Юрій Холод

Делегація Львівщини взяла участь у церемонії прощання з полковником Євгеном Коновальцем у Києві Заходи прощання з полковником Армії УНР, командиром Корпусу Січових стрільців, першим головою ОУН Євгеном Коновальцем третій день тривають у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у столиці.  Сьогодні до них долучилася делегація зі Львівщини — духовенство, громадськість, молодь, односельчани Євгена Коновальця, депутати Львівської обласної ради та народні депутати від нашої області. Після 88 років прах нашого Героя та засновника ОУН повернувся в Україну. Коновалець народився у Зашкові на Львівщині. Все своє життя присвятив боротьбі за незалежну Українську державу, а 1938 року був убитий у Роттердамі агентом радянських спецслужб. Дуже точно сьогодні сказав владика Йосиф Мілян: «Імперії бояться не лише армій. Вони бояться людей, які зберігають пам’ять, які виховують інших, які не готові називати рабство миром. Імперії бояться народів, які знають, ким вони є». Ми знаємо, ким ми є. І знаємо, за що боремося. Вічна пам’ять Євгену Коновальцю. Його боротьба триває у нашій боротьбі.

Пам’ятник із могили Євгена Коновальця в Роттердамі прибув на Львівщину: його встановлять на території музею-садиби у Зашкові 🇺🇦 Саме цей чорний гранітний хрест стояв над могилою полковника 87 років, біля нього покоління українців у вигнанні берегли пам’ять про нашого Провідника. Цей хрест — свідок великої української історії. Але також він є мистецьким обʼєктом. Після вбивства Євгена Коновальця агентом радянських спецслужб у травні 1938 року на його могилі спочатку встановили білий мармуровий хрест, який був знищений невідомими. Проєкт нинішнього памʼятника створила українська мисткиня, скульпторка і письменниця Оксана Лятуринська. Але оскільки вона на той час проживала у Празі, до його виготовлення та встановлення долучився Роберт Лісовський — автор емблеми ОУН. У 1939 році пам’ятник постав на могилі полковника. І вистояв. Пережив Другу світову війну. Десятиліття радянської окупації України. Часи, коли ім’я Коновальця на Батьківщині намагалися стерти з історії. Весь цей час могилою опікувалися українці за кордоном. Тепер цей хрест — в Україні. У Зашкові. За кілька кроків від родинного дому, де 14 червня 1891 року народився Євген Коновалець. Пам’ятник офіційно прийняв на зберігання Львівський історичний музей. Водночас, останки Євгена Коновальця, які 11 серпня ексгумували у Роттердамі, будуть перепоховані у Києві, на Національному військовому меморіальному кладовищі. Згодом, після створення Українського національного пантеону, саме там має бути його остаточне місце спочинку. Символічно, що разом із поверненням пам’ятника починається новий етап і для музею-садиби Коновальця. Його керівником став історик Іван Хома — доктор історичних наук, багаторічний дослідник українського визвольного руху та один із найґрунтовніших дослідників життя і діяльності Євгена Коновальця. Маємо амбітне завдання — оновити музей і простір довкола нього, зробити Зашків місцем, куди приїжджатимуть українці, щоб знати свою історію і розуміти ціну власної держави. Бо Коновалець усе своє життя присвятив саме їй. Через 87 років хрест із його могили повернувся додому. Повертається пам’ять. Повертається наша історія. І цього разу — назавжди. 🇺🇦

Вільні, сміливі, небайдужі і гідні! Українська молодь щодня доводить світу: для тих, хто має мету, неможливого не існує. Дякую тим, хто сьогодні на фронті зі зброєю в руках. У волонтерських штабах. У громадах, де запускаються нові проєкти й ухвалюються сміливі рішення. На Львівщині це понад 644 тисячі молодих людей – майже третина області, яка рухає регіон уперед. Для їхнього розвитку ми розбудували найбільшу мережу з 39 молодіжних центрів та 39 рад у громадах, а цьогоріч збільшили фінансування обласної програми до 15,8 млн грн, щоб збудувати ще більше нових просторів та підтримати ще більше проєктів. Також у нас активно діють Львівський обласний молодіжний центр та Львівський обласний Пластовий центр, куди ви можете прийти зі своїми ідеями. Дякую усім, хто навчається, працює, створює й змінює громади вже сьогодні. Не чекайте дозволу бути першими – дійте! Низький уклін і вічна памʼять тим, хто на щиті повернувся з поля бою. Ми не забудемо вашого подвигу! З Днем молоді! Слава Україні!