Зᴀᴛиɯᴏᴋ у ᴄᴇᴩці ♡

Найбільше ми схожі на Христа не тоді, коли говоримо про любов. А тоді, коли любити стає дорого. Коли тебе не розуміють. Коли не дякують. Коли не відповідають взаємністю. Саме тоді любов перестає бути словом і стає жертвою. #Володимир_Омельчук

Порахуй, Господь, Ти мої сльози Що часто падали з очей моїх Де не витримувала ті грози, Які збивали часто мене з ніг Ти порахуй, Господь, мої ридання, З душі які зривалися вночі, За біль у серці із зітханням, За втрату рідної мені душі Ти порахуй, Господь, мої молитви, Що так здіймались часто в небеса, Колись із силою, а колись без сили… І в дні, коли ламалася моя душа. Ти порахуй , Господь, Тебе благаю Нехай прийдуть на памʼять усі дні, Коли в смиренні я Тебе чекаю, Коли Тобі приношу праці плід. Прийди і вислухай зітхання тихе, Щоб не зневірилась моя душа. Бо плаче серце, неначе злива І ледь здіймає очі в небеса… Почуй мій Батьку, я вірю, знаєш Як прагну я небесного дощу! Крізь небеса мене Ти обіймаєш! І вже готуєш відповідь Свою! Аня П. (Мій новий вірш)

💔🩹

Бог не може дати нам миру й щастя окремо від Себе - бо такого не існує. Клайв С. Люїс

💔🩹

🪸Любов — Та, що віддала Своє життя за кожного; Та, що понесла прокляття тих, хто насміхався з Неї; Та, що простила кожну мою помилку ще до того, як я її усвідомила; Та, що взяла на Себе весь біль, який мала пережити я; Та, що продовжує вірити, навіть коли Її відкидають. Любов, яка змінила світ. — Любов Ісуса 🧡🩹

ми вічно чекаємо понеділка, нового року, завтра. а щастя живе в цих звичайних вівторках, у промоклих кросівках, у випадкових прогулянках із друзями. воно не в даті - воно в моменті✨

Привіт, Ісус 🙋‍♀️ Прийшла, щоб помовчати. В Твоїх обіймах завше маю мир. Ти Ідеальний. Бог. Орієнтир. Я хочу усім серцем відчувати, Що Ти не просто десь Собі живеш І через рік чи тисячу прийдеш, Когось візьмеш, А інших - не візьмеш. Я хочу, щоб Ти був для мене Татом. Хто я без Тебе? Ніби птах без крил. Як кошеня покинуте. Як пустка. Усе без сенсу. Ні мети. Ні сил. Неначе квітка, Тільки без пелюсток. Ти - сенс життя. Ти мій наріжний камінь. Незмінний. Вічний. Люблячий. Живий. Щодня Ти відкриваєш нові грані. А я дивуюсь, Як такий святий Мене прийняв Таку недосконалу. Найідеальніший - неідеальну. Навчи мене такої-от любові І, якщо хочеш, Обійми міцніше. Заглянь у очі, Зрозумій без слова І говори до мене. Можна віршем. Або в піснях. Або дощем небесним. Або й мовчанням. Не люблю мовчанням. Та все ж, воно буває голоснішим Аніж пісні або прекрасні вірші: Благословіння у випробуванні! Мій Тату, вірю, Все пройдемо разом. І Вифлиєм, і ясла, і хреста. А поміж тим, прошу, Хоч час від часу, Давай удвох мовчати про життя. 📜Наталка Вознюк

ПРИЙШЛА НА ЧАЙ Привіт, Ісус. Прийшла на чай. Приймеш?   Я без прохань. Без монологів. Просто Спитати, як Ти.   Дякую, що ждеш! Ти завжди так охоче кличеш в гості!   Захоплююсь відкритістю Твоєю! Тут ні замка, Ні служби охорони. Не «заборонено для посторонніх», А навпаки – Тут дім для всіх бездомних! А ще тут пахне затишком Й сім’єю.   Знаходжу справжнє щастя в цьому домі! Любов. Надію. Спокій для душі. Ховаюся сюди від метушні. Або як заметілі. Чи дощі. Чи просто йду перечекати втому.   Ти завжди робиш чай, який люблю. Це надто мило, щоб не оцінити! У ньому всього вдосталь. І жалю. І кардамону. І бажання жити.   Ти бачиш мене наскрізь. Я – не здатна. Сама себе не знаю так, як Ти! Ти Надзвичайний! Істинний. Святий. Яке ж насправді щастя Тебе знати!   Оце поп’ємо чаю, Обіймемось. І я, напевно, буду уже йти...   Прощатися не будем.   (Усміхаюсь.)   Нам по дорозі, Поки в серці – Ти ❤️   ©Наталка Вознюк

Вітаю з Христовим Воскресінням! Божих благословень кожному🙌