Вірші для Бога

Я дякую за те, чого не маю. Я дякую за те, чого не дав. Я дякую за дні, коли зітхаю. За дні, коли тягар перемагав. Я дякую Тобі за сльози ранні. За сльози ті, що пролила вночі. За те, що залишилось несказанним В моїй, від болю змученій, душі. Я дякую Тобі за дні мовчання, Коли Тебе мій дух потребував, А Ти мовчав, і я в поневірянні Кричала в небо, щоб не покидав. Я дякую Тобі за всі пустелі, Які з Тобою разом я пройшла... За ті високі й неосяжні скелі... За всі долини й за хвилини зла. Бо кожен крок давав мені свободу, А кожне "Ні" від болю берегло. Кожна помилка – це нова нагода Взяти урок із того, що пройшло. Тому, мій Боже, дякую за болі, За неприємний і колючий шлях. Позбавлений свободи- цінить волю. Замучені- у Тебе на руках. То як я, Боже, буду нарікати? Кажу – "Для чого"? Не кажу – "За що"? З Тобою зможу все я подолати. Усе пройду з Тобою, мій Христос. Допоможи лиш вдячною лишитись. Відкриті очі, серце й розум мать. Щоб я могла хороше помічати, Й Тобі за болі дякую сказать. Амінь. Артемук Мирослава. 06.10.2025р. @poesiaGod

Я дякую Тобі Я дякую Тобі за всі уроки. За ту нестерпну і пекучу біль, За те,що направляв всі мої кроки, Й шляхом вузьким колись мене повів. Я все пройшла. Не впала. Й не здалася, Хоч ворог часто так,цього хотів, Та я у Твої руки віддалася, І Ти мене від гіркоти звільнив. Я дякую Тобі, за всі відмови, За всі болючі і пекельні "Ні". За дотик Твій, Батьківської любові В той час, коли душа горить в вогні. Я дякую за всі випробування, Що неприємні тілу і душі, За сльози всі,за всі поневіряння, За те, що по всі дні в Твоїй руці. Мені болить...та я Тобі співаю... Бо Ти навчаєш,як потрібно жить. І хоч від болю цього знемагаю, Але Тебе мій дух благословить, Бо знаю я, усе не надаремно, Усе, що у житті цім допустив Я дякую....о будь благословенним... Мій Батько, Друг, Творець усіх світил... Нехай душа хвалу Тобі співає. Бо Ти - Господь. І тільки Ти ВСЕ ЗНАЄШ. Амінь. 15.04.2025 © Артемук Мирослава @poesiaGod

Дорогі підписники! Скоро вже осінь, буде проводитись свято подяки. Тому хотілося б зробити підбірку віршів по цій тематиці. І хочу звернутися до вас: якщо у вас є такі вірші то надсилайте їх, будь ласка, або в коментарях під цим постом, або в особисті @t_bible_answer. Може авторські ваші, може інші, які ви читали і вам сподобались. Також можна фото. А ми їх опублікуємо тут на каналі. Наперед дякую ❤️

ЗЕМНОЇ НИВИ ЗІБРАНО ВРОЖАЙ... Земної ниви зібрано врожай, Плодів багато нині перед нами , І дякує Творцю наш рідний край , За мир й достаток тут під небесами. Щоденний хліб ми бачим на столі, Не довелося нам голодувати, Благословляв  нас Бог тут на Землі, Дав сили і здоров'я працювати. Являв до всіх любов Свою святу, Беріг у мирний час і в дні негожі, За милість і безмежну доброту, Нам треба величати Ім'я Боже. Хоч і давно в минуле вже пішов... Рік 33- ій... з ним страшенний голод, Історія ж нагадує всім знов , В свідомість грізно б'є... неначе молот... Не віриться хоч нам , що так було, Та правда хай з безпечності розбудить... В ті 33- ті край губило зло , Мільйонами тоді вмирали люди... Не топче голод нині чобітьми І хлібом повні в нас столи найкращі, Але в одному винні усі ми Що мало ми Творцю сьогодні вдячні. Дощі Він нам і сонце посилав А ми свої зусилля прикладали , Роботою Господь благословляв, І ось тепер свій урожай зібрали. І ось тепер всі Церквою прийшли, Щоб "Слава Богу!"- в єдності сказати, За те, що Його Руки берегли, Що і достатку маємо багато. О Господи! Нам мудрості подай, Ніколи на життя не нарікати, Тебе щоб славив український край, Бо велич всю достойний Ти прийняти. Хай лине від сердець Тобі хвала, В цей день подяки, наш Могутній Боже, Я дякую і хочу щоб була, Моя душа на Тебе тільки схожа. ( 20.05.2015) ©Наталя Мартинюк @poesiaGod

У ПРАВИЛЬНОМУ МІСЦІ (вірш-притча) Одного дня покликав батько сина, Відкрив шкатулку і сказав: "Я радий Годинник тобі дати старовинний: Його мені подарував твій прадід. Йому багато років, понад двісті, Та перед тим, як тобі дати, хлопче, Піди в кав'ярню - ту, що в центрі міста, Й скажи, що ти його продати хочеш. І запитай, яку ціну заплатять, Хто скільки дасть валюти за годинник". Син з задоволенням послухав батька І повернувся через дві години. Й сказав: "О батьку, зовсім небагато Мені за мій товар хотіли дати: Сказали, що п'ять доларів він вартий, Мабуть, його не треба продавати". "Ні, зачекай, так швидко не здавайся! У магазин годинників ще спробуй Зайти. І там також ти запитайся, Мабуть, годинникар заплатить добре". І син пішов. Минуло трохи часу, Вернувся: "Батьку, тут давали більше! П'ятнадцять доларів давали зразу! Можливо, продамо його пізніше?" "Мій сину, ти ще раз мене послухай: Потрать свій час, сходи ти до музею. Хоч надворі лютує завірюха, Але підтримай цю мою ідею. Побачим, що тобі запропонують, У місці старовинних експонатів. "Ну, добре, батьку, і туди піду я, Зроблю усе, як ти мені порадив. Не встиг старенький батько оглянутись, Ось син уже біжить, немов на крилах: "О батьку! Як так справді може бути? Ти знаєш, в скільки крам мій оцінили? Мільйон! Цілий мільйон готові дати! За ржавий і старенький наш годинник. Говорять, є безцінним експонатом, І хоч сьогодні би його купили!" І усміхнувся щиро мудрий батько, Сказав: "Я радий такій добрій звістці. Запам'ятай: оцінять адекватно Тебе лише у правильному місці. Хто знає твою цінність, той цінує Твої моральні якості, характер. Не будь в місцях, які тебе руйнують, Свою ціну знай! Хочу я сказати, Що світ жорстокий. Ти ж будь там, де світло, З людьми, які прямують за Ісусом. У лабіринтах і дорогах світу Життя у правильне спрямовуй русло. І знай: для Бога цінність ти найбільша, За тебе Він на хрест пішов вмирати. Тому поміж твоїх важливих рішень. Прийми одне, яке прийняти варто. Будь мудрий. Пам'ятай, ти цінний в Бога, Втішайся Його Словом - добрій звістці. Куди б не завела тебе дорога, Постійно будь у правильному місці!" © Діана Парипа 20.04.2021 @poesiaGod

1 Івана 5:12. Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя. Життя то є Господь Цю істину всі знають Та слухавши цю плоть Христа все відкидають Бо в цім житті є істина проста Хто любить Бога той спасенний буде А хто відкинув Господа Христа На суд страшний тоді прибуде Хто має Сина той живий Навіки не пізнає тління А хто немає Сина мертвий Вже не побачить він спасіння Христос бо Правда і Життя Він та Дорога до спасіння У Ньому лиш жива вода Хай це пізнає все творіння Яке то щастя Бога мати Не можу описати це словами І повсякчас з Ним пробувати Та йти в житті Його стежками Я йду дорогою вузькою Якою так нелегко йти Каміння й терен там порою Та все ж іду я до мети Тобі я вдячна Боже милий Що змилосердивсь наді мною І визволивши мене від смерті Ведеш мене Ти в Край спокою В той Край, де вже не буде горя Ні плачу, болю, ні журби Бо Сам Христос там буде поруч Там вічна радість навкруги А смерті там повік не буде Гріха, злоби там теж нема Лише радіти будуть люди У ніг Спасителя Христа Хвороб і сльозів теж немає Усі спасенні там живі Там Агнець наче сонце сяє Омиті ми в Його крові Там сонце вже палить не буде І спраги, втоми не буде Господь мій Бог світилом буде З моїх очей сльозу зітре Я так бажаю в ту Вітчизну В небесний Край мій дорогий Де від земного там спочину Й щаслива буду Спасе мій Там буду я оселю мати Й радіти що я є з Христом Там буду вічно пробувати І прославляти Господа мого А поки я живу в цім світі Дай сили віру зберегти Щоб не зважаючи на вітри Змогла дійти я до мети І щоби не казали люди Тебе лиш слухаю мій Бог Лиш Ти один зі мною всюди Потішиш Ти в часи тривог Хай кажуть що я не спасенна Я знаю мій Бог є живий За ради мене був смиренний Й віддав життя Він на хресті Назвав Він донькою Своєю Він є мій Батько дорогий Тепер радію я душею Ввійду я в Край Його святий Там є ріка води живої І також дерево життя Сидить Отець там на престолі Побачу я свого Творця І там буде велична книга Яку відкриєш Боже Ти В ній імена усіх спасенних Зумівших віру зберегти Я вірю що коли відкриєш Ти книгу вічного життя По Твоїй милості великій Там буде і моє ім'я Амінь 31.07.2026р. @poesiaGod

Ось цей вірш

https://holypoem.com/1475

Хто знає чи є переклад вірша "В простором зале города большого"? Якщо є то скиньте в коментарях

Ми маємо в житті один обман... І цей обман, відоме слово, "Завтра"... Завжди, на "завтра" маємо ми план... Завжди на "завтра" справ у нас багато. Відкладено на "завтра" і "пробач"... І в довгий ящик: Я більше не буду. Я завтра втішу, висушу чийсь плач, Я завтра написати не забуду. Ну а коли настане новий день, І з "завтра" переноситься на "завтра". І так ми робим...та в один момент Спіткає нас зв'язку, людини, втрата. Хтось переїхав, хтось перелетів... А хтось життя віддав навіки Богу... Й у "вчора" залишилося "хотів"... Й у "вчора" залишилась допомога. Буває й так що треба почекать... Та найчастіше кажемо ми "завтра". І рік за роком, будем відкладать Аж до тих пір поки не буде "втрата". І хтось із нас заплаче у рукав. Хтось з гіркотою кине виклик Богу В той час, як сам, можливості втрачав, В той час як сам найшов на допомогу. Змінити можеш щось, тільки СЬОГОДНІ. На "завтра", лиш образи відкладай. Живи життя, як посланець Господній, Люби, спіши, радій, допомагай. І пам'ятай: СЬОГОДНІ- в твоїй владі. Останнім може бути кожен день. На "завтра" відкладати зло лиш варто, Тож хай звучить СЬОГОДНІ звук пісень. І ПАМ'ЯТАЙ ВОНО ТОГО НЕ ВАРТЕ ЩОБ ВСЕ ЖИТТЯ ПЕРЕКЛАДАТЬ НА ЗАВТРА! Амінь. 25.09.2025р. Артемук Мирослава @poesiaGod

Інтерв'ю з Артемук Мирославою - християнською поетесою. Рекомендую кожному прочитати. В інтерв'ю викладені дуже хороші думки і не тільки. https://telegra.ph/Іntervyu-z-Artemchuk-Miroslavoyu-07-29

Так як Ти, мій Бог, ніхто мене не любить Так, як Ти, мій Бог, ніхто мене не любить. Так, як Ти - ніхто не береже. Так, як Ти, - ніхто не приголубить. Так, як Ти, - ніхто і не прийме. Боже, дякую Тобі за все, що маю, Дякую за все, що буду мать. І Тобі своє життя я довіряю Ти допоможеш новою Твоєю стать. Не покидай мене ніколи, Боже, Пройди зі мною в Твій небесний край. Не дай приймати те, що є негоже, А дай прийняти твій небесний рай. © Любов Петренко 26.07.2026 @poesiaGod

🏨 Оздоровчий центр Madison Group (Чорногорія) запрошує вас поєднати відпочинок, відновлення здоров’я та навчання принципам здорового способу життя на узбережжі Адріатичного моря 1. «Відпочинок» – 550 €/7 днів/особа 🛏 Проживання у 2-місних апартаментах 🥗 3-разове харчування 📖 Ранкове натхнення 🧑‍⚕️ Лекції про здоров’я 👩‍🍳 Кулінарні майстер-класи 🌊 Поїздки на пляж Буляриця ⛰ Прогулянки з мальовничими краєвидами 2. «Комфорт» – 650 €/7 днів/особа Усе з пакета «Відпочинок» + 🙌 Оздоровчий масаж 🏰 Екскурсії: Будва, Котор, Светі-Стефан 3. «Здоров’я» – 750 €/7 днів/особа Усе з пакета «Комфорт» + ❤️ Індивідуальна програма оздоровлення Знижки для дітей 👶 • до 3 років — безкоштовно • 3–7 років — знижка 50% • 8–12 років — знижка 25% Трансфер ✈️ • Тіват — 45 € • Подгориця — 45 € 📍Найближче місто — Петровац (5 км) ☝️ Кількість місць обмежена — обов’язковий попередній запис! 📞 WhatsApp / Viber / Telegram: +38269585824 (Пилипенко Віталій) Детальніше: https://madisongroup.me/page140149716.html + Відео

#для_віршів@poesiaGod

Господи, Ти бачиш зараз тих, кому нелегко, І чиє серце сповнене журбою, З очей чиїх в цей час течуть рікою Сльозинки розпачу від неспокою. Господи, Ти бачиш зараз тих, кого у свої руки Взяв сатана й не відпускає. Я прошу, визволи від муки, Хай їхнє серце більше не страждає! Господи, Ти бачих тих, хто одинокий, Хто вже не в силі слабих рук підняти. Я прошу Тебе, Боже Всемогутній, Дай сили хрест нести й не нарікати! Господи, ти бачиш тих, хто є далеко Від дому, від батьків, хто на роботах. Я знаю, Боже, що це є нелегко... Допоможи, Ісусе, їм в турботах! Храни від горя, від каліцтва, від нещастя, Рука Твоя із ними хай буде! Міцне здоров'я дай їм, Добрий Пастир, Хай вічно славиться ім'я Твоє святе! Господи, Ти бачиш зараз також маму, Що на колінах несе своїх дітей До Тебе, о мій любий Батьку,- Ти пригорни їх до своїх грудей! Також, я знаю, бачиш зараз тата Який за сина молиться свого. Молитва хай буде його почута,- Тебе, Ісус, благаю я цього! Ти бачиш й тих людей що є на Сході, Де кров невинна ллється кожен час. Я прошу, хай Твій мир буде в народі, Ти зупини війну, благаю Тебе, Боже наш! Ти бачиш також діточок маленьких, Оті прекрасні, милі оченятка. Ти бережи їх від оцього світу, Нехай завжди радіє мама й татко! Також Ти бачиш тих, в кого проблеми Є зі здоров'ям, Боже мій, В ім'я Ісуса, прошу Тебе, Ти зціли їх, Спасе дорогий! Ти бачиш також хлопців молодих, дівчат Які планують, Боже, одружитись... Я прошу, дай їм мудрості в цей час,- Щоби ніколи в виборі не помилитись! Ти бачиш й тих, бувало, хто грішив, А зараз вибачення просить в неба. Я знаю, що Ти всіх нас полюбив. Прости, Ісусе, за усіх я молю Тебе! Ти бачиш й того п'яницю, який уже не раз Хотів залишить це, та сам не може. Благаю Тебе, зглянься, любий Спас, Очисть його, я прошу Тебе, Боже! Ти бачих, також, скільки є сиріт, В яких нема ні мами, ані тата. Ти бережи їх, Господи, від бід, Благослови, щоб і в них була своя хата. Ти бачих теж калік, глухих, сліпих. О Боже мій, Ти будь завжди із ними, А нам дай сили завжди дякувать Тобі За те, Господь, що ми не є такими! Мій любий Боже, усього вмістить не можу я,- Бо я, Ісусе, є проста людина. Але прошу Тебе, свого Творця,- Нехай щаслива буде кожная людина! Нехай панує мир по всій землі, Нехай не ллється кров кровава! За все я дякую, я дякую Тобі! Тобі одному, любий Боже, Слава! @poesiaGod

Турботи Щодня у всіх свої турботи, Багато планів й певних справ. Нема коли відпочивати, Аби на все це часу мав. Щодня розʼїзди і робота, Зустрітись з друзями, сімʼя. Так часто у своїх клопотах, Ми забуваєм про Христа. Уставши зранку, пробудившись, Берем у руки телефон, На Боже Слово подивившись, Лишив до вечора Його. А вечір швидко вже приходить, І сили наче вже нема. «Лишу на завтра», — серце мовить, Й минає так, не день й не два. А потім справи, знов турботи, Дзвінки, дороги, метушня. І непомітно день проходить, І так минає все життя. Летять години без упину, Усе кудись спішить життя. Забули ми найважливіше — Про голос нашого Христа. Нас світ щодня кудись так вабить, Кричить про щастя без кінця. Та лиш примарні ті дороги, Бо в них немає майбуття. То марні мрії, то багатство, То слава, гордість і хвала. Неначе все це дуже цінне, Та все минає, мов імла. Та серце тихо остигає, Вже менше прагне до небес. Молитва рідше лине щиро, І згас в очах духовний блиск. Колись горіли Божим Словом, Шукали Господа щодня. Тепер лиш інколи згадаєм, Що є духовне в нас життя. Ми так звикаємо до світу, Що вже не бачимо біди. Живем, немов усе в порядку, Хоч віддаляємось завжди. Нам часу вистачає часто На все, що хоче наше “я”: На фільми, музику, розваги, Та не на Божії слова. Буває, серце й прагне Бога, Та щось постійно заважа. То справи, втома чи турботи — І знов проходить день дарма. Минають дні, минають роки, Їх вже ніхто не поверне. А час, який Господь дарує, Назавжди швидко промайне. Не знаєм ми, що буде завтра, Що принесе новий нам день. Не відкладай ти зустріч з Богом, Поки ще час спасіння є. Тож серед всіх земних турбот, Не загуби Христа в житті. Бо тільки Він веде до світла Крізь всі земні важкі путі. Віддай Йому хвилини ранку, Відкрий для Нього серце знов. Бо там, де перше місце — Богу, Там пануватиме любов. Нехай ніщо не стане вище За Того, Хто тебе спасав. Бо все земне колись минеться, А Бог навіки вірним став. © Олексишина Дарина @poesiaGod