Таверна "У Часового Дворфа"

репост з нагоди шо баночка сягла половинки суми! прошу і вас будь ласочка зробити репост🙏🙏 🔥доєднуюся до збору «ВАРТА» для 2 МБ 60 ОМБр на лиманському напрямку потреби підрозділу: авто, дронами, старлінками та іншим мета — 1 200 000 грн моя ціль — 10 000 грн 🫙: https://send.monobank.ua/jar/7p4gtHWspB дякую вам за небайдужість💋

Автентичність — це не рекламний прикметник. Її потрібно доводити атрибуцією джерел, документуванням походження й авторства кожного рішення, дослідженням і зрозумілим поясненням. А не просто ставлячи "цитати Нарбута" на стаканчиках. Їх подано в лапках, але без джерел. Довше висловлювання про "необхідність пам’ятати історію свого народу й знати, хто ти", зафіксував учень Нарбута Роберт Лісовський. Чому не назвати самого Лісовського — важливого українського графіка та представника нарбутівської школи? Проєкт міг би відкрити цю школу й показати інших її учасників, а не розрізати записані ними спогади на слогани. Ластівки на мерчі справді Нарбутові — з обкладинки журналу "Мистецтво" №1 за 1920 рік. Але в оригіналі птахи працюють у композиції: утворюють рухоме коло довкола піднятої руки, взаємодіють із сонцем, рослинами, геометричними формами й ритмом цілого. Самі по собі вони читаються радше як "Боривітер" Алли Горської та команди шістдесятників, і це проблема, що зі спадщиною слід працювати так, аби вона впізнавалась, а не була відірвана від тла. Я не проти популяризації Нарбута й не вважаю, що культурна спадщина повинна залишатися лише в музеях та архівах, боронь Боже. Навпаки. Але винести спадщину в повсякденність — ще не означає допомогти її зрозуміти. Як проєкт про Нарбута допомагає збирати кошти на музей — ми розуміємо. А що Сільпо додає до нашого розуміння Георгія Нарбута, крім нової кількості речей із його ім’ям?  Бо наразі Нарбут дедалі частіше працює не як предмет дослідження, а як подорожник української ідентичності: коли комерційному проєкту потрібно швидко надати українськості й культурної ваги, до нього прикладають Нарбута. ДИСКЛЕЙМЕР Я не проти нікого: КTF, Сільпо, Гуні, Нарбута, навіть Лупи Грабуздова 😁: нехай живуть і процвітають, нехай їхня спадщина живе тисячу літ. Я критикую метод оформлення, щоб він не був брендом заради бренду. А ви що думаєте?

Прикладіть до рани Нарбута, якщо брендові терміново треба стати українським! Сільпо і реліз проєкту "Нарбут: 140 років". Спершу до фактів. Мережа супермаркетів "Сільпо" запустила масштабну кампанію до 140-річчя українського художника-графіка Георгія Нарбута. У межах кампанії виник цілий "Нарбут-всесвіт": горюнський чай, дріп-кава, шоколадні шаги, "Квасне з клюкви", футболки, хустки, стаканчики з "цитатами" та перепаковані продукти "Лавки Традицій". Над колодою карт працювала художниця-графік Надія Харт. Використано шрифт Kalyna, створений Олександрою Александровою та Лук’яном Турецьким 2014 року, за роботами Нарбута.  Частину прибутку від продажу товарів обіцяють передати Національному художньому музею України, експерти НАМУ верифікують інформацію про митця — що саме входить у верифікацію, не уточнюється. Яку саме частину коштів передадуть — суму чи відсоток — у публічних матеріалах не вказано.  Лише кілька днів тому GUNIA і Kyiv Type Foundry "завершили" абетку Нарбута, замінивши навіть наявні літери власними інтерпретаціями, — а ми вже маємо ще один проєкт із Нарбутом і споріднену проблему. Є стереотип, що якщо Нарбут в проєкті — то проєкт вже "український", і це точно “гарантія від помилки”. Все це, як і в Гуні: копірайтери щедро поливають пафосом, і роблять цим із Нарбута  і його доробку чергову сухозлітку. На сторінці проєкту його називають "генієм графіки", "ідейником української айдентики", — "живим генетичним кодом нашої культури" (с). Усе завершується вигуком: "Хочемо поділитись всім Нарбутівським!"  Що означає бути "нарбутівським"? Чай може бути хорошим окремим продуктом про Сумщину. Колода — може бути важливим проєктом реконструкції. Але чому Нарбут має “склеїти” собою чай, одяг, шоколад, каву, карти й крафтові продукти в "потужну" українську історію за допомогою пафосної риторики, з якими його пов’язано лише біографічними асоціаціями? Це ж той самий рівень що й "митець мав дві руки – зробимо з ним рукавички!", "він їв – зробимо рецепт!", "він купив прикрасу одного разу, зробимо свою з його іменем!". Невже нам цього досить? Ми шукаємо поверхневих метафор, простих і зручних копіювань і уникаємо думати. Ми повторно мімікруємо під щось, що вибрали вважати українським. Невже для нас зараз українські дизайнери, яких ми цитуємо — це тільки ті, що безпосередньо малюють тризуб, чи прапор? Чому? Бо ми не знаємо меж українського, ми боїмося того, що знаходиться там, на межі.  Нарбут не просто копіював "українські мотиви" з стародруків, староєвропейських книг і малюнків. Він аналізував джерела, очищував, перебудовував і з’єднував їх із потребами свого часу. Саме це перетворювало історичний матеріал на сучасну візуальну мову.  Чому ж, популяризуючи Нарбута, ми копіюємо його картинки, але не пояснюємо його метод? Замість художника виникає культурний супергерой, чиїм ім’ям можна легітимізувати майже будь-який продукт. Бо пафосна мова залатує діри і лакуни там, де мав би бути сенс і гостра реакція на те, що ми переживаємо сьогодні. "Сільпо відтворило першу українську колоду”, "карти, відтворені за ескізами Нарбута": медіа і саме Сільпо розповідають, що залучали Надію Харт саме для роботи над нею, описуючи цю частину проєкту різними означеннями. "За мотивами", "за ескізами" і "самотужки втілити задум" — це три різні речі. Ескізи відновлювали вже не раз: для фільму "Пропала грамота", наприклад. Чи долучала команда до цього інші відомі (Амвросій Ждаха, Олександр Красовський і Василь Кричевський) проєкти й неодноразово репродуковані ескізи фігурних карт і туза Нарбута іншими митцями? Якщо це реконструкція — то де її методологія? Які репродукції використано? Що безпосередньо належить Нарбуту і чому вибрали це залишити? Що реконструйовано за аналогіями? Що повністю створила сучасна авторка? Як працювали з картами, ескізів яких не було? Замість відповідей читаємо: "Нарбутівського й автентичного в них — хоч відбавляй". Якщо це проєкт по популяризації, то власне тезу “а що тут нарбутівське” треба пояснити більшості людей у першу чергу.

Як відомо, Саурона Дж.Р.Р.Т. малював нечасто — аж один раз :) А добрі люди вирішили на основі цього малюнку відтворити більш реалістичний образ. Як на мене, вийшло цікаво, тож ділюся з вами (й коли ж це робити, як не о нічній порі :) )

Друзі, розпочинаємо допоміжний збір для нашого друга на закупку пластика для 3D-друку деталей, епоксидної смоли та металевих елементів для «холодного» БК для БПЛА. Наша мета — 30000 грн. 📚 Для досягнення мети розігруємо 3 набори: 1️⃣  Літературний набір (романи «Артас. Сходження короля-ліча», «Право на чари» і «Магічний рецепт для Лоїс». 2️⃣ Азійський набір (манґа «Кривавий Марс», «Монстреслінг. Том 1» і маньхва «Хлоп'я у масці кота».  3️⃣ Український набір (мальописи «Троє проти Зла. Книга 1», «Лис Микита. Пісня перша», «Серед овець #1-4», «Кур'єр» і «Двері Агари #1» ✅ Переможців буде троє (1 місце — літературний набір, 2 місце — азійський набір, 3 місце — український набір) 🛡 Також серед всіх донатерів розіграємо статуетку Батьківщини-Мати. 🤖 А серед всіх донатів від 500 гривень розіграємо G-Arcane. ПРОСИМО ПОШИРИТИ ІНФОРМАЦІЮ ТА ДОЛУЧИТИСЯ БУДЬ-ЯКИМ СПОСОБОМ ••••• УМОВИ РОЗІГРАШУ ••••• 1. Перерахувати 50 гривень (або більше) на вказані реквізити. 2. Донатити кошти можна будь-яку кількість разів. Або один великий донат, а ім’я буде вписано кілька разів у список. Для прикладу, задонативши 500 грн, ім’я буде у списку 10 разів. 3. Донат може складати й менше 50 грн, але у розіграші брати участь не будете. Та ви допоможете важливій і потрібній справі. 4. Розіграш через Monobank. Якщо ви не користувач Monobank, під час донату залиште ОБОВ'ЯЗКОВО комент із посиланням на соцмережу чи контакти, щоб знати, як із вами зв'язатися у разі перемоги. 5. Як допомогти без участі у розіграші? Поширенням інформації будь-яким способом. 6. Список учасників буде зі всіх соцмереж: Facebook, Instagram, Twitter, Telegram, Threads, Bluesky. 7. Розіграш і оголошення результатів проведемо після досягнення мети. 🎯 Ціль: 30000 ₴ 🔗 Посилання на збір: https://send.monobank.ua/jar/A29jCXJi1u

🎈 Ярослав «Часовий Дворф» ділиться враженнями від «Душниці» Володимира Аренєва, виділяючи сюжетний, психологічний та соціально-політичний рівні сприйняття повісті. ➡️ https://uageek.space/tuchd-dushnytsia/

Я мучав The Revenge of Rose цілий місяць, щоб потім прочитать The Bane of Black Sword за три вечори...

УРА, ВОНО НАРЕШТІ ЗАКІНЧИЛОСЬ

Щоб зберегти якість наших книжок, ми вимушені підвищити ціни. У середньому вартість підніметься на 100 гривень. Тож, якщо ви хотіли придбати наші книжечки, зараз саме час це зробити! https://humanitarka.com/

Поки є можливість накупити подешевше біжіть купляйте зверстану мною поезію в Підпільної гуманітарки! А потім ще закиньте другий том Покуття, який я допомагав дороблювати! Й після цього може, ще щось зверстане мною нагребіть у кошик)

Всьо, жду коли мені заплатять за проєкти, бо мені було нанесено фінансовий удар — нові окуляри