[☧]Лібрарія «ЛЗУТ».

Велика і непереможна істина християнства полягає в тому, що немає знищення, нігілізм марний. З Богом можна боротися, і в цьому полягає зміст сучасної епохи, але Його не можна перемогти і від Нього нікуди не можна сховатися: Його Царство буде тривати вічно, і всі, хто відкидає заклик до Його Царства, повинні будуть вічно горіти в пекельному полум'ї. – Серафим Роуз

Христос Воскрес!

Браття та сестри, вітаємо всіх з початком Великого Посту! Нехай Господь всіх укріпить й подасть благодать Святого Духа, щоб ми в мирі, тиші, з повним смиренням і покаянням пройшли сей пост. Пост для нас – можливість очиститися та духовно затвердитися, щоб успадкувати милосердний вінець від Господа Бога нашого Ісуса Христа. Пам'ятаймо, що пост – це не про лицемірне неядіння, а про стримання заради духовного подвигу. Можна постити і не постячи. Як же це? Я вам скажу: коли ми вживаємо їжу, але утримуємося від гріха. Бо такий піст приносить користь, і заради нього відбувається утримання від їжі, щоб нам легше було прагнути до шляху чесноти. Отже, якщо ми хочемо проявити належну турботу про тіло і зберегти в чистоті від гріхів душу, послухаємося і вчинимо таким чином. – св. Іоанн Золотоустий. Покаянна молитва Єфрема Сиріна. Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, безнадійності, владолюбства і пустомовства не дай мені! (Доземний поклін) Духа ж чистоти, смиренномудрості, терпіння і любові даруй мені, рабу Твоєму. (Доземний поклін) Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь. (Доземний поклін) Після цього 12 малих поклонів, молячись: Боже очисти мене грішного. (12 повторів) І потім ще раз молитву «Господи і Владико життя мого» повністю з одним великими доземним поклоном.

«Caesarismus. Ч3» –•– «Отже, за свідченням істини, хай буде проголошений у нас один басилевс – Друг Всецаря Бога, бо він один вільний, або краще сказати, один по істині пан: він вищий за гроші й сильніший за пристрасть до жінок; він приборкує задоволення, навіть природні, і приборкує дратівливість та гнів, не впадаючи у їхню владу. Він істинний автократор, що носить ім'я, відповідне своїм діянням, дійсний переможець, який здобув перемогу над пристрастями, що воюють проти людського роду. Він відпечатаний за первісною ідеєю (αρχιϵτυπον) великого Царя, і у своєму розумі, як у дзеркалі, відображає промені чеснот, що виходять з неї. Ними вдосконалений, він стриманий, добрий, справедливий, мужній, благочестивий, боголюбний і, по істині, один басилевс – філософ, який знає самого себе і вивчив зовнішні, або краще сказати, ті, що ллються із неба, джерела всякого блага. Почесну назву монаршої могутності він проявляє витонченим убранням – покровами, і належну собі царську багряницю один носить гідно. Це такий басилевс, який вночі й вдень призиває небесного Отця, волає до Нього у своїх молитвах, і простягає свої бажання до найвищого царства». –•– Слово басилевсу Костянтину. Автор - Євсевій Кесарійський. Сторінки - 60. Дата публікації - 335р. [☧]ᏗЗᎩᎢ [☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot

Нігілістична форма правління, якій найбільше підходить назва анархії, є формою правління, встановленою людиною і орієнтованою виключно на цей світ, у неї немає ніякої вищої мети, хіба що земне щастя. Православна монархія – це богоданна форма правління, орієнтована в основному на інший світ, яка слідує християнському вченню про істину і ставить своєю основною метою спасіння душ. – Ієромонах Серафим Роуз. [☧]ᏗЗᎩᎢ [☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot

«Caesarismus. Ч2» –•– «Отже, за свідченням істини, хай буде проголошений у нас один басилевс – Друг Всецаря Бога, бо він один вільний, або краще сказати, один по істині пан: він вищий за гроші й сильніший за пристрасть до жінок; він приборкує задоволення, навіть природні, і приборкує дратівливість та гнів, не впадаючи у їхню владу. Він істинний автократор, що носить ім'я, відповідне своїм діянням, дійсний переможець, який здобув перемогу над пристрастями, що воюють проти людського роду. Він відпечатаний за первісною ідеєю (αρχιϵτυπον) великого Царя, і у своєму розумі, як у дзеркалі, відображає промені чеснот, що виходять з неї. Ними вдосконалений, він стриманий, добрий, справедливий, мужній, благочестивий, боголюбний і, по істині, один басилевс – філософ, який знає самого себе і вивчив зовнішні, або краще сказати, ті, що ллються із неба, джерела всякого блага. Почесну назву монаршої могутності він проявляє витонченим убранням – покровами, і належну собі царську багряницю один носить гідно. Це такий басилевс, який вночі й вдень призиває небесного Отця, волає до Нього у своїх молитвах, і простягає свої бажання до найвищого царства». –•– Слово басилевсу Костянтину. Автор - Євсевій Кесарійський. Сторінки - 60. Дата публікації - 335р. [☧]ᏗЗᎩᎢ [☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot

«Caesarismus. Ч1» –•– «Отже, за свідченням істини, хай буде проголошений у нас один басилевс – Друг Всецаря Бога, бо він один вільний, або краще сказати, один по істині пан: він вищий за гроші й сильніший за пристрасть до жінок; він приборкує задоволення, навіть природні, і приборкує дратівливість та гнів, не впадаючи у їхню владу. Він істинний автократор, що носить ім'я, відповідне своїм діянням, дійсний переможець, який здобув перемогу над пристрастями, що воюють проти людського роду. Він відпечатаний за первісною ідеєю (αρχιϵτυπον) великого Царя, і у своєму розумі, як у дзеркалі, відображає промені чеснот, що виходять з неї. Ними вдосконалений, він стриманий, добрий, справедливий, мужній, благочестивий, боголюбний і, по істині, один басилевс – філософ, який знає самого себе і вивчив зовнішні, або краще сказати, ті, що ллються із неба, джерела всякого блага. Почесну назву монаршої могутності він проявляє витонченим убранням – покровами, і належну собі царську багряницю один носить гідно. Це такий басилевс, який вночі й вдень призиває небесного Отця, волає до Нього у своїх молитвах, і простягає свої бажання до найвищого царства». –•– Слово басилевсу Костянтину. Автор - Євсевій Кесарійський. Сторінки - 60. Дата публікації - 335р. [☧]ᏗЗᎩᎢ [☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot

«Революція нігілізму» –•– «Дозвольте, пане, поцікавитися: а якби стіна мала якусь роль, як би Ви її уявили?» Звичайно, враховуючи лише те, що ми перебуваємо в замкнутому колі нерухомості цього матеріального об'єкта, який в теорії наділений душею, то найлогічнішим видається те, що стіна могла б слугувати ідеальним стовпом філософії. Ми знаємо про існування нігілізму – він реальний, тому не будемо про нього зараз говорити. Просто аксіома полягає в тому, що стіна діяла би як те, що буде розвивати ідею нігілізму. У своїй філософії стіна могла б стверджувати, що будь-яка боротьба, будь то боротьба за владу, за гроші, за сенс життя – абсурдна. Але яка страшна сутність нігілізму, не беручи його трактування і поверхневу суть? Серафим Роуз багато писав про цю «заразу», багато її розкривав. Його розкриття дійшло до того, що модернізм і нігілізм – речі невіддільні. Сам нігілізм — нещастя людства, яке набрало обертів через гуманізм, безбожництво і революціонерство. Горе понесла нам Французька революція! –•– Людина проти Бога. Автор - Ієромонах Серафим Роуз. Сторінки - 14. Дата публікації - ×. [☧]ᏗЗᎩᎢ [☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot

Продаж відкрито! «Шляхами Віри та Сумніву» — збірник Милослава авторських перекладів Святих Отців, зроблених Лавою Захисників Української Традиції для Ангарти, виданий у наших друзів з Evangelium Aeternum, можна придбати просто зараз за контактами, поданими нижче. Це видання сакральних текстів ми присвячуємо до сьогодняшнього дня народження преподобного грузинського святого, ігумена Самтаврійського монастиря, дорогого для всього православного світу Отця Гавриїла Ургебадзе. Нехай Його лик — подібний до ангельського, сповнений добротою та пасхальною радістю — супроводжує всіх, хто забажає вирушити у мандрівку по текстовому морю цих творів людського генія. —•— UPD: ПРОДАНО! —•—

...Ніхто не думає про Бога, ніхто не уявляє собі, що після смерті повинен віддати Богу звіт у своєму житті. Від забуття Бога множиться між нами зло. Бог дав нам розум, щоб ми, пізнавши Його волю, робили добро, але ми знаємо Його волю – і робимо зло. Бог наказав нам бути доброчесними, щоб ми виконували те, що праведно і що догоджає Йому; але ми любимо нечестя. Дав нам багатство, щоб ми надавали допомогу бідним, але ми – маючи багатство, пригнічуємо бідних. Дав нам владу і силу, щоб ми захищали гнаних невинно, але ми не захищаємо, а самі більше гонимо їх. Ніхто не ходить шляхом заповідей Божих. Висохла любов – і ненависть примножила свій плід. Щирість вважається нічим, і всюди видно удавання. Смиренність стала ганебною, гордість – поважною. Істина вигнана, і брехня панує на землі. О, глибина багатства, доброти і довготерпіння Божого! Бог довго терпить наші беззаконня і не мститься нам. Він стримує Свій гнів не тому, що не може негайно покарати нас, а тому, що, як Милосердний Отець, чекає нашого покаяння і звернення до Його милосердя. Бо не смерті, а покаяння грішника хоче Бог... — Антоній Великий. [☧]ᏗЗᎩᎢ | Шᴧяхᴀʍи Ᏼіᴩи ᴛᴀ Ꮯуʍніʙу

...Ти грішник? Кайся. Не хочеш? Будеш мучитися в геєні гірше за самих демонів, якщо не подбаєш, і перед смертю не скинеш із себе тягар гріхів своїх. Але боюся, кажеш, бо думаю, що немає для мене порятунку. Що ти кажеш, людино? Коли блудодійствуєш, невже Бог не може умертвити тебе блискавкою? Але Він поки що зволікає. Любий, він зволікає, щоб ти примудрився, і, розкаявшись, очистився від пристрасті твоєї... — Амфілохій Іконийський ...Ісихія є матір'ю молитви, а молитва — явищем Божественної слави. Бо коли ми закриваємо почуття, з'єднуємося з самими собою і з Богом, і, звільнившись від зовнішнього кругообігу світу, входимо всередину себе, тоді ясно всередині себе побачимо Бога і Його Царство... — Преподобний Іоанн Дамаскін ...Логіка невір'я невблаганно веде до безодні, і той, хто не повернеться на шлях істини, муситиме слідувати своїй омані до кінця... — Ієромонах Серафим Роуз ...Те, що ми істинно віримо в Бога, нехай буде явним на основі наших добрих справ і дотримання Божих заповідей. А те, що ми православно віримо в Бога, тобто прекрасно, твердо і благочестиво мислимо щодо Нього, яким чином це явити нам? Тим, що ми одностайні, однодумні і односповідні з богоносними отцями нашими... — Григорій Палама [☧]ᏗЗᎩᎢ | Шᴧяхᴀʍи Ᏼіᴩи ᴛᴀ Ꮯуʍніʙу

Браття і Сестри! Повідомляємо вам, що в цю хвилину тираж книги «Шляхами Віри та Сумніву» уже вийшов з друку. Палітурки ще тримають тепло друкарських машин, а сторінки — запах свіжої фарби. Примірники прямують до складу, де частина з них буде власноруч підписана автором — як знак подяки тим, хто від початку розумів сенс і потребу цієї праці. Залишайтеся напоготові. Уже незабаром ми повідомимо, коли буде відкрито замовлення. І тоді ця книга, створена у поєднанні віри та сумніву, зможе зайняти своє місце на ваших полицях — там, де їй і належить бути. Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ | Шᴧяхᴀʍи Ᏼіᴩи ᴛᴀ Ꮯуʍніʙу | Зʙ'яɜок

Сьогодні небайдужий брат во Христі та хороший друг «Лави Захисників Української Традиції» відвідав могилу останнього гетьмана України Павла Скоропадського. Було віддано честь ясновельможному пану гетьману, а також змінено стяг, котрий знаходився на могилі. В зв'язку з тим, що старий був надто вигорівший від яскравого сонця, щоб не довести порочного вигляду місця, де спочиває раб Божий Павло, на законних та моральних заставах тепер, з ознакою поваги, ми маємо на могилі новий, якісний та гарний стяг. Організуючи Україну для самостійного життя, я сповняю свій патріотичний обовязок супроти моєї Батьківщини, а зовсім не змагаю до особистих цілей і не виконую тих чи інших чужих директив. — Гетьман Скоропадський у розмові з Іваном Коростовцем. Закликаємо всіх небайдужих пам'ятати історію та молитися за упокій, прощення гріхів Павла – істинного патріота та християнина. З уст його наближених людей ми знаємо, що це була етично висока людина. ᏞᏃᏌᎢ | Шᴧяхᴀʍи Ᏼіᴩи ᴛᴀ Ꮯуʍніʙу

«Я бачив усі справи, що чинилися під сонцем, — і ось, усе це марнота та ловлення вітру!» -Еклезіаст. Наша віра — без перебільшення, єдине справді важливе, що ми маємо берегти у своєму житті. Єдине вічне джерело, з якого можна черпати ресурс боротьби — якою би праведною вона не була, за Державу чи її форму — це Бог. Христос був Розп'ятий за наші гріхи, та дав нам вчення свого завіту, який ми, рівно як і всі інші учні Христа забов'язані розповсюджувати, та научати людей, бо як сказано – Царство Боже Гряде. Саме тому редакція Контрреволюційного вісника «Ангарта», Лібрарія «ЛЗУТ» спільно з Evangelium Aeternum випускає збірку писань отців Церкви, таких як Іоан Златоуст, Амвросій Медоліянський та інших авторів, разом з основами Христової віри у новій книзі «Шляхами Віри та Сумніву». Наразі, в Україні, це стане унікальним чтивом, подібного роду збірка раніше не розкритих в нашому просторі робіт. Незабаром — на ваших полицях. Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ | Ꭼvᴀngᴇliuʍ Ꭺᴇᴛᴇrnuʍ | ᏞᏃᏌᎢ

«Агапит I про те, що гоже імператору» –•– Перший неповний вільний переклад листа Папи Римського Агапита I до імператора Юстиніана, де Агапит в цій вирізці дав етичне поняття імператору того, що за владу він носить, що взагалі є «влада», що потрібно знати владі. І нехай ці настанови не залишаються лише текстом, а будуть істиною поняття, у якому кожен цар, який відчуває відповідальність перед своєю землею та народом, побачить, куди веде його шлях - шлях державного владарювання, котрий буде істино найкращим та стане гарантом для Держави й всіх наших ближніх. Воістину - нам потрібен християнський монарх. Без віри в Христа та Церкви немає спасіння. –•– Автор - Агапит I. Сторінки - x. Дата публікації - VI століття. [☧] ᏗЗᎩᎢ [☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot

«Київ — як вічне місто руських земель» Київ, столиця України, є не лише політичним і економічним центром країни, але й містом, збагаченим історією та культурою, що належать до великої спадщини руських земель. Заснований близько 1500 років тому, Київ є одним з найстаріших міст Європи, і його історія є початком української державності. У давні часи Київ був центром Русі - держави, яка охоплювала значну частину сучасної України, Росії та Білорусі. Це була перша велика східнослов'янська держава, яка зростала на злитті скандинавських та слов'янських культур. Київ став символом могутності та величі цієї держави, центром політичного, економічного та культурного життя. Протягом століть Київ переживав різні етапи свого розвитку, від періоду розквіту та величі до часів занепаду. Але навіть після руйнувань та вторгнень, місто завжди відновлювалося, зберігаючи свою унікальну духовну спадщину та культурний образ. Сучасний Київ, подібно до вічного Риму, стикається з викликами, які загрожують його існуванню. Вплив корупціонерів, варварів сходу та лівої пропаганді стають загрозою для Київа та всій Україні, ми починаємо забувати спадщину, сучасний світ гасить в нас бажання йти до прекрасного, до величи. А хто ми як не продукт великих подій минулого? Київ назавжди залишиться вічним містом руських земель, а ми як лицарі минулого маємо захищати спадок від єретиків, варварів та лівацького болота який приносить лише смерть та деградацію суспільства. [☧]ᏗЗᎩᎢ