tgindex
Trofimtseva_UA

Trofimtseva_UA

Статистика
@vse_bude_agroукраинский

Україна там, де б'ється українське серце (с)

Последний пост
15 апр. 2025 г.
Последнее чтение
13 авг.
Постов за неделю
0
Всего постов
28
Тип
открытый
Язык
украинский
В каталоге с
13 авг.
Подписчики
774
0 за 1 дн.
Сутки
0
0,00%
Неделя
 
Месяц
 
Просмотров на пост
681
28 постов
Вовлечённость
88,0%
к подписчикам
Постов в день
0,0
всего 28
Упоминаний
0
каналов
Охват размещения
оценка
1/24сутки в ленте
1/48двое суток
1/72трое суток

Оценка по просмотрам недавних постов: пост набирает почти всё за первые сутки.

Посты

  • 15 апр. 2025 г.86885из proagrogroup

    🌾 AGRO UKRAINE SUMMIT — головна агроподія літа! 📍 6 червня | Київ | КВЦ “Парковий” Запрошуємо вас на AGRO UKRAINE SUMMIT — масштабну міжнародну агроподію, яка об’єднає понад 2500+ учасників агросфери з усієї України та з-за кордону🇺🇦🇪🇺 На вас чекає: 🔹 6 галузевих конференцій з провідними експертами 🔹 100+ виставкових стендів з новітніми технологіями, продуктами та рішеннями 🔹 Вулична виставка агротехніки 🔹 Нетворкінг і ділове спілкування — знайомства, нові зв’язки, обмін досвідом 🔹 Інноваційний простір для розвитку вашого агробізнесу 💼 Хочете бути серед лідерів? Знайти партнерів, клієнтів або інвесторів? Це місце саме для вас! 🔗 Деталі та реєстрація: agro-ukraine-summit.com 📞 З питань партнерства та участі у виставці звертайтеся: +38 096 899 4272 | +38 067 243 3803 | proagro-inform@ukr.net #agroukrainesummit #агробізнес #агроінновації #agro2025 #сільськегосподарство #агро #аграрнаукраїна #україна #київ #саміт #kyiv #агробізнес

  • 11 апр. 2025 г.793214из landpartisanen

    Земельний банк іде в ва-банк Поки світ зі швидкістю світла котиться в чорну діру, в нашому дурдомі все стабільно  - українська земля як і раніше залишається об’єктом махінацій, маніпуляцій та дерибану. Впевненою ходою по поки ще державній землі йде головний український латифундист - ТОВ Державний земельний банк. Впевнено - бо поки повністю підтримується державним апаратом в лиці міністерства агрополітики. Більше того, саме завдяки тиску на управління Держгеокадастру в областях ДЗБ вдається максимально швидко переоформлювати право оренди на землі, які ще нещодавно були у користуванні державних підприємств НААН. Сьогодні вже маємо перші наслідки цього галопу. Мова йде про ділянки у прифронтових областях, де у НААН було багато земель, допоки їх чемно не віджав ДЗБ. Однією з важливих умов, на яких ГУД  зараз передає ДЗБ земельну ділянку в оренду, є інформація про наявні обмеження у використанні - наприклад, на ділянці можуть бути міни, що є звичним явищем для таких регіонів, або на ділянках також є фортифікаційні споруди. Реальна ситуація. Фермер в одній з прифронтових областей купив на аукціоні у ДЗБ право суборенди на ділянки с\г призначення. Відповідно до договору - ділянки чисті, ніяких мін чи оборонних ліній. Приїжджає фермер на ті ділянки подивитись, а тут сюрприз - ділянки зайняті силами оборони та оборонними лініями. На питання, щоб якось врегулювати орендну плату на час військового стану, ДЗБ не реагує. Фермер використовувати ділянки за цільовим призначенням фактично не може. Виникає питання. Хто тут олень? Фермер з прифронтового регіону, який повірив офіційним документам і купив право суборенди, не перевіривши ділянки? Чи може, начальник ГУД, який своєю не дуже розумною головою не подумав, що ділянка в 10 км від кордону, де точаться бойові дії, може бути не зовсім придатною для обробки. Або може цього начальника просто змусили підписатись під таким договором, погрожуючи з Києва звільненням? Цей варіант найбільш ймовірний. І в цей же час ДЗБ рапортує, що схеми з суборендою фантастично наповнюють держбюджет. І тихо умовчує, що для такого наповнення директор ДЗБ Ярославський, прикриваючись міністерством, пресує ГУДи підписуватись під завідомо неправдивими документами. При цьому всі якось упускають момент, що на тому типу «незабрудненому» полі в якійсь  момент хтось може загинути. Думайте. Бо ваші дії завжди призводять до наслідків. Тихих всім вихідних, друзі, бережіть себе!

  • 4. Адаптація до змін клімату. Екстремальні погодні умови, зсув кліматичних зон - це все дається взнаки на виноробах. Минулого року був найгірший врожай винограду з 2017 року в багатьох країнах-виробниках вина. При цьому, в багатьох виноробних регіонах все більше постає проблема дефіциту води і надмірного використання пестицидів в галузі. Тому Єврокомісія хоче більше стимулювати кліматично-адаптоване виноробство: наприклад, через збільшення інвестиційної підтримки, щоб країни могли перейти від повернення 50% своїх інвестицій у виробництво кліматично-френдлі вин до 80%. Але це все зараз відходить на другий план, і винороби ЄС тиснуть на Брюсель дуже-дуже, щоб спробувати уникнути введення обіцяних імпортних тарифів. Тільки погрози Трампа вже коштують виноробним компаніям ЄС 100 мільйонів євро на тиждень, тому що імпортери призупиняють свої закупки. А що у вас в суботу по вину?😏

  • Суботнє. #провино. Цікавий матеріал на Politico про виноробну галузь ЄС. Галузь виноробства ЄС в кризі. Криза почалась не вчора, але точно можна сказати, що вона загострюється зараз, в тому числі, через плани адміністрації Трампа ввести 200% імпортний тариф на алкогольні напої з ЄС. Що маємо в виноробній галузі ЄС: ЄС виробляє 60% світового вина, а Італія, Франція та Іспанія входять до трійки найбільших світових виробників. Згідно з галузевими даними, у цьому секторі зайнято 1,4 % робочої сили ЄС, а його внесок у ВВП становить 0,8%. Виноробство в ЄС це не лише про економіку, як ми знаємо, це ще і про культурну спадщину, розвиток сільських територій і гастро- та винного туризму. Але останніми роками галузь стикалась з все більшою кількістю проблем. Тому Брюсель, після звернення виноробів до Єврокомісії, опублікував в липні минулого року звіт про проблеми сектору та заснував Групу високого рівня з питань виноробної політики ЄС, яка представила рекомендації в грудні. Які ж ці рекомендації? 1. В ранні періоди САП ЄС призводила не лише до молочних рік і гір з масла вершкового через їх перевиробництво, але і до винних озер, коли вино просто виливали в каналізацію через його надмірне виробництво, дотоване з бюджету САП. Потім, у 1980х, ситуація почала змінюватись. Але на сьогодні ЄС знову має значне перевиробництво вина як наслідок і COVID-19, коли бари і ресторани сильно постраждали, і зниження рівня споживання молодими європейцями через турботу про здоров'я і інші причини типу споживчої інфляції. Винороби ЄС розлили близько 150 млн. гектолітрів у пляшки у 2024 році, а споживання впало до 95 млн. гектолітрів на рік. Тому рекомендація номер раз: обмежувати виробництво. Тому Єврокомісія зараз дозволяє країнам зупиняти нові посадки в регіонах з надлишковим виробництвом; скасовує штрафи для фермерів, які не використовують дозволи на посадку; і полегшує для столиць оплату виробникам знищення лози (відоме як «виїдання») і молодого винограду («зелений збір»). 2. Стимулювання споживання, нові ніші. Як вже зазначено вище, в Європі з 2010 року споживання вина скоротилося майже вдвічі (!!), оскільки міленіали і представники покоління Х, які піклуються про своє здоров'я, п'ють менше алкоголю - особливо вина, яке вважається старомодним порівняно з модними коктейлями або повсякденним пивом. Крім того, набагато важче зробити смачне слабоалкогольне або безалкогольне вино, на відміну від міцних алкогольних напоїв і пива. Тому Комісія пропонує гармонізувати назви для вин зі зниженим вмістом алкоголю та без нього, щоб вони були більш привабливими для споживачів. Це «Alcohol Light» для тих, що містять менше 2,8% алкоголю (у звичайному вині мінімум 8,5% в ЄС), і «Alcohol Zero» для тих, що містять менше 0,5% алкоголю. Пакет також передбачає розширення промо-акцій, що фінансуються ЄС, за межами Європи (для залучення більшої кількості іноземних споживачів), розширення доступу до підтримки ЄС так званого «ено-туризму» (від грецького oinos - «вино») та спрощення правил для ароматизованих вин, таких як вермут, сангрія та глінтвейн. 3. Зниження рівня бюрократії. Винороби скаржаться, що бюрократія додає їм клопоту - у різних країнах діють різні правила маркування інгредієнтів на пляшці вина. Це змушує тих, хто хоче експортувати в іншу країну ЄС, або запускати паралельні пакувальні лінії, або ризикувати, що партію зупинять і перемаркують за непомірну ціну вже біля місця призначення. Єврокомісія хоче вирішити цю проблему за допомогою спільної для всього блоку етикетки у вигляді QR-коду. Рішення блокували раніше Франція, Італія і Іспанія. Але, думаю, якщо мова йде про виживання важливої для їх національних економік галузі, то їм доведеться йти на компроміси.

  • Добрий ранок. Стільки всього несеться, що писати про все просто немає можливості. 1. Пам'ятаєте, я писала про ймовірного кандидата на посаду федерального міністра продовольства та сільського господарства Німеччини? Так от, він зняв свою кандидатуру. І тепер йдуть перемовини щодо нового обличчя. Багато питань по аграрному блоку в перемовинах нової німецької коаліції ще не закриті. З того, що є вже зараз: фермери критикують плани підняття мінімальної заробітної платні до 15 євро за годину, бо це типу зробить їх неконкурентними. Але про гастарарбайтерів в німецькому агро напишу, можливо, пізніше. Цікава тема. 2. На роїсі на 10 років хочуть посадити засновника найбільшого агрохолдингу рф, "Русагро". Вадима Мошковича звинувачують в шахрайстві. Його статки десь 2.5 млрд.дол. ЄС запровадив санкції проти Мошковича у 2022 році після того, як він був присутній на зустрічі бізнесменів з президентом владіміром путіним у день, коли роїся вдерлась до нас. Після санкцій Мошкович подав у відставку з посади голови «Русагро» у 2022 році і скоротив свою частку власності нижче 50%. Цікаво, що Мошкович під санкціями, а «Русагро» не перебуває під західними санкціями (отака принциповість, ага), і є єдиною великою російською сільськогосподарською компанією, акції якої котируються на біржі. Ну зараз десь на третину впали акції. Прогинання під Кремль нічого не дало теж, як бачимо: «Русагро» змінила місцезнаходження з Кіпру на Росію після рішення російського суду у справі, порушеній Міністерством сільського господарства проти кіпрської материнської компанії “Русагро”. Ну і в цілому, це черговий урок всім російським багатіям, чи тим з наших, хто думає, що в окупації теж можна жити, що ніяке пристосуванство до режиму людожерів не врятує.

  • UPD. Ну да блін. Ясно-понятно: "У Білому домі заявили, що США сприятимуть відновленню доступу росії до світового ринку для експорту сільськогосподарської продукції та добрив. Крім того, Вашингтон і Москва продовжать співпрацю задля «досягнення миру»."

  • Почитала рос.джерела про перемовини росії і США в Ер-Ріяді. Ну таке враження, що росіяни намагаються протягнути щось подібне до зернового коридору знову: "Насамперед на переговорах російської та американської делегацій в Ер-Ріяді обговорювали питання безпечного судноплавства в Чорному морі. Про це 25 березня повідомив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. «Обговорювали там, як і домовилися [президент РФ Володимир] Путін і [президент США Дональд] Трамп, насамперед питання безпечного судноплавства в Чорному морі», - сказав він в інтерв'ю кореспонденту Первого канала. Міністр зазначив, що це вже не перша спроба. Він нагадав, що перша була зроблена в липні 2022 року, коли генсек ООН Антоніу Гутерріш і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган узгодили з представниками російських і українських структур спільний пакет. Лавров підкреслив, що російська сторона виступає за відновлення чорноморської ініціативи в більш прийнятній для всіх формі. При цьому він зазначив, що Москва не може вірити Києву на слово в рамках цього питання. Він уточнив, що в Ер-Ріяді нагадали американським колегам історію ініціативи і зазначили, що РФ хотіла б уникнути двозначності з цього питання." (с)

  • Доброго суботнього! З цікавого аграрного за тиждень виділила б те, Єврокомісія що на закритому засіданні в понеділок повідомила депутатам Європарламенту, що завершує роботу над деталями довгострокової тарифної лібералізації з Україною, яка замінить АТП, розрізняючи імпорт продовольства на нечутливий, чутливий і «потенційно» чутливий, повідомили Euractiv два джерела в парламенті. Чутливі продукти, ймовірно, включатимуть ті, імпорт яких наразі обмежений в рамках УВЗВТ, такі як яйця, м'ясо птиці, цукор або мед. Хоча продукти, які можуть бути включені до «потенційної» категорії, залишаються невідомими, у грудні коаліція сільськогосподарських організацій ЄС назвала картоплю, свинину, молочні продукти та етанол продуктами, які Україна могла б масово експортувати в майбутньому. У листі також містилося застереження проти скасування тарифів на ці продукти. Окремо хочу зазначити, що аргументи з нашого боку щодо того, що ми в негативному сценарії недоотримуємо скількісь там мільярдів євро експортної виручки не так щоб дуже сприймаються вже в ЄС (з різних причин). І тому все більше потрібно в перемовинах, офіційно і ні, робити наголос на тому, чому і в чому це вигідно самим країнам ЄС. І шукати і країни, і галузі, які найменш критично налаштовані до нас, щоб робити їх нашими союзниками. Приємно бачити, що ті, хто працює в ЄС в представництві наших інтересів, вже відходить від риторики про "ми потужні і страшні і завоюємо вас на раз-два", а починає більш обережно і з врахуванням ось таких позицій спілкуватись з європейцями. Може і мої поради тут читають;) Друге спостереження з Німеччини або як працює демократія чи інститут репутації насправді. Хочу, щоб колись і у нас таке було. Зараз активна фаза перемовин щодо формування нового німецького уряду. На посаду федерального міністра продовольства і сільського господарства основним претендентом є Президент Баварського Союзу Фермерів пан Гюнтер Фельснер. Я його знаю як дійсно переконаного аграрія, але от деякі неурядові організації Німеччини вважають, що він є типовим лоббістом аграрної індустрії в її найгірших проявах, і тому НУО Campact та Мюнхенський екологічний інститут запустили онлайн-петицію зі збору підписів проти його призначення міністром. Але, увага, на чому базується їх звинувачення: в 2018 році потенційний міністр був фігурантом справи про незаконне скидання фільтрату з його ферми, бо порушив правила відведення цих фільтратів з с.г.виробництва і отримав за то штраф, який сплатив. На сьогодні петиція зібрала вже 400 тис. голосів. І хоча я не думаю, що вона реально вплине на призначення пана Фельснера міністром, такий підхід, коли всі стейкхолдери сектору мають свій голос і не бояться свою позицію озвучувати щодо тих чи інших призначень, мені дуже імпонує. Бо у нас до сьогодні, нажаль, превалює таке собі мовчазне пристосуванство або блюзнірство, яке в результаті має негативні наслідки для всіх.

  • Добрий ранок! Якщо ви ще не бачили, то є в розробці стратегія для сектору AgTech. Не знаю, чи є українською. Ознайомлюйтесь, залишайте ваші думки.

  • Та і правда, нафіга та освіта...

  • Цікава карта...

  • "Путін заявив Трампу про необхідність зупинити мобілізацію України і переозброєння ЗСУ в разі припинення вогню. Ключовою умовою для недопущення ескалації мають стати повне припинення іноземної військової допомоги та надання розвідінформації Києву." (с) Це прям прекрасно. Тобто русня буде по повній готуватись до нового удару по нам. А Україна має скласти лапки, помити шию для зашморгу і просто чекати. Офігєннне перемир'я, я вважаю

  • Вперше за довгий час дивилась щось онлайн в Бундестазі ФРН. Перша перемога Мерца: історичний законопроект про внесення змін до Конституції з метою ухвалення нового величезного фінансового пакету, в тому числі на інфраструктуру і озброєння, пройшов Бундестаг. Тепер справа за Бундесратом в п'ятницю. Але думаю, і там все пройде.

  • І про торгівлю. Або чому важливо бачити завжди всю картину у перемовинах з партнерами (я про подовження чи неподовження автономних торгових преференцій ЄС в торгівлі з нами в червні). ЄС в 2022 році після дев'яти років перерви відновив перемовини з Індією щодо угоди про вільну торгівлю. Зараз триває десятий раунд перемовин. Урсула фон дер Ляєн хоче завершити перемовини до кінця цього року. Зрозуміло, що аграрочка є, за традицією, головним каменем спотикання. Для ЄС важливість угоди зрозуміла: в Індії мешкає 18% населення світу. З точки зору економічних систем, Індія і ЄС на різних кінцях спектру, я б сказала: У 2023 році індійський аграрний сектор становив майже 16% ВВП, в ньому було зайнято 44% робочої сили країни. Для порівняння, в Європейському Союзі на сільське господарство припадає десь 1,3% ВВП і 5% робочих місць. Другий момент: середня ставка імпортних тарифів на сільськогосподарську продукцію в ЄС становить 11,7%, тоді як в Індії - 39,2%, а це означає, що Нью-Делі мав би погодитися на більше зниження тарифів в ході перемовин. Індія загалом складна країна для торгівлі з точки зору використання нею імпортних тарифів, ми в Україні це відчули і на собі. Коли треба, вони завжди прикриваються аргументом, що "імпортні тарифи є «найважливішим інструментом Індії» для підтримки мільйонів дрібних фермерів". Хоча іноді ці тарифи захищають не зовсім дрібних, і не зовсім фермерів. З боку європейців на сьогодні найбільше занепокоєні можливою угодою про вільну торгівлю з Індією цукровики. По-перше, Індія субсидує своє виробництво цукру (знову ж, прикриваючись аргументом: "ми бідна країна, що розвивається"). В ЄС же ситуація в цукровій галузі досить напружена: з 2017 року десь два цукрових заводи на рік закриваються, внутрішні ціни за інформацією профільної асоціації просіли за рік на 35%. А тут давлять фактори України і угоди про вільну торгівлю з країнами MERCOSUR. Тому простих перемовин не буде. І чи домовляться по аграрці до кінця року взагалі - під великим питанням. Але, так як Президентка Єврокомісії оголосила цю угоду "головним пріоритетом", то баталії протягом року будуть серйозними.

  • Про важливі процеси всередині ЄС, які є і для нас вагомими. Що ми маємо. До середини поточного року Єврокомісія представить своє фінансове планування на період з 2028 року. Новий агрокомісар пан Хансен, як ви пам'ятаєте, представляв не так давно свою візію розвитку агропродовольчого сектору ЄС. Мені вона видалась занадто розмазаною і слабкою, ну а депутати Європарламенту мають до цієї візії багато питань, тому що незрозуміло, наскільки всі озвучені кроки "за все хороше" узгоджені з фінансовими планами Єврокомісії. Тому що, скоріш за все, аграрний бюджет ЄС очікують скорочення. І, знову ж, за внутрішньою інформацією, фонди Спільної Аграрної Політики ЄС будуть йомовірно поглинуті структурним фондом. І це означає, що інструменти САП будуть розділені (мова про ось ті 25% аграрного фонду ЄС). Цей процес формування засад фінансування аграрної політики на період з 2028 року буде непростим, тому що декілька факторів впливають на нього, і узгодити інтереси фермерського лобі і всіх інших стейкхолдерів буде непросто.

  • Доброго раночку. Про репутацію в бізнесі. Зайшла в супермаркет за какао малій. А тут от така картинка. Наліпки на молочних напоях (дуууже популярних в Німеччині, та і у нас в Сільпо їх продукти є) великого виробника молочки Müller. Написано: "Альтернатива для Німеччини. Підтримана Мюллер". А все чому? Тому що власник компанії в своїх публічних виступах називав пані Аліс Вайдель, голову правої партії AfD, своєю подружкою. Не знаю, наскільки це вплинуло на їх ринкову позицію. З ситуацією Маск/продажі Тесли навряд чи можна порівняти. Але от вам черговий приклад того, що ти як власник бізнесу несеш велику відповідальність. І варто добре думати перед тим, як говорити

  • Питання дня: кожного разу для цих конференцій Мінекономіки збирає проекти, пропозиції і штампує красиві буклети і презентації. Я оце стісняюсь спитати: хтось аналізував вихлоп цього всього недешевого піару? Щось було з намальованого реалізовано?

  • Оце несеться... Та закрий вже взагалі кордони для імпорту, давай, ти ж цього хочеш.

  • Ах да. А ще вчора у нас був класний захід з Corteva Agriscience. Подивіться і послухайте. Там багато цікавого і корисного саме для фермерів-практиків: https://www.youtube.com/live/WonRECxgEz0?si=rlXip4VOiBO6fL_O

  • Ще більше про ЄС, лобізм, місце Мінагро в системі управління сектором, еволюцію аграрочки на каналі "Скажений агроном": https://youtu.be/0Llgj3V7oQs?si=lbjY3Zpg48WMYUr3