Yoga Viktor Vasiliev
СтатистикаМене звуть Віктор Васильєв. Я викладаю йогу вже понад 17 років. Тут ділюся тим, що справді вважаю цінним: спостереженнями про постуральну йогу, практику уважності та тонкощі роботи з тілом і увагою. Також у каналі публікую анонси своїх тренувань.
- Последний пост
- 26 июн.
- Последнее чтение
- 13 авг.
- Постов за неделю
- 0
- Всего постов
- 20
- Тип
- открытый
- Язык
- украинский
- В каталоге с
- 13 авг.
- 1/24сутки в ленте
- —
- 1/48двое суток
- —
- 1/72трое суток
- —
Оценка по просмотрам недавних постов: пост набирает почти всё за первые сутки.
Посты
Доброї ночі! Вибачте, що пізно, але завтра, а точніше вже сьогодні заняття відміняється. Всім гарних вихідних.
Повернувся до своєї звичної зачиски 6 на 12. Тренування завтра буде.
Друзі, нагадую вам! В суботу у нас тренування о 9:00 на Паньківській. Мені потрібні від вас підтвердження, хто буде - тицяйте кнопки!
Парадокси уваги (ч.1) Є парадокси уваги — досить вузькі, але дуже впізнавані. 1. Парадокс пошуку спокою Чим сильніше ти намагаєшся заспокоїтись, тим більше помічаєш, що не спокійний. Коли полюєш на тишу, ти вже створюєш шум. 2. Парадокс контролю уваги…
Парадокси уваги (ч.1) Є парадокси уваги — досить вузькі, але дуже впізнавані. 1. Парадокс пошуку спокою Чим сильніше ти намагаєшся заспокоїтись, тим більше помічаєш, що не спокійний. Коли полюєш на тишу, ти вже створюєш шум. 2. Парадокс контролю уваги Чим більше ти намагаєшся не відволікатися, тим сильніше фіксуєшся на самому відволіканні. Боротьба з шумом робить шум центром свідомості. 3. Парадокс насичення Чим більше доступно стимулів, тим менше задоволення від кожного з них. Надлишок не збагачує увагу, а дробить її. 4. Парадокс вибору Чим більше варіантів перед тобою, тим менше ясності. Людина думає, що свобода зростає, а насправді часто зростає параліч. 5. Парадокс самоспостереження Щойно ти починаєш надто напружено спостерігати за собою, ти перестаєш бути живим і стаєш власним інспектором. Надмірна рефлексія може відривати від прямого досвіду. 6. Парадокс задоволення Коли задоволення стає метою, воно слабшає. Найглибше воно часто переживається не як ціль, а як побічний ефект дії, контакту чи присутності. 7. Парадокс майбутнього Увага постійно фокусується на “фінішній прямій”, через що щоденні кроки втрачають цінність. Очікування легко стає звичкою. І коли омріяний момент настає, звичний алгоритм “чекати більшого” вмикається знову. Я думаю, ці парадокси не лише знайомі вам. Їх можна час від часу помітити у власних діях і реакціях. У кожному з них фокус зміщується нібито в логічний бік: до спокою, контролю, задоволення, ясності чи бажаного майбутнього. Але саме це зміщення часто і створює нову проблему.
Добрий день, друзі! Мабуть, це називається "душніти". Бачу, зараз популярні заняття з йоги, де враження виступають на перше місце перед практикою: прийти, отримати вайб-настрій і покласти звіт у соцмережі. Із недавнього, що спостерігав: Заняття з йоги 3 в одному. Такий інстаграм-фетиш: 1. красиві плавні послідовності, робити бажано в комбезі для йоги від такої-то марки. 40хв 2. потім співочі чаші, релаксуєш, вібрації через тебе проходять і стрес іде геть. 3. на завершення красивий сніданок у красивій локації: лосось, дайкон і чай-хризантема в прозорому чайнику. Розумію і поважаю тих, хто придумав: маркетингова частина на рівні, ринок і запит аудиторії треба відчувати! Солдаут на найближчі 2 тижні. ЦА, ясно-зрозуміло, дівчата. Красиво, ніжно, потоково, рожевий антураж із декором мореного дуба на фоні великого гіпсового Будди. Плюс вайб. З огляду на нинішні реалії, я все розумію і не вимагаю негайно скасувати з доганою в коментарях. Ну бо це для когось таки красиво! Але в мене звісно є кілька “але”. Перше але. Вайб і приємні враження - це не йога. Одразу попереджаю фанатів болю: піт, сльози, робота через біль - це теж не йога. Не варто йогу порівнювати з антуражем або станом. Антураж - це декорації, а стан зараз є, потім нема. Друге але. Йога - це не дозвілля. І не хобі. Сходити на тренування на дозвіллі можна. Послухати чаші - можна. Витягнути карту таро в кінці тренування, будь ласка. Але ні одне, ні друге, ні третє не є практикою йоги. Звідси. З йоги можна зробити атракціон, але це не означає, що, відвідавши атракціон, ви практикували йогу. Що таке йога? Йога - це технологія, метод. Технологія дослідження і розвитку свідомості. Якщо ми говоримо про метод, то там мають бути регулярність, дисципліна, увага, спостереження і послідовність. Без цього лишається не практика, а подія, красивий досвід, враження - формат дозвілля. Чи можна отримувати задоволення в процесі практики йоги? Так! Але задоволення, або біль, або певний стан - це не сама ціль практики йоги, а похідні. Те, що виникає в процесі. Чи треба продавати красиве? Обов’язково треба. Робити, продавати, ділитися - і.. називати своїми іменами!
без подписи
Сезон оленей
Друзі, завтра тренуємось о 9:00. На Паньківській. Всім підготуватись!
Друзі, хочу впорядкувати наш суботній формат. Сніданок після практики для мене є продовженням тренування, а не окремою зустріччю. Літо, відпустки, обстріли, таке інше: розумію, якщо ви не можете постійно приходити на тренування. Але іноді виходить так, що на практику приходить кілька людей, а на сніданок значно більше. Для мене важливо, щоб практика підтримувалась відповідально. Тому з наступного місяця вводжу правило: участь у суботньому форматі передбачає оплату тренування — разово або через місячний абонемент. Якщо ви пропускаєте практику, але приходите на сніданок, прошу все одно оплачувати суботнє заняття або мати активний абонемент. Можете наперед оплатити 4 суботніх тренування. Я б написав, що це важливо для стабільності групи, підтримки ком'юніті, але як бачите, у будь-кого з вас плани можуть змінитися в останній момент. Тому це важливіше особисто для мене.
80-летняя женщина с запущенным Альцгеймером, почти молчавшая пять лет, приняла 5 граммов псилоцибина и на следующий день проснулась, рассказывая истории из своей жизни. — Таким сообщениям не следует сходу доверять, это кейс-репорт, не статья, и опубликовал всего лишь Front. Neurosci. Но если допустить, что авторы не врут, то это еще один случай сохранности функций мозга, которые не исчезают, а блокируются (по каким-то причинам). Вот краткое изложение из Х: “Она жила с Альцгеймером уже десять лет. Посление пять из них провела в состоянии, которого все мы боимся: она была неконтинентна, едва могла ходить и не могла одеваться сама. Её речь сократилась до отдельных слогов, и семья смирилась с тем, что женщина, которую они помнили, больше недостижима. Затем она приняла пять граммов псилоцибина за одну контролируемую сессию в Бразилии. Первые часы её “трипа” были тяжёлыми, с сильным потоотделением и долгим, глубоким состоянием, похожим на сон. Затем, примерно через девятнадцать часов, она проснулась и говорила о своей жизни почти четыре часа, извлекая реальные воспоминания и события из прошлого. В следующие дни изменения продолжались. Она восстановила контроль над мочевым пузырём после пяти лет. Она начала одеваться сама и ходить с гораздо меньшей помощью, чем раньше. Она снова начала встречаться взглядом с людьми. Она узнавала свою семью и помнила, кто её навещал и что они говорили. Мы рассматривали молчание поздней стадии деменции как прямое отражение отмирания ткани. Мы считали, что потерянные функции исчезают, будучи стёрты вместе с нейронами. Этот случай предполагает, что функции, возможно, не были уничтожены, только заперты, и что достаточно мощное встряхивание сетей мозга может на время сделать их снова доступными”. Вывод самих врачей: “Полученные результаты не следует трактовать как обратимость патологии болезни Альцгеймера. Скорее, они указывают на возможность того, что скрытые функциональные возможности могут сохраняться при прогрессирующей нейродегенерации и временно становиться доступными при определенных условиях нейромодуляции”. Это довольно схоже с тем, как тяжелых паркинсоников “возвращают” музыкой, и с тем, что описывал Сакс в “Пробуждениях” (его пациенты принимали леводопу). И даже с terminal lucidity перед смертью. Везде единый паттерн — резкое улучшение, буквально “излечение”, но преходящее. Интригует сам феномен сохранения личности/памяти/психики: быть может, продуктивнее понимать деменцию не как болезнь (хаотичное разрушение), а как отчаянную адаптацию мозга к структурным и метаболическим изменениям. Напр., он “обесточивает” некоторые сети, либо защищая их, либо перераспределяя падающие ресурсы. Или же блокирует к ним доступ. Каковы бы ни были причины, это проактивная стратегия, хотя внешне она манифестируется в “симптомы деменции”. Даже амилоид и тау могут быть не выражением патологии, а средством борьбы с ней. Возможно, мы неверно интерпретируем то, что происходит при нейродегенерации? Если так, то смена оптики помогла бы, вероятно, найти более эффективные пути лечения.
Как минимум это интересно для ознакомления. Но сам кейс прямо признаёт отсутствие biomarker confirmation, neuroimaging, стандартизированных шкал и причинной проверки. То есть “Альцгеймер” там клинический диагноз, не биологически подтверждённый. А что конкретно это было🤷♂
Завтра тренування о 9:00. Адреса та сама: вул. Паньківська, 7. До зустрічі!
Attention tuning / attentional calibration Налаштування / калібрування уваги (текст максимально скротив, бо в повному масштабі він не для тг, а скоріше для курсу) Це початковий етап практики, у якому людина приводить систему сприйняття в робочий стан перед…
(написав трохи нового для вас) Ситуація: ви читаєте сторінку тексту. Очі рухаються по рядках, але увага зайнята іншим. У якийсь момент ви розумієте, що відволіклися, і докладаєте зусилля, щоб повернутися до тексту. Було? Так. Чому з тілесною практикою…
(написав трохи нового для вас) Ситуація: ви читаєте сторінку тексту. Очі рухаються по рядках, але увага зайнята іншим. У якийсь момент ви розумієте, що відволіклися, і докладаєте зусилля, щоб повернутися до тексту. Було? Так. Чому з тілесною практикою не може бути так само? Ви виконуєте вправи, рухаєтесь, дихаєте, напружуєтесь, переходите з одного положення в інше. Але увага в цей час може бути зайнята іншими процесами: думками, планами, внутрішніми діалогами, оцінюванням, очікуванням результату. Якщо відкинути очевидні фактори — втому, нестачу сну, нездужання, — іноді виявляється, що ми приступаємо до дії з увагою, яка не зовсім тут. Тому давайте окремо розберемо таку тему, як налаштування уваги. Ми так чи інакше всі це робим, та можливо іноді несвідомо. Для практики йоги це важливий етап, який можна відокремити в окрему частину тренувального процесу, або органічно вплетений комплекс. Тим більше, що йога починається з уваги. І ще один приклад. Згадайте, як у фільмах учні шкіл східних єдиноборств, наприклад шаоліньські монахи, іноді навіть трохи карикатурно виглядають перед змаганням або випробуванням: зібрані, з пильним поглядом і повною готовністю до дії. В цьому "пильному погляді" є декий сенс.
Друзі, завтра тренування о 9:00. Адреса та сама. Напишіть, хто збирається!
Друзі, збираємо кворум на суботу! Тренування починається о 9:00. Адреса: вул. Паньківська, 7
Друзі, завтра чекаю вас на тому ж місці й у той самий час. Паньківська, 9:00. Ми знову працюємо з увагою через тіло. Тіло — це основа. Основа для наших емоцій, відчуттів і, як результат, для нашої уваги.
Друзі, завтра чекаю вас на тому ж місці й у той самий час. Паньківська, 9:00. Ми знову працюємо з увагою через тіло. Тіло — це основа. Основа для наших емоцій, відчуттів і, як результат, для нашої уваги.