Tony Говорить 🇺🇦

Я тут почав одним дублем, без макіяжу, знімати різні свої думки. Ще й у кривій кепці та окулярах... Відео про порівняння першого сексу і першої шаурми залишу для свого Instagram. А тут викладу свої думки про «тренди». Може, комусь відгукнеться. А щоб більше мене бачити й чути — підписуйтеся на мій Instagram. Я там багато чого прикольного по темі каналу викладаю в сторіс. TONYTALKS • NEWBORN K

JJJJound x AiAiAi FW26 Ого дизайн сексуальний 😮‍💨💦 TONYTALKS • NEWBORN K

Спека надворі — чудовий привід погортати наш розділ SALE на сайті не виходячи з дому. Ми збільшили знижки на вибрані позиції з нових колекцій, а на попередні — вже діють максимальні. Сорочки, штани, футболки, худі та аксесуари — вибирати одне задоволення, особливо коли бачиш увесь асортимент. Розпродаж ЧОЛОВІЧЕ Розпродаж ЖІНОЧЕ м. Київ, Велика Житомирська, 20 NEWBORNK.COM

Давно хотів проговорити тему різниці між fashion designer і creative director, і випадково знайшов матеріал який пояснює це набагато точніше ніж я б сам сформулював. • Fashion designer це людина яка реально створює одяг, розуміє тканини, крій, силует, конструкцію, шиття. • Creative director це зовсім інша роль, він формує світ навколо одягу, історію, кампанії, брендинг, відчуття, ідентичність. Саме тому люди типу Фаррелла Вільямса представляють бренди і стали настільки впливовими у моді, не тому що вони майстри крою, а тому що розуміють культуру. І мені здається все це почалось саме з Вірджила Абло, який перший стер межу між цими двома ролями. Він розумівся на дизайні, але його справжній талант був у тому щоб з'єднувати моду з музикою, люксом, стритвіром і інтернет культурою в одне ціле. І цей тренд продовжується прямо зараз. Джейден Сміт, син Вілла Сміта, нещодавно став першим чоловічим креативним директором Christian Louboutin. У нього немає класичної освіти чи досвіду як в дизайнера взуття, зате майже 20 мільйонів підписників. Christian Louboutin сам казав що взяв Джейдена саме заради цього, він хоче оживити чоловічу лінію яка почала просідати, і зробити це через впізнаваність і охоплення Сміта а не через черговий класичний найм. Це і показує чого насправді хочуть бренди зараз. Ідеальна ситуація коли креативний директор не просто розуміє культуру, а ще й сам є медіа. Фаррелл в Louis Vuitton це саме такий кейс, і Джейден в Louboutin туди ж. Коли твій бренд-лідер одночасно дає бачення і дає охоплення, це вже не просто найм фахівця, це стратегічна інвестиція в увагу мільйонів людей. Подивіться цей ролик, там дуже влучно про базову різницю сказано. TONYTALKS • NEWBORN K

Нова хвиля "молодьожного відпочинку" вже не про алкоголь. Вона про хобі, спільноту й ідентичність. Ран клаби, шахові вечори, маджонг клаби (вахуї), все частіше саме це замінює звичайний бар у п'ятницю ввечері. І тренд не поодинокий, таких форматів стає більше по всьому світу, і бренди вже почали на це реагувати. Я, звісно, поліз читати коментарі під відео, і там виявилось навіть цікавіше ніж сама тема. Одні пишуть що покоління Z просто бідне і не може дозволити собі коктейлі, тому й тікає у безкоштовні активності. З цим одразу сперечаються, і кажуть що раніше "спільнота" була вшита в саме життя, робота, рух, розмови, надворі, і нікому не треба було це називати хобі й пакувати в бренд. А зараз те що раніше було нормою, треба заново винаходити і продавати як формат. В обох поглядах є правда. Гроші справді відіграють роль, дорослішати зараз дорожче ніж двадцять років тому. Але й друга думка влучна, ми справді втратили природну щільність спільноти в повсякденному житті, і тепер намагаємось штучно її відтворити через клуби за інтересами. Для брендів тут величезне поле. Не тому що можна зробити свій маджонг клаб з лого на футболках. Варто зрозуміти - в якому саме такому клабі чи спільноті тусується твоя цільова аудиторія, і як правильно й доречно там забрендуватись. Це вже не про креативну ідею з повітря, а про уважність до того де реально живе твоя людина. TONYTALKS • NEWBORN K

Ось сім японських принципів дизайну які варто знати. Більше 20 років я так чи інакше пов'язаний з дизайном та графікою. Починав кар'єру дизайнером. З часом виріс до креативного директора, і сталось це не випадково. Просто мені завжди було мало самого дизайну, цікавили ще маркетинг, культура, бізнес, і саме це поєднання зробило мене креативним директором а не залишило дизайнером на все життя. Але база нікуди не зникає. Тому такі матеріали я досі читаю з задоволенням і хочу поділитись. А ось і самі принципи: 1. Kanso, простота. Прибрати все зайве і залишити тільки те що справді потрібно. Ніякого декору заради декору. 2. Fukinsei, збалансована асиметрія. Коли щось навмисно не ідеально рівне чи не замкнене, і саме через це виглядає живим. Класичний приклад, японське коло ensō яке малюють з розривом. 3. Shibui, стриманість яка не набридає. Річ проста на перший погляд, але чим довше на неї дивишся тим більше в ній помічаєш. 4. Shizen, природність. Навіть якщо щось продумане до дрібниць, воно має виглядати так ніби виникло само собою, а не було насильно скомпоновано. 5. Yūgen, недомовленість. Коли не показуєш все до кінця, а даєш людині самій домалювати картинку в голові. Це працює сильніше за пряму заяву. 6. Datsuzoku, вихід за рамки звичного. Момент коли ламаєш шаблон навмисно і саме там народжується щось нове. 7. Seijaku, спокій усередині руху. Не тиша заради тиші, а вміння лишатись спокійним посеред шуму і хаосу. Якщо ти не професійний дизайнер, все одно раджу розібратись в цих речах. Це база яка прокачує загальне відчуття естетики й розуміння мистецтва. TONYTALKS • NEWBORN K