Yurii Luchkiv v4.0

Політичний тейк Є вимоги до мінімального віку, щоб бути президентом країни. 35 років. Не 18. Не 21. Для гармонії, щоб діди з деменцією не керували світом, достатньо зробити вимоги до максимального віку. З огляду на математику вимог до мінімального віку, формула могла би бути б такою: f(максимальний вік кандидата) = очікувана середня тривалість життя - 17 років Отримали би максимальний вік президентів 55-60 років без цієї єрунди з старими пердунами, які хочуть правити вічно))

АІ заздрість Більше місяця я знову працював над тим, щоб подружитись з АІ. Але так по-справжньому. Те, що в англійській мові називають словом genuine. Можна скільки хочеш себе переконувати, що весь цей зоопарк тулів та моделей це тимчасове явище, але ними потрібно вже вміти користуватись, а резюме писати що в тебе 10 років досвіду тільки для того, щоб залишатись конкурентним на ринку праці. Тому дійшов висновку, що я заздрю тим людям, які насолоджуються своєю "співпрацею" / "кооперацією" з різними АІ тулами, тішаться з нових мегабайтів генерованого слопу, роблять успішні SaaS-и на $100k MMR за вихідні, але чомусь далі продають курси за $19. Якщо проблема проста, то мені не потрібен АІ асистент Якщо проблема складна, то в результаті вайб кооперації такий: Я: (описую складну проблему) АІ ассистент: (пропонує рішення, накидує код) Я: (пробую цей код, він або не робочий або таких методів чи АРІшки тупо не існує, кажу це свому асистенту) АІ ассистент: You’re absolutely right. Sorry, my mistake. В сухому залишку сидиш вчиш цю всю єрунду, бо потрібно, але не кайфуєш. Соціальна складова створює вайб, що ти би мав почуватись як у фільмі Limitless. А в житті емоції такі, ніби ти вчиш щось для галочки, щоб здати предмет "АІ тулзи" в університеті на 51, щоб тебе не вигнали. Єдина надія на це по тихому зробити n8n пайплайн, де на вході вкладаєш $100, а через 5хвилин на stripe падає $500. А потім робиш курс за $19 і нарешті ідеш в закат 😂

Мова програмування майбутнього Я почав працювати в індустрії в 2011 році. Я ще не встиг отримати своєї першої зпшки, а вже старші дядьки розказали мені, що Java вмирає. Будучи студентом та використовуючи Java сервлєти для написання курсової часом мені здавалось…

— Mom, why are we so poor? — Because all your father ever did was "grok is this true"?

Мова програмування майбутнього Я почав працювати в індустрії в 2011 році. Я ще не встиг отримати своєї першої зпшки, а вже старші дядьки розказали мені, що Java вмирає. Будучи студентом та використовуючи Java сервлєти для написання курсової часом мені здавалось, що вони мають рацію. Але як тільки я почав щось трошки давати дупля, почав щось трошки фрілансити, то для себе я зробив інший висновок. Але часи ідуть і останній рік мене не покидає відчуття, що Java як мінімум вийшла на пенсію та дала дорогу молодим. Потрібно щось вчити нове, хоч відверто кажучи це зовсім не те, про що я мріяв, коли покинув світ ентерпрайзу в 2016 році. Я рішав задачки на leetcode (сам в шоці), писав примітивні базові АРІшки та робив копії своїх реальних проектів/бібліотек. Але поки що python/node.js/rust мене не надихнули. Тому я вирішив ще одну задачу віддати на АІ-аутсорс, щоб я сміло в майбутньому зміг з себе знімати відповідальність: — Mom, why are we so poor? — Because all your father ever did was "grok is this true"? Я вибрав топ16 мов програмування, а щоб було цікавіше вирішив зробити такий собі плей-офф. Назву це PLWC: Programming Language World Cup. Команди: C, C#, C++, Go, Java, JavaScript, MATLAB, PHP, Python, R, Ruby, Rust, SQL, Scratch, Swift, TypeScript Основний параметр: Можливість гарнооплачуваної роботи протягом 2025-2035 років, оцінка по 10-бальній шкалі Рендомні пари, декілька ітерацій, ось результати: 1. C# 7.8 vs. MATLAB 4.5 → C# виходить до 1/4 2. Go 8.1 vs. Ruby 6.2 → Go виходить до 1/4 3. Scratch 3.9 vs. Rust 8.7 → Rust виходить до 1/4 4. Python 9.6 vs. PHP 6.0 → Python виходить до 1/4 5. Swift 7.2 vs. R 5.8 → Swift виходить до 1/4 6. C++ 7.4 vs. JavaScript 9.2 → JavaScript виходить до 1/4 7. SQL 8.0 vs. Java 8.3 → Java виходить до 1/4 8. TypeScript 9.1 vs. C 6.5 → TypeScript виходить до 1/4 далі буде...

AI лихоманка Недавно в твіттері активно обговорювали стратегію Мети, яка пропонує $100M signing bonus топовим АІ інженерам. Звісно ж ті, кого вже найняли, підвезли спростування, що все зовсім не так: fake news, exited about new AI challenge, more to come. Це нічого не змінює для простих девелоперів, адже такі оффери і так були доступні дуже вузькому колу спеціалістів. Але фактом є те, що всі хочуть якось капіталізувати свої знання, проекти, підходи в сфері АІ. Можна звісно роздуплитись в курсорі, віндсьорфі чи ще в якісь новій IDE/CLI. Але будемо відверті: якщо ви не робите якийсь свій проект, а працюєте monday-friday 9-to-5, то мабуть єдине що можна досягнути на середньостатистичній компанії це робити 8-годинні таски за 2-4 години і мати час на ютубчик або порішати свої якісь справи. Будувати свій продукт це зазвичай довгострокова інвестиція. Ну оптимістично може середньострокова. Але не отак, щоб чік-пік-і-в-продакшн, а вже за декілька тижнів дивитись на $500k на своєму банківському рахунку. Тому все що залишається це створювати shareholder value. Оскільки придумати і реалізувати ідею, яка би коштувала $500k, не є так просто, я вирішив шукати якісь коротші шляхи. Тому я останні декілька тижнів треную модельку, яка грає в лотерею, базуючись на попередніх даних. Поки в плюсі 40€. Але я теж exited about new AI challenge.

v4.0 Якось мені на LinkedIn написали з метою запросити мене на конферецію по Management 3.0. Я зазвичай читаю, що мені пишуть, але відписую щось на кшталт "дякую, але поки мені це не цікаво". Або просто ігнорую, якщо це якась відверта єрунда. Але цього разу в мене був якийсь такий настрій, що я не зміг пройти повз таке повідомлення. Дослівно не можу згадати, але приблизна суть була така: Дякую, але для мене це вже не актуально. Я вже давно менеджу свою команду за методикою Management 4.0 😂 Похіхікав собі, кинув цей прекол по чатіках, щоб не тільки я один насолоджувався цим шедевером За декілька годин я отримав лист на пошту, що є ще одне повідомлення від цього пана. Ну думаю нарешті і він заценив цю рвань. Відкриваю, а там: "Добрий день. Звучить дуже цікаво, можете поділитись ресурсами?" Але без смайликів 🤷‍♂️ Ясно-панятно PS: До чого це я? Я вже "ментально" 10 років працюю над тим, щоб побудувати ефективну команду. Нажаль $1M ARR так і не вдалось досягнути. Тому v4.0 це такий собі 4-ий етап за ці 10 років: нова спроба перевинайти цей блог, роботу та можливо нарешті запустити подкаст.

Channel name was changed to «Yurii Luchkiv v4.0»

[2018...2024] → 2025 Я почав писати сюди в 2018 році. Мені — 26 років, команда ~15 людей, 4-5 паралельних проектів. Карочє мчу у доларове майбутнє. На носі 2025. Мені — 32 роки, команда ~5 людей, 2-3 паралельних проекти. Декілька років здавалось виправданим писати пости мотиваційно-розважального (?) характеру про свої правильні-та-неправильні підходи до життя та роботи. Вони здається (?) давали хороші результати. Але вже декілька місяців мене не покидають думки, що я вже "написав все, що знав". А все, що читаю, ніби вже десь бачив, чи чув, чи читав, чи хтось розказував. Всі кругом знають, що треба зробити. Всі кругом знають, як треба зробити. Лишилось тільки блять зробити. Ну а з цим як завжди "не все так просто" 😂 Звісно я не говорю про професійний контент типу "how-to-deploy-with-$name" чи "how-to-create-breadcrump-nav-using-react-$version". З цим все зрозуміло. Це читати потрібно, але створювати такий контент в мене нема терпіння. Хочеться робити якийсь відео контент, але поки придумати якийсь концепт, який був би мені цікавий, не вдалось. Ютуб здається якоюсь копією копії, де всі змагаються тільки в тому, наскільки в них широкоусміхнене єбло на превюшці. Карочє епістолярному стилю поки кажу папа і йду шукати відео-формат. А всім хто був зі мною ці роки — дякую, було весело! 💚 Хай у кожного з вас 2025 буде таким, яким ви його собі запланували! 🇺🇦🎄

"Правильні підходи" Є такий момент в житті, коли ти усвідомлюєш, що так звані правильні підходи є такими тільки в теорії. Хтось це усвідомлює в університеті, хтось на першій роботі, а хтось ще в школі, коли стверджує, що йому сінуси і косінуси не знадобляться…

"Правильні підходи" Є такий момент в житті, коли ти усвідомлюєш, що так звані правильні підходи є такими тільки в теорії. Хтось це усвідомлює в університеті, хтось на першій роботі, а хтось ще в школі, коли стверджує, що йому сінуси і косінуси не знадобляться в житті 😂 Наведу приклад. Ось сидиш-вчиш в універі, що таке REST. Потім тебе кличуть на співбесіду в Apple. Батьки, звісно, щасливі — розказують усім знайомим, який ти в них бляха талановитий і розумний. Тебе співбесідують в декілька етапів, як правильно будувати REST сервіси. А для реального кейсу тобі потрібно використати POST /verifyReceipt. Але напиши ти такий метод на співбесіді, то за 2 наносекунди ти б дізнався, що ти не достатньо компетентний. Більш глобальний стадартний сценарій, який можна навести звучить приблизно так: ти добре вчишся в школі, робиш все правильно, так як тобі рекомендують вчителі, потім добре вчишся в універі, але потім спостерігаєш, що далеко не всі відмінники не живуть А+ життя. Ще простіше це звучить так: ти знаєш всі столиці Європи, але сидиш в твіттері і читаєш тіпа, який продає javascript шаблони і заробляє по $20k+ в місяць, навіть не здогадуючись, що столицею Швейцарії не є ні Цюрих, ні Женева. Ти теж так би міг, але тільки в теорії. Тому сидиш і згадуєш класику: "Ну що, синку, помогли тобі твої столиці?" © Тарас Бульба twitter diary | dadapp | @yyluchkiv_posts

Запуски в інстаграмі Я все чекаю, коли бізнесмени в інстаграмі скинуть маски і будуть казати писати слово "Лох" в описі до відео, а не "Чекліст" чи ще якась єрунда twitter diary | dadapp | @yyluchkiv_posts

Нездійнені плани В 2017-2018 роках я дивився мультик під назвою BoJack Horseman. Десь приблизно в той час на заході почав набувати популярності формат подкасту. Я побачив "можливості" і загорівся бажанням почати подкаст. Такий собі цинік-токсік-подкаст. Спочатку шукав з ким робити. Не знайшов. Потім навіть придумав формат, як робити подкаст самому, але так і не наважився. Уважні кіномани здогадаються з ким я планував вести подкаст. А так зі всього юнацького ентузіазму залишились тільки арти. Жаль звісно, що така краса пропадає. Тепер не приймаю таких рішень, щоб це повторилось. Тому і довів апку до релізу. З самими подкастами теж звісно цікава історія. Як стартап-формат, на мою думку, він себе вичерпав. За виключенням мабуть феноменальної вірусності на кшталт HawkTuah. Напишіть в коментарях чи ви дивитесь-слухаєте якісь подкасти на постійній основі. PS: поки як сліпий кіт пишу щось в X: Day1, Day2. Підписуйтесь, лайкайте, пишіть що то хірня. Буду дуже вдячний!

UX-software-engineer-driven-design Перед каждою, перед каждою реалізацією ідеї я думаю, що потрібно найняти дизайнера. Після каждого, після каждого релізу я отримую декілька таких фідбеків. Чи боляче мені? Так Чи наступного разу я найму дизайнера? Ні 😅 Що поганого в простому дизайні? Він вас відлякує? PS: Продовжую розкривати свою душу на твіттері у форматі щоденника (кращого формату не придумав) Підписуйтесь/долучайтесь!

Апка для татів Вже не вперше я хочу наповнити свій мозок чимось ще, крім аутсорс-мишлєніє 😅 Якби можна було продавати ідеї без реалізації комусь по $1000/шт., то я би вже давно став мільйонером. Але реальне питання, яке я собі задаю кожен раз чи вірю я в цю ідею настільки сильно, щоб займатись нею хочайби один рік в мінус? І якщо він відповідь ні, то я навіть не починаю. Цей підхід дуже звужує мою воронку між абстрактною ідеєю, яка принесе мільйони та реальним проектом, в який потрібно інвестувати свій час, кошти та емоції. Ще декілька питань, які я задаю собі: — Чи я би користувався цим продуктом? — Чи я купив цей продукт? — Яка максимальна ціна, яку я би готовий був заплатити за цей продукт? Це все дуже звужує опції, тому я почав думати, а якщо я буду представником потенційної цільової аудиторії. Тому я задав собі найважливіше питання українця 2020 року: "Хто я?"... А я чоловік, 30+, батько, програміст, не мільйонер, не філантоп, не плейбой 😅 Що мені треба, що ж мене кумарить, де моя так звана "біль", про яку говорять мудрі дяді і тьоті на своїх семінарах? Мені потрібне одне місце, де я можу менеджити всю інформацію про своїх дітей, про свою сімю, щоб в критичних і не дуже ситуаціях не дзвонити дружині на кожне чуть-чуть складніше питання. Отож зустрічайте мобільний додаток для татів DadApp — Stay Organized! Сайт — тут нічьо цікавого ProductHunt — а тут буду дуже вдячний за upvote, не знаю чи воно щось дасть, але якщо вам не складно, то лайкність будь ласка PS: якщо ви батько (чи потенційний батько) відпишіться в коментарях що думаєте, будь яка критика (конструктивна і не дуже) вітається. це всього навсього перша версія, з часом буде більше функціоналу. наперед всім вдячний! ❤️ PPS: нажаль такий великий пост англійською ніхто в твіттері читати не буде, тому поки без поста 🤷‍♂️

Product Hunt Вперше запустив свій додаток на Product Hunt. Мій лінкедін через декілька хвилин 😅 PS: Починаю вести твіттер англійською мовою, побажайте мені успіху. Кому не складно підтримайте будь ласка лайком і підпискою, бо з нуля то всьо так складно → цей самий жарт англійською на твіттері

Upwork Деколи зустрічаю українські проекти на Upwork-у з типовими вимогами на кшталт React/MERN/Python і навіть Java. З одної сторони я розумію, що це може бути такий креативний сорсінг кандидатів. З іншої сторони це ж типові позиції для нашого ринку. Невже так складно знайти кандидатів десь на умовних DOU/djinni/LinkedIn? Чи це просто комусь дали завдання щось зробити, а людина просто для галочки це робить, щоб потім можна було зарепортати 8 годин на пошук кандидатів через Upwork? Викликаю пояснювальну службу — хто розуміє в чому сенс?

GitHub Contributions Не всі звісно визнають, але чоловіки люблять такі статистики, особливо якщо є великі циферки, дати та зелені кольори. Для девелопера це і є його "Римська Імперія" 😅 Але коли спитають чому, то не кожен може пояснити це словами. Звісно деколи здається, що краще мати 0 contributions і $1кк. Але так виглядає технічний борг помножений на нестримне бажання зробити щось своє.

Конференції На одній з своїх перших робіт я зрозумів, чому одні девелопери заробляють $500, а інші $2000. Скажу відверто: в 20 років я не розумів економіку айті і справді думав, що все впирається тільки в твою кваліфікацію. Потім на одному з мітингів мені пояснили, що клієнт за мене буде платити X доларів в годину, а я буду заробляти 0.25Х доларів в годину, і що це сікрєт. Тоді я і зрозумів чим я хочу займатись в житті 😂 Але для того, щоб цю мрію здійнити залишилось найскладніше — знаходити клієнтів, які будуть платити X і тих виконавців, які будуть виконувати за 0.25X. Здавалось що може бути простіше? Від того дня коли мені були дані знання, як працює аутсорс і до того дня, коли я звільнився з роботи пройшло 4+ роки. Як висказався мій друг на цю тему: "Луч ходив по різним айті компаніям, збирав чєртєжи, як робити свою айті шлюбку". Насправді так і було. Потрібно було розібратись в фінансах-бухгалтерії, як працюють ректурери, що роблять HR-и і ще купа всякої єрунди, яку в 20 років ти не знаєш. Як виявилось я міг знаходити клієнтів навіть в 20 років. Але я розумів, що самому буде складно: шукати клієнтів, виконувати поставлені задачі, якийсь мінімальний маркетинг, продажі і т.д.. Тому я декілька років ходив і замахував різних знайомих: "давай будемо робити айті компанію разом". В мене було дуже багато ентузіазму. Але нажаль знайти людину, яка би теж хотіла ризикувати, розділяла мій ентузіазм та моє бачення, виявилось найскладнішим завданням. До чого я це все? До мене звернулись, щоб я розказав про fwdays конференцію. Я зайшов на сайт і згадав, що я колись на неї також їздив: послухати щось технічне, що мені цікаво + може є ще люди, які розділяли мій юнацький ентузіазм. Думаю зайду в архів гляну чи є інформація про ту подію. Найшов. 2015 рік. 10 років тому. Прочитав програму: SpringBoot, Heroku, тупо все те саме що зараз. Може таки Java реально повільно вмирає 😂 Звісно тоді конференції (таке гучне слово по тим міркам) були інакші: якийсь маленький конференц зал, 1 потік, мабуть 50-60 людей, якась кавамашина, 1 футболка, 2 ручки, кароч нічого особливого порівнюючи з сучасним розмахом з презентацією BMW та безплатним тест-драйвом Audi Q8. Знання з реальних проектів тоді були в більшому дефіциті. Мені як львівянину завжди було трошки заздрісно, що в Києві таких івентів значно більше. Ще є побутовий аспект, який мене кумарив — приїжати 6-7 ранку на київський вокзал і не придумати нічого кращого, ніж піти в макдон і думати годинами про душ. Якщо оцінюючи поставлені цілі, то всі ці поїздки виявились марними. Але на кожній такій вузькоспеціалізованій конференції зараз найціннішим є нетворкінг. Ось ви реакт девелопер, хочете робити якийсь проект/бізнес і т.д. Зрозуміло, що все можна подивитись на ютубі, юдемі чи "почитати документацію". Але можливість познайомитись з людьми, з якими технічно можна стартувати бізнес чи проект хоть завтра — це і є тепер основним фактором ціноутворення квитка. За 10 років поки тільки доріс до того, щоб розказувати в телеграмі, можливо ще за 10 покличують розказувати байки зі сцени 😅