Build up

В Жироні великий скандал. Як і минулого літа, в команді багато гравців, що хочуть піти. Але тепер серед головних бунтарів українці. Циганков не зіграв у жодному з товариських матчів. Тоді цю відсутність можна було приховати мовчанням щодо можливих травм чи інших проблем. Але сьогодні стартував сезон Сегунди. Циганков потрапив до заявки Жирони на матч. Щоправда, українець не був навіть на лавці запасних. Циганков сидів на трибунах разом із футболістами Жирони, які не потрапили в заявку на гру. Тренер каталонців сказав після матчу, що Циганков був готовий грати, але відмовився переодягатися. Іспанці пишуть, що і Ванат за день до матчу попросив його не випускати на поле. Футболісти вирішили підвищувати ставки, але чи не зіграє це проти них? Що тепер пишуть про українців вболівальники Жирони ви, мабуть, здогадуєтесь. Алекс Морено і Арнау Мартінес теж збираються йти та обом це не завадило зіграли по 90 хвилин.

Хетафе протримався без червоних карток в новому сезоні Ла Ліги аж 42 хвилини. Лідери за вилученнями в топ-5 чемпіонатах за останні 5 сезонів: 34 - Хетафе 30 - Севілья 23 - Лаціо, Райо, Бетіс, Монако

Розпочинаємо сезон 2026/27 у топ-чемпіонатах! Передмова Ла Ліги від Новака (@novak_buildup), Обараза та Волочая. *** 📺 ДИВИТИСЯ НА YOUTUBE 💸 ДИВИТИСЯ НА PATREON 🎧 Слухати на Pocket Casts 🎧 Слухати на Spotify 🎧 Слухати на Apple Podcasts *** Тайм-коди подкасту: [00:03:00] - Чому Ла Ліга в цьому сезоні буде краще, ніж в минулому; [00:05.00] - Чи поверне Реал Мадрид Моурінью на топ-рівень? [00:20:00] - Дуже гучні новачки Ла Ліги. Расінг, Депортиво та Малага повертаються в еліту; [00:30:00] - У Барселони більше проблем, ніж просто відсутність форварда; [00:43:00] - Вілльярреал з новим тренером та Бетіс зі старим тренером будуть грати в ЛЧ; [00:51:00] - Що Едін Терзич забув в Країні Басків? [00:58:10] - Сельта та Гетафе, учасники Єврокубків; [01:01:30] - У Атлетико Мадрид все добре? [01:10:00] - Що ще цікавого по інших клубах? Севілья? Валенсія? *** Доєднуйтеся до нашого клубу – підтримайте подкаст та отримуйте ексклюзивні випуски. Наш Ютуб Наш патреон *** Підписуйтеся на наші канали: 💌 Бойко – Противний голос 💌 Волочай – Професіональний фанат спорту 💌 Шевченко – ДжанлукаЛападула 💌 @eurofootballpodcast

Як виглядає перенасичення футболом? Тренування ПСЖ за день до матчу Суперкубку з Астон Віллою. Гравці мали відпрацьовувати удари по воротах, але не дуже хотіли це робити. Злий Енріке достроково завершує тренування і йде з поля. Підготовка парижан до нового сезону почалась практично за два тижні до матчу з Астон Віллою. Команда зіграла всього два товариські поєдинки. Французькі збірники + Хакімі і Руїс почали тренуватись за 2 дні до Суперкубка. Португальці ще на два дні раніше. В команді буквально пляжний настрій.

Багато хто міг забути чи просто не знати, але Хетафе цього сезону зіграє в кваліфікації Ліги Конференцій. За стилем футболу це дуже неприємна команда, така собі збірна Аргентини зразка ЧС 26, але із гравцями значно нижчого рівня. Феномен Хетафе і Бордаласа в тому, що кожного літа йдуть найкращі гравці і склад збирається заново, часто з гівна і палок. Це команда, яка завжди має вилітати із Ла Ліги, але минулого сезону вийшло ще й до єврокубків заскочити. Хете вже втратили найкращого бомбардира і асистента, а найсильніший гравець (з тих, хто лишився) вилетів майже на рік. Сьогодні Хетафе зіграв товариський матч з Тоттенгемом Де Дзербі, який вже купив гравців на понад 250 мільйонів євро, тоді як Хетафе закупився аж на 19. Команди зіграли два тайми по 35 хвилин. Шпори мали 66% володіння мʼячем, мали перевагу за ударами 13:5. За весь матч Хетафе завдав 1 удару в площину воріт і зіграв внічию 1:1. Цей удар і вся гольова комбінація в стилі тікі-така на відео. Esto es fútbol, papá ©️

Та сама результативна помилка Забарного, про яку писали усі. За тиждень до Суперкубка УЄФА ПСЖ програв 0:3 Майорці в товариському матчі. Але склад був далеко не основний. В заявці на гру були діти + Шевальє, Забарний, Пачо, Бералдо, Кварацхелія. В старті з відносно основних гравців вийшли Забарний, Бералдо, Хвіча, Маюлю. Ну а сам момент із пропущеним мʼячем і помилкою Забарного - технічний брак українця і ще купа дрібних тактичних огріхів команди. Захисник намагався в дотик підсіканням віддати передачу на Бералдо. Але Дардер, який втратив мʼяч, пішов до кінця і зміг перехопити передачу. Та помилився не лише Забарний. Пачо міг зіграти щільніше зі своїм гравцем і не дозволити перевести мʼяч в дотик. Питання є і до центру поля. Все почалось з того, що Дардер прорвався повз опорну зону і правий захисник кинув свого гравця та побіг зупиняти Дардера. Забарний зміщувався страхувати фланг, але побачив, що суперник відпустив мʼяч. Ну а далі сталась ця обрізка і ланцюжок помилок призвів до гола.

Перед матчем Ігор Костюк говорив про план А, Б, В і про висновки. Проведемо паралель між пропущеними мʼячами в обох матчах через дії Бражка. Скріни 1 і 2 - голи ПАОКа в першій грі 1 - Все почалось із неорганізованого пресингу Динамо. Бражко не встигає накрити свого гравця попереду і не встигає перемкнутись на захист. 2 - Константеліас на фланзі проти двох киян. Бражко перекриває потенційну зону вбігання, але ніхто з греків не йде туди. Гол прийшов із зони підбирання, куди Бражко не встиг. Скріни 3 і 4 - голи ПАОКа в другому матчі 3 - довга перша передача. Бражко вже повністю втрачає Константеліаса, дає йому прийняти мʼяч і набрати швидкість. 4 - все почав Волошин, який зупинився. Але і Бражко вдається до типових дій. Під час флангової атаки він падає в лінію із захисниками. У штрафному і так більшість за Динамо, а Бражко не встигає накрити удар із зони підбирання. Бражко не був найгіршим гравцем в цих матчах, але він показав, що проблеми Динамо значно глибше загального рівня майстерності гравців.

Історія Яна Діоманде у великому футболі почалась саме з Реала. 29 березня 2025-го вінгер дебютував на професійному рівні в складі Леганеса. Це був матч на Бернабеу проти Реала. Діоманде вийшов на 86-й хвилині і за цей час встиг доволі багато. В другому таймі було додано 8 хвилин. Спочатку Ян грав правого вінгера, але не зміг нічого зробити проти Франа Гарсії і Камавінги, який страхував захисника. Борха Хіменес перевів Діоманде на лівий фланг і там він зробив 3 вдалі обведення, майже заробив пенальті та завдав першого удару в карʼєрі (у воротах грав Лунін!). Після матчу Діоманде одразу пішов до Мбаппе просити обмінятись футболками. Француз оформив дубль і став гравцем матчу. Зрештою, Кіліан щось довго пояснював, але свою футболку так і не віддав (принаймні в кадрі). А тепер зʼявляється «Here we go» про перехід Діоманде в Реал. Топовий сюжет.

Що спільного в усіх трьох єврокубкових матчах українських команд? Реалізація.

Я б сказав, що життя справедливе. Воно завжди винагороджує тих, хто падає, але знаходить у собі сили піднятися. Цими словами де ла Фуенте прокоментував переможний гол Феррана у фіналі ЧС. Історія Торреса на цьому турнірі справді дуже кінематографічна. Але ці слова виходять далеко за межі Чемпіонату світу. Історія падінь і пошуку сил аби піднятись - це велика частина періоду Феррана в Барселоні. Торрес прийшов до Барселони взимку 22-го. Це був перший великий трансфер після завершення епохи Мессі. На той момент клуб вклав ледь не всі фінансові можливості у цей перехід. Початок був непоганим, але сезон 22/23 став найважчим в карʼєрі. Торрес забив 7 голів за 45 матчів, мав постійні проблеми зі здоровʼям і отримав величезну кількість критики, з якою не впорався. Я опинився в бездонній ямі й не бачив із неї виходу. Він настільки був одержим бажанням виправдати трансфер і відповісти на критику, що в якийсь момент просто зламався морально і втратив бажання грати в футбол. Я віддав себе в руки психолога. Ходжу раз на тиждень, іноді двічі. Приблизно година — і ми не завжди говоримо про футбол. Це фундаментальна частина мого життя. В цей період його карʼєри і зʼявилось прізвисько El Tiburon — «Акула». Воно напряму повʼязане із психотерапією, бо, як говорив Ферран, це певна внутрішня установка: - не зупинятись після невдач - не залежати від чужої оцінки - сприймати конкуренцію як стимул - працювати навіть тоді, коли не граєш Він міг зламатись остаточно, але в нього повірили в клубі, повірили в збірній і він сам повірив у себе. Чудовий минулий сезон, де попри всі меми і жарти Ферран був основним нападником та добре вписався у модель гри Фліка. На Чемпіонаті світу теж не все було добре впродовж більшої частини дистанції. Але за класикою драматичних сценаріїв саме він мав сказати останнє слово. Справді, життя винагороджує тих, хто знаходить сили піднятись.

Завершився Чемпіонат світу і час складати символічну збірну турніру. Але це буде не дуже типова одинадцятка, бо звична збірна ЧС доволі очікувана із Мессі, Мбаппе, Беллінгемом і тд. Тому тут буде символічна збірна U-23. Воротар Патрік Біч (Австралія) З воротарем все просто: в цій віковій категорії основним у своїй збірній був тільки він. До речі, Біч пішов на підвищення по вертикалі Сіті груп і наступного сезону гратиме в Труа, яка повернулась в Лігу 1. Лівий захисник Ніко ОʼРайлі (Англія) Реальним конкурентом міг бути хіба Діуф із Сенегала. Але від ОʼРайлі доволі непоганий турнір. Всі питання до захисту Англії не стосувались персони ОʼРайлі. Центральні захисники Ренату Вейга (Португалія) Єдиний із захисників Португалії, хто відіграв весь турнір без замін. Перший великий турнір в статусі основного і заявка на те, щоб зберегти це місце вже з новим тренером. Пау Кубарсі (Іспанія) Зразковий турнір і заслужена нагорода найкращого молодого футболіста. Кубарсі завжди грає впевнено і надійно, коли поруч є досвідчений баск. Правий захисник Алекс Фріман (США) Серед пз віком до 23 років грали тільки Фріман, Комененсія (Кюрасао) і Карімов (Узбекистан). Вибір був очевидний та й були у Фрімана непогані перформанси (Парагвай, Австралія, Боснія). Центральні півзахисники Аюб Буадді (Марокко) Відмінний турнір від 18-річного гравця, який показав дуже зрілу гру. Робота з мʼячем під тиском, гра на захист - все при ньому. Не просто так трансфер в Ман Сіті вже назріває. Йоган Манзамбі (Швейцарія) 3+2 на Чемпіонати світу від гравця, який зіграв тільки 4 із 6 матчів команди на турнірі, ще й лише 2 в старті. Манзамбі може стати таким же культовим гравцем покоління в атаці як Шакірі. Атакувальний півзахисник Білаль Ель Ханнус (Марокко) Можливо, ще один майбутній великий трансфер. Ель Ханнус весь турнір грав лівого вінгера, але його роль - атакувальний півзахисник. Інтенсивний і дуже технічний футболіст. Лівий вінгер Ян Діоманде (Кот-дʼІвуар) Навіть попри те, що на цьому турнірі він не показав свій максимум - це все одно було яскраво. Майже всі матчі йому довелось грати зліва і це могло вплинути. Але Діоманде (куди б він не перейшов) - це великий талант на роки. Правий вінгер Ламін Ямаль (Іспанія) Ямаль провів доволі посередній турнір, мабуть, через травму. Але Діоманде грав зліва, а Раян окрім кілометражу і роботи в пресингу більше нічого не показав. Тому на цій позиції Ямаль, але тільки через відсутність конкуренції. Форвард Анж-Йоан Бонні (Кот-дʼІвуар) Проблемна позиція, бо основних молодих нападників на цьому турнірі практично не було. Бонні зіграв всі 4 матчі івуарійців на турнірі і з другого туру був основним. Без результативних дій, але з великою користю у відкриванні простору для вінгерів, бо в системі гри Кот-дʼІвуару саме вони мають забивати мʼячі.

Збірна Іспанії - приклад усім тим, хто роботу тренера національної команди зводить до «давай-давай» і «головне, щоб очі горіли». Чому? Бо якщо дивитись на склад іспанців, то на цьому ЧС були команди суттєво зірковіші. Але Луїс де ла Фуенте побудував найкращу команду і за результатами, і за грою. Перемоги у 2010-му і 2026-му роках різні. Ця більше тренерська. В цій команді у воротах Сімон, а не Касільяс. В захисті Ляпорт - Кубарсі, а не Піке - Пуйоль. В центрі поля Родрі - Руїс - Ольмо, а не Бускетс - Чаві - Іньєста. Чому це в першу чергу перемога де ла Фуенте? Сімон провів найслабший клубний сезон з моменту дебюту в збірній Іспанії, але у де ла Фуенте він залізно основний. Ляпорт повернувся з Саудівської Аравії в Атлетик і так само як Сімон провів дуже посередній сезон. Порро - захисник 17-ї команди АПЛ, але один з найкращих в збірній на ЧС. Родрі мав дуже важкий і неоднозначний сезон в Ман Сіті, який вже навчився грати без нього. Але на ЧС Родрі показав просто фантастичну гру. Ольмо не є стабільно основним гравцем Барселони, однак у збірній це гравець, який генерує небезпеку завдяки чудовій грі між лініями. Баена взагалі не мав бути основним на цьому турнірі. Але Ніко пропустив більшу частину сезону і ще й травмувався в матчі з Уругваєм. Сам Баена мав поганий сезон в Атлетико та свою роль в збірній виконав чудово. Ямаль перед стартом ЧС майже місяць не грав у футбол і був в поганій формі впродовж турніру. Але збірна Іспанії - це ідеальний механізм. Ця команда має чіткий стиль, тут кожен знає, що потрібно робити незалежно від фази гри та ситуації на полі. Жодної хвилини на ЧС 26 іспанці не програвали в рахунку і пропустили всього 1 мʼяч. Все це робота де ла Фуенте. Тренер взяв найкраще, що є у його гравців і побудував гру таким чином, щоб максимально використовувати навички гравців, яких він в більшості вів ще із юніорів. Це збірна, яка працює і грає як клуб.

Як іспанці підлаштовуються під обставини впродовж матчу? Аргентина без мʼяча грає один в один у центр поля. Атака Іспанії на 55-й хвилині - ідеальний зразок того, як де ла Фуенте використав спроби пресингу аргентинців проти них самих. Перший скрін - Аргентина в пресингу. Пʼять гравців на чужій половині поля. Але головне: Родрі забирає за собою Енцо. В центральній зоні опиняється вільний Руїс, бо Фернандес вище, а Макалістер в пресингу йде у фланг. Другий скрін - момент, коли вільний на попередньому кадрі Руїс отримує мʼяч і тут важливі одразу два фактори. Перший: третього з опорників Паредеса за собою повів у фланг Ольмо. Другий: в першому таймі у таких ситуаціях Лісандро йшов грати на випередження. Але тут замість нього ветеран Отаменді, який не встиг зіграти на випередження і опинився у напівпозиції. Третій скрін - класичний розіграш на третього в останній третині поля. Але тут вже зіграв досвід Отаменді. Після свого провалу Ніколас біг чітко на катбек Оярсабалю і в підкаті розрядив ситуацію.