•збиральниця дощу•

цей пес вирішив, що спати мені не обов'язково

вчора я була в захваті від неба... але на момент здалось, що жінка постала з землі і вела за собою ніч, оглядаючи околиці

girl's dinner/girl's breakfast 💅

https://open.spotify.com/track/0JMf5D8AkdAYx6iJpNInUr?si=VtZrT30eQ-Wp7uuuJvAouw&utm_source=copy-link&sci=spotify%3Acard-config%3A3fX0x7CdRyEtyHQ7Q9zFcE нічні думки вони такі

я набігала 4000 по офісу)

нагадую, що задонатити можна тут якщо ви сьогодні ще не донатили 🤨

сама теж помітила, що люди такі: "ви молодці, це класно, це важливо, продовжуйте" і тупо зникають ало блять сіткоплетільні тримаються на малесенькій кількості людей. ви думаєте, ми самі собі придумуємо запити? самі собі вирішили з тим гратись? прокиньтесь і гляньте правді у вічі - поки ви не задіяні у волонтерстві для військових, армії та держави - ви не маєте права бути захищеними, бо виходить якесь споживацьке дибільне ставлення. я так вважаю. треба бути людьми, в будь-якому стані, в будь-яких умовах, особливо в наших.

Останнім часом взагалі настрій забити на все хуй і кинути агітку плести сітки Бо людям просто похуй Ти шукаєш основи, гроші, людей, витрачаєш свій час, намагаєшся якось рухати це все — а навколо величезна кількість людей, яким до цього немає жодного діла Ти по доброму до людей — вони не звертають уваги, ти по злому — тимчасово працює, але хтось ображається, бо сука нєжні Хто постійно залучений втомилися, від цього не стає менш хуйово усвідомлювати, наскільки мало людей готові хоча б трохи віддати свого часу на те, що зараз буквально допомагає військовим Найбільше виснажує навіть не сама робота, а відчуття, що ти постійно намагаєшся щось зробити, поки більшості просто байдуже Іноді дуже хочеться сказати: ну окей, якщо вам похуй, то і мені похуй Але, блять, мені не похуй

сьогодні прокинулась від жахливого післясмаку сну, в якому я плакала на похороні близької людини, слухаючи музику, що він (був чоловік, але я так і не збагнула, хто саме) заповідав до прослуховування. а люди довкола засуджували мої страждання 🗿

жити в самому центрі міста під час зорепадів - це прокляття. отак стоїш на балконі, а над тобою тільки найбільші зірки і видно - все інше затьмарене світловим шумом... при тому, що вуличне освітлення вже вимкнене просто жах)) не дають насолодитись персеїдами

і як писав Олександр Довженко: "...благословенна будь, моя незаймана дівице Десно"

чоловік підвіз підігріті☝️ варенички колезі прямо під офіс, щоб вона пообідала I see my future and it's bright ✨️

знову онікс тусувався біля єви в моєму районі) люблю того кота страшно, хоч він і не мій 🤭

ледь не переїхав сміттєвоз. львів, я так бачу, ти мене тут не хочеш 😐

друзі, прошу відгукнутися на клич ~ долучаюсь допоміжною банкою до великого збору на 1 200 000 грн для бійців міжнародного легіону ГУР на загальні потреби! збір від @5.56.ua для @international_legion_diu це не збір на одну річ — це ресурс, який допомагає реагувати швидко та рятувати життя! резерв дозволяє одразу забезпечити: — засоби захисту — зв’язок і техніку — ремонт і маскування транспорту — екіпіровка у суму входить: закупівлі, логістика, ремонт, доставка. бійці міжнародного легіону тримають фронт, обираючи захищати Україну як свою землю. щоб виконувати бойові завдання, їм потрібне спорядження, технічне забезпечення та підтримка. загальна ціль: 1 200 000 ₴ наша ціль: 10 000 ₴ *за донат від 400 ₴ можна подивитись записи з моїм гобі 🫣 плюсуйте, якщо бажаєте також доєднатися допоміжною🫙 посилання на баночку тут