ПЛ+С

У політиці друзів не буває, є корисні знайомі. І, здається, одного іспанського знайомого Україна якось не поспішає використати з користю. Далі – на сайті. https://petrimazepa.com/uk/khto_taki_vox_dlya_ukrayiny

Поки в Україні міняли головнокомандувача, британці весело вдарили з двох ніг по Китаю! Далі – на сайті. https://petrimazepa.com/uk/brytanska_stal_kytayski_hroshi

Американські техногіганти Texas Instruments, Intel, Mouser Electronics та AMD занервували через федеральний суд у Далласі. Вони просять відхилити позови, подані п’ятьма громадянами України через продукцію даних компаній, чиї компоненти опинилися в російській зброї, використаній під час атак на цивільні об’єкти в Україні. Позивачі наполягають, що згадані у позові мікрочіпи, процесори та програмовані пристрої продавались через третіх осіб. Ризикнемо припустити, що сама постановка даного контраргументу найкраще свідчить: розробники-продавці чудово знали про ризик подальшого потрапляння їх продукції до Росії. Адвокати компаній наполягають, що ці вимоги виключаються федеральним законодавством США, не витримують перевірки з точки зору права штату Техас і, крім того, подані з порушенням строків давності. Саме на цих підставах відповідачі зараз домагаються закриття справи ще до її розгляду по суті. Швидше за все, в даному випадку компаніям дійсно це зійде з рук. Хоча ми будемо раді помилитись. Сюжет знову повертається до старої ворожої (але від цього не менш дієвої) тези про «капіталіста, який завжди продасть мотузку, на якій його повісять». Великий бізнес західних держав звик існувати в комфортній ніші, де він завжди на нейтральній території. Нейтрально – тобто заробляючи на обох сторонах майже будь-якого конфлікту. Бізнес, що працює в галузі неймовірного рівня відповідальності, не бажає контролювати взагалі нічого, крім підрахунку прибутків. Це фатальна помилка. І, щойно продукція AMD допоможе умовним іранцям вбити десяток американських морпіхів, розмова буде зовсім іншою. Але шкода тут буде лише морпіхів. ПЛ+С

На зустрічі з президентом США Дональдом Трампом китайський лідер Сі Цзіньпін попередив про потрапляння до пастки Фукідіда. Це термін, який позначає ситуацію, коли війна стає неминучою. Звісно, термін винайшов не Сі, а Фукідід, що помітно з назви. Проте слід зазначити, що до широкого вжитку «пастка Фукідіда» не надто поспішала увірватись, хоча причин для цього вистачало вже давно. Бо зараз спроби уникати війни так само неминуче впираються в територіальне питання, як неминучість війни за Фукідідом — у ту версію реальності, яка її запустила. Публічна риторика навколо відносин між США та Китаєм знову виглядає знайомо для нас. Такий собі рімейк Женевського саміту, де тодішній президент США Джо Байден спробував поговорити з російським візаві про раціональність, економіку та що завгодно, крім війни. Що ж, ділимось своєю новою колонкою для дружнього ресурсу «Петро і Мазепа». ПЛ+С

#Латвія. Анатолій Рослій ✌️🎈 Цікаво, що заспіває уже після вторгнення РФ. Підпишись, це твій канал

Після чергових заяв Сі Цзіньпіна і Дональда Трампа публічна риторика навколо відносин США та Китаю знову виглядає знайомо. Обидві сторони говорять про стабільність, партнерство і потенціал для покращення. Але роблять це так, що за дипломатією вже не сховати головне питання – боротьбу за першість. Сі Цзіньпін погрожує, що протистояння між Китаєм і США призведе до взаємної шкоди. Формально він пропонує США бути партнерами, а не суперниками. Та водночас дає зрозуміти, що хоче не просто нормалізації, а права визначати «правильний курс» цих відносин. Тобто Китай пропонує Вашингтону фактично визнати за собою статус рівного, а подекуди і претендента на провідну роль у цій парі. І навздогін цій тезі лунає погроза про необхідність уникнути «пастки Фукідіда» – сценарію, за якого суперництво великих держав завершується війною. Сліпі люди і тут побачать заклик до стриманості, але сама поява такого формулювання виносить тему великого конфлікту на поверхню. Особливо показово це звучить від країни, яка паралельно наполягає, що виступає винятково за мир і розвиток. На цьому тлі Тайвань традиційно вніс у картину більше конкретики, ніж обидві великі столиці. У Тайбеї прямо заявили, що головним джерелом нестабільності у Тайванській протоці та в Індо-Тихоокеанському регіоні є саме військова загроза з боку Китаю. Там також наголосили, що США неодноразово підтверджували чітку і тверду підтримку острова, а тайванська влада окремо подякувала Вашингтону за багаторівневу допомогу. П'ять років тому Джо Байден так само намагався говорити мовою логіки та раціоналізму із Володимиром Путіним. Що з того вийшло, і як добре та зустріч у Женеві переконала Росію в необхідності уникнути військової агресії – можете переконатись навіть зараз. ПЛ+С

Оскільки Близький Схід не планує покидати вашу стрічку новин, сьогодні поговоримо про «Хезболлу». І не стару, а оновлену. Далі – на сайті. https://petrimazepa.com/uk/chomu_khezbolla_same_taka

Глава МЗС Китаю Ван Ї провів у Пекіні переговори з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі. Якщо хтось забув, 3 той самий час готується зустріч Сі Цзіньпіна і Дональда Трампа. І ось такий публічний акт поваги до американських візаві, який важко не помітити. Щоб ви розуміли, це перший контакт такого рівня між китайською та іранською дипломатією від початку конфлікту між Іраном і коаліцією США та Ізраїлю. Тож активізацію Пекіна на іранському напрямку можна пояснити одразу кількома причинами. По-перше, Китай залишається критично залежним від близькосхідних енергоносіїв, а загострення навколо Ірану створює прямі ризики для постачання нафти і для безпеки судноплавства. Пекін старається одночасно зберегти робочі відносини з Тегераном і не допустити зриву саміту з Трампом, запланованого на 14-15 травня. По-друге, Китай дедалі помітніше входить в іранську історію вже не лише як вербальний союзник, а як повноцінний гравець, який прагне впливати на умови деескалації. Тож для решти світу нинішня зустріч Ван Ї з іранським колегою – це і рутинна дипломатія, і пролог кампанії напередодні зустрічі Сі і Трампа. І знову китайці шукають вигоду там, куди навіть не збирались всерйоз вкладатись. ПЛ+С

⏺Міністерство оборони КНР жорстко відреагувало на спільні учбові маневри японських і філіппінських військових. 💬 «Злочинці досі не продемонстрували щирого каяття, коли ж буде подолано історичне забуття? Відповідним країнам не слід забувати гіркі уроки минулого…

⏺Міністерство оборони КНР жорстко відреагувало на спільні учбові маневри японських і філіппінських військових. 💬 «Злочинці досі не продемонстрували щирого каяття, коли ж буде подолано історичне забуття? Відповідним країнам не слід забувати гіркі уроки минулого, варто більше прислухатися до голосу суспільства, припинити розпалювати розкол і конфронтацію, спільно стримувати новітній японський мілітаризм та підтримувати мир і стабільність в Азійсько-Тихоокеанському регіоні».

У Сальвадорі стартував колективний судовий процес проти 486 ймовірних учасників (та лідерів) організації MS-13. Всім сумарно інкримінують понад 47 тисяч злочинів, скоєних у 2012-2022 роках. Йдеться про одне з найбільших проваджень у межах жорсткої антикримінальної кампанії президента Наїба Алгоєва Букеле. Прокуратура каже, обвинувачення мають обгрунтування у вигляді судово-медичних експертиз, балістичних досліджень та, що головне у випадку з мафією, свідчень очевидців. Якщо йти по найжорстокішому сценарію, максимальне покарання для окремих фігурантів може сягати 245 років тюрми. Влада Сальвадору подає цей процес як спробу покласти відповідальність не лише на виконавців, а й на керівників угруповання за злочини, скоєні їхньою структурою. Сам президент, реагуючи на критику, заявив, що йдеться не про «дрібних злочинців», а про відомих лідерів, яких держава вважає відповідальними за масштабне насильство, і порівняв такий підхід із принципом командної відповідальності. Звісно, формат суду вже викликав критику з боку правозахисників. Їх позиція – колективне провадження може обмежувати право обвинувачених на індивідуальний захист, доступ до адвокатів і належну правову процедуру. Але ці заяви лунають під час тривалого надзвичайного стану, який діє в країні з 2022 року та став основою для масштабних затримань у межах боротьби з бандами. Подобається комусь чи ні, коли весь світ балансує на межі надзвичайного стану – самі розумієте, що такі підходи можуть проявлятись дедалі частіше. ПЛ+С

Іран фактично відкинув ідею нових переговорів зі США, поки зберігається блокада його портів з боку США. Спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф заявив, що Тегеран не вестиме діалог під тиском і, у разі подальшої ескалації, готовий «показати нові карти на полі бою». Білий дім продовжує наголошувати, що президент Трамп не має наміру втягувати США в «ще одну катастрофічну угоду» з Іраном. При цьому Вашингтон уже готовий відправити до Ісламабада делегацію на чолі з віце-президентом Джей Ді Венсом, а також любителем безкоштовно поїсти Віткоффом і паном Кушнером. Попри жорстку публічну риторику, сигнали щодо пакистанських переговорів так і залишаються суперечливими. Попри балачки про легкодоступний мир, обидві сторони продовжують накопичувати сили на випадок нових ударів, якщо дипломатія знову не спрацює. Ну і як це сприймати всерйоз? ПЛ+С

Японія готується до можливої кризи навколо Тайваню, вже зосереджуючись не лише на безпекових, а й на гуманітарних заходах. Принаймні, 2 квітня правляча Ліберально-демократична партія обговорила план евакуації з південно-західних островів. Жителів віддалених…

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Китай фактично втратить доступ до іранської нафти. За його словами, суднам більше не дозволять виходити з іранських портів, а отже Пекін не зможе й надалі отримувати такі приємні підгони від товаришів у халатах. Бессент наголосив, що Китаю ніхто не заважає брати нафту як таку, однак уже не іранського походження. Навіщо фінансувати терористичну теократію? Китай сам неодноразово підкреслював, що він завжди за мир і розвиток. Пора б це підтвердити не словом, а доларом чи юанем. Що ж, друзі, американська стратегія дедалі більш виразно переходить від точкових санкцій до фізичного перекриття іранської логістики. Для Китаю ж це новий рівень ризиків, від якого він давно відвик. Тихенько робити капості у Пекіна не вийшло. ПЛ+С

США заблокували іранські порти, фактично зупинивши морську торгівлю Тегерану. Про це заявив командувач CENTCOM адмірал Бред Купер (ні, не Бредлі Купер). За його словами, менш ніж за 36 годин після запровадження блокади Вашингтон зміг повністю перекрити економічні потоки до Ірану і з Ірану морем. Подивимось, що там насправді. За оцінкою американських військових, до 90% іранської економіки так чи інакше пов’язано з міжнародною морською торгівлею. Якщо ці дані відповідають дійсності, блокада може швидко створити для Тегерана не лише військовий, а й масштабний економічний тиск. Тим часом Financial Times повідомляє, що Іран отримав китайський розвідувальний супутник TEE-01B і вже навіть використав його для наведення ударів по американських військових базах у регіоні. Ось, здається, і відповідь на тиск – теократичні режими чомусь не думають про інвестиції і ВВП там, де стоїть питання війни. Отакої. Виявляється, китайці не лише удари по Львову наводити допомагають, хто б міг подумати? Це що, виходить – із ними теж не вийде поговорити про вигоду, торгівлю, інвестиційні угоди та інші мрії американського середнього класу? От дивина. ПЛ+С

Колись Рідлі Скотт зняв фільм про те, чому зараз США так поводяться. Давайте згадаємо і розберемось. Далі – на сайті. https://petrimazepa.com/uk/efekt_mohadisho

Колись Рідлі Скотт зняв фільм про те, чому зараз США так поводяться. Давайте згадаємо і розберемось. Далі – на сайті. https://petrimazepa.com/uk/efekt_mohadisho

Прем’єр-міністр Пакистану Шахбаз Шариф заявив, що домовленість про припинення вогню між США та Іраном набула чинності. За його словами, режим тиші поширюється на всі країни регіону, включно з Ліваном. Щодо останнього є йому цікава новина нижче по тексту. Він також підтвердив, що на п’ятницю в Ісламабаді заплановані переговори між делегаціями США та Ірану. Ці сигнали про деескалацію пролунали під звуки повітряної тривоги в Ізраїлі, по якому Іран випустив балістичні ракети. Втім, Axios каже, що режим припинення вогню вже діє, а США призупинили удари. Хоча у Вашингтоні і визнають, що для фактичного виконання наказів на місцях може знадобитися час, зокрема з боку підрозділів Корпусу вартових ісламської революції. Офіс прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу заявив, що країна підтримує рішення президента США призупинити удари по Ірану на два тижні, якщо той негайного відкриє Ормузьку протоку та припинить атакувати США та, власне, Ізраїль (і ще ряд держави регіону). Водночас в Єрусалимі окремо підкреслили, що це перемир’я не поширюється на Ліван. Таким чином ізраїльська позиція прямо суперечить заяві Шахбаза Шарифа, який раніше говорив про охоплення всіх країн регіону без винятку. Ха ха ха, «Хезболла», як справи? Дональд Трамп заявив, що США допоможуть із відкриттям Ормузької протоки, а Іран отримає шанс розпочати відновлення. За словами американського президента, Штати перебуватимуть поблизу, щоб контролювати виконання домовленостей. Додатковим фактором, за даними Associated Press, стала позиція Китаю. Агентство повідомляє, що Пекін, який є найбільшим торговельним партнером Ірану, заохочував Тегеран погодитися на припинення вогню та діалог зі США. Є така робота – двох військових союзників за рік не підтримати і, ймовірно, повністю втратити. Куколдизм тут був характерний. Навіть у цій ситуації китайська сторона діяла через посередників, зокрема Пакистан, Туреччину та Єгипет. і все це після того, як вночі Індія та Пакистан знову перевірили одне одному протиповітряну оборону. Зараз цікаві часи, насправді, просто хотілося б пожити і в більш нудні. ПЛ+С

Пора поговорити про зміни, яких не було близько десяти років. 2016 рік запам'ятався спробою Європи відговорити Китай від загарбання дрібних островів та їх послідовне перетворення на військові бази. Що ж, цей процес відновився знову. Китай активно намиває піском Парасельські острови у північній частині Південно-Китайського моря. Один із рифів якраз перетворюють на велику військову базу. Супутникові знімки свідчать: за кілька місяців там сформували 6 квадратних кілометрів суші. Це буде одна з найбільших китайських баз у регіоні. На знімках помітні причали, штучна лагуна для великих кораблів, вертолітні майданчики та вирівняна берегова лінія. Остання, ймовірно, готується під повноцінну злітно-посадкову смугу для літаків. Також на Парасельські острови надалі претендують В’єтнам і Тайвань. Що ж, невеликою проблемою буде те, що останніх Китай навіть державою не вважає. ПЛ+С

У наш час усі можуть побути на місці британського прем’єра чи директора судноплавної компанії. Зараз ви зрозумієте, про кого ми. Далі – на сайті. https://petrimazepa.com/uk/wishful_thinking