Aparecium_books

✨#Переклад✨ Назва: Grim / Грім Скерія: The Lost Souls Chronicles #1 / Хроніки загублених душ #1 Автор: D.J. Krimmer, Joe Arden / Д. Дж. Кріммер, Джо Арден 💀Анотація 💀Тропи/естетика 💀Плейлист Поповнити рахунок надгробкофону

Книга "Грім" від Д. Дж. Кріммер, Джо Ардена готова до публікації. 🎯 Ціль: 810 грн І викладаємо переклад. Реквізити: https://send.monobank.ua/jar/AURZ1Kqsuc Номер банки - 4874 1000 2249 7559 Донат може бути різним. Після накопичення - публікуємо переклад. 🎁Вклад-подарунок - від 80 грн (однією сумою)

Їй так шкода. Шкода - це, блядь, чудово. Шкода - це ідеально. Шкода - це прекрасно. Будь ласка, Еверлі, шкодуй, блядь. Шкода, що увійшла в моє життя і дала надію вперше в моєму блядському житті, тільки щоб її відібрати. Я відчував, що мене бачать, я відчував, що можу дихати, а вона... ну, їй шкода. Так, блядь, шкода. Вона буде шкодувати, якщо думає, що я просто засуну хвоста між ніг і піду, вона помиляється. Я буду слідувати за нею до кінця цього світу і наступного. Я буду в тіні, спостерігаючи. Що? Вона сподівається продовжувати жити нормальним життям? Вона сподівається зустрічатися з кимось? Блядь, мій янгол не настільки дурна, чи не так? Звісно, ні. Вона має знати, що я вб’ю кожного з них. А якщо вона не знає, то дізнається, коли помітить, що ніхто з них не з’являється після першого побачення. Я спалю цей світ, рай і пекло заради неї. Але в той же час я спалю і її світ. В моєму коханні до неї немає нічого безкорисливого чи щедрого. Воно владне, темне і всепоглинаюче. І не зупинюся ні перед чим, щоб вона залишалася моєю і тільки моєю. "Блаженство" Д. Дж. Кріммер

Тропи "Грім" Д. Дж. Кріммер, Джо Арден 💀Паранормальний ромком 🕊️Мульти POV 💀Буркотун і сонечко 🕊️Вони не можуть бути разом 💀Різниця в віці 🕊️Вимушена близкість 💀Жнець і душа 🕊️У неї невиліковна хвороба 💀У неї мейн-кун 🕊️Власницький ЧГГ 💀Самогубство 🕊️Смерть ГГ 💀ХЕ

🩸 ЧАСТИНА 17. АУКЦІОН ДІТЕЙ Вест готує новий аукціон. Але цього разу товаром будуть діти. У Колисці утримують дітей віком від п'яти до дванадцяти років. Їх збираються продавати багатим покупцям. Еверлі намагається зробити все, щоб цього не сталося. Вона просить дозволити їй відвідувати дітей. Вест погоджується. Бо він не підозрює, що вона використовує кожну можливість, щоб допомогти їм. 🩸 ЧАСТИНА 18. ЩЕ ОДНЕ ВБИВСТВО Один із господарів Вітлока остаточно з'їжджає з глузду. Він убиває людей. Ріже їх. Відрубує голови. І збирається вбити ще одну рабиню. Еверлі бачить це. Вона бере пістолет. І стріляє в нього. Шість пострілів. Вбиває його й рятує дівчину. Вест, звичайно, не в захваті. Він наказує покарати Еверлі. А врятовану рабиню відправляє до Білої кімнати. 🩸 ЧАСТИНА 19. А ТЕПЕР ЗНОВУ БАТІГ Еверлі отримує покарання. Вест б'є її сім разів. Шкіра на спині розривається. Вона ледве стоїть на ногах. Але після цього Вест поводиться так, ніби нічого страшного не сталося. Він цілує її. Обіймає. Називає своєю. І Еверлі продовжує усміхатися йому у відповідь. Бо тепер вона знає: щоб вижити у Вітлоку, треба навчитися брехати краще за всіх. 🩸 ЧАСТИНА 20. ЕВЕРЛІ ЛАМАЄТЬСЯ Еверлі починає бачити Брама. У коридорах. У кімнатах. Уночі. Вона чує його голос. Бачить його обличчя. Не розуміє, чи він справді поруч, чи її мозок просто намагається пережити все, що з нею сталося. Але образ Брама стає дедалі сильнішим. А Вест тим часом усе більше боїться втратити Еверлі. 🩸 ЧАСТИНА 21. ВЕСТ ЗНОВУ ҐВАЛТУЄ ЇЇ Вест знову нападає на Еверлі. Вона намагається чинити опір. Він б'є її. Утримує. І ґвалтує. Еверлі розуміє, що більше не може просто переживати це. Вона чекає моменту, коли зможе повернути йому все. 🩸 ЧАСТИНА 22. І НАРЕШТІ — ЇЇ ЧЕРГА Еверлі отримує шанс. Вест втрачає свідомість. Вона зв'язує його. Перевіряє, щоб він не зміг вибратися. І вперше за весь роман чоловік, який контролював її життя, лежить перед нею абсолютно беззахисний. Еверлі бере ніж. Ножиці. І каже Весту, що тепер він отримає те, що робив з іншими. 🩸 ЧАСТИНА 23. ПОМСТА Еверлі починає катувати Веста. Вона нагадує йому про Джулі. Про дітей. Про все, що він робив із нею. Каже, що він зробив із неї монстра. І тепер цей монстр прийшов по нього. Еверлі б'є його важким прес-пап'є, зв'язує, штрикає в плече, вставляє ножиці в пряму кишку й починає знімати шкіру з його обличчя. Погрожує зґвалтувати його. Вест кричить. Просить її зупинитися. А Еверлі вже не зупиняється. Вона хоче вирізати на ньому ім'я Брама. Хоче, щоб Вест подивився на те, у що сам її перетворив. 🩸 ЧАСТИНА 24. І ТУТ МИ ОТРИМУЄМО ФІНАЛ Еверлі знаходить книгу Брама. Ту саму книгу з його віршами. Вона читає його записи. І там є те, чого вона зовсім не очікує. Брам пише про неї. Про те, що чує її голос. Про те, що бачить її. Про те, що вона кличе його. А потім з'являється найголовніше: Брам живий. Весь цей час Еверлі думала, що він мертвий. Але він живий. І на цьому книга закінчується. TO BE CONTINUED. Ну звичайно. 😑 🩸 ПІДСУМОК Отже, що ми маємо в одній-єдиній книзі: 🩸 викрадення десятирічної дитини 🩸 убивство батьків 🩸 рабство 🩸 сексуальне насильство над дитиною 🩸 спробу самогубства у 14 років 🩸 побиття 🩸 сексуальне насильство над дорослою Еверлі 🩸 наркотики 🩸 аукціон людей 🩸 чоловіків, які оглядають рабинь як товар 🩸 підземну фортецю для збочених багатіїв 🩸 Білу кімнату для катувань 🩸 Колесо 🩸 примусовий шлюб 🩸 дитячий аукціон 🩸 убивство Джулі 🩸 зняття шкіри з її тіла 🩸 втечу дітей 🩸 убивство Елі 🩸 сім ударів батогом 🩸 ще сексуальне насильство 🩸 шість пострілів у господаря 🩸 героїню, яка бере свого ґвалтівника в полон 🩸 катування Веста 🩸 зняття шкіри з його обличчя 🩸 і фінальне: БРАМ ЖИВИЙ. Робимо огляд на наступному книгу.?😏

🩸 ЧАСТИНА 1. ХТО ТАКА ЕВЕРЛІ Еверлі Дейвенпорт викрали, коли їй було десять років. Її батьків убили, а саму Еверлі відправили до Вітлока — підземної фортеці, де багаті й впливові люди купують рабів для своїх розваг. Еверлі отримує номер 24690 і стає власністю Віколетта. Віколетт роками сексуально експлуатує її. У чотирнадцять років Еверлі не витримує й намагається накласти на себе руки, перерізавши зап'ястя. Саме тоді її знаходить Брам. Йому 23 роки. Він забирає її, коли вона майже стікає кров'ю, і після цього починає за нею стежити. Брам закохується в Еверлі ще тоді, коли вона залишається рабинею. Через два роки Віколетт знову вступає з Еверлі в сексуальні стосунки, але цього разу вона сама погоджується. Так проходять роки. Еверлі дорослішає, але все одно залишається рабинею під номером 24690. 🩸 ЧАСТИНА 2. ВІКОЛЕТТ ПОМИРАЄ На початку книги Еверлі прокидається у своїй квартирі. Віколетт лежить мертвий. У нього в оці стирчить ніж. Еверлі сама вся в крові й нічого не розуміє. Вона була під дією снодійного й спала, коли в квартиру проник чоловік у масці. Він убив Віколетта й втік через старий підземний тунель. Еверлі не знає, хто це був. Але тепер її господар мертвий. І у Вітлоку це означає тільки одне: 24690 знову стала нічийною. 🩸 ЧАСТИНА 3. ТОРРАНС І тут до квартири приходять охоронці. Торранс — один із головних охоронців Вітлока — вирішує скористатися ситуацією. Еверлі намагається втекти. Її б'ють, тягнуть у ванну й утримують. Торранс ґвалтує її. І саме в цей момент у ванну заходить Брам. Він бачить Торранса над Еверлі. Торранс навіть не встигає зрозуміти, що відбувається. Брам перерізає йому горло. Потім убиває іншого охоронця. Третьому відрубують руку за наказом Брама. І після цього Брам забирає Еверлі з квартири. Але не звільняє. Бо це ж Вітлок. 🩸 ЧАСТИНА 4. 24690 ЗНОВУ НА ПРОДАЖ Еверлі більше не належить Віколетту. Тому її статус змінюють. Вона знову просто: 24690. Її відправляють до медичного блоку. Стрижуть волосся. Оглядають. А потім відправляють на Ряд рабів — місце, де рабів тримають перед продажем. І там Еверлі дізнається, ким вона була до Вітлока. Її справжнє ім'я — Еверлі Дейвенпорт. Її батьків убили. Її викрадення було організоване Віколеттом. А весь її «перший аукціон» був підлаштований. Тобто десять років вона жила, думаючи, що просто стала рабинею. Насправді вона була викраденою дитиною, яку навмисно перетворили на товар. 🩸 ЧАСТИНА 5. БРАМ І ось тут стає ще цікавіше. Брам — не просто чоловік, який випадково опинився поруч. Він Головний господар Вітлока. Йому належить ця система. Він знає, що там відбувається. Він виріс серед цих людей. Він сам є частиною Вітлока. Але Еверлі він любить. І саме через це в нього починається внутрішня боротьба: він хоче її, але розуміє, що якщо зробить її своєю рабинею, стане таким самим монстром, як його батько. Тому Брам вирішує не купувати Еверлі. А замість цього дозволяє провести її через аукціон. 🩸 ЧАСТИНА 6. АУКЦІОН Еверлі наркотизують. Виводять на сцену. Чоловіки оглядають її як товар. Обговорюють її тіло. Називають ціни. І починається торг. 700 тисяч доларів. 25 мільйонів. 30 мільйонів. 32 мільйони. 50 мільйонів. А потім Еверлі сама робить ставку. На себе. Вона пропонує 50 мільйонів за власне звільнення. Брам дозволяє їй отримати інший статус. Еверлі стає Господинею — жінкою, яка більше не належить конкретному чоловікові. І отут я вже така: О, ну все. Нарешті. Ага. Звичайно ж, ні. 🩸 ЧАСТИНА 7. БРАМ І ЕВЕРЛІ До цього моменту між Брамом і Еверлі вже виникають сексуальні стосунки. Вони спочатку обережні, бо Еверлі боїться його. Але поступово сама починає відповідати на його дотики. Вона цілує його. Торкається його. І між ними виникає взаємний зв'язок. Брам при цьому буквально сходить з розуму від того, наскільки сильно її хоче. Він знає, що не повинен її торкатися. І все одно не може зупинитися. А потім він робить те, що вважає правильним: віддає Еверлі Весту. 🩸 ЧАСТИНА 8. ВЕСТ Вест давно закоханий в Еверлі. Настільки, що продає будинок. Продає машини. Збирає гроші. І готовий заплатити шалені гроші, аби вона стала його. Але є проблема. Він ненавидить Брама. І хоче не просто отримати Еверлі. Він хоче забрати в Брама все. Тому організовує напад. Брама тричі штрикають ножем у груди. Усі думають, що він помер. Вест отримує контроль над ситуацією. І Еверлі. 🩸 ЧАСТИНА 9. ВЕСТ ПОВЕРТАЄ ЇЇ В РАБСТВО Вест оголошує Еверлі своєю рабинею. Спочатку він поводиться так, ніби нарешті здійснилася його мрія. Він ніжний. Турботливий. Обіцяє її захищати. Але дуже швидко показує, що за цією турботою ховається контроль. Він наркотизує Еверлі. Позбавляє її можливості рухатися. І ґвалтує її, поки вона не може чинити опір. А потім переконує себе, що це нормально, бо вона його рабиня. 🩸 ЧАСТИНА 10. «БРАМ ПОМЕР» Еверлі привозять на похорон Брама. Вона бачить його в труні. І для неї він справді мертвий. Вона плаче. Ламається. Вона навіть не намагається приховати, наскільки сильно його любила. А Вест стоїть поруч і дивиться на все це. Бо тепер він хоче забрати не тільки Еверлі. Він хоче забрати весь Вітлок. 🩸 ЧАСТИНА 11. НОВИЙ ГОЛОВНИЙ ГОСПОДАР Вест стає Головним господарем Вітлока. І вирішує повернути старі правила. Рабів можна бити. Ґвалтувати. Катувати. Вбивати. Він повертає Білу кімнату — місце для катувань. Повертає Колесо — ще один спосіб публічної страти й катувань. А ще в нього є Колиска — місце, де утримують дітей. І Вест планує провести аукціон дітей. Дітей від п'яти до дванадцяти років. Тобто чоловік, який щойно отримав владу над величезною системою рабства, вирішує: «А давайте ще й дітей продавати». 🩸 ЧАСТИНА 12. ДЖУЛІ Еверлі знайомиться ближче з Джулі — дівчиною, яка теж опинилася у Вітлоку. Джулі стає для неї близькою людиною. А потім з'ясовується, що її власний дядько роками сексуально експлуатував її. І тепер він вирішує її вбити. Перерізає їй горло. А потім змушує Еверлі працювати з тілом. Еверлі тримає Джулі. Допомагає роздягати тіло. Бачить, як з нього знімають шкіру. Їй доводиться брати участь у цьому. А потім справа доходить до відділення голови. І все це відбувається під контролем людей Вітлока. Тому що чому б просто не вбити дівчину, якщо можна ще й змусити її подругу обробити труп. 🩸 ЧАСТИНА 13. ЕВЕРЛІ ВИРІШУЄ ГРАТИ Після всього цього Еверлі розуміє, що відкритий опір не працює. Тому вона змінює тактику. Стає покірною. Усміхається Весту. Каже, що любить його. Поводиться як слухняна дружина. Але насправді вона просто грає. Її головна мета — діти з Колиски. Вона хоче їх звідти витягнути. 🩸 ЧАСТИНА 14. ЕЛІ Елі — охоронець, який поступово починає допомагати Еверлі. Разом вони планують втечу дітей. Готують машину. Маршрут. Документи. І зрештою вивозять дітей із Вітлока через підземні тунелі. Діти отримують шанс повернутися до своїх сімей. Але Еверлі розуміє, що Елі знає занадто багато. А ще він каже їй, що Брам був убитий. Тому після втечі дітей Еверлі вбиває Елі. Вона перерізає йому горло. А потім повертається до Веста й вигадує історію про викрадення дітей. 🩸 ЧАСТИНА 15. ВЕСТ ЗНОВУ ПОКАЗУЄ СЕБЕ Вест продовжує поводитися з Еверлі як із власністю. Він б'є її. Карає. Ґвалтує. Одного разу наказує дати їй п'ять ударів батогом. А потім сам додає ще два. Сім ударів. Спина Еверлі розсічена й у крові. А після цього Вест може спокійно обійняти її й сказати, що любить. Оце в нього, курва, поняття любові. 🩸 ЧАСТИНА 16. ВЕСТ І ЙОГО НОВА ІГРА Вест змушує Еверлі стати його дружиною. Вона підписує документи. Тепер вона офіційно: Еверлі Гарпер. Дружина Головного господаря Вітлока. І це дуже зручно для Веста. Бо тепер він може одночасно називати її своєю дружиною, рабинею і власністю. А Еверлі тим часом продовжує грати роль покірної жінки.

#лінивий_читач_aparecium_books 🩸 "24690" А.А.Дарк ДАВАЙТЕ ПОДИВИМОСЯ, ЩО ТУТ ВЗАГАЛІ ВІДБУВАЄТЬСЯ ⚠️ СПОЙЛЕРИ НА ВСЮ КНИГУ Я довго думала, як нормально розповісти про цю книгу, але тут «нормально» — це не той формат. Тому просто йдемо по порядку й дивимося, скільки всього авторка встигла зробити з Еверлі за одну книгу. І так, тут буде багато спойлерів. Якщо дуже коротко: Рівень пиздецю: 11/10. Морально здорові чоловіки: не знайдені. Шанс Еверлі просто пожити спокійно: авторка цього не передбачила. Коротше, відкрили дарк-романс. А отримали рабство, аукціони людей, дитячий аукціон, зґвалтування, наркотики, катування, канібалізм, зняття шкіри, примусовий шлюб, убивства і мужика, який воскрес у фіналі. То що? Готові до огляду?😏

🩺 Котики, ану швидесенько зізнавайтеся: тут є ліниві читачі? 🤭 Ну такі, як я: книжку прочитати хочеться, а от 500 сторінок читати — вже не дуже 😂 Ми тут придумали нову рубрику — «#лінивий_читач_aparecium_books» 🕵️‍♀️📖 І це буде не просто переказ сюжету. Ми будемо влаштовувати книжкам повний розтин без фільтрів: зі спойлерами, подробицями, тригерами, кринжем, red flags і всім, що автор намагався заховати між сторінками. Хто з ким? Хто кого? Чому він такий мудак? Чи справді вона це пробачила? Де тут романтика, а де вже треба викликати санітарів? 😂 Раз або два на місяць (як ляжуть карти і зійдуться зірки) ми будемо перебирати героям усі кісточки й докопуватися до найменших деталей. А якщо після першого розтину щось залишиться незрозумілим — зробимо повторний. 🔪 І так, тексту буде багато. Бо якщо вже розбирати — то розбирати до останньої клітини. Ми вже встигли зробити кілька таких розтинів 👀 А тепер хочемо ваших пацієнтів. Тож кидайте нам свої варіанти книжок, які ви хочете розібрати. Можемо подивитися буквально все: від сюжету й стосунків героїв до найтемніших моментів, тригерів, сексу, red flags і питання «а це взагалі нормально було?!» 😂 ⚠️ Єдина умова: книжка не має бути вже перекладена, заявлена або анонсована іншим перекладацьким каналом чи видавництвом. А тепер — хто з нами в операційну? 🫣🔪 Пишіть назви. Скальпелі вже наточені. 🩸📚

Рю повертається за кілька митей потому, з новим виразом рішучості в очах. - Бери пальто, - каже вона. - У мене немає пальта. Лише цей костюм. Я невразливий до земних перепадів температури. - Ну, це було зовсім не епічно. - Перепрошую за розчарування. Зазвичай я досить епічний. - Ця фраза хоч раз спрацювала? - сухо запитує вона. - Більше разів, ніж можу порахувати. - Я посміхаюся. - Бо ти такий кепський у математиці? - випалює Рю у відповідь. - Саме так. - Я визнаю її перемогу в нашому словесному двобої й змінюю тему. - Куди ми прямуємо? - Я хочу морозива. Я дивлюся на неї, піднявши брову. - Морозива? - Так. Морозива. Настає мить тиші, поки я намагаюся збагнути, чи серйозна вона. - Це те, що втримує тебе від занурення у відчай? Заморожені молочні продукти? - Це, а ще впертість, - весело відповідає вона, хапаючи свою сумку. - Ти йдеш чи як? Хто-небудь, врятуйте мене. - Виходити у твоєму стані - не найкраща ідея. - Намагатися мене зупинити - теж не найкраща ідея. Ти справді хочеш дізнатися, хто переможе в цій суперечці? Хоча я знаю, що це жахлива ідея, я випростовуюсь і застібаю піджак. Рю переможно посміхається. "Грім" Д. Дж. Кріммер, Джо Арден

- Нагадай мені ще раз, чому я йду в центр вампірів з одним довбаним мечем і милою людиною? - поцікавився Зі краєчком вуст. - Щоб повернути Рейнарда. - Тьху. Він мені винен після цього. - Це буде добре для нас. Як вправа на довіру. - Вправа на довіру? Наприклад, коли ти закриваєш очі і падаєш назад в обійми свого партнера - така вправа на довіру? - Так, саме так. - Кошенятко, це не якийсь там тімбілдінг, чи «емоційна» хрінь. Це вправа на виживання найсильніших. Це вправа «трахни їх, перш ніж вони трахнуть нас». Просто знай, що ніхто до тебе не підійде, якщо не хоче, щоб йому в дупу запхали п’ятдесят дюймів дамаської сталі. - Тобі не треба хвилюватися. У мене все під контролем. - Я сяяв. Він кліпнув. - О, гаразд. Тоді все чудово. Так у тебе є план? Сподіваюся, це, блядь, приголомшливий план, бо я відчуваю, що в цьому будинку більше, ніж кілька сосунків, і більшість з них сексуально закомплексовані і буркотливі. Коли ми увійдемо в ці двері, їх буде значно більше. То що ж це за чудовий план? - Ми підемо на переговори. - Переговори - це твій план? - Я ж так і сказав. - Переговори? - Він розсміявся. - Гаразд, добре. Але якщо це не спрацює, можна я їх заріжу? До цього не дійде. - Ніяких вбивств. Ми ж не хочемо зробити ще гірше. Зі закотив очі, роги і голову. - Каліцтво, значить? Просто невеликий удар мечем, і, ой, рука відпадає? - Каліцтво - це нормально, я думаю. - Охреніти. - Він стрибнув на крок. - Пройшло багато часу з тих пір, як Шарін куштувала вампірської крові. - Шарін? Він поплескав руків’я меча, що стирчало на стегні. - Мій меч. - Ти вбивав вампірів раніше? - прошепотів я, стишуючи голос, коли ми наблизилися до головних сходів. Він знизав крилами. - Кілька. Зі сказав «кілька», так само, як я стверджував, що я на сто відсотків людина. "Готель SOS: Дружній притулок для неймовірно-феєричних" Адам Векс

Плейлист до книги "Грім" від Д. Дж. Кріммер, Джо Ардена 🎼 "String Quartet No. 3 “Mishima: VI. Mishima/Closing" - Philip Glass, Carducci String Quartet 🎼 "Tout" - Daughter 🎼 "Dead Girl Walking, Heathers Original West End Company" - Cristina Vee, Andrew Russell 🎼 "Heathens" - Twenty One Pilots 🎼 "Don’t Fear the Reaper (Re:Imagined)" - Denmark + Winter 🎼 "Pale Moonlight" - Dayseeker 🎼 "People Are Strange" - The Dead South 🎼 "Nothing Changes" - Hadestown Original Broadway Company 🎼 "D.D." - The Weeknd 🎼 "Villain" - Stella Jang 🎼 "Save My Soul" - Big Bad Voodoo Daddy 🎼 "Dead Man’s Arms" - Bishop Briggs 🎼 "Where Did You Sleep Last Night" - Nirvana Unplugged 🎼 "My Body Is a Cage" - Arcade Fire 🎼 "When Our Wings Are Cut, Can We Still Fly?" - Kronos Quartet 🎼 "Breathe Me" - Sia 🎼 "The Night We Met" - Lord Huron feat. Phoebe Bridgers 🎼 "As the World Caves In" - Matt Maltese 🎼 "Only Love Can Hurt Like This" - Paloma Faith 🎼 "Glitter & Gold" - Barns Courtney 🎼 "Eulogy" - grandson 🎼 "Wake Me" - Bleachers Плейлист на Spotify

Я повертаюся до Радуни, піджимаючи губи. - Ти можеш відмовитися. Я хочу чітко це прояснити. Це не наказ. Так, тож... Мені було цікаво, чи можу я... побачити твій... гм, орган. Його брови здивовано піднімаються. - Мій орган? Я стискаю зуби від збентеження, миттєво розуміючи, що мала б сказати «член» - от тільки це слово просто не пролазило крізь горло. Я могла б сказати це Арві, але Радуна такий шляхетний у своїй мові, що мені надто соромно. - Твій дітородний орган, - кажу я, поки божевільний, нервовий смішок намагається вирватися з мого горла, а щоки палають від жару. Радуна посміхається, і його добре обличчя стає хижацьким. - Ти бажаєш зустрітися зі своїм ворогом до битви? Я швидко киваю, палаючи від жару й збентеження під його розваженим поглядом. - Ти не мусиш! - нагадую я йому, і мій голос стає писклявим від придушеного сміху. - Я просто... Я ніколи його не бачила. Я вивчала схеми органів коней і биків, а ще там була схема бобра, самі боги знають навіщо, але... Я замовкаю, коли Радуна сміється - цей звук теплий, затишний і приносить таке полегшення. Принаймні його це розважає. Мабуть, він відмовить мені і, як джентльмен, вдасть, ніби цієї розмови ніколи й не було. Тому коли він піднімається й розстібає ремінь, мої очі округляються від шоку, а щелепа відвисає. В мить цілковитої паніки я хочу зупинити його, але допитливість перемагає. Затамувавши подих, я дивлюся, як він розв'язує своє спіднє - те саме, яке ***, - а потім зсуває все до колін. "Приз для короля" Лейла Фей А 👉 отут👈, хто ще не бачив, можна ознайомитися з початком книги🤭

Спідниця Рю задерта до пояса, її ноги розведені для мене так, ніби вона пропонує щось священне. І це вівтар, перед яким я занадто щасливий схилитися. "Грім" Д. Дж. Кріммер, Джо Арден

✨#Анонс✨ Назва: SOS Hotel: On the Road / Готель SOS: В дорозі Серія: SOS Hotel #8 / Готель SOS #8 Автор: Adam Vex / Адам Векс Ви думали, це кінець наших диких готельних пригод? Ага, ми теж. Великий Поганець пішов. Мені (Зі, очевидно), Адаму та Модним Іклам давно пора відпочити. Я б також хотів масаж ніг, низку галіцюногенних коктейлів Тома, і нескінченні години такого необхідного особистого часу з двома моїми улюбленими людьми між простирадлами. І мій пілон. Привіт, щасливі назавжди! Але виявляється, доля ще не закінчила з нами. Загальний улюблений «сонячний твінк» чудово вміє несподівано неживити людей, які, мабуть, на це заслуговують. У чому він не майстер, то це в зберіганні секретів. Тож коли Адам пакує наші сумки і влаштовує нам раптову відпустку, навіть Лорду Модним Іклам стає очевидно, що щось відбувається. Ми будемо підігрувати і не ставитимемо запитань, бо це Адам. Він розкаже нам, що насправді коїться… зрештою. Але поки ми веземо команду Готелю SOS у дорогу, і дивацтва накопичуються (перевертні з банди байкерів, психовані відьми-інфлюенсерки, злі тролі та провалля), є одне питання, якого я та Модні Ікла не можемо позбутися. Від чого, бл*дь, тікають дракони? <- НЕ ВІДКРИВАТИ ТИМ ХТО НЕ ЧИТАВ ПОПЕРЕДНІ ЧАСТИНИ - ЄБЕЙШИЙ СПОЙЛЕР (Ми повернулися! Ха, не очікували цього, чи не так. Ага, ми теж. Я все ще не отримав книгу про МЕНЕ, але авторка дозволила мені написати цю анотацію, поки я не буду, бл*дь, лаятися. Пффф. Тож пристібайтеся, сучки, поїздка ще, бл*дь, не закінчилася. Думаєте, ви готові? Подумайте ще раз, кексики. Божевілля щойно стало ще божевільнішим.) Ласкаво просимо до Готелю SOS ~ Де ми точно НЕ в бігах. Допомогти трійці втекти, бл*дь

✨#Переклад✨ Назва: SOS Hotel: Your Final Resting Place / Готель SOS: Ваш останній притулок Серія: SOS Hotel #7 / Готель SOS #7 Автор: Adam Vex / Адам Векс ✨ Анотація ✨ Тропи і естетика Це не самостійна книга. Читати після шостої частини, але це завершення основного сюжету, як і було задумано з самого початку 😉 Наступні три книги - окрема історія (Зі вмовив Аріану за що ми йому вдячні🤭) Підкинути енергії перекласти наступні частини серії

Ця жінка - надзвичайно вродлива. Вродлива так, що від цього щемить. Насичена червоність її вуст разюче контрастує з кремовою шкірою. Вигин її верхньої губи, немов лук Купідона, здається намальованим. Її рівне дихання й тихе муркотіння, що зрідка зривається з губ, сповнені спокою. Умиротворення. Мої думки мимоволі повертаються до давно минулих років, до безтурботних днів лагідного кохання. До того, що колись було моїм, а тепер втрачене. До ніжних доторків при свічках, до приглушеного сміху під ковдрою. Я підношу руку, щоб почухати груди, соваючись на незручному кріслі навпроти її дивана, аж раптом мої спогади перериває гучніше муркотіння. Я дивлюся вниз і бачу огидне створіння немислимої кудлатості та розміру, яке можна описати лише як кота. Я кричу, і цей звук - пронизливий, наче зойк банші - звучить достатньо голосно, щоб Рю миттєво прокинулася, а шерсть на цій істоті стала дибки. - Що відбувається? - сонно запитує моя неохоча пацієнтка з дивана. - Це ти мені скажи, - шиплю я, притискаючись до спинки крісла. - Одне діло терпіти духа, що вештається по помешканню. Але ця потвора? - я здригаюся. Вона кліпає. - Це, любий Кейне, Естер. Вона - моя кішка. І не обзивай її. Вона дуже чутлива. - Це не кішка. Це якийсь криптид . - Це мейн-кун, - Рю відмахується, ніби це щось пояснює чи виправдовує. - А тепер залиш її в спокої. Вона стара і не любить нікого, крім мене. - Розумію це почуття, - думаю я про себе, хоча, мабуть, озвучив цю думку вголос, бо Рю відповідає: - Ти що, вже м’якшаєш щодо мене? Вона хихикає, і цей звук одночасно діє на мене найкращим і найгіршим чином. Я не можу вирішити, чи нагадує це шкрябання нігтями по дошці, чи пробігає холодком по хребту. Я знову здригаюся. Мені треба взяти себе в руки. - Ця штука виглядає напівживою. - А ти виглядаєш повністю мертвим. То ти збираєшся допомогти мені в дечому розібратися чи будеш і далі поводитися як прикрість? Як для того, хто стверджує, що опікується моєю безсмертною душею, ти нечасто так поводишся. Вона сідає рівно, потягуючись; цей рух привертає мою мимовільну увагу до тендітних ліній її шиї, що спускаються до блідої шкіри на грудях і вертикального шраму, викарбуваного між тим, що, як я уявляю, є ідеальною парою... "Грім" Д. Дж. Кріммер, Джо Арден