ЯВ - Язичницький Вісник
СтатистикаВісник доби Язичницького Ренесансу Навігація по основним темам: https://t.me/pagan_visnyk/1335 Наш ютуб-канал - https://youtube.com/@pagan_visnyk?si=oRM0oig8PhCEDtDN По всім питанням звертатись до @Azrayar
- Последний пост
- 19:00
- Последнее чтение
- 18:01
- Постов за неделю
- 12
- Всего постов
- 149
- Тип
- открытый
- Язык
- украинский
- Категория
- Видео
- В каталоге с
- 12 авг.
- 1/24сутки в ленте
- 616
- 1/48двое суток
- 705
- 1/72трое суток
- 761
Оценка по просмотрам недавних постов: пост набирает почти всё за первые сутки.
Посты
Тут, у самому серці Європи, серед сучасних окопів та стародавніх курганів, стоїть наше Слово. Це Слово тих, хто став на шлях правди та боротьби. Підтримайте наше Слово, долучившись до дружніх каналів нижче, а священне Сонце освітить обраний нами шлях. • VALHÖLL • Нетолерантний Українець • Beauty of White Women • RADICAL_SH8P • TEIVAZ • Fennoscandia ᛝ Væringjavegr • Insomnia ꑭ NSBM • Blood And Honour Ukraine • Забута Спадщина • Nazi shop/Völkischer Beobachter • Ewige Wahrheit • Язичницький Вісник • Правый Взгляд • Темна Академія • CLOCKWORK_UA • ᚼ Січовий Ѣртаул ᚼ
Тут, у самому серці Європи, серед сучасних окопів та стародавніх курганів, стоїть наше Слово. Це Слово тих, хто став на шлях правди та боротьби. Підтримайте наше Слово, долучившись до дружніх каналів нижче, а священне Сонце освітить обраний нами шлях. • VALHÖLL • Нетолерантний Українець • Beauty of White Women • RADICAL_SH8P • TEIVAZ • Fennoscandia ᛝ Væringjavegr • Insomnia ꑭ NSBM • Blood And Honour Ukraine • Забута Спадщина • Nazi shop/Völkischer Beobachter • Ewige Wahrheit • Язичницький Вісник • Правый Взгляд • CLOCKWORK_UA • ᚼ Січовий Ѣртаул ᚼ
ДЕГРАДАЦІЯ РОЗУМІННЯ ЯЗИЧНИЦЬКОЇ САКРАЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ПІСЛЯ ХРИСТИЯНІЗАЦІЇ Жорстока християнізація індоєвропейських народів тривала протягом багатьох століть, хоча й не повністю успішно: ще в 20-му столітті на території Білорусі існувало язичницьке капище, де здійснювалися обряди культу Духів, що свідчить про наявність живої традиції. Безуспішність насильницької християнізації призвела до поступового включення язичницьких образів, магіко-ритуальних практик та термінів у християнство (напр. звичай святити писанки чи ходити на могили предків на поминки – язичницькі обрядові дії, з якими християнство первинно боролося). Однак це включення відбувалося із деградацією розуміння самого язичницького спадку – так від древнього обряду шанування померлих християнство нині залишило поширене на пострадянському просторі пияцтво на цвинтарях. Християнство паразитувало на елементах язичницьких світоглядних системам, включаючи теоніми та космологію, які християни викривлювали та активно використовували у своєму категоріальному апараті, криваво насаджуючи свою віру серед язичницького населення. Чужорідна нетрадиційна система заперечує Святість Хтонічних Ієрофаній та Культу Смерті, тому Богів Смерті та Темних Духів ототожнювали із Сатаною. Назва «чорт», можливо, коріннями сягає слов’янського теоніму Чорнобог або Чорний. Назва християнського місця посмертних покарань «Пекло» має язичницьке коріння від слов’янського теоніму Бога Смерті Пек, так само рос. «Ад» походить від давньогрецького теоніму Бога Смерті Аїда, а англ. «hell» початково означає Обитель Богині Смерті Хель Hellheim (Обитель Хель). Жрець та голова нашої громади Харитонов Д. О. у своїх працях пише так: Названі імена у християнізованого слов’янського населення викликають острах. Дійсно, після насильницького хрещення слов’ян християнські проповідники ототожнювали Всемудрого Велеса із Дияволом, а древніми іменами Бога Смерті стали називати Сатану. Від теоніму “Пек” походить архаїчна назва Світу Померлих – Пекло. Сьогодні із цим словом християни асоціюють так зване “місце посмертних покарань”. Подібна ситуація існувала й у інших охрещених народів: російське слово “Ад” поширена назва цього християнського “місця покарань”, походить від давньогрецького імена Бога Смерті Аїда, а англійське слово “Hell” – від теоніму Богині Смерті Хель. Слово “Преиспwднѧя” утворене від кореня “испод” (цілком можливо, що вже у добу після християнізації) із семантикою низу. Зазвичай даний термін використовується у християнських текстах при позначенні потойбічного місця покарань грішників у християнській релігії Деградоване сприйняття корінно язичницької термінології сприяло негативізації розуміння забутої спадщини Наших Предків. Дж.: 1. Харитонов Д. О., Вчення язичницького відродження. Вступ, Київ: «Прінтту», 2026. 2. Харитонов Д. О., Слов’янська релігія. Індоєвропейський Спадок, Київ: «Прінтту», 2026. ЯВ
https://youtu.be/n6vdFZB3Xec
https://us04web.zoom.us/j/73417219650?pwd=sbbUbP1W1LpjrsUZJSGr7xqQFkdrff.1
Нагадуємо про сьогоднішню лекцію о 18:00
без подписи
без подписи
ОСМИСЛЕННЯ БОЖЕСТВЕННОЇ ЧОРНОТИ У ЯЗИЧНИЦЬКИХ ТРАДИЦІЯХ Чорний колір є полісемантичним у язичницькій традиції. Він є символом Плодючості, Сексуальності та Смерті (чорнозем є найплодючішим ґрунтом, при цьому розповсюджені поховання у землю), Передвічної Порожнечі (Безодні) і Руйнування. Чорний колір є Проявом Хтонічних та Інфернальних Ієрофаній, і Темного Сакрального: ворон, павук, чорний козел та інші чорні тварини є Священними Тваринами Віщого Бога Смерті; чорних тварин, а особливо козла приносили у Жертву Богам Смерті. Чорнота розкриває Священні Глибини Прихованого та Іншого – Печера, Ліс, Нічне Небо, Чорні Бездонні Води є Проявом Таємного, Жахаючого та особливо трансгресивного Сакрального. У Міфологічних Образах Богів Смерті у ІЄ традиціях завжди наявна чорнота, як і білий колір, що є Єдністю Дуальностей, бо Священне не є обмеженим. Чорнота пов’язана із Руйнуванням та Смертю. Слов’янський теонім Бога Смерті Чорнобог розкриває семантику Божественної Чорноти: Не варто лякатися й слова «Чорнобог». Це Божественне ім’я розкриває Сакральний Смисл Чорноти Передбуття, Глибин Безначальної Божественної Безодні, Чорноти Нічного Неба, Темряви Лісу та Неявного, Схованого. Ця Чорнота не десь далеко від людини, а у самій Сутності Наших Сердець. Германський теонім Бога-Руйнівника Суртр, Який у Кінці Часів знищує Світи, етруський Сурі, балтійський Йодас означає «Чорний»: Суртр (“Чорний”), теонім Лику Бога Смерті, у Якому Він Спалює Світове Дерево Іґґдрасіль, має спільну семантику із санскритським “Махакала”, етруським “Сурі”, балтійським “Йодас” та слов’янським “Чорнобог” – семантику Чорноти Всезнищуючої Сили Хаосу, Яка Повертає Проявлене Буття до Свого Першобуття – Чаруючої Безодні, Гіннунгагап. Індуїстські Образи Махакали та Махакалі, Які у Божественній Єдності знищують Світи, означають «Великий Чорний» або «Великий Час»: У індійській етнорелігійній традиції ехсатологія осмислюється як Божественне Всезнищення, Всеспалення у Чорному Вогні Безодні, Яке Здійснює Махакала (“Великий Чорний” або “Великий Час”), Руйнівний і Жахаючий Лик Віщого Бога Смерті Шиви, та Махакалі, Руйнівна та Жахаюча Форма Богині Смерті Калі, Яка Єдина з Шивою у Божественній Любові та Силі Всеруйнації Світів. Дж.: 1. Харитонов Д. О., Вчення язичницького відродження. Вступ, Київ: «Прінтту», 2026. 2. Харитонов Д. О., Слов’янська релігія. Індоєвропейський Спадок, Київ: «Прінтту», 2026. 3. Харитонов Д. О., Основи Язичницької Теології, Одеса: «Такибук», 2025. ЯВ
"Образи Богинь у слов'янській міфології" - лекція від Язичницького Віснику. Поговоривши про культ Великої Богині у язичництві, переходимо до аналізу Її міфологічних образів у слов'янській традиції. Розповімо про архаїчні корені культу Мокоші, Марени, Девани та Живи, трансформацію пам'яті про Богинь у часи двовір'я та про сучасні богословські осмислення. У неділю, 16.08. Платформа "Зум". Вхід безкоштовний, посилання буде відправлено на канал. Орієнтовний час лекції - 30-40 хв Початок - 18:00 Також нагадуємо про перевидання "Теології Рогатого Бога" ЯВ
Сотворено ідол Віщого Велеса висотою 10 см. Творець - @paganka_h ЯВ
без подписи
МІФ ТА ЙОГО СПРИЙНЯТТЯ Міфологія є надважливою частиною язичницьких світоглядних систем. За Часів Наших Предків трактування міфів було прерогативою виключно жерців – посвячених у Глибини Таїнства Буття. Саме священнослужителі і тільки вони навчали та розкривали Сакральні Сенси Священних Текстів. Жрець та богослов Д. О. Харитонов у своїй праці «Вчення Язичницького Відродження. Вступ» міф визначає так: Міф – природна смислопороджуюча система. Міф розкриває Сакральні Смисли крізь образи та символи. Він пояснює дійсність та Божественні Праобрази. Міф розкриває Праобрази, втілення Яких здійснюється у ритуалі. Так ритуал є священнодійством, яке втілює, актуалізує міф. У ритуальних діях язичник єднається із Богами, Предками, міфічними Героями. Міф пронизаний Образами і Символами, Що розкривають певні Аспекти Буття. Міф ніколи НЕ МОЖНА трактувати буквалістські. Наприклад, зовнішні Прояви Образу Божественного, як Роги Віщого Бога Смерті не означає буквальну втілену Рогатість Бога, а є Символом Священної Сексуальності, Жертовності, Єдності Дуальностей, зв’язком із Диким та Тваринним. Або ж архаїчні зображення Великої Матері із об’ємними формами не вказують на наявність широких бедер, великих грудей та живота у Самої Богині, а осмисляються як Її Безмежна Плодючість, Породжуюча Повнота, Сексуальність і Материнство. Міфи можна сприймати виключно символічно, враховуючи контексти та особливі сенси того чи іншого етносу, який під призмою власної унікальної культури особливо осмислює Явлення Божественного, що розкриває індивідуальність певного народу. ЯВ
без подписи
ТЕОМАХІЯ У БАЛТО-СЛОВ'ЯНСКІЙ ТРАДИЦІЇ Теомахія – це Божественна Боротьба, Яка завжди є Жертовною. У балто-слов’янській міфології Теомахія розкривається у одночасно Космогонічному та Есхатологічному Акті - Протистоянні Космічних та Хаотичних Сил – Громовежця, Заплідника, Захисника Світів і Проявленого, Перкунаса\Перуна та Змієбога, Божественного Руйнівника, Велняса\Велеса. Перемога Громовержця, Священне Жертовне Вбивство Змія, є тимчасовим утвердженням Космічного Порядку в Хаосі (після Смерті Віщого Бога Смерті іде дощ, який сприяє Плодючості; пор. із германо-скандинавським Образом Квасіра, Кров Якого є Медом Поезії). В Кінці Часів, Змієбог убиває Громовержця, руйнуючи Світи і повертаючи Проявлене у Непроявлене – Божественну Безодню. Після Есхатології, по Волі Богів, сотворюється Новий Космос. Теонім Перун\Перкунас має корінь *perk, що означає ударяти. Символами Громовежця є блискавка, камінь, дуб (священні дубові гаї), різні види зброї – сокира, молот, вогняні стріли (на архаїчному етапі балто-слов’ян зброєю Громовержця була палиця). Відомо, що капище Перуну\Перкунасу возводили на Лисій Горі, куди вдарила блискавка, та у дубовій рощі. Корінь Теоніму Віщого Бога Смерті Велняса\Велеса *wel – розкриває семантику Смерті та Нижнього Світу. Під час переслідування Змієбога Громовежцем, згідно з міфом, Він ховається у Глибинах, у Водах, у Корінні, куди Уранічний Бог, Який володарює у Верхньому Світі, потрапити не може. ЯВ
https://youtu.be/eZ8FjPHGqLI
https://us04web.zoom.us/j/75562203765?pwd=iUrsSfb1O4Rt1YkEggtpv2mKHmqm67.1
Нагадуємо про нашу лекцію сьогодні о 18:00
Бажаючі приєднатися до Школи Язичницької Теології можуть написати @Azrayar до суботи включно. Навчання винятково безкоштовне ЯВ
Наша нова праця "Вчення Язичницького Відродження. Вступ" вже відправлена усім замовникам. Якщо когось пропустили - пишіть у особисті повідомлення @Azrayar. ЯВ