Соловьев здорового человека

Вважаю великою і ганебною помилкою рішення Оболенського щодо співпраці з Ермаком. Помилкою, яка на жаль вже призвела до великих репутаційних втрат. Тем не менш, як і раніше ставлюся до Хартії і Корнета з величезною повагою і вдячністю. Вважаю Хартію одним з найбільш ефективних і людяних підрозділів. Та як харківець дуже вдячний їм за все, що вони зробили і роблять задля захисту міста і України.

Ми, представники Коаліції громадських організацій, до якої входять Transparency International Ukraine, ГО «Д7 Фаундейшн», ID Ukraine, Center for Financial Integrity, CASE Україна, ГО «Центр суспільного контролю», ГО «Українське правниче товариство», які висунули своїх кандидатів до Ради громадського контролю при АРМА (РГК АРМА), з розумінням ставимось до переносу виборів у звʼязку з технічними проблемами. Це перші вибори до РГК при АРМА — органу, якісне функціонування якого є важливим елементом реформи Агентства. Тож ці вибори мають ідеально відповідати принципам прозорості, підзвітності та незалежного громадського контролю, що включає в себе передусім можливість вільного волевиявлення громадян. ‼️Але через те, що процес виборів фактично розпочався з затримкою на 9 годин, а надалі учасники голосування ще й стикалися зі складнощами технічного характеру, АРМА прийняло рішення перенести вибори. Ми підтримуємо таке рішення й очікуємо на нове голосування, до якого не виникне запитань щодо прозорості, легітимності і вільного волевиявлення. Про новини, дати та іншу важливу для виборчого процесу члени коаліції будуть повідомляти відразу. Учасники Коаліції: Сергій Веренчук Оксана Ігнатенко Євген Лінник Микола Малуха Олена Резнікова Андрій Ткачук Альона Шокарєва Тетяна Яцик 🪓Демократична Сокира🪓

З 10 по 12 серпня — вибори до Ради громадського контролю при АРМА. АРМА управляє арештованими активами — майном, яке держава вилучила у межах кримінальних проваджень. Від того, як Агентство ним управляє, залежать мільярди гривень і довіра до держави. Саме тому важливий громадський контроль. Ваш голос допоможе обрати людей, які стежитимуть за роботою АРМА. Список кандидатів, яких підтримуємо ми та про підтримку яких попросимо вас: №3 Веренчук Сергій Олександрович — ГО «Центр суспільного контролю» №5 Ігнатенко Оксана Вячеславівна — ГО «Центр суспільного контролю» №8 Лінник Євген Анатолійович — ГО «Д7 Фаундейшн» №13 Малуха Микола Валерійович — ГО «Центр суспільного контролю» №19 Резнікова Олена Ігорівна — ГО «Українське правниче товариство» №23 Ткачук Андрій Ярославович — ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» №25 Шокарєва Альона Вікторівна — ГО «Українське правниче товариство» №27 Яцик Тетяна Петрівна — ГО «Українське правниче товариство» Більше інформації про вибори та кандидатів ТУТ 🪓Демократична Сокира

Слухайте, ну це вже навіть не смішно. Перестановка ліжок, як основа державної кадрової політики. Причому ліжок зламаних.

Невеличкий ликнеп щодо російських фінансів. Зараз усі активно обговорюють цілком можливе вилучення вкладів населення та їх примусову конвертацію в державні військові облігації. Я теж вважаю такий крок дуже ймовірним, хоча скоріш після їх "виборів". Але давайте розберемось з наслідками такого кроку. Умовно. Ось прийнято рішення і усі депозити на суму вище якогось порогу примусово конвертуються в облігації. Тобто: гроші вкладників банку вилучаються на користь бюджету, а вкладникам замість них дають якісь незрозумілі папірці. На перший погляд проблеми бюджету вирішено на достатньо тривалий термін. Але що буде відбуватися насправді? Ну тобто населення буде в розпачі і т.д., але на Московії це традиційно никого не бентежить. Це зрозуміло. Я геть про інше. Що буде відбуватися з грішми? Дивиться. Припустимо, така операція проведена. Населенню замість їх депозитів надали облігації. А вилучені кошти банк зобов'язаний перерахувати в бюджет. Власне, заради цього все і робилося. Але де банк візьме ці гроші? Банк же ніколи не тримає гроші у себе понад необхідного і законодавче встановленого мінімуму. Бо це невигідно. Коли банк тримає у себе гроші вкладника, банк не просто не заробляє, він втрачає гроші. Бо він винен вкладнику відсотки, а сам їх не отримує у цьому разі. Щоб заробляти, банк вже давно видав ці гроші комусь у формі кредиту. Тобто в будь-який час в середньому ситуація наступна: банк запозичив кошти у населення в формі депозиту і надав їх людині або підприємству у формі кредиту. (Я дуже спрощую, все набагато складніше, але принцип завжди саме такий.) Тобто, держава прийде к банку з вимогою грошей, а банку дійсно нема чого віддати. У банка миттєво з'явилося зобов'язання перерахувати державі купу грошей, яких в нього немає. Причому дійсно купу. Скоріш всього, мова буде йти про суми більше половини вкладів населення в банку. А ці вклади є найбільш вагомим джерелом коштів банків. Слід ще відзначити, що в банках Московії зараз вже є кризис ліквідності. Бо вкладники, хто трохи розумніше, вирішили не чекати цієї конфіскації і вже почали самостійно виносити вклади з банків. Відтік вкладів за цей рік вже побив купу історичних рекордів і набирає обертів. Тобто банк опиниться у позиції. коли він винен державі набагато більше коштів, ніж в нього физично є. Причому, це не один якісь банк. Це буде типова та найбільш розповсюджена ситуація банків. Зайняти на ринку неможливо. Зовнішній ринок закритий, на внутрішньому гроши одночасно шукають усі. Єдиним можливим джерелом фінансування у цьому разі стають кредити від Центробанку як кредитора останній руки. Це є стандартною функцією ЦБ. І в данному випадку у Набиуллиной не буде вибору. Вона змушена буде масово надавати банкам рефінанс. Бо єдиною альтернативою буде масове банкрутство банків. ТОбто навіть не банківський кризис, а колапс банківської системи. Тому банки будуть системно отримувати під залог кредитів своїх боржників кредити від ЦБ. І це не один з вірогідних, це єдиний можливий сценарій розвідку подій. Але виникає гарне питання. А чим з точки зору макрофінансів це відрізняється від простої емісії? Емісія зараз проводиться майже завжди за схожим сценарієи. ЦБ надає кошти Мінфіну не безпосередньо, а ЦБ надає їх банку, а вже банк дає державі. Тобто у разі такої примусової конвертації вкладів населення, у будь-якому разі буде необхідність у ЦБ надавати комерційним банкам величезний обсяг рефінансу. Скоріш за все, навіть набагато більший, ніж у випадку простого емісійного фінансування бюджету через держоблігації. Так, це в дуже короткочасній перспективі надасть бюджету необхідні кошти. Але це буде мати стандартні наслідки великої емісії при відсутності доступу до ринку запозичень. В першу чергу величезну інфляцію. А можливо навіть розкрутить маховик гіперінфляції. Тапкий крок не врятує економіку і держфінанси Московії. Просто надасть їм ще трохи часу.

Взагалі дуже цікава річ відбувається в Польщі. Точніше, там зараз йде чергове підтвердження доволі загальної тенденції. Я зараз про конфлікт всередені PiS. Якщо хтось не в курсі, лонгсторішот. Голова одної з найбільших і старіших в новітньої історії Польщі партії PiS, Качинський фактично розколов парію. Задля вигнання Моравецького, що є другою по впливовості людиною в партії, він внес до усіх вимогу, яку відмовилися виконувати більше 40 депутатів та безліч інших партійців. Зрозуміло, що головна мети всього цього двіжу в збереженні одноосібного головування в партії. Бо з точки зору партійних електоральних перспектив, дія дуже невдала. І придивиться уважно. У більшості країн Східної Європи ми можемо спостерігати одне й теж саме. Переважна більшість партій або з самого початку будувалися як політичний проект під одну особу. Або менш ніж за одне покоління на такий перетворювалися. Навіть якщо партія має достатньо чітку ідеологію, все одне вона має стійку тенденцію перетворюватись на особистий проект одної людини. Україна тут, на жаль, повністю відповідає загальним регіональним тенденціям. Гадаю, вам буде дуже складно назвати велику українську партію, як не мала одноосібного лідера, майже власника. Таки тенденції є і у Західній Європі, але там вони все ж таки є скоріш виключенням ніж правилом. Це точно дуже складна і багатопараметрична історія. Але мені здається, що є дві головні причини такої невдалої тенденції. По-перше, партія як ідеологічна інституція це дуже складна конструкція. Звичка до якої у деяких країнах Західної Європи складалася декілька сторіч. Це не лише і навіть не в першу чергу Статут, фінансування і медіа. В першу чергу, це розуміння потрібності горизонтальної взаємодії і звичка до пошуку компромісів. Равною мірою як модус операнді самих політиків, і очікування такої поведінки виборцями. Тобто, це дуже складний и сталий конструкт, який дає відносний імунітет від такої трансформації. Конструкт, який будувався багато поколінь. У країнах Східної Європи або взагалі не було сталого досвіду політичного життя, або він був перерваний радянською навалою і традиція була прервана. В результаті ми усі після розпаду СРСР теоретично знали, як потрібно будувати притомне суспільні і державні інституції. Але необхідних для цього базових звичок і навичок не мали. А це дуже складна річ, яка відбудовується більш ніж одне покоління. Друга причина стосується вже всього світу, а не лише нашого регіону. Це розпочата з web2.0. і набираюча обертів тенденція до спрощення і персоналізації враження та симпатій. Зараз дуже модно звинувачувати в кліповості мислення і сприйняття і безлічі інших грехів Тік-Ток, але справа не в ньому і почалася задовго до його появи і він став просто черговою ланкою на цьому шляху. Це текст ні до чого, жодних висновків не буде. Просто роздуми, яки можуть для когось стати грунтом для подальших роздумів.

Я дуже радий. Я навіть не пам'ятаю, коли востаннє мене так тішили наши новини. Зато дуже гарно пом'ятаю, в якої розпачі був коли звільнили Федорова і запропонували на МО Кантолюба. Бо питання навіть не в прізвищах. Тоді здавалося, що стара система побачила чужорідне тіло, не змогла його перетравити і тому позбулася. Здавалося, що це перемога над паростками нових підходів і вона може бути остаточною. Але зараз відчуття протилежні. Як і інші цивільні, я не маю ані права, ані компетенцій давати оцінку військовому командуванню. Але майже усі мої військові приятелі і знайомі дуже радіють. Настільки, що це навіть якось підозріло ) Головнокомандувачем призначено людину, яка має беззаперечний авторитет в війську. Яка почала війну не в кабінеті, а в полі і пройшла за цю війну майже усі щабелі керівництва. Яка намагається, наскільки це можливо, берегти особовий склад при виконанні бойових завдань. І ще, судячи з того що я багато разів чув, постійно робить річ. протилежну звичайній у нас культурі кадрових призначень. Я нічого не писав і жодним чином не брав участі у вимогах зняти Сирського. Тому що вважаю неприпустимими таки заклики від цивільних під час війни. Але ставлення до нього військових, з якими я спілкуюся, на усіх щабелях дуже неоднозначне. (Це найбільш акуратне і обережне формулювання з усіх можливих.) А довіра військових до свого командування це дуже важлива річ. І от зараз здійснено призначення, яке суттево його підвищить. Вітаю нас усіх!

Я хочу подякувати Михайлу Федорову за роботу – ту, яку робила його команда і особливо ту, до якої була залучена наша команда ГАР МОУ. Просто оцініть НЕПОВНИЙ список змін (бо по багатьох кейсах зараз ще триває розслідування). Тож, за недовгий час роботи міністра члени ГАР МОУ були залучені до змін і реформ в: - закупівлях (зокрема в закупівлях дронів, снарядів, пікапів, харчування військовослужбовців і це неповний список) - впровадженні формули демонополізації - впровадженні нецінових критеріїв - гарантуванні якості - медичного забезпечення військовослужбовців, зокрема поранених - лісгоспах і нерухомості Міністерства - скорочення штату МОУ - експорту зброї - змін у формуванні потреби - ⁠рекрутингу іноземних громадян і осіб без громадянства - вирішенню кризи з НРК - ⁠соціального захисту військовослужбовців - імплементації антикорупційних практик ЄС - і багато іншого, про що зараз не варто говорити. Це тільки процеси, напрямки. Кількість окремих кейсів інша. В сторону збільшення, звичайно. І по всіх них йшла системна робота. І йде досі. Навіть сьогодні. Я не можу, мабуть, тегати всіх, з ким з команди МОУ ми вдало (або навіть невдало) попрацювали за ці півроку. Скоріш за все, фейсбук не дозволяє таку кількість тегів. Але це була саме та робота, для якої створювалась ГАР МОУ. Відкритість, прозорість і чітка зрозуміла співпраця між міністерством і обраними представниками громадянського суспільства. Я не знаю, як буде далі. Але знаю, що це не кінець історії. Тепер ми знаємо як треба.

Вже п'ятий раз набираю і удаляю текст, не можу підібрати вірних слів. Скажу коротко, без довгої аргументації. Відставка Федорова, те як саме вона відбувається, кандидатура наступника, це суцільний жах. Це точно не на користь нашої перемоги. А ще це плювок в обличчя усіх військових і цивільних, хто намагається щось зробити для перебудови існуючої системи. "Це гірше за злочин, це помилка."

А зараз вже про причини не лише цього інциденту, а поточної ситуації з мобілізацією і ТЦК взагалі. На мій погляд, таких причин декілька. Головна з них, це повністю пройобана державою мобілізація. Причому свідомо. Ще наприкінці 22-го року стало зрозуміло, що добровольці закінчуються, та задля поповнення війска необхідна примусова мобілізація. І згідно що законодавства, що здорового глузду, їй повинна займатися держава загалом, в першу чергу її цивільна частка. Це приблизно в той час Залужний казав про те, що війську конче потрібно додадково ще півмільйона людей. Але влада розуміла, що електорально будь-яке рішення з примусової мобілізації є дуже непопулярним. І почалося перекидання гарячої картоплини. Спочатку довго не вносився проект відповідного закону, потім його усі кому не ліньки почали каструвати. Причому Президент і ОП косплеїли опосумів і прикинулися мертвими. А депутати усіх без винятку фракцій демонстрували електорату свою "турботу" і послідовно знижали санкції за ухиляння, розширювали перелік підстав для відстрочок, та знижували жорсткість мобілізаційних заходів. МВС і місцева влада, яки за логикою і законодавством повинні бути великою мірою відповідальними за ці процеси, взагалі від них відморозилися. В результаті закон був прийнято з великим запізненням, а головне без реальних працездатних інструментів примусового залучення людей до війска, та з сміхотворними санкціями за ухиляння від мобілізації. Єдине що було зроблено, це було надано право ТЦК самостійно примусово залучати людей. Що взагалі не є і не повинно бути їх компетенцією. Відповідальність за мобілізацію було повністю перекладено на військо, часткою якого є ТЦК. І неформально було сказано, що на "деякі перегини" роботи ТЦК будуть заплющуватись очі. У всього цього взагалі відсутня державна логика. Єдина логика цього електоральна. Жоден політик не бажав брати на себе відповідальність за примусову мобілізацію. А влада ще й за реалізацію потрібних заходів щодо неї. При цьому велика кількість політиків, в першу чергу опозиційних, ще й почали системно хайпувати на спротиву мобілізації. Але звісно, хоча усі політики уникали відстоювання мобілізації, найбільшу відповідальність за це несе діюча влада. Саме тому, що вона є чинною владою і в першу чергу відповідає за впровадження необхідних для країни рішень. А зараз друге питання. Що відбувалося тоді і відбувається зараз щодо мобілізації в суспільстві? Суспільство переважно виступає проти будь якої примусової мобілізації. Ну тобто купа розповідей про те, що "хай сперше підуть воювати депутати/менти/олігархи/чорт лисий". Але будь-яки пропозиції з реального примусу отримують вкрай жорстку негативну реакцію. (І саме на цю реакцію, на жаль, в першу чергу реагують майже усі політики.) Достатньо просто подивится на реакцію суспільства на цей ганебний інцидент у Львові. Бо коли має місце суточка або масове заворушення, майже ніхто і ніколи не реагує через ретельний аналіз. Від додається потім, коли потрібно аргументувати позицію. Але перша реакція зазвичай йде по шкалі "свій-чужий". Так от якщо подивитись, то для переважної більшості співгромадян своїми виявилися не військовослужбовці з ТЦК. Своїми для більшості виявилися нападники на них. Люди, яки у більшості або самі ухиляються від мобілізації, або активно захищають чи щонайменш толерують її. Нажаль, ми це бачимо і у реальному житті. Я бачу навкруг дуже розуміюче і толерантне відношення до "нарешаних" відстрочок і броні, до біганини від ТЦК і сидіння вдома ані тільки б, бодай Боже ТЦК не зустріти. Саме до цих людей переважна більшість ставиться з порозумінням. Саме такі дії вважаються у суспільстві в цілому нормальними. Я розумію тих, хто не хоче йти до війска. Але мені значно важче зрозуміти тих, хто вважає цілком припустимим будь-якими методами від мобілізації ухилятися. І ні. Усі розмови про те, що "ось хай спочатку..." я не вважаю відвертими. Майже завжди, на мій погляд, це просто спроба прикрити справжні мотиви.

Можна довго обговорювати причини, яки зробили це можливим. І це потрібно буде зробити. Потім. (Хоча на мій особистий погляд вони відомі.) Можна довго копирастися в деталях, намагатися знайти нюанси і шукати провину в діях обох сторін. Як зазвичай це роблять відносно нашої війни "хороші росіяни" і будь-хто, хто усіма силами намагається не обирати бік і не казати хто є винним. Але зараз настав момент, в якому і влада, і кожен политик публічно і явно обере свій бік. Без півтонів. Бо промовчати або промовити щось не зрозуміле буде таким саме однозначним вибором. Зараз ти або з українським військом і усіма тими, хто виборює нашу волю і незалежність. Або с ухилянтами і всіма тими, хто вважає можливим і припустимим в тилу підіймати руку на українських військових. Відсіч таким діям, в першу чергу з боку влади і правоохоронних органів, повинна бути максимально жорсткою і не мати винятків. Кожен, хто дозволив собі підняти руку на військового, повинен опинитися у в'язниці. А ось після цього потрібно буде розбиратися як це могло статися і що треба зробити, щоб унеможливити повторення.

Панове, у нас тут починаються розіграші. Пан Тимофій запропонував отаких два сертифікати для тих, хто закине грошів на банку. Розіграєм серед усіх поповнень, які будуть зроблені від 07.07 до 10.07.26 Один - рендомно, один - за найбільший донат. https://send.monobank.ua/jar/9AssRoqTHx Долучайтесь. Тачка має їхать воювать

Поки я не зібрався з силами і не почав черговий збір, ось вам дуже важливий від Князя. Цей збір точно вартий вашої копійчини.

Визнаю: мій оптимізм відносно відставки Набіулліной скоріш за все виявився помилковим. Судячи з рішення ЦБ РІ щодо відсоткової ставки, вона не лише залишається на посаді, а й має ресурс опиратись тиски Чемезова і Ко. Дуже прикро, якщо так. Щодо мого прогнозу з попереднього посту по таймингу величезної економічної кризи в РФ, він залишається без змін. Він базується на розрахунках, в які жодна відставка не закладалася.

Дуже сподіваюся, що зараз взагалі геть усе ППО буде стягнуто до Москви. Бо саме незадоволення москвичів Путін боїться більш всього. І на всіх інших ділянках працювати стане значно простіше.

Дуже тішать останні новини з РФ. Навіть більше, ніж чергові прильоти. Дві новини, яки треба розглядати разом. 1) Вже не плітки, а голосні розмови про відставку Набіуллиной. Її лікарняний, відсутність на форумі та інше кажуть про те, що ймовірність дуже висока. Багато років вона була там основним (можливо останнім вагомим) притулком здорового економічного глузду. Та й до того ще й дуже непересічною фінансисткою. А її особисті стосунки з Путіним не давали Чемезову с поплічниками її зжерти. 2) Госдура в турборежимі прийняла закон, який фактично знімає будь-які обмеження на витрати бюджету і фінансування цих видатків. Це саме ті речі, яких намагалися досягти Чемезов і чекісти останні роки. Що це означає для нас? На дуже короткий термін (я б казав приблизно про 3-5 місяців) у них дуже полегшає з грошима. І нам буду треба це перетерпіти, бо в цей час може стати навіть важче. Але адекватно перетравити ціклопічні бюджетні вливання економіка РФ в її поточному стані не здатна. Окрім того, пиляти ці гроши будуть як в останній раз, навіть набагато більше ніж завжди. Державні запозичення вже остаточно приймуть характер піраміди. Причому радіти цим механізмом будуть скоріш за все значно менш фахові і точно набагато менш незалежні люди, ніж Ельвіра. Це гарантовано призведе до великої інфляції (можливо навіть з приставкою «гіпер-«, але на перших етапах навряд чи). А головне, до величезних дізбалансів у банківській системі. Бо гарантовано, саме банки буде ЦБ примушувати купляти ці запозичення. Якщо ще місяць тому я як і пару останніх років вважав терміном колапсу економіки РФ період з весни 27-го до весни 28-го, то зараз готовий переглянути оцінки в бік скорочення. За останні дні РФ зробила (особливо якщо відставка Набіулліной підтвердиться) дуже широкий крок у прірву.

Дякую усіх, хто долучився і підтримав наш обʼєднаний список. Впевнена перемога, 15/15. Ця перемога відбулася суто завдяки вашій підтримці. Вірю, що вас не розчарує їх праця. Я знаю особисто не усіх зі списку. Але ті, кого знаю точно заслуговують на довіру.

Корочі. По виборах в РГК НАБУ. Чорти скорочують відрив від нашої коаліції. Справжні чорти, оті самі з общаком з АРМИ. І прочі ноунейм тіпи, агітації яких навіть не видно. Як ви розумієте ноунеймам все пофіг, і зрозуміло навіщо вони всі туди йдуть. І це ніякі не активісти, а тупо якісь рішали. Тому ті хто не ще не проголосував, голосуйте. ✔️ Список кандидатів: 1 АКСЬОНОВ Михайло 2 БЄГЛЄЦОВА Юлія 3 БІЛИЙ Михайло 6 ВАХНЕНКО Дмитро 7 ГАВРИЛЮК Юлія 14 КАЛЬНИЦЬКА Юлія 23 МИКИТЮК Антон 26 МОСКВІТІН Ігор 30 ПІВНЕНКО Володимир 32 ПРУДКОВСЬКИХ Віктор 37 ТРЕГУБ Олена 40 ЧИЖМАРЬ Василь 42 ШАРГОРОДСЬКИЙ Володимир 43 ШВЕЦЬ Антон 44 ШТАНКОВ Микита Як проголосувати – покрокова інструкція (це не довго): 1. Перейдіть за посиланням https://voting.nabu.gov.ua/ 2. У вкладці «Кандидати» ознайомтеся з кандидатами 3. Натисніть кнопку «Розпочати голосування». 4. Ознайомтеся та підтвердіть згоду, поставивши галочки у відповідні блоки. Після цього натисніть «Увійти через ID.GOV.UA» 5. Оберіть зручний спосіб авторизації. 6 При використанні BankID, оберіть зі списку банк. 7. Перевірте коректність даних та натисніть кнопку «Продовжити». 8. Оберіть 15 кандидатів та натисніть кнопку «Проголосувати». Нагадую номери кандидатів, яких прошу підтримати: 1,2, 3, 6, 7, 14, 23, 26, 30, 32, 37, 40, 42, 43, 44 І не забувайте написати + в каментах після голосування, ну і звісно зробити лайк та репост цього поста.

Вибори РГК НАБУ стартували! За результатами рейтингового онлайн-голосування з-поміж 44 кандидатів буде обрано 15 членів Ради громадського контролю НАБУ строком на два роки. Голосування триватиме тільки сьогодні, 10 червня, протягом 12 годин – з 9:00 до 21:00. 🔻 Ми підтримуємо коаліцію кандидатів ДемСокири, «Незалежної антикорупційної комісії» (НАКО) та Громадського руху «Люди з картонками», яких вважаємо достойними представляти українське суспільство, контролювати діяльність НАБУ і робити його ефективнішим та прозорішим. ✔️Просимо приділити 5 хвилин вашого часу та проголосувати за список кандидатів, яким довіряємо: 1 АКСЬОНОВ Михайло Юрійович – ГО «Антикорупційна Сокира» 2 БЄГЛЄЦОВА Юлія Дмитрівна – ГО «Незалежна антикорупційна комісія» (НАКО) 3 БІЛИЙ Михайло Віталійович – ГО «Антикорупційна Сокира» 6 ВАХНЕНКО Дмитро Віталійович – ГО «Інститут рівних прав» 7 ГАВРИЛЮК Юлія Володимирівна – ГО «Українське правниче товариство» 14 КАЛЬНИЦЬКА Юлія Ігорівна – ГО «Українське правниче товариство» 23 МИКИТЮК Антон Сергійович – ГО «Центр суспільного контролю» 26 МОСКВІТІН Ігор Олегович – ГО «Українське правниче товариство» 30 ПІВНЕНКО Володимир Юрійович – ГО «Д7 Фаундейшн» 32 ПРУДКОВСЬКИХ Віктор Вячеславович – ГО «Антикорупційна Сокира» 37 ТРЕГУБ Олена Миколаївна – ГО «Незалежна антикорупційна комісія» (НАКО) 40 ЧИЖМАРЬ Василь Юрійович – ГО «Центр суспільного контролю» 42 ШАРГОРОДСЬКИЙ Володимир Сергійович – ГО «Інститут рівних прав» 43 ШВЕЦЬ Антон Андрійович – ГО «Центр суспільного контролю» 44 ШТАНКОВ Микита Володимирович – ГО «Д7 Фаундейшн» Це – команда фахівців з IT, економіки, менеджменту, аналізу даних та ШІ, права, комунікацій, фінансової безпеки, антикорупційної політики, реформування сектору безпеки й оборони та міжнародної співпраці. Просимо підтримати їх! 📌 Як проголосувати – ПОКРОКОВА ІНСТРУКЦІЯ: Крок 1: Перейдіть за посиланням https://voting.nabu.gov.ua/ Крок 2: У вкладці «Кандидати» ознайомтеся з кандидатами. Крок 3: Натискайте кнопку «Розпочати голосування». Крок 4: Ознайомтеся та підтвердіть згоду, поставивши галочки у відповідні блоки. Після цього натисніть «Увійти через ID.GOV.UA» Крок 5: Оберіть зручний спосіб авторизації. Крок 6: При використанні BankID, оберіть зі списку банк. Крок 7: Перевірте коректність даних та натисніть кнопку «Продовжити». Крок 8: Оберіть 15 кандидатів та натисніть кнопку «Проголосувати». Нагадуємо номери кандидатів, яких просимо підтримати: 1, 2, 3, 6, 7, 14, 23, 26, 30, 32, 37, 40, 42, 43, 44 Крок 9: Готово! Ви – молодці. Зверніть увагу – на вибір дається 15 хвилин. Якщо вам здається, що під час війни боротьба з корупцією – не на часі, то вам здається. На часі, і ви можете до неї долучитися безпосередньо. Голосуйте! І попросіть зробити це друзів, колег, близьких та знайомих. Ставте «+» у коментарях, якщо вже проголосували.

Друзі, ви знаєте, що завтра, 10 червня, з 9:00 до 21:00 відбудеться онлайн-голосування на виборах до РГК НАБУ. Сьогодні, о 13.05 – менш як за добу до початку голосування – НАБУ офіційно повідомило про те, що до участі у конкурсі додалися ще три кандидати. Таке рішення, після розгляду скарг, ухвалила відповідна комісія Бюро. Тобто тепер участь у виборах візьмуть 44 (замість 41) кандидати від 25 громадських організації та об’єднань. Ми вдячні всім, хто поширював інформацію про наших кандидатів упродовж останніх днів. І дуже-дуже просимо звернути увагу на те, що номери деяких кандидатів у загальному виборчому списку змінилися. А також, по можливості, уточнити, замінити, виправити чи розмістити заново оновлену інформацію про наших кандидатів на ваших сторінках. Сподіваємося, це останні організаційні зміни на цих виборах і НАБУ не планує повторювати сумний досвід Міноборони при голосуванні до Громадської антикорупційної ради. Отже, ‼️ ОНОВЛЕНІ та АКТУАЛЬНІ номери наших кандидатів у списку на виборах до РГК НАБУ 10 червня: 1 Аксьонов Михайло Юрійович – ГО «Антикорупційна Сокира» 2 Бєглєцова Юлія Дмитрівна – ГО «Незалежна антикорупційна комісія» (НАКО) 3 Білий Михайло Віталійович – ГО «Антикорупційна Сокира» 6 Вахненко Дмитро Віталійович – ГО «Інститут рівних прав» 7 Гаврилюк Юлія Володимирівна – ГО «Українське правниче товариство» 14 Кальницька Юлія Ігорівна – ГО «Українське правниче товариство» 23 Микитюк Антон Сергійович – ГО «Центр суспільного контролю» 26 Москвітін Ігор Олегович – ГО «Українське правниче товариство» 30 Півненко Володимир Юрійович – ГО «Д7 Фаундейшн» 32 Прудковських Віктор Вячеславович – ГО «Антикорупційна Сокира» 37 Трегуб Олена Миколаївна – ГО «Незалежна антикорупційна комісія» (НАКО) 40 Чижмарь Василь Юрійович – ГО «Центр суспільного контролю» 42 Шаргородський Володимир Сергійович – ГО «Інститут рівних прав» 43 Швець Антон Андрійович – ГО «Центр суспільного контролю» 44 Штанков Микита Володимирович – ГО «Д7 Фаундейшн» 🔺 Нагадуємо: онлайн-голосування на виборах РГК НАБУ розпочнеться завтра, 10 червня, о 9.00 та триватиме до 21.00. Посилання на покрокову інструкцію голосування знайдете тут. Дякуємо, що ви з нами. Сподіваємося, що ви вже приготували свої гаджети і готові до боротьби.