Україна прадавня 🇺🇦

Житло часів Середньостогівської культурно-історичної спільності (4200-3500 рр. до н.е.) доби міді в Деріївці. Реконструкція за описом Д.Телегіна "Середньостогівська культура епохи міді" (1973 рік). Житло № 1 збереглося не повністю: половина його розмита водою. Воно, як і житло № 2, мало прямокутну форму, довжиною 10 м, ширина частини, що збереглася,— 2 м. Орієнтовано житло по лінії північний схід—південний захід. Його долівка заглиблена в грунт на 0,2—0,3 м і вирівняна. Вхід до житла у вигляді пологого спуску довжи­ною близько 1 м розміщувався з західного боку. Вся заглибина житла була засипана черепашками товщиною до 0,4 м. У північно-західному кінці містилося відкрите вогнище округлої форми поперечником понад 1 м. Його заповнення складалося з попелу, кухонних покидьок, часто перепалених. Поряд з вогнищем розчищено округлу в плані яму діамет­ром 0,8 м і глибиною 0,3 м з таким же заповненням. Аналогічна загли­бина виявлена і в південному кутку житла. Остання мала округлу фор­му, поперечником 1 м. На дні її виявлено разом з іншими знахідками великий ріг бика. Вздовж довгої осі житла лежало чотири камені по­перечником до 35 см. Поблизу вогнища в ямах і на площі всього житла виявлено значну кількість знахідок. Тут лежали розвали або великі фрагменти десяти горщиків, прикрашених гребінцевим штампом, відбитками шнура, скобочного штампа. Біля вогнища знайдено мініа­тюрну мисочку, покриту знизу накольчатим орнаментом. В інших частинах житла виявлені зламана мотика-молот, уламок рибальського гачка з кістки, нуклеус, скребок і інші крем'яні вироби. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ 🛖 Житло Тшинецької культури

Цього дня 40 років тому був знайдений Кудрявський скарб. На нього натрапили випадково під час земляних і будівельних робіт на вулиці Кудрявській, 10. Вважається, що скарб був заритий у 1240 році, під час облоги Києва військами хана Батия. А отже, він пролежав у землі приблизно сім з половиною століть. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ 🏺 Скарб із села Доросині ⚡ Зарядити канал

Скіфський воїн, V–IV століття до н. е., похований у кургані поблизу села Гладківщина, Черкаська область, Україна. Реконструкція ґрунтується на матеріалах археологічних розкопок кургану № 5 (V століття до н. е.) біля села Гладківщина Черкаської області. Розкопки проводив В. П. Григор'єв у 1982 році. Обладунок мав міцну шкіряну основу, до якої рядами були пришиті залізні лускоподібні пластини та видовжені бронзові пластини. До його складу входили шолом із захистом шиї, короткий панцир без рукавів, плечові накладки, широкий пояс і захисні «штани», що складалися із захисту паху, черевної частини та щитків для стегон. Скіфи носили цей обладунок поверх одягу, який складався з лляної сорочки (або куртки) та штанів, заправлених у короткі чоботи. Повний комплект обладунку важив приблизно 23 кг. Озброєння воїна включало щит, меч, спис, лук і стріли, які переносилися у спеціальному комбінованому футлярі для лука та стріл, відомому як горит. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ 👑 Квест "Скіфське золото" 🏇 Скіфський золотий вершник

https://youtu.be/H53Xjho6H-E?si=HL8tiq0Uxhz6IV4g

⚒️ Скарб фінальної бронзи з Буковини Кілька років тому на Буковині виявили доволі незвичний скарб часів фінальної бронзової доби — приблизно XI–IX ст. до н. е. До його складу входили дві бронзові сокири-кельти, шпилька та масивний золотий браслет. Кельти — характерна форма бронзових знарядь того часу: порожниста втулка дозволяла надійно закріпити сокиру на дерев'яному руків'ї, що було суттєвим технологічним поступом порівняно з давнішими способами кріплення. Такі речі часто ховали не просто як побутовий інвентар, а як ритуальні або престижні депозити — своєрідні «заощадження» чи підношення. Поєднання бронзових знарядь із золотою прикрасою робить цей комплекс особливо цінним: золото у фінальній бронзі — рідкість, і його наявність свідчить про високий статус власника або особливе призначення скарбу. На жаль, подальша доля цих речей невідома. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ 🎁 Скарб з Хмельниччини

💎 Сахнівський скарб 1900 року поблизу села Сахнівка на Черкащині знайшли один із найбагатших скарбів часів Русі. Більшу частину придбав Богдан Ханенко — київський підприємець і меценат. Серед прикрас — чотири золоті медальйони з емалевими зображеннями Христа, Богородиці, Іоанна Предтечі та архангела. Довгий час вважалося, що це були бармами — великокнязівський убір. Однак дослідники помітили: оправа виготовлена пізніше за самі емалі, які, ймовірно, спершу призначались для іншого предмета. Тож версія про великокнязівську регалію викликає сумніви. Сьогодні скарб зберігається в Національному музеї історії України. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ 👑 Сахнівська діадема

🏺 Перша кераміка з розкопу — мініатюрні кубки трипільців Поки на розкопі відносно тихо, встигли зафіксувати перші знахідки з нашого мегапоселення Тальянки, про яке ми вже розповідали. Такі мініатюрні кубки трипільці використовували не для щоденної їжі — це радше ритуальний або обрядовий посуд. Дослідники пов'язують подібні форми з узливаннями (рідкими підношеннями), або з побутовими мірками для сипучих чи рідких продуктів у невеликих кількостях — прянощів, олії, фарби-вохри. Частина посудин могла використовуватись і дітьми — як «іграшковий» посуд, що імітував доросле начиння.

У Пороссі археологи дослідили жіноче поховання XI–XII століть із рідкісним набором прикрас. Архітектурно-археологічна експедиція Інституту археології НАН України під час розкопок середньовічного могильника Острів виявила поховання жінки другої половини XI — першої половини XII століття. Найцікавішою знахідкою стало намисто із золотоскляних намистин, до якого були підвішені два срібні арабські дирхеми. Для могильника Острів це перший випадок виявлення монет, використаних саме як елемент прикраси. Обидва дирхеми значно затерті, що свідчить про їхнє тривале використання ще до поховання. Ймовірно, вони були родинною реліквією, яка передавалася з покоління в покоління. Також у похованні знайдено скроневе кільце дреговичського типу із зернистими срібними намистинами, бронзові виті персні та скляний перстень — ще одну першу подібну знахідку для цієї пам'ятки. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ 💎 Скарб скляних браслетів

🏺 Розкопки трипільського будинку тривають На фото — залишки будинку, який побачив сонячне світло вперше за понад 6000 років. Трипільці регулярно спалювали власні оселі — і досі точаться дискусії, чому. Версії різні: ритуальне «очищення» поселення, санітарні міркування, оновлення житлового простору кожні 60-80 років, або навіть символічний обряд «поховання» дому. Саме завдяки цим пожежам глиняні площадки й дійшли до нас. Раніше ми публікували допис про облаштування трипільського житла — і те, що воно за логікою простору напрочуд нагадувало інтер'єр традиційної української хати: піч, лежанки, розподіл на «жіночу» і «господарську» зони.

21 червня 1971 року український археолог Борис Мозолевський здійснив відкриття, яке назавжди змінило історію світової археології: на глибині понад 8 метрів, у кургані Товста Могила, з-під товщі глини блиснула золота пектораль — шедевр греко-скіфського ювелірного мистецтва, виготовлений у 370–350 роках до н.е. Її досконалість форм та гармонія композиції досі не мають аналогів у світі. Борис Мозолевський писав: Моя фантазія виявилася надто убогою, щоб уявити собі щось подібне до розкопок. Варто було грабіжникам лише простягти руку ще на десять сантиметрів — і пектораль для людства була б назавжди втрачена. 👑 Пектораль нашийна гривна 🏆Квест-гра "Скіфське золото"

На Черкащині стартував черговий археологічний сезон. Дослідники Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура" розпочали роботи на поселенні трипільської культури. Минулого року ми слідкували за розкопками. Тоді археологам пощастило знайти глиняні фігурки тварин. Попереду кілька тижнів напруженої роботи, а ми й надалі стежитимемо за перебігом досліджень та розповідатимемо про найцікавіші знахідки.

АРХЕОЛОГІЧНА СЕНСАЦІЯ З БІЛЬСЬКА: ШАПКА ТА ПОЯС ВІКОМ ПОНАД 2500 РОКІВ Фахівці Історико-культурного заповідника “Більськ” та Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (к.і.н. Ірина Шрамко, к.і.н. Stanislav Zadnikov) при дослідженні некрополя Скоробір в окрузі Більського городища відкрили елітні жіночі  поховання та знайшли рідкісні артефакти періоду скіфської архаїки: жіночі шкіряні головний убір та пояс. Предмети виявлені у парному похованні (чоловік середніх років та молода жінка) останньої чверті VI ст. до н.е. ДНК аналізи зубів, здійснені в лабораторії університету Тарту (Естонія) професором Каразінського університету, д.б.н. Ольгою Утєвською вказали на генетичну спорідненість небіжчиці з представниками одного з центральноєвропейських регіонів, де проживали племена яподів (територія нинішньої Хорватії). Де традиційним було використання шкіряних головних уборів з бронзовим оздобленням та поясів. Ознайомитися з публікацією 👈

Києво-Печерська Лавра зробила, здавалося б, дрібний, але насправді дуже важливий акт повернення первинної історії через зміну всього однієї літери. Руський билинний богатир з Морівська, що на північ від Києва, і відомий як святий і преподобний Ілля-Печерський, на табличці біля його мощей в печерах Києво-Печерської Лаври тепер вказаний як Муровець (через літеру В), а не Муромець. Чому це важливо? Дивіться у відео👇 🎥Повернення богатиря додому

ВІТРЯКИ НА СКІФСЬКИХ МОГИЛАХ Співробітники Інституту археології НАН України провели археологічну розвідку на території майбутнього будівництва об’єкта вітрової енергогенерації в Одеській області. Під час досліджень науковці обстежили та зафіксували низку археологічних пам’яток, частина яких потрапляє в зону майбутньої забудови. 🚨Вкотре пересвідчуємося, що для держави історико-культурна спадщина вже давно не є пріоритетом. Кургани, яким 2–4 тисячі років, поступово перетворюються лише на «зручні майданчики» під нові готелі, котеджні містечка та об’єкти енергетики. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ 😏 Як знищують кургани?

Скіфська курильниця ⚱️ У молдовському селі Гура Бикулуй археологи виявили добре збережений поховальний комплекс III століття до нашої ери, в якому знайшли ритуальну курильницю, предмети поховального інвентарю та частини невеликого вівтаря. Однією з головних знахідок стала керамічна курильниця, характерна для скіфських некрополів III-II століть до нашої ери. Дослідники вважають цей предмет рідкісним для археологічної спадщини Молдови та планують передати його до Національного музею історії. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ 🎥 Як скіфи використовували коноплі?

⛰️Курган «Одиниця» в Безводівці, який не мав переконливого пояснення свого розміщення, відкрив несподівану деталь світогляду прадавніх скотарів бронзової доби. Його астрономічне призначення виявилося пов’язаним із явищем, сліди якого простежуються у гімнах Рігведи. 🌗Рівнотіння - новий термін, що означає момент, коли тінь від гномона дорівнює його висоті. Подія, що могла бути важливішою за звичне нам рівнодення і слугувала природним календарним сигналом початку нового господарського циклу. 🎥 РІВНОТІННЯ

Книга написана на межі археології ⛏️ міфології 🧜‍♂️ та архаїчної астрономії 🌒 Сьогодні окремі висновки автора можуть видаватися дискусійними, романтизованими або надто сміливими, однак для свого часу це була важлива спроба поставити питання про сакральну географію степу, орієнтацію курганів за небесними явищами та світогляд прадавніх скотарів.

«Космические тайны курганов» Юрія Шилова — одна з перших і найвідоміших спроб осмислити кургани Північного Причорномор’я не лише як поховальні пам’ятки, а як складну систему космологічних і астрономічних уявлень давніх степових суспільств.