Антон ШВЕЦЬ (Шуецький канал)

Недільного ескапізму вам. Цього разу про Бетельгейзе та її можливий вибух (який може вже і стався) і які наслідки будуть від цього для нас. #Швець_науковий

З 10 по 12 серпня — вибори до Ради громадського контролю при АРМА. АРМА управляє арештованими активами — майном, яке держава вилучила у межах кримінальних проваджень. Від того, як Агентство ним управляє, залежать мільярди гривень і довіра до держави. Саме тому важливий громадський контроль. Ваш голос допоможе обрати людей, які стежитимуть за роботою АРМА. Список кандидатів, яких підтримуємо ми та про підтримку яких попросимо вас: №3 Веренчук Сергій Олександрович — ГО «Центр суспільного контролю» №5 Ігнатенко Оксана Вячеславівна — ГО «Центр суспільного контролю» №8 Лінник Євген Анатолійович — ГО «Д7 Фаундейшн» №13 Малуха Микола Валерійович — ГО «Центр суспільного контролю» №19 Резнікова Олена Ігорівна — ГО «Українське правниче товариство» №23 Ткачук Андрій Ярославович — ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» №25 Шокарєва Альона Вікторівна — ГО «Українське правниче товариство» №27 Яцик Тетяна Петрівна — ГО «Українське правниче товариство» Більше інформації про вибори та кандидатів ТУТ 🪓Демократична Сокира

Де-де він сховав автомат?

Wildberries в Тульскій області в якості заспокійливого

Мабуть, щось трапилося?🤔

Здається, нас хочуть залишити без видовищ 🤷‍♀️

В нас у фейсбуці виникає дивна ситуація. Є люди, які можуть багато розповісти та деталізувати купу речей, що стосуються формування собівартості, наприклад, діпстрайків. Що по факту постачається, скільки воно коштує в теорії, скільки на практиці, та які поточні та не дуже очевидні витрати виникають. В тому числі буквально і в процесі організації пусків. Ці люди точно можуть оцінити хто ті витрати несе, в якому обсязі та на якому етапі. Деякі з цих людей навіть можуть, за наявності компетенцій, оцінити вартість грошей в часі в кожному з цих процесів. АЛЕ ВСІ ЦІ ЛЮДИ НІЧОГО З ЦЬОГО РОЗПОВІСТИ НЕ МОЖУТЬ. Бо секретність. При тому, що той же ФП вже вивалив їбейшу кількість контенту, який вивалювати було точно не потрібно. Натомість у нас якісь експерти валять аналітику на основі витратних відомостей та розрахунків вартості комплектухі по експорту, які до реальної вартості виробів мають вкрай мале відношення. Потім вони дрочать цією аналітикою правоохоронців, які так само не розуміють з чого складаються по факту цифри. І порівнюють засіб А з засобом Б, на основі простої арифметики. Якщо ви бачите якогось експерта з вартості, наприклад, діпстрайку, то варто задати йому ряд питань. Якщо експерт на них відповісти не може, то шліть його лісом автоматично. Питань мало і вони вкрай прості. 1. Чи змінюється вартість постачання засобу у випадку, якщо потреби місії вимагають технологічних змін засобу (бч, бак, звʼязок, тощо) і виробник їх вніс? Чи є у виробника стала практика задовольняти такі поточні вимоги операторів? 2. Якщо місії постійні, то чи комплектація засобу є однаковою у всіх випадках, якщо виробник поліпшує засіб всередині контракту на постачання? І чи є при цьому однаковою ціна засобу для оператора всередині контракту? 3. Якщо борт не полетів, то за чий кошт і за якою процедурою відбувається його гарантійна заміна? Яка тривалість процедури? Хто повертає борт виробнику та як логістично? Хто це оплачує і де виробник приймає неліквід? 4. Як постачається засіб? Чи є постачання за принципом «як послуга» чи борт(або бпак) постачається як окрема одиниця (набір). Якщо борт постачається «як послуга», то які саме послуги та за якою вартістю в цю послугу входять? У випадку постачання «як послуга», хто відповідає за «останню милю» доставки борта до локації пуску? 5. Чи супроводжують представники виробника КОЖЕН запуск на будь-якій локації пуску? Чи враховується їх оплата та ризики, як і у пускової групи, у собівартості? А якщо не супроводжують, то як приймаються гарантійні випадки? 6. Які саме дії з децентралізації розподілу бортів (бпаків) кінцевим операторам відбуваються? За чий кошт це роблять та скільки це коштує, і чи ці витрати можна врахувати згідно постанови Кабміну про розрахунок прибутку постачальників? Значна частина з розумних людей, які хоч раз щось запускали профільне, на більшість питань дадуть точну або приблизну відповідь. Або принаймні визнають, що це питання дуже впливає на собівартість. І на практичну можливість порівняти вартість засобу А та засобу Б, якщо відповіді на ці питання у засобів різні. Але ці люди нічого не пишуть. Бо секретність. Причому для інших типів засобів набір питань також буде дещо відрізнятися. Типовий фб експерт більшість цих питань навіть не зрозуміє. Але пише багато і оперує цифрами, які нічого не пояснюють. Про правоохоронців я навіть не кажу. Так і живемо. Цей пост не набере багато лайків, але відсутність відповідей на ці питання всруть нашу оборонку швидше за тиск слабовіків та недолугість влади.

Учора Верховний суд Індії зобов'язав центральний уряд призначити спеціального координатора в Міністерстві закордонних справ для роботи з родинами громадян Індії, які загинули, зникли безвісти або були поранені після участі у війні рф проти України. Рішення ухвалили за петицією родичів людей, які загинули або зникли безвісти після того, як їх завербували під приводом працевлаштування в росії. Родини вимагали повернення останків, виплати компенсацій та створення зрозумілого механізму взаємодії з державними органами. Суд пристав на ці вимоги. Крім того, він доручив Міністерству закордонних справ сприяти проведенню ДНК-експертиз для ідентифікації тіл, допомагати родинам подавати заяви на компенсацію до посольства рф, інформувати їх рідними мовами та сприяти якнайшвидшій передачі останків для поховання. У матеріалах справи зазначається, що протягом 2024–2025 років багато індійців приїхали до росії, сподіваючись отримати роботу, зокрема в готельному бізнесі. За даними суду, після прибуття в них вилучали паспорти та інші документи, а згодом змушували підписувати контракти з російською армією й відправляли до зони бойових дій. Бо росія, як завжди, пиздить. На жаль, індійці стали черговими жертвами цієї брехні. За словами заступниці Генерального юридичного радника уряду Індії Айшварії Бхаті, у війні взяли участь щонайменше 219 громадян країни, переважно з Пенджабу, Хар'яни та Раджастану, а останки 29 уже таки вдалося повернути на батьківщину. Фактично Нью-Делі довелося створювати окремий державний механізм, щоб ліквідовувати наслідки російських схем вербування. Здається, коли після обіцянок «хорошої роботи» держава змушена організовувати ДНК-експертизи, повертати останки й допомагати родинам оформлювати компенсації, це вже явно означає, що в консерваторії щось треба підправити. І явно не в індійській.

Недоліт 😐

Це ніяк не пов'язано з дефіцитом бензину — додали у федереації

ОДКБ щось стало погано

Financial Times натякає, що Україна вивела з ладу майже половину потужностей рф з переробки нафти 💣

Благодійна організація Syria Trust for Development стала одним із найбільших соціальних проєктів. І  коли головним джерелом фінансування країни була допомога від агентств ООН та міжнародних благодійних організацій, вгадайте, через кого проходила значна її частина. Іншої можливості відправити фінансову та продовольчу допомогу до Сирії благодійні організації практично не мали.   Фонд, який мав символізувати турботу про сирійців, неодноразово опинявся в центрі звинувачень. А ООН знала про проблему, але бездіяла.  Особа, тісно залучена до роботи з гуманітарною допомогою в Сирії, яка попросила не називати її імені журналістам, стверджувала, що Асма створила мережу привласнення якомога більшої частини гуманітарної та допомоги на розвиток, що надходила до країни.  За її словами, це навіть ставало предметом внутрішніх моральних дискусій в організації. Утім, зрештою там вирішили: така ціна прийнятна — навіть якщо до справді нужденних у результаті дійде лише крихта від усієї допомоги.   От хто б міг подумати.   А ще Асма використовувала підконтрольні дитячі дома, аби легально відбирати дітей у опозиціонерів. І на це тривалий час закривали очі.   Геть від Москви! А тепер The Observer пише, що Асадікі не дуже прижились в рф і зараз періодично чілять в ОАЕ. Як мінімум Асма та її чоловік, їхні діти, а також мати Асми та один із її братів, Фірас Ахрас, мають посвідки на проживання в Об’єднаних Арабських Еміратах і тепер живуть у Дубаї. Також журналісти дізнались, що колишнє президентське подружжя досі зберігає фінансові інтереси в різних країнах світу, зокрема в Болгарії, росії та Лівані, але головним операційним центром імперії Асадів у вигнанні сьогодні є саме ОАЕ. Враховуючи, що до подружжя є претензії з боку кількох країн і міжнародних інституцій у зв’язку з воєнними злочинами, британське громадянство Асми теж може стати для неї проблемою, бо потенційно залишається в полі зору британських правоохоронців. Тож це наче не дуже розважливо надавати Асадам дозвіл на постійне проживання або громадянство. Особливо це стосується ОАЕ, які є союзником Великої Британії. Між двома країнами також діє двосторонній договір про екстрадицію, чинний із квітня 2008 року. Тим не менш, чогось вони аж такі гостинні? Очевидно, що справа не у відомій східній гостинності — принаймні не лише у неї.   ОАЕ, Саудівська Аравія, Асма та всі-всі-всі Зараз інші гравці регіону бачать одну Сирію дуже по-різному. От ОАЕ співпрацюють із новою сирійською владою: відновили авіасполучення з Дамаском, у 2025 році уклали угоду про 30-річну концесію на розвиток порту Тартус з інвестиціями DP World у розмірі $800 млн (який мав залишатися під російським контролем протягом 49 років), вели переговори про друк валюти, яка до цього часу був відданий на відкуп монетному двору рф та прийняли у себе аш-Шараа. І хоча це вагома спроба зайняти місце всередині майбутньої економічної архітектури Сирії, але традиційно вони воліють не ставити все на одного партнера. І хоч самі Асади в політику вже не повернуться, але ці представники старої системи не зовсім втратили свою цінність. І, зокрема Асма. Вона не просто колишня перша леді. Вона багато років перебувала в самому центрі сирійської політичної та економічної еліти: зв’язки з чиновниками, підприємцями, силовими структурами та людьми, пов’язаними з міжнародними фінансовими й діловими мережами. Після падіння режиму така система зв’язків не зникає за один раз. Десь-хтось та знайдеться за потреби.   Для держави, яка хоче розуміти, як влаштована постасадівська Сирія, доступ до людей із колишнього оточення може бути політичним активом. Тому цінність Асми може полягати не в тому, ким вона була, а в тому, що знає про систему і чим зможе поділитися. Такий собі strategic hedging — підтримка паралельних зв’язків з різними сторонами, залишаючи собі простір для маневру.   Ер-Ріяд же діє інакше. Його прагнення продиктовані іншими мотивами. Саудівська Аравія зацікавлена у зміцненні центральної арабської держави та легітимності нової влади. Саудівська гаряча підтримка аш-Шараа — це не лише гроші, а й релігійне покровительство.   Для Сирії це особливо важливо з огляду на її глибокий конфесійний розкол між сунітською більшістю та алавітською спільнотою, яка за Асада мала привілейоване становище. Падіння режиму цей розкол не ліквідувало — навпаки, він загострився. І ось вже є приклади насильства проти алавітів на сирійському узбережжі в березні 2025 року.   А головне — стабільна Сирія, яка надто жорстко орієнтована на Ер-Ріяд, могла б послабити вплив ОАЕ. Нічого особистого — просто сфери впливу.   А те що там десь були вбиті сотні тисяч людей, у тисяч бізнесменів віджали бізнес, а у когось відбирали дітей – ну це відходи виробництва. За які ніхто відповідальності з Асадів не понесе, і буде собі спокійно чілити в дубаях дуже багатими людьми до кінця життя. Може аш-Шараа і вкоротить їм віку, а може і ні.   Ну і, як ви розумієте, в цьому вибухонебезпечному регіоні мотивацій у всіх багато, бо Сирія перебуває ще й на перетині інтересів Туреччини, Ізраїлю, США, Ірану, рф та бог знає кого ще. Тому наслідки від таких дій не дуже і передбачувані.   Джаст бізніс погано працює там, де є ще і релігія та кровна помста. Але поки що у Асадів всьо норм. 🔗 2 частина

Асма, ОАЕ, Саудівська Аравія та всі, кому щось треба від Сирії Падіння режиму Асада у грудні 2024 року та звістка про те, що він втік до Москви няньчить страусів Януковича поклали край багаторічній диктатурі, яка тримала Сирію в страху. Війна, вбивства, звірства, політичні репресії, в’язниці для незгодних, торгівля каптагоном etc. Але він не один будував цю жахаючу імперію. Як часто буває, треба шукати жінку. Тут нещодавно вийшла стаття The Observer, яка дає можливість підсумувати роль Асми Асад у цьому будівництві, а також по-новому поглянути на дружину Башаріка й замислитися, чому колишня перша леді Сирії залишається цікавою для ОАЕ та Саудівської Аравії. Світоч і надія Сирії Як недивно, але на Асму багато хто покладав великі сподівань. Народжена та вихована у Великій Британії у сім’ї мусульман-сунітів сирійського походження. Сучасна освіта та коло спілкування були переважно британськими. Працювала у відділах інвестиційного банкінгу Deutsche Bank та JPMorgan. У 2000 році вона готувалася отримати ступень магістра ділового адміністрування (MBA) в Гарвардському університеті. Але раптом, за сприяння матері Асми, Сахар, виник задум одружити Асму з Башаром Асадом. З ним вона була знайома через сім'ю та через сирійську діаспору. Сама Асма пізніше розповідала, що вони давно дружили та зустрічалися під час її щорічних поїздок до Сирії. Тож, враховуючи весь бекграунд, Асма, мабуть, вирішила, що краще не залишатися якимось ноунеймом серед інвестиційних банкірів, а стати першою леді. Як бачимо, цей задум зрештою мав важливі наслідки. Башара та Асму спочатку сприйняли як символ змін. Це були «приємні обличчя» після епохи багаторічної жорсткої диктатури Хафеза Асада. І Башар здавався більш ліберальним, ніж його старший брат Басіль. Їх образ у багатьох вселяв надію, що після десятиліть авторитарного правління новий президент, який здобув освіту на Заході, та перша леді, яка виросла у Великій Британії, принесуть відкритість і більше свободи. Як перша леді Асма сприяла створенню кількох громадських організацій. Вже у 2001 році за її участі з'явився Фонд комплексного розвитку сільських районів Сирії — FIRDOS, який займався підтримкою сіл, мікрокредитування та місцевих проєктів. Потім ще кілька програм: Mawred, яка підтримувала жінок-підприємниць, Shabab, спрямована на підготовку студентів та молодих фахівців, Massar — сконцентрована на освіті дітей та молоді. 2007 року основні ініціативи були об'єднані під егідою Сирійського фонду розвитку.   Звучить добре, але щось пішло не так. Не будемо зараз зупинятися на громадянській війні, “допомозі РФ” і оцьому всьому. Зараз нас цікавить Асма і те, що з Башаром вони, як то кажуть, обоє-рябоє.   Хазяйка економіки Отже, як пише Financial Times, поступово з першої леді вона перетворилася на одного з ключових центрів влади в Сирії — особливо в економічній сфері. Асма очолювала закриту економічну раду при президентському палаці, яка займалася стратегічними питаннями економіки та розподілом ресурсів — від субсидій на продукти й паливо до контролю над ключовими секторами. Через мережу наближених бізнесменів і підконтрольних структур режим поступово посилював вплив на телекомунікації, нерухомість, банки та торгівлю. У 2019 році Асма фактично «з’їла» колись найбагатшу людину Сирії — свого родича Рамі Махлуфа. Разом із ним вона прорідила лави впливових бізнесменів, змушуючи їх передавати кошти, активи або поступатися контролем над власними компаніями. У підсумку Асма стала не просто дружиною президента, а одним із головних менеджерів економічної системи Асада, де політична влада, родинні зв’язки та бізнес злилися в одну конструкцію. Перед падінням режиму залишки сирійської економіки фактично були поділені між Башаром Асадом, його молодшим братом Махером і Асмою. А, ну й трошки про ООН. Пам’ятаєте, з чого Асма почала будувати свою кар’єру в Сирії? Благодійність. 🔗 1 частина

Гнів, торг, депресія, занепокоєння

Ахуєнно повоювали.