В тінях Сонць | Історії про прочитані книжки 📚

Всім привіт. Як Ви знаєте, сьогодні в столиці після ракетної атаки РФ згорів книжковий ринок "Петрівка". В мене з ним завжди особливі спогади — книжки, перші неформальні речі з постерами, дисками та музикою, футболки та форми італійського Ювентуса, канцелярія, аніме та багато-багато ще чого😭 Також видання "Лабораторія" і "Наш формат" потрапили під атаку. Наразі наслідки компанії уточнюють, але обидві повідомили про можливі затримки онлайн-купівель. Тому якщо матимете нагоду, підтримайте видавництва та купіть навіть електронку. Це того варте, кажу як фанат цих постраждалих видавництв🙏 P.S. Сьогодні Кременчук теж пережив пару мало приємних годин. Так що поки запланований пост з історією чекайте на каналі у вівторок🙏 Фото: видавництво "Лабораторія"/Telegram

«Довго я не могла найти правдивої причини цієї загадкової марнотратности землі, хоч небавком забула про це і стала захоплюватися китайським культом краси: великим смаком у виборі чарівного місця спочинку для своїх покійників, врешті, їх незвичайним відчуттям природи та мистецтвом у доборі декоративного положення своїх святинь, не згадуючи вже про саму архітектуру, повну вирафінування та фантазії». — «З країни рижу та опію» Всім привіт. Сьогодні хочу в якості #рекомендаціїтижня та мініісторії розповісти про одну з найоригінальніших авторок української літератури 20 сторіччя. Адже в її житті були фотографії, моделювання, подорожі світом, досконале вивчення кіномистецтва, а також чоловік-француз і дипломат, троє синів, далекі світи та проза, навколосвітня подорож. А за якістю оповіді та написання не поступається ані Франсуазі Саган, ані Вірджинії Вулф, а зараз її вже викладають в українських школах. Отож, знайомтеся: сьогодні «В тінях Сонць» буде непересічна авторка та мисткиня Софія Яблонська (1907-1961). ❕Коротко кажучи, пані Софія пропонує нам роздуми та історії, насичені власними автобіографічними та вигаданими історіями. Тут є Африка, Азія, Океанія, думки про довколишнє та важливе, споглядання за історіями люду та культури. А ще це роздуми про те, як вона як українка, як дружина дипломата, бачить в інших націях трагедію свого народу, який так і не зміг здобути держави. ✍ Що відзначу в особливостях текстології Яблонської, це — ретельний та влучний опис подій, чітка та правильна фіксація станів. Авторка не грає з нами в тексти, а дає через текст побачити те та побувати там, де ми ніколи не будемо чи не станемо. Один з таких фрагментів мені дуже запав у душу: «Врешті я зміркувала, що з тим китайцем нецікаво розмовляти, бо він цілком не розуміє ні дотепів, ні мого гарного настрою, і рішила не зупиняти довше моєю справою поїзду: вихопила з його рук одну коробку, розірвала її дена і швидко проковтнула одну по одній чотири клейкі капсули. Хоч я мало що не вдавилася, бо без води вони застрягали мені у горлі, я все-таки до сліз сміялася з виду китайця, що був такий переполоханий, начеб я троїлася наслідком його переслідування».  («З країни рижу та опію»). NB! Запитаєте, що таке "риж"? Ггг, а це форма слова "рис". Тому коли Ви прочитаєте в цім сенсі (хоч опій і так підказував, про кого мова😅), то точно знаєте, що мова йде про Китай. 😍 Нині видання «Віхола» в серії «Неканонічний канон» має «З країни рижу та опію» (паперова коштує 299, електронка – 180 грн), а в планах видавництва наприкінці серпня цього року вийде роман «Далекі обрії» (передзамовлення вже відкрите). Від себе додам, що тексти з «З країни рижу та опію» точно зроблять Ваш вечір ненудним, цікавим. До того ж, об’єм історій різний, а текст практично «літає», тож дуже рекомендую для прочитання. 🤓 Моя оцінка: 4.5⭐️/5⭐️ Рекомендую до читання🥹😉 Фото: Sofia Yablonska Foundation/Facebook 📖 В тінях Сонць | Підписатися на канал 💬 Чат для обговорення

Всім привіт. Сьогодні — рубрика полягає в тім, щоби продумати план нової історії. Виглядаю як той кіт у вікно з думками:"Гм, а про кого чи що написати?". Тож маю пропозицію: якщо бажаєте про автора/авторку чи про книжку/книжки, тоді пишіть в коментарях. А поки... пошукаю в записнику з ідеями якусь з тем на завтра-післязавтра☺️🙏

Всім привіт. Сьогодні - Міжнародний день котиків. Тому хочу поділитися світлиною улюбленого мишолова. І так, цей красень з іменем Кузик є винятково "рибним" котом, а ще полюбляє курячі крильця, паштети, сухий кормчик. Ну і звісно, в прохолодні дні товчеться поруч, коли читаю чи пишу для Вас😁😉 Тож, в якімось сенсі, є книгокотом. Хоч на товсті обкладинки дивиться як на диковину якусь😉 Тому якщо маєте котусика/котусичку, то потіште її чимось особливим. А ще почухайте за вушком, під підборіддям чи просто легким поглажуванням по хребту.

Всім вечора. Місце українського письменника Уласа Самчука в літературі за його значну спадщину давно не є предметом обговорення. І попри те, що тексти автора були вилучені зі шкільної програми (за діями пройдисвітів і проросійських елементів) ще 2020 року, історія в документах спецслужб показує іншого автора, раніше забороненого для нас. І тепер у документах КДБ (справа 10365, яка нині перебуває в Галузевому держархіві СЗР України) автор перед нами постає геть в другому світлі – як його бачили та сприймали вороги. Сьогодні я розповім про літературно-політичний детектив 1980-х років, де у центрі уваги були вже визнаний класик і громадсько-політичний діяч ОУН та МУР, автор і миститель. А по той бік – були спецслужби СРСР. Повний текст роздумів можна знайти ось тут: https://surl.li/uyhlxv 📖 В тінях Сонць | Підписатися на канал 💬 Чат для обговорення

Всім привіт. Сьогодні для Вас підготував величезний лонгрид про лідера українських літераторів 20 сторіччя. В оптиці проблеми вирішив підійди інакше — не йти фактами, які явно відомі та обсмоктані до невідомо скільки разів. Скоріше інше питання — а як самогубство як закономірний фінал проглядалося у текстах автора ще за десятиліття до фатального пострілу. Крім того, сьогодні 5 серпня є Днем пам'яті жертв Великого терору. Тому доцільність публікації під дату сталася абсолютно логічно та в дечому закономірно. Тому повний текст історії Ви можете прочитати ось тут: https://surl.li/bmvnfb P.S. Дякую, що читаєте. Вже нова історія буде в п'ятницю, і там вас чекає показова історія з недр архівів совєцьких спецслужб, особливо як вони "діяли", аби зупинити отримання Нобелівської премії для одного з українських авторів. Буде цікаво, обіцяю Вам☺️ 📖 В тінях Сонць | Підписатися на канал 💬 Чат для обговорення

Всім вітання. Ви, певне, знаєте про наслідки російської атаки проти 1 серпня, в результаті якої було знищено семизначну кількість книжок українською (від прози та перекладної літератури низки видавництв до підручників для школи). Тому продовжуємо підтримувати наших попри все. Сьогодні в якості #рекомендаціїтижня буде книжка, яку прочитав запоєм за лічені дні. Це роман американської письменниці Сіґрід Нуньєс "Через що ти проходиш". Текст у перекладі Анастасії Дудченко для видавництва "Ще одну сторінку" справді зацікавить Вас, переконаний. Ось тут можна замовити: https://www.1morepage.com.ua/product-page/cherez-sho-ty-prohodysh 🤓 Моя оцінка: 4.5⭐️/5⭐️ Назвичайно рекомендую до читання☺️😉🙏 UPD. У вівторок-середу очікуйте нову та незвичну історію, яка точно Вас має зацікавити як тих, хто любить читати (і може писати теж). Побачимося, па-па! 📖 В тінях Сонць | Підписатися на канал 💬 Чат для обговорення

Всім привіт. З новин від наших авторів та випуск нових робіт. Поетка Катерина Калитко (яку особисто вважаю однією з найкращих нині в українській літературі, і яку дуже рекомендую всім читати) повідомила в своєму Instagram про вихід нової роботи під назвою "Марор". Нова книжка поетичних текстів вийде вже в вересні цього року у видавництві Vivat😍❤️‍🔥 Тому додавайте у список очікуванок уже зараз☺️❤️‍🔥

Всім привіт. Сьогодні в якості рубрики #рекомендаціїтижня пропоную знайти та прочитати надзвичайно крутий роман з американської літератури. Іще би - мільйони (щось близько ±8 млн тільки в США) екземплярів, а значить це та сама "класика, яку варто прочитати"😎😉 Історія "з заковиками", взята з автобіографічних моментів самого автора, багатогранність та парадоксальність абсурдів, пошуки відповідей та гумор. І купа всього - абсурд, формалізм, діалоги про все на світі, секс, меланхолія, carpe diem і багато-багато ще чого. А ще, додам від власних розмов з американцями, коли мова заходила про цей роман. Текст Геллера вивчають у старших класах школи на уроках літератури, пишуть твори та перекази, а також обговорюють "до посиніння". Також дуже раджу екранізацію 2019 року, яка є максимальною точною до самої книжки Джозефа Геллера. Там шість серій, але повірте - дивитися будете на одному диханні (недавно ще раз переглянув). 🤓 Моя оцінка: 5⭐️/5⭐️ Назвичайно рекомендую до читання☺️😉🙏 📖 В тінях Сонць | Підписатися на канал 💬 Чат для обговорення

В тінях Сонць | Історії про прочитані книжки 📚 pinned «📚 «До безпечних берегів» Воллеса Стегнера: думки і враження. Знаєте, є книжки, які вражають своєю чесністю. «До безпечних берегів» належить до такого типу: тут ніхто не гине загадковою смертю, немає зради чи детективної розв'язки. Перед нами — життя двох…»

Всім привіт. І що думаєте? Наразі читаю книжку, яку дуже почитую, а фактично — дочитую. Що сказати коротко? Все читається, і прямо-таки з кайфом ☺️🙏 Тож скоро відгук і роздуми на каналі 😉 Бажаю всім гарної суботи🙏

Überkalte Himmel/Надхолодні небеса Не лініями хмар і злив нас розлучено — просто несила їх нести, а ще трохи — і світло обірветься разом і навіч. Чекання не має ножа, бо знає: під лезом тиші та вироку навіть камінь починає дихати прахом. Небеса охололі ціянові, і повітря вигорить ще до подиху, раніше за зойки, і згорілий попіл од нас боїться торкнутися землі. А всі дороги ведуть сюди, перешматовані укриття розчинені назовні, і тіням душі більше не прийти. Допоки світло саме не прийде за нами. Мені заповіли ім'я, котре не відгукується ще, хоч луна прагне в безголоссі залеметати. О Боже! Життя хіба привчає до болю, аби не здригатися від холоду, де ані крихти світла над нами?.. Тут темні віки у рамці старого стрісклого скла, а дотик кожен кровить світлом, І досі в повнозвуччі щось в мені продовжує горлати — в розломі поміж вічним і прахом, як тільки оглянуся. Господи!.. Невже тут — початок і кінець? Зі скла очей стікають сині ріки, з уламками минулого життя, ці достеменні чинні небеса — ще досі надхолодні та в печалях. #трохивіршів Фото: Ольга Далабожак 📖 В тінях Сонць | Підписатися на канал 💬 Чат для обговорення

Всім привіт. Як Ви знаєте, книгокотики з #книголав утратили через російську атаку на столицю численну кількість книжок. Зараз вони продають електронки з 20 до 31 липня з дуже привабливою знижкою в 30% як знак вдячності за підтримку видавництва в скрутну хвилину. Там є література на всі смаки, тож знайдете до душі, що бажаєте. Тому дуже раджу підтримати їх, купивши бодай одну книжку (і більше☺️). Як казав колись один мудрий: "Бо там, де є книжка, існує життя". Залітайте ось сюди: https://knigolove.ua/ 📖 В тінях Сонць | Підписатися на канал 💬 Чат для обговорення

Всім привіт. І що думаєте? Наразі читаю книжку, яку дуже почитую, а фактично — дочитую. Що сказати коротко? Все читається, і прямо-таки з кайфом ☺️🙏 Тож скоро відгук і роздуми на каналі 😉 Бажаю всім гарної суботи🙏

Всім привіт! На початку січня Ваш покірний слуга зробив аналіз двох авторок, яких особисто вважаю достатньо добрими та чудовими поетками, яких варто читати (детальніше ось тут). Водночас майже пів року потому стало ясно, що ця тематика залишається надцікавою та такою, що знайшла відгук як у читачів, так і авторок. Сьогоднішня героїня в огляді «В тінях Сонць» категорично відрізняється від попередніх учасниць, адже її голос історій має категорично інший функціонал пізнання. Нас чекає надсильний голос сирен, екзистенційна та персональна травми героїв текстів, відчуття лабіринту та заплутаности, парадоксального «Гордіївого вузла», який рубати доводиться чи ба не найбрутальнішим чином. Водночас так може здатися після першого прочитання, але це — тільки химера, за якою нас не хочеться чути голосу!.. Сьогодні «В тінях Сонць» — українська поетка та літературтрегерка Марина Горбатюк, до якої відправляємося в гості в її «Притулок сирен» (обов’язково підпишіться на її поетичний канал). Повний текст аналізу та розбору можна подивитися тут: https://surl.li/ajpujg Бажаю всім приємного читання. Незабаром зустрінемось🙏🏻😇

Всім привіт. Вечірнього неба Вам у стрічку😍 Краса просто пречудова❤️‍🔥 Розкажіть, що читаєте☺️🫶🙏

Кристальна точність та краса: чому слід заново полюбити тексти Трумена Капоте (спойлер: воно того варте😉). Цей прекрасний автор американської літератури вже став класиком. Виважена мова, точна та доречна, гнучка сюжетна лінія, розвиток історії та думок персонажів і ще багато чого. Перша книжка у 23, творець non-fiction романів, редактор і естет, любитель мартіні та історій. А ще митець, який бачив богему та літературу як серпентарій і божевільню, якій треба писати та працювати, а не займатися кітчем. Водночас Капоте — це поради для прийдешніх авторів: як писати, як знайти свій голос, як натяками та відвертощами перемагати маски, лицемірність та награність. І звісно, пан Трумен (як дійсно truе man, тобто "людина справжня") показує, якими крихкими та необачними бувають люди, і як їх помилки вчать нас обирати долю, коханих і близьких, як долати труднощі та перепони. І він мав рацію, говорячи текстами, що найбільші завади лежать в наших душах і головах. Тому якщо знайдете хвильку часу та днів, не пошкодуйте їх на нетовсті романи Капоте. Це — скарб натхненних для життя та любові історій, стимулів, ідей та спраглих до істини, які опиняться у царстві ідеальних партитур слів і пошуків відповідей на вічні питання😉🙏 Дякую, що прочитали до кінця😉 А Ви читали Капоте? Якщо так, то що саме і чи сподобалися вам ці текст? Напишіть у коментарях🫶👇

Всім привіт. Певне, ви бачили цю новину? Якщо ні, то з 4 вересня 2026 в обігу буде нова купюра номіналом у 2000 гривень. На ній присутнє зображення українського поета та дисидента Василя Стуса. Особисто для мене "Палімпсести" та "Час творчості" є вершинами його поетичної майстерности, гарною школою для початківців, як треба творити вірші, і текстами з людською глибиною та філософським тлом.