. Доки не завершена війна, не може існувати завершеного меморіалу. Але можна створити спільний простір для горювання, вшанування, гордості та вдячності. Ідея проєкту виникла на перетині нашої роботи та діяльності діалогової платформи «Місто на лінії». І саме цю назву ми разом з партнерами вирішили залишити новому місцю пам’яті як таку, що найбільш влучно відображає задум. Приходьте, щоб почути й побачити більше. Це можливість ознайомитися з концепцією, поставити питання авторам і взяти участь у відкритій дискусії. ➡️ Вхід вільний за реєстрацією Подія відбувається за підтримки Програми Партнерство за сильну Україну, яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Що таке експресивний порядок пам’яті? Спеціально для нашого глосарію суть цього поняття розкрив Антон Лягуша, історик та академічний директор магістерської програми «Дослідження пам'яті та публічна історія» в Київській школі економіки. На відміну від класичних моделей меморіалізації, де пам’ять виникає після події, сьогодні в Україні пам'ять співіснує з нею. Війна постійно породжує нові меморіальні практики, тоді як самі практики починають впливати на те, як суспільство переживає війну. Пам'ять формується у момент втрати — через спонтанні жести, емоційні реакції, тимчасові матеріальні об’єкти та неформальні ритуали. Експресивний порядок пам’яті демонструє перехід від інституційно керованої меморіалізації до стану, в якому пам’ять стає безпосередньою громадянською практикою, етичною відповідальністю та способом захисту людської гідності в умовах екзистенційної загрози. Суспільство випереджає державу. Воно починає пам’ятати ще до того, як пам’ять стає державною політикою. ➡️ Читайте більше у глосарії

До 22 серпня подавайте заявку на участь в міждисциплінарному тижні MemoryLab «Between Memory and Stone», що відбудеться в Берліні 21–26 вересня «Between memory and Stone» — це тижнева міжнародна академія, що об'єднає дослідників, кураторів, освітян і представників громадянського суспільства з Польщі, України та Німеччини (по 5 з кожної країни), аби разом осмислити, як наші суспільства протистоять радянській спадщині, переосмислюють і трансформують її — спадщину, що й досі формує публічний простір і колективну пам'ять. П'ятиденний HistoryLab включатиме: ▪️ воркшопи та лекції; ▪️ фасилітаційні та дискусійні сесії; ▪️ кураторські сесії та підтримку у розробці проєктних ідей учасників для StoryMap; ▪️ роботу над власним дослідницьким проєктом про локальні місця пам'яті крізь призму соціальної відповідальності. ➡️ Умови участі та аплікаційна форма Організатор — Vitsche e.V. Партнери — Минуле / Майбутнє / Мистецтво, Інститут Пілецького в Берліні 〰️ Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво

Що б ви хотіли, щоб кожен українець знав про Крим, але чомусь досі не знає або знає замало? На це та інші питання для видання «Букви» відповідали куратор(к)и виставки «Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим» Катерина Семенюк, Оксана Довгополова і Алім Алієв. «Коли ми відкривали виставку у Варшаві, ті художники, хто змогли приїхати, говорили про мрію: я проведу фестиваль стрибків з пірсу, я в’їду в улюблений Крим о 4 ранку. Це мрії про те, що цей конкретний художник, ця людина хоче подарувати Криму, як він чи вона хочуть освідчитись Криму. Там, де є любов, – там є надія». ➡️ Читайте інтерв'ю 〰️ Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво

Пам'ять та справедливість, пам'ять як справедливість У цьому відео своїми думками про справедливість діляться люди з дуже різними досвідами. Усіх їх свого часу зібрала в Харкові діалогова платформа «Місто на лінії», яку створили Харківський Літмузей, Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи та Харківський Медіа Хаб. Серед них — правозахисник і військовий Максим Буткевич, літературознавиця і авторка Kult: Podcast Тетяна Огаркова, настоятель храму Святого Іоана Богослова Православної церкви України отець Віктор Маринчак, підприємець і засновник культурної інституції «Міжвухами» Павло Гайдай. Кураторки Минуле / Майбутнє / Мистецтво Оксана Довгополова і Катерина Семенюк також взяли участь в одній із дискусій проєкту на запрошення Тетяни Пилипчук. Їхня розмова зосередилася не на юридичному розумінні справедливості, а на більш складному й водночас крихкому вимірі — визнанні досвіду, фіксації пам’яті та відповідальності за те, як війна буде осмислена в майбутньому. 〰️ Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво

Протасів Яр кличе В п'ятницю, 3 липня, зустрічаємося на галявині фестивалю «Протасів Яр» пам'яті Романа Ратушного в Києві. О 17:15 тут розпочнеться подія від книжкового фестивалю Book Space «У горнилі Дикого Поля: як степ творив і творить українську історію». Спікерки — кураторка Минуле / Майбутнє / Мистецтво Оксана Довгополова та історикиня, старша наукова співробітниця музею ім. Дмитра Яворницицького Катерина Грищенко. Модерує програмна директорка Book Space Вікторія Наріжна. Вхід вільний. ➡️ Деталі 〰️ Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво

Доторкнутися до кримського горизонту Кілька днів тому у Варшаві завершилася виставка «Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим» — але тепер про неї можна прочитати у тексті Лізи Герман для міжнародного видання MOST. Раді, що проєкт продовжує жити не лише у просторі Замку Уяздовського, а й у статтях, розмовах і нових контекстах. Матеріал вийшов англійською мовою, тож ним також можна ділитися з друзями, колегами й аудиторією за межами України. ➡️ No Line on the Horizon 〰️ Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво

Колискова хвиль «Виїжджаємо вночі. Близько світанку зупиняємося на узбіччі дороги. На капоті автівки мама стелить хустки і розкладає сніданок: бутерброди та чай з термоса. Сонна, у капцях, я вибираюся з салону у прохолоду пустої траси і крізь пару від чаю дивлюся на степ з лініями рідких посадок. Мені шість років, це наша сімейна поїздка до Криму». У своєму тексті для Dwutygodnik дослідниця візуальної культури й кураторка Марія Варлигіна пише про мистецтво переходу з історії індивідуальної у колективну та про те, хто такі «ми» у назві виставки «Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим». ➡️ Читайте на Dwutygodnik Олексій Борисов, Моє море, 2014 — дотепер, мішана техніка на полотні й папері 〰️ Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво

До 5 липня триває набір учасників в лабораторію «Ірпінь: Архітектура пам’яті» Проєкт об’єднає громаду Ірпеня, архітекторів, митців, урбаністів, дослідників, істориків, дизайнерів та інших фахівців для роботи над місцями пам’яті, пов’язаними з досвідами російсько-української війни. Організатори шукають людей, які працюють із темами пам’яті, історії, міста, культури або спільнот, готові працювати з травмочутливими темами та цінують дослідження, діалог і командну роботу. У межах лабораторії команди працюватимуть із чотирма локаціями: ▪️ кладовище автомобілів (кураторка — Ксенія Малих); ▪️ Алея Героїв (кураторка — Катерина Семенюк); ▪️ блокпости (кураторка — Анастасія Пасєка); ▪️ пам’ять про вбитих цивільних (кураторка — Лізавета Герман). Проєкт триватиме з серпня до грудня 2026 року. Учасники отримають гонорар. ➡️ Деталі і заявка 〰️ Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво

Когнітивна деокупація Криму та подолання епістемічної несправедливості В ефірі Польського радіо для України літературознавець, професор Університету Канзасу Віталій Чернецький і кураторка, співзасновниця Минуле / Майбутнє / Мистецтво Оксана Довгополова говорять про різні образи Криму. Що насправді думають про півострів в інших країнах і яке знання ми хочемо донести сьогодні? У своїй розмові вони торкаються двох понять: епістемічної несправедливості, коли голос цілого народу ігнорують через упередження, та когнітивної деокупації — процесу звільнення суспільної свідомості від нав’язаних імперських уявлень про Крим. Свою роль у цьому відіграють культурна дипломатія і мистецтво. ➡️ Слухайте повну версію розмови на ютубі Виставка «Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим» триває в Замку Уяздовському у Варшаві до 28 червня. Фото: Антон Шебетко, з серії «Сімеїз», 2022—дотепер 〰️ Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво

Між храмом і ярмарком: що ми (не) робимо з ВДНГ і яким він міг би стати УП.Культура публікує розмову між учасниками дослідження «(НЕ)виставка» — кураторкою Оксаною Довгополовою, дослідником архітектури Олексієм Биковим і фотографом Дмитром Пруткіним — про те, що архітектура ВДНГ розповідає про радянську державу, чому цей простір досі не досліджений належним чином і що з ним робити далі. ➡️ Читайте на УП.Культура

Минуле / Майбутнє / Мистецтво pinned a photo

Розмови про Крим у Варшаві 17 травня в рамках публічної програми виставки «Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим» відбудуться панельні дискусії, приурочені до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. 📍 КРИМ ЯК МІСЦЕ СИЛИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПОЛІТИЧНІЙ УЯВІ Спікери — Олексій Биков, Олександр Галенко, Недім Усейнов Модерує — Оксана Довгополова 📍 КРИМ У МАЙБУТНЬОМУ УКРАЇНИ, ЄВРОПИ ТА СВІТУ Спікерки — Ельміра Муратова, Севгіль Мусаєва, Йоанна Ґетка Модерує — Алім Алієв Коли: 17 травня, 16:00 та 18:00 Де: Dom Spotkań z Historią, Karowa 20, Warszawa ➡️ Детальна програма тут 〰️ Виставка організована платформою культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво на замовлення Українського інституту за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Партнер проєкту — Посольство України в Республіці Польща.

Презентували і викладаємо у відкритий доступ результати роботи над дослідженням київської ВДНГ як радянського ідеологічного простору Цей більш ніж річний проєкт і 300-сторінкове видання за ініціативою Експоцентру зробила команда на чолі з кураторками Минуле / Майбутнє / Мистецтво Оксаною Довгополовою і Катериною Семенюк та дослідниками Антоном Дробовичем і Вікторією Мізерною з Центру прав людини та меморіалізації війни КШЕ. Дослідження було би неповним без експертних текстів Лізавети Герман і Олексія Бикова та фотографій Дмитра Пруткіна. Над виданням працювали: стиль — Дмитро Пруткін, дизайн і верстка — Лара Яковенко, редагування — Ірина Курганська, Лариса Кучинова, Олена Попович, шрифти — Євген Анфалов. Маємо надію, що ця робота стане корисною в ширшій розмові про складну спадщину в Україні. Дякуємо всій команді і запрошуємо читати! 📖 «(НЕ)виставка. Чи є місце колишній ВДНГ у культурній спадщині України?»

«Валерія Ламаха та Івана Литовченка знають у Києві завдяки мозаїкам на Берестейському проспекті, нижній станції метро “Шулявська” та оформленню Київського річкового вокзалу. Степана Кириченка — мозаїкам на станції метро “Палац Україна”, у Музеї історії України в Другій світовій війні та завдяки пошкодженій, на жаль, мозаїці навпроти Оперного театру, — пише мистецтвознавиця і кураторка Лізавета Герман. — Всі вони починали свої художні карʼєри на ВДНГ». Зокрема художники створили головний твір мистецтва на території Експоцентру — комплекс із чотирьох панно в аванзалі головного павільйону. Зазвичай ці роботи приховані для огляду, але їх буде відкрито на один день під час презентації дослідницького проєкту «(НЕ)виставка. Чи є місце колишній ВДНГ в культурній спадщині України?». 👉 30 квітня о 12:00 👉 Павільйон №1 Експоцентру 👉 Реєстрація Фото Дмитра Пруткіна 〰️ Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво