pink leopard

описание

Про книжки, фільми та інше (переважно про книжки)

← к каналу @pinkleopard1

209

подписчиков

Охват к подписчикам

32,5%

ERR

Реакции к просмотрам

12,93%

413 на 41 постов

Пересылки к просмотрам

0,81%

Постов в день

2,4

всего 42

Где отзываются чаще

доля реакций к просмотрам

11 авг.Patricia Highsmith. Strangers on a Train Це був восьмий роман Гайсміт, який я прочитала, а всього їх 22 + оповідання, і я вже заздалегідь сумую, що колись нічого нового не залишиться, але все одно буду перечитувати (було бажання «Незнайомців» одразу ж перечитати, але я стрималась). Починається все з того, що доволі молодий перспективний архітектор Ґай Гейнс їде в потязі та нервує через ситуацію зі своєю зрадливою дружиною Міріам, яка наче й погодилась нарешті дати розлучення, бо вагітна від коханця, але ще невідомо, що з цього вийде. Раптом з Ґаєм знайомиться дивакуватий молодик Чарлі Бруно, який виводить його на відверту розмову та пропонує ідеальний план: він вбʼє Міріам, а Ґай натомість вбʼє його владного жадібного батька. Мотивів у них немає, тому ніхто їх не спіймає, треба тільки мати алібі. Звісно, Ґай відмовляється, але його доля вже передбачена, і Бруно його так просто не відпустить. Трилерна інтрига тут, звісно є: чи відбудуться злочини і до чого вони приведуть, але насправді ці вбивства самі по собі неважливі (як десь було написано, це макґаффіни), на відміну від стосунків Ґая та Бруно. І от чесно, це не ділові стосунки двох співучасників чи шантажиста та жертви шантажу; я знала, що тут є квірні натяки, але не очікувала, що це буде так прямо на рівні діалогів «Ти мені подобаєшся» — «Я не хочу тобі подобатись» (такі вони обидва драмаквін, я не можу). Бруно, як і належить токсичному закоханому, дістає Ґая по телефону, закидає його листами, де то погрожує йому, то зізнається у братській (ага, вірю) любові, залазить вночі до нього у вікно, постійно переслідує та хоче бути поруч, ревнує до нареченої (але водночас симпатизує їй). Та й зрештою чорним по білому буде написано, що Ґай любить Бруно (я так зраділа!), а в одному епізоді Ґай думає, що Бруно робить йому подарунок, наче він його lover (через відсутність категорії роду в англійській можна трактувати як завгодно). Але незважаючи на все вищесказане, ніякої любовної лінії там немає. Отак от. Але я впевнена, що все в них було, і ніхто мене не переконає у зворотньому. Та навіть не дуже й завуальовано на це натякається, по-перше, старий літературний прийом зі згасанням світла, по-друге, закадровий епізод з човном. Не знаю, може, хтось інакше зчитує, але для мене то була неочікувано дуже чуттєва та пристрасна книга (неочікувано, бо то дебют, ну й зважаємо на час написання). І як мені сподобався Бруно, ну я взагалі люблю таких дещо жалюгідних персонажів, які лізуть напролом та з вайбом “I may be love’s bitch”. Обʼєктивно він неприємна людина, такий типовий вудгаузівський трутень, який хоче не працювати, а жити на спадщину (читати про таких хлопів весело, але в реальності краще не перетинатися), до того ж, алкоголік, психопат, злочинець, переважно з не дуже гарним ставленням до жінок, має едипів комплекс, незграба без чарівності, але… Він, очевидно, подалі трансформувався у більш харизматичного й талановитого Тома Ріплі, але дещо спільне в них є, наприклад, любов до красивого життя (звісно, у Тома вона викручена на максимум) та нелюбов до гетеросексу (згадки про звʼязки Бруно з жінками були взагалі неочікувані, ну ок, такі часи). А головна відмінність — це те, що Ріплі зробив себе сам, а Бруно пощастило народитися в багатій родині. Ґай трішки тупенький, хоча старший та розумніший, але це не дратує, читати про його рефлексії було цікаво. Ну й він теж не святий, бо й темну сторону мав, і почав залицятися до Міріам, коли вона була старшокласницею (він років на 5-7 старший; ок, зробимо поправку на часи, але все одно), і знайшов собі нову дівчину, коли ще був формально одружений. Як і в ріпліаді, тут є сильний мотив двійників та віддзеркалення. Можна й так трактувати, що Бруно — це темна сторона Ґая. Багато є таких моментів, де йдуть якісь паралелі; а ще періодично скаче перспектива, то від Ґая, то від Бруно. Та й приватного детектива, який переслідує героїв, можна вважати докорами сумління.39,13%
11 авг.Також можна інтерпретувати це як історію про демона-спокусника (теж є певні натяки), або й навіть у політично-географічному сенсі: Ґай — це представник хорошої Америки (але не забуваємо, що Гайсміт любила Європу більше), про Міріам сказано, що це символ вульгарної Америки, хороша Енн, нова наречена Ґая, любить Мексику, Бруно — син емігранта. Красивого життя тут не так багато, як в історіях про Ріплі; на жаль, поза кадром лишилися круїз та подорож до Капрі. Але всіляке гарне тут все одно є. А ще це дуже насичена кольоровими деталями книга: це й сині автомобіль та шарф у тон, і помаранчеві квіти, і краватка з червоною смугою, і багато іншого. Екранізацію я давно дивилася, треба буде передивитися. Але вважаю, що Гічкок зняв як завжди візуальний шедевр, але то гічкоківський шедевр. Шедевр Гайсміт — то окремий всесвіт. Проте зняти ближче до тексту на той час було неможливо. Цікаво, що Фарлі Ґрейнджер, який зіграв Ґая (і знімався в іншому квіркодованому фільмі Гічкока «Мотузка») був відвертим бісексуалом, а Роберт Вокер, виконавець ролі Бруно, був, як і його герой, психічно хворим алкоголіком, і невдовзі після виходу фільму вчинив дещо в його стилі, вживши алкоголь з таблетками, через що й помер у молодому віці. Коротше, все сумно, і книга сумна, і шкода всіх, хто на це заслуговує. Є там багато роздумів про добро і зло, але чорно-білої моралі немає. Люблю Гайсміт і радію, що мені близький світогляд її творів. #прочитане_2026 #strangersonatrain #patriciahighsmith33,67%
19 июл.Сьогодні вночі, 19 липня, внаслідок чергової терористичної атаки росії було знищено склад видавництва #книголав Найголовніше для нас — ніхто з наших колег не постраждав! Водночас ми втратили майже 250 тисяч книжок. Це результат праці авторів, перекладачів, редакторів, дизайнерів, друкарень і всієї команди, яка щодня працює для українського читача. росія вкотре доводить, що веде війну не лише проти людей, а й проти української культури, освіти та нашого майбутнього. Через знищення складу можливі тимчасові затримки з відправленням замовлень. Ми вже працюємо над тим, щоб якнайшвидше відновити всі процеси. Дякуємо за ваше терпіння, розуміння та підтримку. Бережіть себе та своїх близьких. Підтримуйте українське і продовжуйте підтримувати Сили оборони України — саме вони щодня захищають нас і наближають перемогу! Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Все буде добре! 🫂30,56%
11 авг.Це було ідеальне пляжне чтиво. Відгук напишу нижче, постараюсь сьогодні.28,74%
13 маябез подписи24,59%
10 маяБрала цю книгу в бібліотеці, бо цікаво було познайомитися з ілюстраціями Джюнджі Іто, і от вони (а також його бонусна манґа) мені найбільше сподобалися, треба буде ще щось взяти. Мальовка прямо дуже гарна і подекуди моторошна (дівчинка, що біжить в бібліотеці, страшнюча, не хотіла б я таку побачити). Щодо оповідань — все ж чогось не вистачило. Не вважаю, що обовʼязково має бути пояснення та логічний фінал, але все одно якись вони незавершені (хіба що про кімоно). Міні-манґа, в принципі, теж не зовсім завершена, але там пояснюється, чому. В принципі, це було ок, не нудно, але короткувато. Ну й ілюстрації не розчарували, а саме заради них я книгу і взяла. Купувати не раджу, хіба що збираєте творчість Джюнджі Іто, а от позичити — це хороший варіант. А ще можу вписати це у #бінго_іншого_культу (горорна збірка), ура! #прочитане_2026 #stitches #junjiito #hirokatsukihara22,69%
14 авг.Блін, тільки що прочитала, що якась там книжкова асоціація рф повідомила про 11 мільйонів згорілих книжок на складах вайлдберріз. Серед яких новий тираж "конституції" рф та видання прохора залупіна ахахаххаахаха22,64%
8 авг.💔Щойно дізналася жахливу новину — в притулку для тварин Сіріус сталася пожежа. Погоріли вольєри, кухня, на жаль є жертви серед тварин. Їм зараз дуже потрібна допомога. Сама я вже багато років є волонтером притулку, особисто знайома із власницею й довіряю їй, саме із Сіріуса моя собака Джес. 🤞Якщо бажаєте допомогти притулку — ось банка для донату: https://send.monobank.ua/jar/4dB5LeVe9T Саме туди полетіло моє роялті з Променів🙏21,05%
12 маяChloe Michelle Howarth. Sunburn Оповідачка Люсі — старшокласниця, яка живе в ірландському селі в 90-х, і її життя, як і життя інших тамтешніх підлітків та дітей, вже спрогнозоване наперед — більшість хлопців мають стати фермерами, як і їхні предки, а на дівчат очікує карʼєра дружини та матері. У Люсі є друг Мартін, і всі очікують, що скоро це буде втілення тропу «від друзів до закоханих», бо як інакше? Але Люсі раптом відчуває нестримну пристрасть до своєї подруги Сюзанни… І от наскільки це все нелегко у той час та у тому середовищі (памʼятаємо, що в Ірландії на той момент ще функціонували пральні Магдалини; а ще є дуже показовий епізод зі старшою дівчиною, яка, за чутками, їздила до Англії робити аборт). Тут дуже цікаво погода та сезони відтінюють атмосферу; більшість подій, незважаючи на назву, відбувається у холодну пору, але той вибух пристрасті стається саме в літню спеку. Почуття дівчат з одного боку нагадують релігійний екстаз, що й не дивно, а з іншого — тут дуже багато тілесного, фізіологічного (сцен 18+ немає), що в якійсь іншій книзі викликало б огиду, але тут авторка зробила все майстерно (хоча особисто мені такі почуття невідомі і навряд чи буду захоплюватись чиєюсь амілазою 😀). Чому я раніше згадувала про «Мері Джейн»? Бо тут трішки схожі умови: Люсі — дівчинка з консервативного середовища, а родина Сюзанни виділяється на фоні оточення; наркотики тут теж є, але не як ключовий елемент. І на щастя, тут немає розмитих кордонів, романтичні стосунки відбуваються між однолітками і дорослі не розмахують перед ними трусами. Складні стосунки з батьками тут прописані набагато краще. Далі не те що спойлери, але мої думки. Але спойлери теж є. Ми все бачимо очима Люсі, яка весь час боїться, що Сюзанна її використовує, але по факту це Люсі використовує і Сюзанну, і бідного Мартіна, і ще одну персонажку. Люсі маніпулятивна, не надто приємна, але їй хочеться виглядати позитивною героїнею, яка любить та вміє любити. Але вона надто захоплюється саморефлексією і не любить нікого, а от її люблять і страждають через це. Недарма ж Сюзанна називає її Люцифером. Ні, сама Сюзанна теж не свята (не розумію її бажання аутнути Люсі перед усіма, та й до матері вона ставиться по-свинськи), але Люсі токсичніша. І ще не зрозуміла страждання Люсі через те, що мати її не годувала та припинила прати, бо образилась. Ти ж майже доросла дівчина, обслуговуй себе сама (тут 1:0 на користь Мері Джейн). Звісно, у Люсі були тоді інші переживання, ну в такому випадку можна було б не робити акцент на побутових проблемах. Але книга неймовірна та прекрасна попри це. Та й хто сказав, що на кохання заслуговують тільки хороші люди? Але хочеться сподіватися, що Сюзанна і Мартін зустріли кращих дівчат. #прочитане_2026 #sunburn #chloemichellehowarth19,39%
3 авг.1. Купуйте сертифікати, для нас це швидкі гроші, а для вас будь-яка книга в майбутньому🔄. 2. Робіть передзамовлення, тим самим допомагаючи профінансувати друк цих книг. 3. Купуйте наші книги будь-де, поки вони є🥲. Мережа книгарень Книголенд постраждали разом з нами, підтримайте і їх теж. Додруки маловідомих класиків не очікуються в найближчий час. 4. Купуйте так само книги наших колег: Жорж, Ранок, Readberry, Фабула та інших. В будь-якому з цих видавництв можна знайти щось для себе. 5. Книга — це не річ першої необхідності, ми все розуміємо. Купуйте книги відповідально та не потрапляйте в кредитні ліміти, будь ласка. 6. Ми вже це казали, але ми вас любимо🧡. Дякуємо за підтримку! в дописі додали реквізити благодійного фонду корпорації, всі гроші підуть на відновлення накладів книг17,95%
2 авг.Трішки думок стосовно Women in Translation Month, покликаного популяризувати неангломовну літературу. Читаю з-поміж іншого чудову книгу Braiding Sweetgrass, і там є розділ про мову. Авторка Робін Волл Кіммерер (минулого року я читала її книгу про ягоди) походить з корінного населення Америки і пише, що вимушена користуватися англійською, бо рідну мову в її предків вкрали, викрадаючи дітей до інтернатів та змушуючи їх вживати лише англійську (там страшне, їм навіть язики мили милом, якщо використовували якесь рідне слово), і через це в певних народів залишилося зрештою лише декілька живих носіїв (Кіммерер вчить мову зараз, але це дуже важко). Коротше, існування неангломовності — це насправді велике щастя та привілей, і це актуально не тільки стосовно англійської мови.17,50%
27 дек.без подписи17,09%