ТеоБлог

✝️У Христі більше милості, ніж у нас гріха. ©️Річард Сіббс (1577–1635) - англійський пуританський богослов і проповідник. ТБ

Там, де занепадає проповідь Божого Слова, занепадає і саме життя Церкви. ©️Джон Оуен Пуританин Джон Оуен був переконаний, що духовний стан помісної церкви безпосередньо залежить від якості біблійної проповіді. ТБ

Кафедра притягує справжнього проповідника так, як море притягує моряка. ©️Джон Кіллінгер ТБ

ЯК ДІЗНАТИСЯ СВІЙ ДУХОВНИЙ ДАР? 1️⃣Прочитайте всі біблійні тексти в яких говориться про духовні дари, щоб спочатку точно знати, які вони є. 1 Коринтян 12:1-11, 27-31; Римлян 12:3-8; Ефесян 4:11-12; 1 Петра 4:10-11 2️⃣ Щиро бажайте служити Богу. Святий Дух спонукає кожного відродженого християнина до служіння, щоб догодити Богу і принести славу Його імені. 3️⃣Спостерігайте, де в помісній церкві є потреба. Моліться, щоб Дух Святий показав вам саме те місце, де ви можете бути корисними. Всі духовні дари завжди повʼязані із видимими потребами помісної церкви. 4️⃣Інші члени церкви побачать і підтвердять корисність вашого служіння. Духовні дари завжди даються для спільного блага церкви. 5️⃣Дивіться на плоди вашого служіння. Якщо через певний час ви бачите, що ваше служіння приносить користь і благословіння для інших - це ознака, що напрямок вірний. 6️⃣Ви будете відчувати благословіння і радість від свого служіння. Але не як від власної самореалізації. А від того, що Бог діє через вас, церква зростає і Христос звеличується. 7️⃣У вас буде все менше причин для гордості. Бо ви неодмінно будете усвідомлювати істину, яку колись усвідомив апостол Павло: «Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать, що в мені, не була марною, бо я трудився більше за них усіх; втім, не я, а Божа благодать, що була зі мною.» 1 КОРИНТЯН 15:10 Коли ми смиренно і вірно використовуємо свої духовні дари для служіння Богу і людям - там все менше стає нас, там все більше стає Христа! ©️ТБ

Служитель Божий повинен любити церкву в собі, а не себе в церкві. ©️Валерій Антонюк

Молитва зранку - це віра, що я надто слабкий, щоб прожити цей день без Бога. Молитва зранку - це віра, що Бог достатньо сильний, щоб провести мене через цей день. Відсутність молитви - це теж віра. Віра в себе і в те, що Бог не потрібен. ©️Андрій Савич ТБ

ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ   🕊️Хрещення Ісуса Христа – це, безперечно, велика подія. Євангельський опис цієї події розпочинається з розповіді про великого пророка, а далі розвивається до ще більш великого –спочатку до явлення великого Месії, потім до великого одкровення Триєдиного Бога. І, нарешті, наступає кульмінація – Сам Бог свідчить про Ісуса як про Свого Сина.     ВЕЛИКИЙ ПРОРОК   🔹Про велич Івана Хрестителя ще до його народження засвідчив ангел Гавриїл: «він буде великий у Господа» (Лук. 1:15). Ще сильніше про це сказав Сам Господь: «Між народженими від жінок нема більшого понад Івана» (Матв. 11:11; Лук. 7:28). В чому була велич Івана Хрестителя? В чудах? – ні. У знаменнях? – ні. Велич Івана була в тому, що він підготував народ до зустрічі Господа (Матв. 3:2-3; Лук. 3:4-5, 16-17, 76), явив Христа Ізраїлю (Ів. 1:31) і засвідчив про Ісуса під час Його хрещення та в подальшому служінні (Ів. 1:15, 19, 32, 34; 3:23-30; 5:32-33). ☝️В цьому є урок для нас: якщо ми хочемо бути великими – не у людей, а у Господа – нам треба свідчити людям про Ісуса Христа. ВЕЛИКИЙ МЕСІЯ   🔸Після оповіді про великого пророка ми читаємо про ще більш Великого – про Месію Ісуса. Іван смиренно говорить про Нього, як про Того, Хто вище і сильніше, Хто безмежно більший за нього (Матв. 3:11; Мар. 1:7; Лук. 3:16; Ів. 1:15, 27, 30). Хреститель засвідчив про Ісуса як про Агнця Божого, тобто як про Божу досконалу жертву за гріхи світу (Ів. 1:29), і як про Сина Божого (Ів. 1:34). Ісус був також явлений Ізраїлю як Месія, оскільки зішестя на Нього Духа Святого під час хрещення було виконанням пророцтв про Месію (Іс. 11:2; 61:1-2; Лук. 3:21-22; 4:18-19). ☝️Месія, Агнець Божий, Син Божий – ми маємо визнавати велич нашого Господа Ісуса Христа.   ВЕЛИКЕ ОДКРОВЕННЯ   🔹Одразу після хрещення Ісуса відбулася одна з найвеличніших подій в історії людства – одночасне явлення людям трьох Осіб єдиного Бога. Бог Син Ісус Христос вийшов із води і молиться, Бог Дух Святий спускається, як голуб, і сходить на Нього, Бог Отець говорить із неба (Матв. 3:16-17; Мар. 1:10-11; Лук. 3:21-22). ☝️Таке одночасне явлення трьох Осіб Бога є найбільш явним одкровенням Трійці. Таке явлення Бога також свідчить про велич і значущість хрещення Ісуса Христа.   ВЕЛИКЕ СВІДЧЕННЯ   🔸«Це Син Мій улюблений, що Його Я вподобав» – у цих словах кульмінація всієї події. Так, Ісус є Месія, Агнець Божий. Але Він є ще більшим – Він є Сином Божим. Про це засвідчив Сам Бог. Іван Хреститель чув ці Божественні слова, і засвідчив: «І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син» (Ів. 1:34). Ми маємо вірити вченню Євангелії про Триєдиного Бога.   🌟Євангелії говорять про хрещення Ісуса Христа одразу після опису подій Його народження. У подіях Різдва приймали участь святі ангели, праведні люди – Марія, Йосип, Семен, Анна, і мудрі люди цього світу – мудреці зі сходу. Це свідчить про важливість події – Божий Син, Спаситель світу, розпочинає Своє земне життя. 🕊️Під час Хрещення Ісус отримує свідчення від пророка Івана Хрестителя і від Бога Отця, відбувається явлення Осіб Триєдиного Бога. ☝️Все це  також говорить про важливість події – Божий Син виходить на Своє служіння для спасіння роду людського. Ми маємо розуміти важливість хрещення Ісуса, визнавати Його Божим Сином і дякувати Йому за все, що Він зробив для нашого спасіння.   Христос хрещається! У річці Йордані! ✍️Нагірняк Володимир, академічний декан, викладач ІБС.

У четверту суботу листопада в Україні вшановують памʼять жертв Голодоморів — національних трагедій 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років. У цей день ми згадуємо жорстокість імперської влади, злочини проти українського народу та мільйони людей, які помирали від голоду. Важко уявити, що на родючій землі України люди гинули не через нестачу врожаю, а тому, що влада свідомо відбирала останнє. Сьогодні, пам’ятаючи мільйони невинних, ми з особливою вдячністю вимовляємо слова: «Хліб наш щоденний дай нам сьогодні». Бо хліб, який колись силоміць відбирали комуністи, сьогодні нагадує нам про наш обовʼязок цінувати свободу і боротися за гідне життя, щоб не повторювалися помилки минулого. https://youtu.be/GnO_hoeL0vY

Привіт, друзі! 👋🏻 Ми раді запросити вас на Вечір хвали — час, коли можна зупинитися від буденних справ, разом співати для Бога, молитися й просто відчути справжню єдність в спільному поклонінні 🤍 Без формальностей, без поспіху — просто, щиро і по-домашньому. 📅 01 листопада 🕕 18:00 📍 Voltmannstraße 265, Bielefeld Ми поговоримо на тему: 🎙 «Чому церква співає?» Буде жива музика, тепла атмосфера і щирі серця 🙌🏻 Приходьте самі та запрошуйте друзів 🫂 — буде особливо! (На фото — наша команда прославлення, яка вже готується до цього вечора 🎶) ‼️ Реєстрація обов’язкова: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSemGnm6DbUo9fWtqBtKqeS0NSZn3SFCgzMZTsrfIT8H2ojQeg/viewform?usp=header 💫 Більше інформації — на нашій сторінці @united_christ

День пастора – це новомодна штука, що призводить до пихатості, чи новозавітня практика, про яку наголошує Господь? Насправді Писання навчає, що шанування служителів має бути постійною практикою здорової церкви. Апостол Павло, пишучи Тимофію, чітко окреслює, як громада повинна ставитися до тих, хто її очолює. У своєму посланні він наголошує на подвійній честі для пресвітерів. Пошана – це біблійний принцип. Біблія часто закликає нас шанувати певні групи людей, відповідно до їхнього статусу та служіння: вдів, батьків, начальників і, звичайно, пасторів. Це не лестощі, а визнання їхньої відповідальності та праці перед Богом. Павло пише: «А пресвітери, які добре пильнують діла, нехай будуть наділені подвійною честю, а надто ті, хто працює у слові й науці» (1 Тим. 5:17). Ця «подвійна честь» має два чітких виміри, які стосуються нашого ставлення до пасторів, особливо до тих, хто цілковито присвятив себе «праці у слові й науці». 1️⃣Перша честь: Повага та вдячність за служіння Перша складова честі - це наше моральне та емоційне ставлення. Ми покликані поважати та бути вдячними за їхнє служіння: Визнання праці: Пасторське служіння – це не просто робота, це постійне «пильнування діл» – нагляд за отарою, молитва, приготування проповідей, душеопіка та керівництво. Це служіння вимагає великих духовних і фізичних сил. Слова вдячності: Ця честь починається з нашої поваги до їхнього статусу перед Богом. Вона має виражатися у нашій підтримці, терпінні, визнанні їхнього духовного авторитету та, що важливо, у відсутності необґрунтованої критики. Правило скарг: Павло попереджає: «Не приймай скарги проти пресвітера, хіба що при двох чи трьох свідках» (1 Тим. 5:19). Цей принцип захищає служителів від легковажних, безпідставних звинувачень, які можуть зруйнувати їхнє добре ім'я та ефективність служіння. 2️⃣Друга честь: Фінансова підтримка та винагорода Друга складова подвійної честі — це матеріальна турбота. Павло підкріплює цю думку цитатами зі Старого Заповіту: «Бо каже Писання: „Не в’яжи рота волові, що молотить“, та: „Вартий працівник своєї нагороди“» (1 Тим. 5:18). Ці слова є прямим закликом до громади підтримувати фінансово своїх пасторів. Якщо пастир присвячує свій час і сили годуванню отари Божим Словом, громада має подбати про його матеріальні потреби, щоб він міг безперешкодно продовжувати це служіння. Пастор має бути звільнений від необхідності постійно шукати світської роботи, щоб зводити кінці з кінцями. Фінансова підтримка – це не благодійність, а нагорода і право того, хто є вартим своєї праці. Пошана – це не потурання егоїзму чи гріху. Насамкінець, Павло дає важливу настанову щодо дисципліни: «А тих, хто грішить, картай перед усіма, щоб і інші страх мали... Заклинаю тебе перед Богом... щоб ти заховав це без лицемірства, нічого не роблячи з упередженням» (1 Тим. 5:20-21). Це нагадує нам, що пошана не означає нехтування гріхом. Якщо пресвітер грішить, до нього застосовується дисципліна, але це має відбуватися з максимальною безсторонністю, без лицемірства чи упередження. Пастор має бути шанований, але й підзвітний, як і будь-який інший член церкви. ☝️Шанувати пастора – це не лише дарувати квіти чи говорити гарні слова раз на рік. Це постійна, подвійна праця: поважати його статус і служіння, а також дбати про його матеріальні потреби. Наша вірність у цій подвійній честі є відображенням нашої вірності Божому Слову. ✍️Андрій Книжник проректор ІБС з навчально-виховної роботи.

💡Життя, в якому помітно почерк Ісуса Христа, приваблює і говорить сильніше, ніж тисячі правильних слів. ТБ

СУМНО... Сумно, що стогривнева купюра нам здається такою великою, коли ми її жертвуємо церкві, і такою малою, коли йдемо з нею в магазин чи розважальний центр… Сумно, що в концертному залі ми прагнемо бути в перших рядах, а в церкві – на останніх… Сумно, що ми не дозволяємо собі запізнитися на початок прем'єрного фільму в кінотеатрі, але часто запізнюємося на богослужіння... Сумно, що ми радіємо, коли оголошують додатковий час футбольного матчу, і невдоволено нарікаємо, коли проповідь чи богослужіння затягується довше звичного… Сумно, що нам так важко вивчити напам'ять один невеликий текст з Біблії, і водночас ми так легко запам'ятовуємо і передаємо плітки… Сумно, що ми так легко віримо в те, що написано в газеті чи сказано на телебаченні, і нам так важко повністю довіритися написаному в Святому Божому Слові… Сумно, що нам так важко заставити себе прочитати хоча б один розділ Біблії і провести хоча б 15 хвилин в день зі Словом Божом, і так легко ми читаємо 100 сторінок улюбленого роману та годинами скролити стрічку новин в соцмережі… Сумно, що час, проведений в молитві, нам здається таким довгим, а час, проведений біля телевізора чи в іграх на планшеті, таким коротким… Сумно, що, молячись, тобто розмовляючи з Богом, нам важко зібратися думкми, тоді як в розмові з другом це для нас не складає проблем… Сумно, що нам важко прожити без інтернету день чи тиждень, але можемо прожити тиждень без читання Слова Божого чи молитви... Сумно, що нам так важливі лайки людей, від яких ніби залежить наша самооцінка та цінність, і не важлива думка Бога про нас, Який дійсно визначає справжню цінність людини... Сумно, що ми не соромимося відстоювати наші права в магазині і готові сперечатися з будь-якими людьми, але часто соромимося розповісти Євангеліє незнайомій людині... Сумно, що називаючись християнами і пізнавши Бога, ми можемо витрачати життя надаремно... Сумно, що навіть погоджуючись з усім цим і розуміючи потребу в перемінах, але, скоріше всього, ти просто лайкнеш цей пост і продовжиш так само жити далі... Сумно, але ще не пізно. Поки ти читаєш ці рядки, двері Божої благодаті відчинені. Можливо саме сьогодні час не просто зітхнути і погодитися, а зупинитися і змінити щось у своєму житті? Почни з малого - відкрий Слово, помолися, зроби крок назустріч Богу, бо Він вже давно з радістю вийшов назустріч тобі. ©️Андрій Савич ТБ

🎯Чим більше ти любиш Бога, тим менше грішиш. ©️Джон Мак Артур "Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх то беззаконня. І ви знаєте, що Він був з'явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема. Кожен, хто в Нім пробуває, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його, і не пізнав Його. Діточки, хай ніхто вас не зводить! Хто чинить правду, той праведний, як праведний Він! Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з'явився Син Божий, щоб знищити справи диявола. Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога народжений він." 1 Івана 3:4-9 ТБ

🎯Посієш думку — пожнеш дію. Посієш дію — пожнеш звичку. Посієш звичку — пожнеш характер. Посієш характер — пожнеш долю. ©️Алістер Бегг ТБ

💯Спокійне море ніколи не виховає вправного моряка, а спокійне життя ніколи не виховає зрілого християнина. Джерело: https://t.me/pastorsdiary ТБ

🎯Кому церква не матір - тому Бог не Отець! ©️Кипріан Карфагенський ТБ