Логопед Ольга Цись

Запитання дітей про фізіологічні процеси, особисті межі чи інтимні частини тіла часто застають батьків зненацька. Багато хто розуміє важливість таких розмов, але не завжди знає, які слова підібрати, щоб пояснення були зрозумілими та відповідали віку дитини. Тому дитячі книги тут можуть стати чудовим помічником у цих розмовах. Ось, на мій погляд, вдала підбірка за найпоширенішими запитами батьків дошкільнят – про тіло та інтимність: 🔸«Чарівна книжка про какашки» Анна Булгакова У гумористичній формі пояснює дітям природні процеси в тілі. 🔸«Це - вульва!» Анна Сальвія Рібера, Крістіна Торрон Віяльта Розповідає дівчаткам про будову тіла, допомагає формувати здорове ставлення до себе. 🔸«Це - пеніс» Анна Сальвія Рібера, Крістіна Торрон Віяльта Аналогічно пояснює хлопчикам їхнє тіло без сорому. 🔸«Книжка про відрижки і пуки» Маріона Толоса Сістере З гумором про звуки тіла – допомагає зняти напругу й сором навколо цієї теми. 🔸«Малечі про інтимні речі» Юлія Ярмоленко Важлива книга про межі тіла, безпеку і право сказати «ні». 🔸«Що в кінці: куди зникають какунці?» Юлія Ярмоленко Тут багато інформації про кишківник, його роботу, проблеми, догляд за тілом після випорожнення. Книга допоможе батькам навчитися говорити про всі аспекти людського життя без сорому.

Уявіть, якби допомогу дітям із ризиком затримки мовлення можна було розпочинати не у 2–3 роки, а значно раніше – ще на етапі лепету. Лепет є одним із найважливіших ранніх показників мовленнєвого розвитку, він тісно пов’язаний із подальшою появою перших слів. Тому я записала для вас лекцію «Від лепету до перших слів. Як сприяти появі лепету?», щоб підсилити розуміння того, як формується лепет, як вчасно помітити можливі труднощі, як створити умови для розвитку лепетання. На лекції поговоримо: ✅як і коли з’являється лепет; ✅чому він такий важливий для розвитку мовлення; ✅як саме лепет пов’язаний із першими словами; ✅як батьки можуть підтримувати розвиток лепету; ✅які ігри та взаємодії сприяють підсиленню мовленнєвої активності. Ця лекція буде особливо актуальною для батьків дітей віком від 6 до 18 місяців, коли активно формується лепет, з’являються слова. Лекція може бути особливо корисною, якщо ви: 🔸помічаєте, що дитина мало лепече; 🔸хочете зрозуміти, як сприяти розвитку лепетання через прості щоденні взаємодії; 🔸хочете мати більше інформації про ранні етапи мовленнєвого розвитку; 🔸виховуєте малюка з ризиком мовленнєвих труднощів. Також лекція буде цінною для педагогів, які працюють із малюками раннього віку. ➕Ціна для учасників мого каналу сьогодні і завтра складає 199 грн, з 27 травня – 249 грн. ➕Тривалість – 1,5 год ➕ Посилання на лекцію буде надіслано на вашу електронну пошту. ➕Ви можете переглядати лекцію в зручний для вас час. ➕Доступ у часі необмежений. ✅ ПРИДБАТИ ЛЕКЦІЮ Лекція є максимально наближеною до реального життя, містить науково обґрунтовану інформацію, яка допоможе вам краще зрозуміти механізми розвитку мовлення малюка, і що саме за ними стоїть.

Wong P. C. M. та ін. «Speech Auditory Brainstem Response to Predict Language Delay» (2026) 📎Хочу поділитися з вами та зберегти тут цікаву статтю, яка опублікована у журналі Pediatrics і присвячена ввченню можливості раннього прогнозування затримки мовленнєвого розвитку у дітей за допомогою об’єктивних нейрофізіологічних показників — зокрема, слухових викликаних потенціалів стовбура мозку на мовні стимули (speech-ABR). 🚩Традиційно затримку розвитку мовлення помічають у віці 2–3 років, коли дитина вже має активно говорити. Але на цьому етапі ми часто вже «наздоганяємо» проблему, а не попереджаємо її. Саме тому науковці шукають об’єктивні, ранні маркери, які можна виявити ще в перші місяці життя, коли мозок найбільш пластичний та втручання може бути максимально ефективним. Дослідження було спрямоване на те, щоб знайти ранній, об’єктивний інструмент (бо фахівці можуть помилятися), який допоможе: виявляти дітей із підвищеним ризиком мовленнєвих труднощів (зокрема передчасно народжених), не чекати появи явних симптомів, починати підтримку значно раніше. У центрі уваги є те, як мозок немовлят обробляє звуки мовлення, наприклад склади типу [да]. На відміну від стандартних аудіологічних тестів, які оцінюють лише здатність чути звук, метод speech-ABR дозволяє оцінити точність, стабільність нейронної відповіді на мовні сигнали. Це дає змогу зрозуміти не тільки «чи чує дитина», а «як саме її мозок обробляє мовлення». ➕Учасниками дослідження були немовлята, яким у ранньому віці (кілька місяців) проводили реєстрацію відповідей мозку на мовні стимули. Далі цих дітей спостерігали протягом кількох років і оцінювали їхній мовленнєвий розвиток у пізнішому віці (зазвичай у 2–3 роки або пізніше). Основна гіпотеза полягала в тому, що діти, які згодом матимуть затримку мовлення, уже в немовлячому віці демонструватимуть менш точну або менш стабільну нейронну відповідь на мовні звуки. ✅ І результати підтвердили цю гіпотезу: у дітей із подальшими мовленнєвими труднощами спостерігалися відмінності у часових параметрах відповіді, знижена синхронність нейронної активності та менша стабільність обробки звуку. Методологічно дослідження є цінним тим, що використовує об’єктивний, неінвазивний і незалежний від поведінки дитини інструмент. Це особливо важливо для дуже маленьких дітей, у яких ще неможливо надійно оцінити мовлення за допомогою стандартних поведінкових тестів. Серед ключових висновків те, що індивідуальні відмінності в цій обробці можуть бути біомаркерами майбутнього мовленнєвого розвитку. Speech-ABR може використовуватися як інструмент раннього скринінгу для виявлення дітей із підвищеним ризиком затримки мовлення ще до появи явних поведінкових симптомів. Це відкриває можливості для більш раннього втручання, коли мозок є максимально пластичним, і, відповідно, для кращих довгострокових результатів розвитку. ☝️Водночас автори зазначають, що цей метод не є самодостатнім діагностичним інструментом. Його слід розглядати як частину комплексної оцінки, разом із клінічними спостереженнями, сімейним анамнезом і подальшим моніторингом розвитку дитини. Також підкреслюється необхідність подальших досліджень для уточнення чутливості й специфічності цього підходу в різних популяціях. ЗМІСТ КАНАЛУ

❓Якщо в дитини тече слина. Що можна робити вдома? ✅ Наявність слинотечі у дітей – це абсолютно нормальний етап розвитку. Вона найчастіше спостерігається у немовлят й малюків до 18 місяців (інколи до 24 місяців), коли активно формуються орально-моторні навички; під час прорізування зубів; коли дитина дуже зосереджена на грі. У цей період нервова система ще вчиться координувати ковтання, рухи язика, губ і щелепи. Деякі діти можуть мати більше слинотечі. Це пов’язано з: 🔹недостатнім усвідомленням, що тече слина; 🔹слабким змиканням губ (рот часто відкритий); 🔹зниженою чутливістю в ротовій порожнині або в періоральній ділянці; 🔹труднощами з координацією рухів язика і губ, щелепи; 🔹труднощами з ковтанням або ж поєднанням кількох цих факторів. Іноді посилювати слинотечу також можуть: 🔺порушення постави (слабкий контроль голови чи тулуба); 🔺стоматологічні проблеми (карієс, неправильний прикус); 🔺постійне тримання предметів у роті; 🔺деякі медикаменти; 🔺хронічна закладеність носа, захворювання дихальних шляхів, алергічні реакції; 🔺У дітей з ДЦП надмірна слинотеча може зустрічатися у 10–58% випадків (Montgomery et al., 2016). Також вона може супроводжувати інші стани нейророзвитку. Ось кілька простих ігор та вправ, які батьки можуть робити вдома з дитиною, що допомогти їй розвивати координацію рухів язика, губ і щелепи. 📍Зверніть увагу, що рекомендації з цього допису стосуються дітей без неврологічних порушень, які мають типовий розвиток. Якщо ж у дитини є супутні труднощі в розвитку, тоді може знадобитися індивідуальна оцінка логопеда, оториноларинголога, стоматолога або невролога. 1️⃣ Формуйте звичку тримати губи зімкненими Іноді слинотеча виникає просто через те, що дитина часто має відкритий рот. Можна іноді м’яко нагадувати дитині: «губки тримаємо разом». Закритий рот допомагає автоматично ковтати слину. 2️⃣ Пропонуйте ігри для покращення контролю положення губ, ковтання, дихання ▫️Спробуйте пограти з дитиною перед дзеркалом (посміхатися, робити різні гримаси, надувати щоки, клацати зубами, створювати вібрацію губами). ▫️Видувайте мильні бульбашки, задувайте свічки, здувайте серветку або ватну кульку зі столу, дуйте через соломинку у склянку з водою, дуйте у свистки, дудочки; на вдосі через соломинку переносьте маленькі папірці/ватні кульки з однієї ємності в іншу). ▫️Періодично пропонуйте пити через соломинку різної товщини, пити густіші напої (наприклад, йогурт). 🔺Зажди слідкуйте за безпекою. Якщо ви не впевнені, що якась вправа буде безпечною для дитини – відкладіть її. 3️⃣ Розвивайте навичку жування Жування допомагає координувати рухи щелепи, язика, ковтання слини. Можна пропонувати (за віком і безпекою): яблуко, моркву, інші продукти, які потрібно добре пережовувати. 4️⃣ Допомагайте дитині навчитися помічати слину Деякі діти слабко відчувають, що рот мокрий. Навчіть дитину витирати ротик серветкою, коли слина починає витікати з ротової порожнини. За потреби – використовуйте нагадування. 5️⃣ Звертайте увагу на положення тіла Положення тіла та голови дуже впливає на контроль ковтання. Слідкуйте, щоб під час їжі або гри дитина сиділа стабільно (особливо, це важливо для дітей з моторними порушеннями). 📍Консультація спеціаліста бажана, якщо слинотеча не зменшується з віком, зберігається після 4–5 років, дитина не помічає мокрий одяг, є труднощі з жуванням або ковтанням, рот майже постійно відкритий, є виражені мовленнєві труднощі, дитина часто захлинається. Памʼятайте, що зміни зазвичай потребують часу та регулярної практики. М’які нагадування, підтримка та заохочення невеликих успіхів допомагають формувати необхідні навички значно ефективніше. За потреби, не зволікайте звернутися до фахівців, які допоможуть визначити причину та підібрати індивідуальні рекомендації для вашої дитини. ЗМІСТ КАНАЛУ

Підготувала для вас добірку сюжетних зображень, які допоможуть розвивати у дитини вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, інтерпретувати невербальні сигнали, розуміти емоції та наміри інших людей. Найкраще вони підійдуть дітям 4-5 років, які вже користуються розгорнутими реченнями, але можуть мати складнощі в соціальній взаємодії. Запропонуйте дитині уважно розглянути картинку та пояснити, що на ній відбувається. Зверніть увагу дитини на обличчя та позу дітей/дорослих. Обговоріть, що може відчувати дитина або дорослий на зображенні. Допоможіть підібрати назву емоції (можна запропонувати кілька варіантів на вибір). Допоможіть зробити висновок про причину цих емоцій, соціальний контекст (якщо він не є очевидним, вигадайте його разом). Питання до дитини: Подивися на обличчя хлопчика. Який він? Як ти думаєш, що він зараз відчуває? Чому? Що тут відбувається? Що могло статися перед цим? А ти коли-небудь так почувався/почувалася? Що можна сказати в такій ситуації? ЗМІСТ КАНАЛУ

😊 Дорогі батьки! Якщо ви хочете, щоб ваша дитина говорила більше, аніж одне-два слова, відповідаючи на ваші питання, і не знаєте, як саме це зробити так, щоб це було без відчуття, що ви постійно щось «витягуєте» з дитини; якщо відчуваєте, що вам не вистачає ідей, впевненості, що ви робите все правильно – пропоную створити простір для розвитку мовлення вашої дитини разом зі мною! Я створила новий курс «ПЕРШІ ІСТОРІЇ», який присвячений розвитку саме зв’язного мовлення у дітей віком 3-4 роки. 🙌 Цей потік буде доступний виключно для учасників цього каналу, з можливістю отримати індивідуальну підтримку та відповіді на свої запитання, як моя вдячність за вашу прихильність. ЩО НА ВАС ЧЕКАЄ? 🔹кожного дня протягом 3 тижнів (всього 21 день) я публікуватиму для вас у Telegram одне просте завдання/вправу/гру, яка допомагатиме вашій дитині вчитися будувати довші висловлювання та природно розвивати зв’язне мовлення, 🔹всі вправи легко вплітаються в рутину і не потребують тривалої чи складної підготовки, 🔹короткі відео з відповідями на найбільш поширені питання батьків. КОМУ ПІДХОДИТЬ КУРС? ✔️ Дітям віком 3-4 роки, які вже можуть будувати прості речення з 5-6 слів, але відповідають на питання переважно коротко, однослівно, їм складно розповісти, що сталося, пояснити свою думку. ✔️ Дітям, які вивчають одну мову або ж декілька. ПРИДБАТИ Наповнення цього курсу не дублюється з курсами «Перші слова» та «Перші фрази», а є їх логічним продовженням. ЗМІСТ КАНАЛУ

Дорогі батьки! В цьому відео відповіла на ваші питання, які ви лишали у віконечку. Можливо, ви впізнаєте своє: https://youtu.be/1M2T2boTf50?si=RvStPx8tFZl1ALkB В описі до відео є таймкоди для кращого орієнтування. ❓«Сину 3,5 роки. Говорить багато, вигадує купу нових не існуючих слів у грі. Це нормально?» ❓«Побачила таку думку в одному відео, що погано, якщо дитина вміє рахувати, називати тваринок, але разом з тим не сідає наприклад на горщик. Де знайти баланс?» ❓«Підготовка до походу до стоматолога.» ❓«Що робити, якщо дитина не повторює за дорослими звуки, слова?» ❓«Доброго дня! Моя дитина двомовна, заговорила в 2.10. За місяць практично почала розмовляти 2-3 складовими реченнями. З того часу пройшло вже 4 місяці і у дитини є проблема з розумінням я — ти. Коли, наприклад, я кажу я їм, вона повторює і каже мені я їм, а не ти їси. Хотілося б більше інформації на тему може ехолалії, коли на неї можна дивитися в межах норми, а коли це вже дзвіночок? Я в Німеччині і тут кажуть, що це нормально, так як вона мало часу ще розмовляє.» ❓«Як розвивати дитину, щоб прибрати “кашу в роті” і зробити вимову чіткішою?» ❓«Добрий день! Наприклад, як краще діяти, коли дитина говорить перші 2-3 літери в слові?» Корисні посилання до ваших питань: 🔗Що таке «ехолалія»? https://www.instagram.com/p/CLGknVgl64o/?igsh=MTl2eWJkdWFzZ2E4ZA== 🔗Вікові орієнтири появи звуків мовлення: https://www.instagram.com/p/CSYgXQNs6Da/?igsh=MXFvdnM2MmgxazBwZg== 🔗Причини затримки мовлення: https://www.instagram.com/p/CUWpufBtISX/?igsh=MWJmMWhkbG82NDBrYg== 🔗Дитяча апраксія мовлення https://www.instagram.com/p/DO7vONvDEWS/?igsh=MWtiaTc3b3ZjaXcybw== ЗМІСТ КАНАЛУ