Сині Ромашки

Selling ≠ Marketing Продажі концентруються на потребах продавця: «Як переконати людину купити наш продукт?» Маркетинг концентрується на потребах покупця: «Що потрібно людині і як ми можемо це задовольнити?» Це принципово різні підходи. Продажі хочуть перетворити продукт на гроші. Маркетинг починається з бажання клієнта і створює продукт, сервіс, комунікацію, канал і досвід навколо цього бажання.

marketing myopia — маркетингова короткозорість: коли компанія настільки зосереджується на своєму продукті, що перестає бачити потребу клієнта. Найнебезпечніша думка: «у нас ще все добре» Маркетингова короткозорість особливо небезпечна, коли бізнес росте. Тому що зростання створює ілюзію, що компанія робить усе правильно. Якщо продажі збільшуються щороку, навіщо ставити фундаментальні питання? Саме тому Theodore Levitt Levitt пише про самообманний цикл: -компанія швидко росте; -менеджмент вирішує, що причина — у правильному продукті; -ринок продовжує рости; -компанія інвестує ще більше у виробництво цього продукту; -конкуренцію сприймають як проблему, а не як сигнал; -нові потреби клієнтів залишаються непоміченими; -з'являється substitute — інший спосіб вирішити ту саму потребу; -продукт починає втрачати актуальність; -компанія раптом виявляє, що її «великий ринок» уже не такий великий. конкурентом продукту не обо в'язково є інший продукт тієї самої категорії. Конкурентом може бути будь-який інший спосіб задовольнити ту саму потребу. Levitt пропонує мислити не від продукту до клієнта, а від клієнта назад до продукту. Традиційна модель:Raw material → production →product → distribution → sales → customer Customer-oriented модель:Customer need → desired experience/value → solution → product → production/raw materials Тобто продукт - це не початкова точка. Продукт є наслідком розуміння потреби. Це дуже важливий принцип для маркетингу: Не починай із питання «Що ми можемо зробити?» Починай із питання «Що люди насправді хочуть вирішити?»

Це наймиліший тренд, який я бачила. І він просто … стався. Дитина власниці бренду Sahaba Abaya випадково зробила селфі на телефон і опублікувала його в Instagram бренду. Пост не видалили. І саме це стало найкращим рішенням. За кілька днів схожі публікації з’явилися в McDonald’s, BMW, Nissan, IKEA, а сьогодні просто «бум» серед українських брендів. Зверніть увагу на прогрес. Як швидко наші бренди навчилися перетворювати випадковість на культурний момент. Ще маю пораду для брендів: думайте, як в такі ситуативні речі ще й делікатно інтегрувати ваш бренд. Щоби це мало евернес-ефект, а не лише «застрибнути в вагон тренду». Цьом. _________________ 📘Telegram 📙Instagram

милота

Більшість бізнесів ставлять собі виключно кількісні цілі: виручка, прибуток, кількість клієнтів, середній чек, частка ринку. Але значно рідше компанії формулюють якісні цілі бренду. Саме якісні цілі формують лояльність, репутацію та бажаність бренду. А вони, своєю чергою, створюють цінність бренду (Brand Equity). І вже сильний бренд дозволяє: продавати дорожче; утримувати клієнтів довше; менше залежати від знижок; легше запускати нові продукти; - зрештою, збільшувати загальну вартість бізнесу. Тому якісні цілі - це не «щось про імідж». Це фундамент, на якому будуються ваші кількісні результати.

Нещодавно почула від колеги з fashion-індустрії фразу: «Носити такі сумки — це фу». І зловила себе на думці, як часто бренди намагаються сподобатися не своїм клієнтам, а вузькому колу людей, яких прийнято вважати «наймоднішими». Але якщо для когось сумка GUESS чи Michael Kors — це «моветон», то для сотень тисяч інших покупців це бажана, сучасна й актуальна покупка. І тут важливий маркетинговий висновок. Не обов’язково бути модним для fashion-інсайдерів. Важливо бути релевантним для своєї аудиторії. Бо дуже часто ті самі 5–10% найгучніших голосів у професійній бульбашці зовсім не є вашими клієнтами. Вони можуть купувати вінтаж, рісейл, нішеві бренди або взагалі жити за іншими правилами споживання. А бізнес будується не на схваленні вузького кола експертів, а на розумінні людей, які реально купують ваш продукт - їх інтересів, вподобань та запитів. Тому перш ніж змінювати продукт чи комунікацію, запитайте себе: для кого ми хочемо бути «модними»? Бо найважливіше — бути не модними для всіх, а бажаними для своїх.

Бренди виходять далеко за межі продукту Luxury-компанії дедалі більше будують власні lifestyle-екосистеми. LVMH використовує партнерство з Formula 1 для створення ексклюзивних подій, hospitality-програм та VIP-досвіду навколо перегонів. Orient Express, який історично асоціювався лише з легендарними поїздами, запускає найбільшу у світі вітрильну яхту класу ultra luxury. Ідея одна: бренд має супроводжувати клієнта не лише під час покупки. Що вато робити? інвестувати в подорожі та туристичні точки контакту; створювати партнерства з готелями, ресторанами, wellness-брендами та культурними інституціями; будувати події навколо історії продукту, ремесла та спадщини бренду; розвивати ком’юніті, членські програми та серії культурних заходів; вимірювати успіх брендів не лише продажами, а й якістю відносин із клієнтами та їхньою лояльністю.

31 липня о 19:00 Наталі Чуловська проведе лекцію «Контекст має значення: як брендам говорити доречно у турбулентному світі». Зараз недостатньо просто зробити красиву кампанію чи написати хороший текст. Успішна комунікація починається з розуміння контексту: коли варто запускати нову кампанію, коли краще поставити її на паузу, як реагувати на суспільно важливі події без штучності та як не втратити довіру аудиторії. На лекції Наталі розбере: • як аналізувати інформаційне поле перед запуском комунікацій; • як уникати репутаційних помилок; • як знаходити баланс між бізнес-цілями та чутливістю до контексту; • реальні кейси українських і міжнародних брендів. Після лекції всі учасники отримають практичний чек-лист, який допоможе оцінювати контекст перед запуском будь-якої кампанії. 🎟️ Квиток можна придбати за посиланням

Консультант стає амбасадором бренду Клієнти дедалі більше оцінюють не товар, а якість взаємодії. Продавців називають оповідачами культури бренду, а не просто консультантами. Більшість luxury-брендів вже майже не використовують слово salesperson. Замість нього: Client Advisor Client Experience Advisor Fashion Advisor Brand Advisor Client Relationship Manager Це демонструє зміну ролі — від продавця до довгострокового партнера клієнта. Сучасний консультант: • знає гардероб клієнта; • пам'ятає його розміри; • знає важливі дати; • пропонує речі ще до офіційного запуску; • організовує приватні перегляди; • підтримує зв'язок через WhatsApp або інші персональні канали. Фактично він стає особистим стилістом і радником, а не продавцем. Найкращі консультанти - одні з найдорожчих співробітників бренду. Провідні бренди готові платити найкращим Client Advisors більше, ніж багатьом фахівцям головного офісу. За найкращими консультантами полюють конкуренти. Причина проста: консультант переходить не лише зі своїм досвідом, а й із роками побудованими відносинами з клієнтами. Retail більше не працює окремо від маркетингу Одна з ключових змін останніх років - стирання меж між офісом і рітейлом. Маркетинг, PR, дизайн та retail мають працювати як одна команда: • маркетинг пояснює ідею кампанії; • дизайн розкриває історію продукту; • PR додає культурний контекст; • консультанти транслюють усе це клієнту через особисту розмову. Саме тому багато luxury-брендів проводять для retail-команд окремі презентації нових колекцій, зустрічі з дизайнерами, майстрами та креативними директорами ще до старту продажів.

Люди купують не сумку, а спогад Одна з учасниць дослідження McKinsey & Company 2026 розповіла, що купила сумку під час подорожі з подругами до Каліфорнії. “Я давно хотіла цю сумку, але вирішила купити саме тоді, тому що тепер вона назавжди буде асоціюватися з цією поїздкою.” Саме так сьогодні формується цінність речей - через пам’ять, а не через сам продукт.