Цвіт мого серця

Що нового в моїй бібліотеці: українська література edition Вдихнути жарке літнє повітря й відчути, як сонячні промені торкаються кожної частинки твого буття, — таким хочеться запам’ятати цей серпень. Такі тексти хочеться читати. Тож ділюся новинками на своїй книжковій полиці, які, сподіваюся, матимуть саме такий вайб. · Ірина Жиленко, «Євангеліє від ластівки» — готуючи добірку поезій авторки до її дня народження, натрапила на вірш «Вікно в сад» і вже не змогла залишитися байдужою. Це сонячна, натхненна й надзвичайно щира творчість, яку варто відчути. · Гнат Михайличенко, «Я життя поцілую просто в губи» — незнайомий для мене український письменник, доробок якого описують як теплий, мрійливий і романтичний. Здається, це саме те, що треба? ~~~ Цвіт української літератури

Українська художниця Анна Крюгер-Прахова у своїй майстерні Ще в юності мисткиня написала у щоденнику, що віддала б увесь свій талант за те, щоб «бути дружиною і матірʼю і мати просту і ясну мету життя: щастя моєї сімʼї...». Та художниці не довелося робити цей вибір. Анна зустріла чоловіка, з яким створила родину й отримала неоціненну підтримку в розвитку творчості. ~~~ Цвіт мого серця

Анна Крюгер-Прахова у Київській картинній галереї Солоний запах моря, палкий дотик сонця та найтепліший спогад дитинства — такі відчуття дарує виставка Анни Крюгер-Прахової у галереї на Терещенківській, 9. Експозицію формують анімалістичні сюжети, портрети та полотна «капрійського періоду», які так неймовірно перегукуються з творами Михайла Коцюбинського. ~~~ Завітайте! 💛

До речі, цього тижня в кінотеатрі «Жовтень» продовжать показувати фільм «Які ж були ми молоді» та ще кілька українських стрічок, які я раджу подивитися. Зокрема, «Цвітіння кульбаби», «Вавилон XX» і «Самотня жінка бажає познайомитися». Більше інформації — тут 💛

«Які ж були ми молоді» Ретроспектива українського кіно в кінотеатрі «Жовтень» завжди дарує можливість відкрити для себе гарні стрічки минулого. «Які ж були ми молоді» — беззаперечно, одна із них. Естетичний візуально, фільм огортає глядачів літнім теплом і знайомим відчуттям першого юнацького кохання. Він розповідає просту й щемку історію, фінал якої розумієш із самого початку, і все ж не перестаєш дивитися. Стрічка також торкається теми особистого горя на тлі масштабности суспільних подій — і це дуже перегукується з досвідом сьогодення. ~~~ Цвіт українського кіна

Генріх Семирадський. «Жанна дʼАрк на колінах перед ангелом» ~~~ Цвіт мого серця

«Наприкінці 1880-х Семирадський приймав гостя з Лондона у власній майстерні знаменитої римської вілли на via Gaeta. Будинок мав технологічну цікавинку: художник писав на другому поверсі, а спускав картини спеціальним ліфтом на перший, у вітальню. Там було комфортно бесідувати з від-відувачами, а моменти створення картин залишались утаємниченими. ~~~ Діана Клочко «65 українських шедеврів. Визнані й неявні»

Генріх Семирадський. «Спокуса Святого Ієроніма» Певно, одна з найбільш магічних картин, що я коли-небудь бачила. ~~~ Цвіт мого серця

Генріх Семирадський. «Біля колодязя» ~~~ Цвіт мого серця

Історія Генріха Семирадського зберігає небагато згадок про те, як свою ідентичність визначав сам художник. Українець польського походження, він працював у різних куточках світу, а його доробок є надбанням одразу кількох країн. І все ж, ми маємо чуттєві спогади, якими хочеться поділитися. «Попри світове визнання й численні нагороди, художник ніколи не забував України. Геній пензля не раз приїздив до Харкова. Уже маючи світове визнання, він прибув на ювілейний вечір до своєї вчительки Марії Іванової-Раєвської, яка на той час була вже сліпою й дуже старою, — і вклонився їй у ноги. Зі своїм же наставником Дмитром Безперчим ніколи не переривав спілкування. В одному з листів писав: «Ставши на ноги, я мав можливість на кожному кроці впевнитися у розумності основ, які Ви мені дали... Уся моя подальша художня діяльність створювалася на цих, Вами посіяних, началах»».

Творчість українського художника Генріха Семирадського Як майстерно митець передає інтимні моменти спокою — наодинці з природою, у затінку дерев і променях жаркого літнього сонця. ~~~ Цвіт мого серця