PAPA GYM: шлях змін

Зробили для вас цікавезне, глибоке і щире інтервʼю із неймовірною дівчиною, сумчанкою і клієнткою PAPA GYM - Анною Рикун 🔥 💪Анна - професійна спортсменка з пауерліфтингу, член штатної команди національної збірної команди України, багаторазова чемпіонка, рекордсменка Європи та світу, Заслужений майстер спорту України з пауерліфтингу. 👉В інтервʼю - про шлях до світового рекорду, роботу в національній збірній, психологію змагань, ставлення до себе, стосунки з тілом, формування особистості і задачі життя. Читати тут: https://telegra.ph/Іntervʼyu-z-Annoyu-Rikun-12-10 Діліться із тими, кому також варто це почитати!🧡

PAPA STORIES: Схуднення на 60кг за 6 місяців без дієт і особлива філософія стосунків з тілом Ловіть другий випус історій наших клієнтів!🚀 Герой інтервʼю - Сергій, 52 роки, повар, власник особливої бургерної «Бургер №1» З 170кг він схуд до 108кг за півроку - і винайшов свій унікальний метод схуднення і вцілому стосунків з тілом. Читати тут👇 https://telegra.ph/60kg-za-6-mіsyacіv-bez-dіyet---і-osobliva-fіlosofіya-stosunkіv-z-tіlom-08-21 Поговорили про психологію, підхід до харчування та фізичної активності і взагалі про важливі життєві речі. Це інтервʼю точно варто вашої уваги! Діліться із тими, кому теж важливо буде це почути!🧡 Якщо знаєте, чию ще історію хотіли б почитати або самі маєте цікаву історію і хочете нею поділитись - пишіть в коментарях тут або нам в Директ😉

PAPA STORIES: Марія Шевченко Наш пілотний випуск розмов з клієнтами PAPA GYM і цікавими людьми!🚀 Героїня першого інтерв’ю - Марія Шевченко. Фітнес-бікіні атлетка, чемпіонка українських змагань з бодібілдингу, старша тренерка української федерації фітнесу та бодібілдингу, танцівниця та переможниця змагань з poledance, власниця студії ohhshit.polestudio - і просто гарна людина, тренерка Машуня🤗 Поговорили про шлях тіла, мотивацію йти в бодібілдинг і ціну результату, важливі рішення в житті і самоповагу. Читати тут👇 https://telegra.ph/papastories--Marіya-SHevchenko-06-21 Якщо знаєте, чию ще історію хотіли б почитати або самі маєте цікаву історію і хочете нею поділитись - пишіть в коментарях тут або нам в Директ😉

ДАЙДЖЕСТ про що писали останнім часом 🌟Як впоратись зі стресом: велика підбірка перевірених порад і технік. Читати тут. 👉10 ознак здоровʼя - простий цікавий чекап. Перевірити себе тут. ✅Перевірка стану свого здоровʼя - що бажано робити і як часто (про лайфхаки, поради, лікарів і вітаміни). Читати тут. Велике дослідження на тему сприйняття свого тіла👇 🤔Звідки взявся слоган «my body - my choice»? Що формує наше сприйняття свого тіла? Розбираємось тут. 😳Звідки росте негативне сприйняття свого тіла і невдоволення собою. Коли це сталось вперше? Читати тут. 💔Знайомтесь, обʼєктивація - що це читати тут. Як це на нас впливає і які наслідки: 7 пунктів, де ви можете впізнати себе - дивитись тут. Що робити, якщо я незадоволений своїм тілом і його вигляд впливає на мій настрій сильніше, ніж потрібно?👇 📚Частина 1: культурний контекст, який нас виховує, бодіпозитив і бодінейтральність. Читати тут. 🤗Частина 2: визначаємо поняття - самооцінка, самоцінність, стійке самосприйняття. Читати тут. 🧡Частина 3: як допомогти собі ставитись до себе краще і почуватись вневненіше - 6 важливих перевірених технік. Читати тут.

4️⃣ Помічайте і хваліть себе не тільки за зовнішність - і інших теж. Масова культура вчить нас цінувати себе і інших за красу - але ж ми цінні не тільки виглядом. Те, як і за що ми робимо компліменти має вплив і на інших, і на нас самих. «Як ти схудла!» - цей комплімент виділяє цінність людини на основі розміру її тіла, так, наче тіло більшого розміру є гіршим. До того ж ми ніколи не знаємо контексту, який проживає людина (можливо схуднення є наслідком стресу або хвороби). «Я надихають твоєю цілеспрямованістю і працьовитістю! Ти побудувала прекрасну форму!» - цей комплімент також про зовнішнє, але натомість він акцентує на особистості і характері. «В тебе прекрасне почуття стилю! Мене завжди захоплюють твої образи» - цей комплімент також про вигляд, але він підкреслює навичку, талант людини, прояв її особистості та індивідуальності. 5️⃣ Розвивайте вдячність своєму тілу. Ваше тіло служить вам - забезпечує життєдіяльність, можливість відчувати, проживати різні досвіди, отримувати задоволення. Як би ви до нього не ставились, що б із ним не робили - тіло завжди вірне вам, воно завжди допомагає вам жити. Воно заслуговує безмежної подяки! Подумайте тільки, яка нісенітниця, що часто ми цінуємо тіло тільки за його зовнішній вигляд, знецінюючи величезну роботу, яку воно щодня робить дня нас. Легені дають дихати, серце качає кров, ми здатні бачити, чути, говорити, писати, практикувати таланти, створювати щось. Це все завдяки тому, що тіло на щось здатне, а не просто красиве. Тіло - це ваше знаряддя, а не загальна прикраса. Памʼятайте, що бути здоровим - це цінність і привілей, а піклуватись про тіло - ваша відповідальність! 6️⃣ Розвивайте здатність співчувати собі. Життя не завжди просте (щоправда майже завжди непросте). Ми стикаємось із викликами, через які зростаємо. Час від часу ми потребуємо підтримки - тож важливо навчитись давати її собі самому. Навчитись бути добрими до себе, вірними друзями, турботливими і захищаючими батьками (навіть якщо в дитинстві ми не мали таких). Зрештою, ми усі просто люди, нам не давали інструкцій як жити це життя, тож ми справляємось так, як знаємо і вміємо. Це не варто осуду і критики - це варто поваги, підтримки і часто, простого людського співчуття. Згадуйте про ці практики, застосовуйте їх - і нехай вони допоможуть вам почуватись краще в свому тілі і добре ставитись до себе. Ви цього варті!🧡 З вас лайк, якщо було корисно. Діліться із тими, кому потрібно. (матеріал підготувала Дарія Стеценко за мотивами книги «Більше ніж тіло» докторок Лексі та Ліндсі Кайт)

І ЩО РОБИТИ? (якщо я незавдоволений своїм тілом і його вигляд впливає на мій настрій сильніше, ніж потрібно) ЧАСТИНА 3 Ми розібрали контекст, в якому сформувалось наше сприйняття тіла, поговорили про обʼєктивацію та її неприємні наслідки. Проаналізували культурний контекст та самосприйняття в частині 1 і частині 2. А тепер розберемо декілька дієвих порад, як навчитись ставитись краще до свого тіла і до себе вцілому. ❗️Дисклеймер: щоб спрацювало, спробуйте відключити свою звичну самокритику, подивіться на себе як дослідник, а не як суддя - спостерігайте, шукайте і вивчайте! 1️⃣ Переосмисліть свою ідентичність за межами зовнішності. Я ≠ моє тіло. Я є дещо більшим, набагато більшим! Зазирніть у це. Виділіть час наодинці з собою у спокої та тиші - для роздумів і аналізу. Пошукайте (краще запишіть!) свої відповіді на наступні запитання: - Що робить мене мною? - Чим я цікавлюсь і захоплююсь? - Що у мене виходить доволі непогано, а може і дуже добре? - За що мене цінують мої близькі та друзі? - Чим я можу пишатись (мій досвід і досягнення)? Ця практика допоможе відновити звʼязок із собою і своїм цілісним «Я» і побачити в собі більше. 2️⃣ Вибудуйте особисті точки опори. Стілець, що стоїть на одній ніжці легко зламати, натомість коли ніжки чотири - стілець стоятиме міцніше, навіть якщо вибити одну. Якщо ваша самоцінність тримається тільки на зовнішності\вигляді тіла - будь які зміни вас нещадно вибиватимуть (а тіло неминуче змінюється, трансформується, зрештою старішає). Окрім зовнішності ще є ваші навички, знання, характер, таланти, досвід, надбання, те що ви реалізували, те що ви вмієте. Будуйте свої опори на інших своїх сильних сторонах - а для цього помічайте та відмічайте їх! А в моменти, коли ви провалюєтесь у критику зовнішності - нагадайте собі, що ваша цінність не тільки в ній, спирайтесь на інші свої сильні сторони. 3️⃣ Натренуйтесь бачити гарне - і робити собі компліменти. Помічати здебільшого недоліки у відображенні в дзеркалі - це вивчена звичка. Гарна новина в тому, що можна перевчитися! Починайте з маленького. Дивіться на себе як дослідник - ваша мета: знайти те, що вам в собі подобається - і сказати собі про це, подумки чи вголос. Довгі пальці рук, форма носа, очі, структура волосся, ваш стиль? Знайдіть це в своїй зовнішності, щоб закласти фундамент. Тренуйтесь щодня і з часом ви навчите свій мозок фокусуватись на гарному замість недоліків - і будете подобатись собі набагато більше! Просто спробуйте! Продовження 👇👇👇

І ЩО РОБИТИ? (якщо я незавдоволений своїм тілом і його вигляд впливає на мій настрій сильніше, ніж потрібно) ЧАСТИНА 2 👋Почнемо із введення понять: 🔸Самооцінка - наше уявлення про себе на основі набору цінностей і різних характеристик. Те, як ми оцінюємо себе відносно чогось (медійних ідеалів нашого часу, наших реалістичних або ні вимог до себе, особистих уявлень про те, якими ми хочемо\маємо бути) або когось (інших людей або себе в іншому часі). 🔸Самосприйняття - спосіб, в який ми сприймаємо і розуміємо самих себе, своє тіло, внутрішній світ та свої можливості, свою ідентичність вцілому. Це те, як ми до себе ставимось. Те, як ми себе оцінюємо може коливатись під впливом багатьох чинників та змінюватись із часом. Важливо те, як ми до себе ставимось незалежно від обставин і зовнішніх критеріїв. Ми хочемо щоби люди ставились до себе добре, зокрема до своєї зовнішності (бо кожен вартий доброго ставлення до себе!). Але ми хочемо щоб ви знали: ви можете добре до себе ставитись незалежно від того, як ви виглядаєте - бо ви не дорівнюєте своїй зовнішності! ☝️Виховуємо стійке самосприйняття Позитивне уявлення про своє тіло означає не віру в те, що тіло виглядає гарно - а хороше ставлення до свого тіла, незалежно від того як воно виглядає. А щоб виховати безумовно добре ставлення до свого тіла, важливо розвинути стійкє самосприйняття. СТІЙКЕ САМОСПРИЙНЯТТЯ = я вважаю себе цінним, гідним і вартим найкращого для себе, приймаю себе в будь-якому тілі, стані і настрої - незалежно від мого зовнішнього вигляду і моїх досягнень. І якщо за роки життя ви вивчитись прирівнювати свою цінність до вигляду вашого тіла, якщо звикли постійно шукати в собі недоліки, порівнювати себе з іншими не в свою користь та пригнічувати себе за найменші промахи - за один день звісно нову звичку сприймати себе не побудуєш. Але це саме та звичка, яка варта докладених зусиль і часу, адже якщо ви навчитесь ставитись до себе добре - це якісно повпливає на ваше життя, стан і самооцінку також. Тож зусилля того варті! Далі розберемо конкретні кроки - як можна навчитись стійкому самосприйняттю.

І ЩО РОБИТИ? (якщо я незавдоволений своїм тілом і його вигляд впливає на мій настрій сильніше, ніж потрібно) ЧАСТИНА 1 📚Трішки контексту і історії.. Так склалось в масовій культурі, що краса має велику цінність і вплив. Дівчат взагалі змалку вчать прикрашати цей світ, так ніби це пріоритетніше, ніж діяти і проявляти себе (просто порівняйте, як вдягають малих хлопчиків і дівчаток😉). Тож не дивно, що від оʼбєктивації здебільшого потерпають саме жінки, але і до чоловіків у суспільства є вимоги. Також в загальних ідеалів краси завжди є чіткі критерії - які постійно змінюються, і яким як правило більшість людей не відповідає. Це створює напругу навколо сприйняття свого тіла і зовнішності. Як наслідок: хтось щосили намагається втиснути себе в критерії ідеалу хоч і будь-якою ціною, хтось щороку примножує статки на продажі схуднення, процедур краси та інших диво-засобів для досягнення ідеалів, а хтось йде в протест, бо вважає ідеали надто вузькими, але при цьому теж потребує прийняття. Саме протест спричиняв неодноразові модні революції під феміністичними гаслами, і саме з протесту проти нереалістичних вимог до тіла виник бодіпозитив. 👉Бодіпозитив проголошує: «усі тіла різні і усі вони красиві! приймай і люби своє тіло, незалежно від його вигляду. Тренд на бодіпозитив зрушив неабиякі зміни в медіакультурі, є послідовники, є опоненти. Цікаво те, що згодом ця тенденція розвинулась у бодінейтральність. 👉Бодінейтральність каже: «людина не завжди здатна сприймати своє тіло позитивно: воно старіє, хворіє, скидає чи набирає вагу і не завжди здатне виглядати красиво - але при цьому тіло вам служить, незалежно від його вигляду. перестаньте оцінювати тільки зовнішню складову тіла, зосередьтесь на його функціях, процесах, відчуттях, сприймайте його як свого друга, незалежно від його вигляду» І в позитиву і в нейтральності мета одна: мінімізувати стигму за ознакою зовнішності та укріпити в суспільстві здорове спийняття свого та чужого тіла. І це дуже-дуже-дуууууже важливо! ❗️Головна проблема і небезпека Ми змалку засвоюємо що такє «красиво», а що ні - з медіа, реклами, кіно, розмов оточення, зараз ще соцмережі. І коли у дзеркалі ви бачите, що ваше тіло відрізняється від завченого ідеалу краси, що транслює інфопростір - це може бити по самооцінці і провокувати біль - відповідно, мати небезпечні наслідки (зіпсовані стосунки з їжею, зацикленість на схудненні, психологічні проблеми, тощо). «Усі прагнуть бути красивими!» - але нажаль не усі розуміють, чого вони насправді прагнуть. Головна проблема в тому, що зацикленість на красі і ідеалах дає їй силу як піднімати нашу самооцінку, так і боляче її ламати. Цінуючи в людях найперше зовнішність ми знову і знову вдаємось до обʼєктивації інших - відповідно і самі страждаємо від неї ж. 👉Спойлер: не так важливо, як тіло виглядає - важливо те, як ми в ньому почуваємось, як до нього ставимось, і як взагалі сприймаємо себе. Самосприйняття визначає все. Тож про нього і поговоримо в частині 2.

Цього тижня продовжимо говорити про сприйняття свого тіла - а саме про те, як виховати стійке самосприйняття, щоб зовнішні фактори не вибивали наш стан і настрій, і щоб у власних тілах нам було приємно і комфортно жити.❤️ Нагадаємо, що досліджувати тему сприйняття свого тіла ми почали тут. А щоб продовжити, просимо відповісти на запитання. 👇👇👇

ОК, САМООБʼЄКТИВАЦІЯ - І ЩО? І то, що не так важливо, як це називається, як те, які наслідки це має. А наслідки наступні: 👉ЗВИЧКА СТЕЖИТИ ЗА СВОЇМ ТІЛОМ Наче ти роздвоюєшся - і одна частина тебе проживає події, а інша постійно стежить за тілом, як контролер (як я виглядаю зараз, чи рівно лежить волосся, чи не стирчить живіт, коли сиджу, ітд). Так ми постійно витрачаємо частину дорогоцінної енергії на іноді надмірний самоконтроль, уявляємо, як ми виглядаємо, замість того, щоб жити повноцінне життя - відволікаємось на це і самі собі руйнуємо важливі моменти. 👉ЗАВИЩЕНІ ВИМОГИ Ми бачимо в медіа\соцмережах, як має виглядати ідеальне тіло (часто не замислюємось про мінливість і нереалістичність цих ідеалів) - і вирішуємо, що саме так маємо виглядати і ми - інакше ми нічого не варті. Проблема часто не в тілі, а в тому як ми його сприймаємо (через фільтр завищених вимог), а ще з великою ймовірністю ми погано ставимось до самих себе, адже не завжди можемо відповідати цим вимогам. 👉ПОРІВНЯННЯ НЕ В СВОЮ КОРИСТЬ Ми розуміємо, що обʼєкт гарний через порівняння його відносно інших. А якщо як окремий обʼєкт ми сприймаємо своє тіло - ми схильні постійно порівнювати його з іншими тілами. Найчастіше ми порівнюємо уявний образ себе (часто самокритичний, бо мозок вчиться бачити те, до чого ми його привчаємо: фокус на недоліках - бачиш тільки більше недоліків) з образом іншого (часто ретельно відредагованим, бо хто ж викладе фотку, де він погано вийшов?). Це руйнує наше самосприйняття і благополуччя - виходить рукотворна пробоїна в самооцінці - ми самі себе топимо. 👉ОБМЕЖЕННЯ СЕБЕ І ВІДКЛАДАННЯ ЖИТТЯ Наприклад, коли ми не йдемо влітку на пляж через те, що соромимось свого тіла у відкритому одязі. Або коли переживаємо, що в спортзалі будемо виглядати недоречно - і через це постійно відкладаємо похід в зал. Як часто ми обмежуємо себе у радостях життя через те, як сприймаємо своє тіло? А то і загалі відкладаємо життя на потім, бо зараз вважаємо своє тіло недостойним або недостатнім? 👉ПІДМІНА ЦІННОСТЕЙ Небезпека в тому, що надмірна концентрація на зовнішності веде до упередження, що вашу цінність визначає вигляд тіла (моє тіло виглядає достойно = я достойний і цінний). Самообʼєктивація серйозно загрожує вашій можливості побачити в собі більше - ким ви є насправді, і на що здатні як людина, а не як тіло, виглядом якого можна захоплюватись. А ще це уявне зобов’язання прикрашати себе для потенційних глядачів сильно обтяжує і відбирає багато енергії. 👉ВИБИТІ ОПОРИ Звісно, покращення зовнішності підвищує самооцінку, але коли зовнішність - це єдине, на що ми спираємось - нас дуже легко вибити (як стілець з однією ніжкою), бо наше тіло динамічне і постійно змінюється, з віком все сильніше. Ви є більшим, ніж ваше тіло - ваш характер, таланти, професійні й особисті навички, ваші досягнення. Якщо будувати самооцінку на більше ніж одній «ніжці»-опорі - вона буде міцнішою. 👉ПЕРЕПЛЕТІННЯ РІЗНОГО Люди схильні повʼязувати відчуття щастя із виглядом свого тіла (худа = щаслива, жінкам це знайомо). Виходить, коли ми виглядаємо відповідно вивченого ідеалу - ми щасливі і задоволені собою. Якщо це змінюється - ми втрачаємо опору і відчуття щастя руйнується. Часто це призводить до того, що ми намагаємось розвʼязати внутрішню психологічну проблему (незадоволення собою і життям) за допомогою зовнішніх фізичних рішень (дієти, процедури, тренування) - але насправді вони ніколи не допоможуть із проблемою, бо її причина інакша, глибша. Коли ми зважаємо на свій зовнішній вигляд більше, ніж на свій досвід життя у власному тілі - ми віддаляємось від себе і сильно ускладнюємо собі життя. Нажаль, самообʼєктвація є розповсюдженим явищем, часто неусвідомленим, але від цього не менш шкідливим. Якщо хочаб в одному пункті ви впізнали себе - ставте лайк ❤️ В наступних публікаціях розберемо, як із цим справлятись щоб повернути собі себе, свій спокій, задоволення і позитивне самосприйняття.

ЗНАЙОМТЕСЬ, ОБʼЄКТИВАЦІЯ🤓 З одного боку ми маємо медіакультуру, яка показує нам стандарти краси (кіно, реклама по тв, соцмережі) - яких ми неодмінно маємо прагнути (по версії цієї медіакультури). З другого - ми чуємо оцінки оточення про наше тіло (від приємних до образливих). З третього - ми вдаємось до порівняння своєї зовнішності із тим, що ми бачимо зовні (а порівнювати себе ми схильні із кращими варіантами, часто не на свою користь). Через це ми починаємо надавати перевагу зовнішньому погляду на своє тіло (як воно виглядає, як його оцінюють, яке воно в порівнянні з..), замість внутрішньої перспективи (як я себе в своєму тілі відчуваю). Зважаємо на свій зовнішній вигляд більше, ніж на свій досвід життя у власному тілі. Виходить, ми вже сприймаємо своє тіло як окремий від себе обʼєкт - за яким треба спостерігати, над яким треба працювати, який треба додатково контролювати. Ось це і є обʼєктивація - упредметнення живої істоти, перетворення її на обʼєкт, річ. А коли ми так ставимось до себе - це самообʼєктивація. P.S. Коли ми звикаємо сприймати своє тіло як окремий від себе обʼєкт, так само ми ставимось і до інших людей - що призводить до зниження емпатіі і людяності по відношенню один до одного. А про обʼєктивацію жіночого тіла в рекламі можна взагалі писати окрему статтю - і вона зовсім не буде позитивною: ні в фактах, ні в спричинених цим наслідках. Чи помічали ви за собою, що ви себе обʼєктивуєте? Ставте лайк, якщо так. А далі розберемо наслідки 👇👇👇

МОЄ ТІЛО - МІЙ ПРОЄКТ ЧИ ОБʼЄКТ?🤔 Як ми бачимо із результатів опитування - зовнішність відіграє для нас чималу роль, впливає на наше самосприйняття і настрій. Ми прагнемо ставати краще і почуватись красивими - це природньо і зрозуміло. Плюс сучасність пропонує чимало доступних способів скоригувати або й змінити зовнішність, якщо твоя природна не здається тобі достатньо красивою. Але 71% з опитуваних зазначили: з ними траплялось, що незадоволення своїм тілом псувало їм настрій. Виходить, нерідко зовнішнє визначає наше внутрішнє самопочуття - і не завжди нам на користь. А як ми розуміємо, що виглядаємо достатньо чи не достатньо гарно? Звідки береться прагнення щось в собі змінювати? Чи завжди це щире бажання - чи можливо, навʼязана потреба? Давайте розбиратись. КОЛИ ЦЕ СТАЛОСЬ ВПЕРШЕ? До певного віку ми живемо у своєму тілі з абсолютним комфортом і прийняттям - жодних питань до себе про зовнішність. Памʼятаєте цей період? Певно, він був у далекому дитинстві. Все змінилось, коли хтось зовні дає нам оцінку. Так хтось вперше дізнався, що в нього ноги хрестиком чи колесом \ великий ніс \ дивні брови \ рідке волосся \ завеликий чи замалий зріст \ вставте своє. Також, ймовірно, ви могли чути, як про власне тіло говорить мама чи старша сестра, мовляв, треба схуднути - а ви, помітивши це замислились, що треба себе сприймати так само критично. Можливо ви бачили когось із оточення, хто мав привілеї і всім подобався - і несвідомо повʼязали це із його зовнішністю. А можливо ви побачили в мультику\кіно героїв з ідеальною зовнішністю - і вирішили, що саме так треба виглядати, щоб отримувати все найкраще. В кожного є своя історія про те, як ваше тіло перестало бути для вас комфортним і приємним - і стало обʼєктом для оцінювання, критики, постійних покращень. Згадайте, що вплинуло на ваше сприйняття свого тіла? Коли і через що ви почали ставитись до нього упереджено? Можете поділитись своєю історією в коментарях - це буде терапевтично для усіх. А ми продовжимо 👇👇👇