Трибуна Media

«Надихає те, що ми робимо, і маленькі моменти радості, які можемо дарувати дітям». У 2025 році сумські IT-фахівці зібрали 368 792 гривні на підтримку дитячого онковідділення обласної лікарні. Волонтери вже вісім років допомагають дітям, які лікуються від раку. Як невелика команда закуповує медикаменти, реагує на нагальні потреби та підтримує дітей під час лікування — дізнавайтеся у матеріалі Трибуна.Суми.

“Дрони — наша буденність”: голова про ситуацію у Великописарівській громаді. Великописарівська громада на Сумщині — знаходиться на кордоні з РФ. Населені пункти громади перебувають під постійними обстрілами, для цивільного населення оголошена евакуація. Редакція Трибуна.Суми поспілкувалася з головою Людмилою Бірюковою про ситуацію в громаді.

Темні плями, що лишає порох на шкірі після вибуху, — це не лише про естетику, це про біль, пам’ять і шлях, який не вибирали. Сумська студія приєдналася до ініціативи "Неопалимі", щоб дати військовим та цивільним шанс бодай трохи позбутися того, що щодня нагадує про війну. Як саме майстрині прибирають "мітки війни" на шкірі та чому це важливо — читайте у новому тексті Трибуна.Суми.

Трибуна.Суми поспілкувалася з психологинею, яка переїхала з Білопільщини до Сум через війну, побудувала своє життя заново й тепер допомагає іншим переселенцям знайти внутрішні опори.

«Допомогти ви зараз нічим не зможете, це не в ваших силах. Єдине — не забувайте про нас і максимально розголошуйте про нас», — таке повідомлення написав один із захисників Азовсталі у квітні 2022. А далі — тиша. На честь цього військового і свого випускника у сумському училищі створили колекцію одягу «На межі», яку вже показували у Франції, Італії та Німеччині. Більше про це, а також про еко-денім та адаптивний одяг у тексті сайту Трибуна.Суми «На межі. Історія одягу, який створюють у Сумах і показують у Парижі».

Попри обстріли, евакуації й постійну небезпеку, у Сумах не зупиняється робота притулку, що дає шанс на життя сотням покинутих тварин. Це історія про стійкість і відповідальність, історія про Івана Міненка та його притулок “Dimpets”.

Біля понівеченого корпусу сумського училища чорна собачка Муха, яку тут залишив хтось із переселенців, грається з м’ячиком. Її будка розташована між двома епіцентрами ударів шахедів, але в ту ніч сторож її відпустив з прив’язі, тож тварина врятувалася. Десь поруч гудить безпілотник і Муха починає гавкати. Про те, як сумське училище будівництва і дизайну відновлюється після обстрілу — в тексті сайту Трибуна.Суми:

«Для мене найбільша нагорода — це врятоване життя. Особливо, життя дитини» У жовтні 2025 року Олександра Клочкова з Краснопілля відзначили на церемонії Golden Glove у номінації «Рятувальник року». Він став першим рятувальником серед лауреатів цієї премії. Про його роботу за кілька кілометрів від кордону, щоденні виїзди після обстрілів та врятовані життя — у тексті «Трибуна.Суми»:

У Сумах двічі намагалися знищити «Памʼять людську». У 2023 році російські ракети пошкодили корпус ВПУ №16, де зберігалася унікальна серія ліноритів Миколи Бондаренка про Голодомор. Під завалами опинилися всі 89 робіт, але педагоги, рятувальники й волонтери змогли врятувати кожну. «Коли знайшли першу гравюру, для мене це було, як врятувати дитину», — каже викладачка Тетяна Сорокіна. Сьогодні виставка знову працює в тимчасовій аудиторії. Як у Сумах берегли цю колекцію та що вона означає для нашого регіону — читайте у матеріалі сайту Трибуна.Суми.

«Людей доводилось спускати в укриття на ношах, на плечах, на руках у будь-який спосіб», — розповідає рятувальник Олександр Клочков про російську атаку по Краснопільській лікарні. Це не єдиний удар по соціальній інфраструктурі, куди доводилося виїжджати співробітникам ДСНС у прикордонному селищі. Ми поспілкуватися з начальником пожежно-рятувальної частини у Краснопіллі про порятунок людських життів в кількох кілометрах від Росії.

«Зараз частіше доводиться працювати саме на місцях обстрілів і робити все, щоб люди могли безпечно користуватися газом — приготувати собі їсти, опалити будинок, зігрітися», – говорить Володимир Махітко, старший майстер служби експлуатації систем газопостачання. Його бригада виїжджає на місце атаки вже за 15 хвилин після вибуху. Газовики оглядають мережі, визначають пошкодження і працюють над тим, щоб якнайшвидше повернути людям газ. Інколи дістатися до місця аварії неможливо через ворожі дрони або ризик повторної атаки по території, де працюють спеціалісти. Як на Сумщині відновлюють газ після атак і з якими викликами стикаються фахівці – читайте в матеріалі Трибуна.Суми.

У Сумах, де щодня лунають вибухи, аматорський театр для людей з інвалідністю “Ми є” доводить: життя триває. Для цих акторів сцена — не просто гра, а доказ, що можна мріяти, творити й підтримувати одне одного, навіть коли навколо страх і небезпека. Читайте нову історію, що надихає жити попри все, від редакції Трибуна. Суми.

Про що співають жінки, у яких більше немає дому. Про що співають жінки після трьох років мовчання. Як вони жартують, сумують й тамують біль, який на всіх один, та в кожної різний. Розказуємо у новому тексті Трибуни.Суми історію ансамблю народної пісні із прикордонної Кіндратівки

Ліс не буде чекати, а життя має продовжуватися, — говорить лісничий Сумського лісництва Роман Чубун. Попри небезпеку та постійні вибухи, лісівники активно саджають нові дерева — вклад для майбутніх поколінь. Про роботу лісової галузі під час війни — читайте у новому тексті Трибуна.Суми

«Все почалося з батьківської любові до своїх дітей. Я цей центр, як і інші батьки, прагнув створити для свого сина», — говорить Сергій Сапожніков, керівник громадської організації «Феліцитас». Уже понад 30 років у Сумах працює центр, де діти та молоді люди з інтелектуальними порушеннями здобувають соціальні та побутові навички, готуються до самостійного життя й отримують щоденну підтримку. Про історію створення закладу, розклад дня та вихованців — у репортажі «Трибуна.Суми».

«Я відчуваю віру і впевненість у тому, що ми на правильному шляху. Люди залишаються, продовжують жити для Сум у Сумах», — говорить волонтер «ДоброБату» Олексій Клюєв. Він допомагає відновлювати пошкоджені будівлі після російських атак, щоб мешканці могли повернутися додому. Як волонтери працюють на місцях руйнувань у Сумах — у матеріалі Трибуна.Суми.

«Пасажири часто казали, що в мене найгарніший тролейбус. Я його завжди оберігала, вимивала, і салон, і кабіну, і стелю — все сама. У мене дві пари штор — цей місяць з одними їжджу, наступний — з іншими. Я думаю, що тролейбус врятував мене і моїх пасажирів — це найголовніше. Він взяв удар на себе». Трибуна.Суми поспілкувалася з водійкою тролейбусу, який потрапив під обстріл 7 жовтня. Більше про той день у тексті «Історія про найгарніший тролейбус, його водійку та те, як вони пережили обстріл».

💻Тестуємо інклюзивну версію сайту Трибуна.Суми! У жовтні ми додали до веб- і мобільної версій сайту Трибуна.Суми налаштування доступності. Вони мають допомогти користувачам персоналізовано адаптувати медіа під власні потреби. Зокрема, для читачів передбачені різні варіанти шрифту й курсору — від стандартного до значно збільшеного, а також — налаштування міжлітерного інтервалу й висоти рядка. Можна обрати чорно-білий варіант сайту, збільшити чи зменшити яскравість для кращої видимості та інвертувати кольори. Також доступні можливості приховування зображень і повна зупинка анімації — такий режим може бути зручним для людей, які хочуть зменшити навантаження на інтернет-з’єднання, або відчувають труднощі з концентрацією через візуальні елементи. За бажанням можна додати лінію й маску читання та підсвітити посилання. Де шукати налаштування доступності: 👉З веб-версії сайту — в правому верхньому кутку. 👉З мобільної — в лівому нижньому кутку.

Коли Анастасія шиє своїх янголят у пікселі, вона обов’язково вкладає у них маленьке червоне сердечко. Каже — щоб вони берегли хлопців на передовій. Її ангели та ляльки уже побували на броні, у кабінах військових машин, на шоломах, біля ліжок та у дитячих кімнатах. Усі вони — маленькі обереги, у кожному з яких є частинка любові, втрат і надії. Про те, як своє хобі перетворила на допомогу українській армії — дівчина розповіла нашій редакції.

Більше 10 років тому при сумському костелі розпочали традицію безкоштовних гарячих обідів. Трибуна.Суми поспілкувалася з тими, хто їх готує, хто на них приходить і що це означає для громади. Детальніше — у нашому новому тексті «Люди різні, але Бог любить усіх».