ECONOMIC JUSTICE

https://www.hsa.org.ua/blog/poriadok-ta-procdura-podaci-zaiavi-do-jevrpeiskogo-sudu-z-prav-liudini

Звільнення директора: юрисдикція спорів У відносинах між вищим органом товариства та його виконавчим органом час від часу виникають суперечки. Коли вони заходять у глухий кут, розпочинаються судові процеси. Однією із типових категорій справ є поновлення на роботі керівника. НААУ

Як зауважив Роман Чумак, кількість ухвал суду, постановлених за результатами розгляду заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зростає. Це свідчить про затребуваність цього механізму. Олена Фонова поінформувала, що за період з 2020 року по 2023 рік співвідношення кількості ухвал про відмову в проведенні дистанційних слухань та загальної кількості ухвал щодо дистанційних слухань свідчить на користь проведення слухань у дистанційному режимі. Автори дослідження навели причини, з яких суди ухвалювали рішення про відмову в проведенні судового засідання в дистанційному режимі. Серед них – відсутність технічної можливості провести судове засідання в режимі відеоконференції; порушення строків подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та ненадсилання копії заяви в той самий строк іншим учасникам справи; відсутність доказів неможливості прибуття учасника справи в судове засідання тощо. Також Роман Чумак та Олена Фонова зазначили, що у звіті є інформація щодо наявних законодавчих ініціатив стосовно дистанційних слухань. Зокрема, зараз на розгляді Верховної Ради України перебувають три законопроєкти, спрямовані на покращення можливостей дистанційного судочинства (проєкти законів № 8358 від 13 січня 2023 року та № 9090 і № 9091 від 10 березня 2023 року). У цьому контексті Олена Фонова наголосила на необхідності законодавчого регулювання запровадження дистанційних слухань не лише для сторін у справі, а і для секретарів судових засідань та суддів. У звіті проаналізовано й міжнародний досвід цифровізації системи правосуддя. Роман Чумак зупинився, у тому числі, на успішних прикладах застосування засобів електронної комунікації в судочинстві Іспанії, Естонії, Латвії та інших країн. Автори дослідження узагальнили, що для ефективного функціонування дистанційних слухань необхідно насамперед внести відповідні зміни до ГПК України, КАС України та ЦПК України, які, зокрема, передбачали б виключення з процесуальних кодексів обов’язку учасника справи при подачі заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду надсилати таку заяву іншим учасникам справи; надавали б право судді у випадку наявності загрози його життю та здоров’ю вести судове засідання за допомогою власних технічних засобів з безпечного приміщення на його вибір, не прив’язуючись до зали судового засідання; закріплювали б безумовне право сторін клопотати про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції без обґрунтування такого клопотання, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою, тощо. Також у межах заходу керуючий партнер консалтингової компанії «Форсего Українa» Руслан Пахомов висвітлив перспективи розвитку «Електронного суду» та його вплив на дистанційні судові слухання. На завершення обговорення Секретар ВП ВС Віталій Уркевич резюмував, що представники суддівської спільноти завжди мають шукати баланс, зокрема і в питанні дистанційних слухань. Повністю відмовитися від безпосередньої участі в розгляді справ у суді не можна. Водночас учасники судового процесу повинні мати можливість за певних обставин узяти участь у судовому засіданні дистанційно. Переглянути презентацію та обговорення дослідження можна на ютуб-каналі Верховного Суду – https://www.youtube.com/watch?v=0plGEjReGjo. Ознайомитися зі звітом «Дистанційні слухання в цивільному, господарському та адміністративному процесах» можна тут – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/rizne/Report_on_distance_hearings29092024.pdf.

Дистанційні слухання в цивільному, господарському та адміністративному процесах: у Верховному Суді відбулася презентація тематичного дослідження Дистанційне судочинство в некримінальних провадженнях набирає дедалі більшого розвитку. По-перше, Україна перебуває на шляху до членства в Європейському Союзі, тож ми не можемо бути осторонь питань диджиталізації. По-друге, з огляду на виклики повномасштабного вторгнення рф до нашої держави завданням судів є, з одного боку, забезпечити право осіб на участь у судовому процесі, з іншого, – гарантувати безпеку учасників судового засідання. Ці проблеми можуть бути вирішені, зокрема, завдяки розвитку дистанційних слухань. На цьому наголосив Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич під час презентації оновленого аналітичного звіту «Дистанційні слухання в цивільному, господарському та адміністративному процесах», розробленого Громадською організацією «Міжрегіональний експертний центр “ПРО Джастіс”» за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice». Як повідомив Віталій Уркевич, з 1 січня 2024 року Велика Палата ВС провела 93 відеоконференції під час розгляду 43 проваджень. На його переконання, обговорення результатів презентованого дослідження надасть можливість зрозуміти та розв’язати проблеми, які виникають під час розгляду справ у дистанційному режимі. Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик зауважив, що першим викликом для судової системи стала пандемія COVID-19, коли безпосередня участь сторін у розгляді справи була обмежена. Нині ж повномасштабне вторгнення росії до України покладає на судову владу ще більший обов’язок забезпечувати правосуддя навіть в умовах воєнного стану. Це потребує пошуку альтернативних способів забезпечення правосуддя, одним із яких є дистанційний розгляд справ. Т. в. о. Голови Державної судової адміністрації України Максим Пампура навів статистичні дані щодо використання засобів відеоконференцзв’язку в судочинстві. Так, з 5 жовтня 2021 року, коли почали офіційно функціонувати окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС, до кінця 2022 року було зареєстровано близько 80 тис. користувачів підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІТС і проведено приблизно 766 тис. судових засідань з використанням технологій відеоконференцзв’язку. У 2023 році кількість користувачів збільшилася до 112 тис. і проведено майже 1,7 млн судових засідань. Станом на сьогодні в підсистемі відеоконференцзв’язку зареєстровано понад 140 тис. користувачів і проведено майже 2,6 млн судових засідань у режимі відеоконференцзв’язку. Такі цифри свідчать про актуальність врегулювання питання щодо дистанційного правосуддя. За словами заступниці керівника проєкту ЄС «Право-Justice» Ольги Срібняк, спочатку пандемія коронавірусу, а тепер і повномасштабне вторгнення рф до України стали потужними тригерами для цифровізації відносин між державою та громадянином. Безперечно, невіддільною частиною цього процесу має бути й судова влада, адже зараз мільйони громадян України з об’єктивних причин позбавлені можливості безпосередньо брати участь у судових засіданнях. Ольга Срібняк наголосила, що презентований звіт не лише окреслює ключові виклики на шляху до дистанційних слухань, а й аналізує міжнародну практику, у тому числі досвід країн ЄС, та надає рекомендації, як Україна в нинішніх умовах може покращити роботу цього механізму. Співавтор звіту «Дистанційні слухання в цивільному, господарському та адміністративному процесах», співзасновник і голова ГО «Міжрегіональний експертний центр “ПРО Джастіс”» Роман Чумак пояснив, що мета проведеного дослідження – показати найпоширеніші проблеми й надати конкретні рекомендації для їх вирішення. На його думку, процес дистанційного судочинства потребує ефективного адміністрування з урахуванням людиноорієнтованого підходу в сучасних надскладних умовах. Презентуючи звіт, Роман Чумак разом із співавторкою звіту – суддею-спікером Господарського суду Луганської області, співзасновницею та заступницею голови ГО «Міжрегіональний експертний центр “ПРО Джастіс”» Оленою Фоновою – розповіли, що на етапі підготовки звіту було проаналізовано майже 20 тис. судових рішень.

Звернення стягнення на дебіторську заборгованість: що слід урахувати Коли у боржника не виявлено майна, на яке можна було б звернути стягнення, виникають підстави для повернення стягувачу виконавчого документа без виконання. Втім, не варто забувати про потенційний актив — дебіторську заборгованість. НААУ

⚡️Про вжиття заходів забезпечення заяви розпорядника майна боржника про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство Ухвалою господарського суду: 1️⃣ накладено арешт на всі об’єкти нерухомого майна 2️⃣ накладено арешт на все рухоме майно 3️⃣ накладено арешт на всі майнові та корпоративні права;  4️⃣ накладено арешт на всі кошти в межах суми стягнення в розмірі 3 692 331,27 грн 📌Детальніше за посиланням: https://bit.ly/40YpK5W Підписатись на канал

Зустрічне забезпечення у господарському судочинстві. Регулювання та практика: адвокат Ганна Осетинська

Виконавче провадження в «цифрі»: стан та перспективи обговорили на фаховій дискусії Діджиталізація виконавчого провадження передбачає повний перехід документообігу в електронний вигляд за допомогою електронних кабінетів в ЄСІКС. Для виконавців, сторін та їх представників це перш за все зручність, економія часу та ресурсів. НААУ

Відеотрансляція Верховним Судом аналітичного звіту на тему "Дистанційні слухання в цивільному, господарському та адміністративному процесах" https://www.youtube.com/live/0plGEjReGjo?si=OigE5H75mSaSusw7

Друзі! Пропонуємо до вашої уваги огляд судової практики Верховного Суду щодо судових витрат у господарському та цивільному судочинстві (рішення, внесені до ЄДРСР, за 2018 рік – серпень 2024 року) – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KGS_KCS_sud_vutrat_2018_08_2024.pdf Питання, що відображені в огляді, можуть бути корисними як для фахівців у галузі права, так і для сторін судового процесу. Огляд містить аналіз судових рішень та правових позицій Верховного Суду, які формують сучасний підхід до застосування норм щодо судових витрат, їх розподілу між сторонами та відшкодування, а також основні тенденції, які простежуються у вирішенні спорів щодо судових витрат, зокрема про: ✅ визначення судового збору за подання позовної заяви майнового характеру; ✅ судовий збір за подання апеляційних та касаційних скарг; ✅ застосування положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору за подання заяв (скарг); ✅ застосування положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від його сплати; ✅ порядок повернення судового збору; ✅ розподіл судових витрат у разі залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі; ✅ розподіл судових витрат за результатами розгляду справ за участю прокурора; ✅ особливості розподілу витрат на професійну правничу допомогу. Тож читайте, застосовуйте, поширюйте!

♻️Трохи про використання штучного інтелекту при розгляді справи 🇦🇺В Австралії суд звернувся до уповноважених органів, оскільки адвокат визнав порушення професійних стандартів, яких очікують від адвоката в цьому суді, своєю поведінкою, яка полягала в тому, що він надав суду перелік та резюме прецедентів, яких не існує, сформований без розкриття джерела інформації, наданої суду, та без перевірки її достовірності. ℹ️Суд вказав, зокрема, що: ✅наприклад, у керівних принципах, виданих Верховним судом штату Вікторія та Окружним судом штату Вікторія, підкреслюється, що: 1️⃣сторони та фахівці, які використовують інструменти штучного інтелекту в судовому процесі, повинні переконатися, що вони розуміють, як працюють ці інструменти, а також їхні обмеження; 2️⃣використання програм штучного інтелекту не повинно опосередковано вводити в оману іншого учасника судового процесу (включно з судом) щодо характеру будь-якої виконаної роботи або контенту, створеного цією програмою. Зазвичай сторони та їхні юристи повинні розкривати один одному інформацію про допомогу, надану програмами ШІ у виконанні юридичного завдання; 3️⃣використання ШІ для допомоги у виконанні юридичних завдань має підпорядковуватися зобов'язанням юристів-практиків під час ведення судових процесів, зокрема зобов'язанню бути відвертими перед судом; 4️⃣важливо, що в контексті цього питання керівні принципи, видані Верховним судом та Окружним судом Вікторії, пояснюють, що генеративний штучний інтелект та великі мовні моделі створюють вихідні дані, які не є продуктом аргументації і не є інструментом юридичного дослідження. Генеративний ШІ не звільняє відповідального юриста-практика від необхідності здійснювати судження та професійні навички під час перегляду остаточного продукту, який буде надано суду; 5️⃣в інтересах громадськості Рада з юридичних послуг штату Вікторія та Уповноважений повинні бути обізнані з питаннями професійної поведінки, що виникають у цій справі, враховуючи все більш широке використання інструментів штучного інтелекту юристами-практиками в судових процесах в цілому.

📚 13.11.2024 року в «Голос України» опубліковано Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(II)/2024 щодо забезпечення принципу обов’язковості судового рішення» від 31 жовтня 2024 року № 4056-IX. 📒 Законом № 4056-IX внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» і, зокрема, передбачено, що: ⛔️судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення. ‼️Закон № 4056-IX набрав чинності з 14.11.2024 року.

💸 Подання апеляції чи касації щодо бездіяльності держвиконавців – без судового збору Президент Володимир Зеленський підписав Закон №4056 щодо правил справляння судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду щодо бездіяльності держвиконавців (законопроєкт №12128-1). ▶️ https://tinyurl.com/mrx5hz8e

💼 Якщо у договорі визначено грошовий еквівалент в доларах, сума, що підлягає сплаті у гривнях у разі судового спору між сторонами визначається за курсом на день виконання судового рішення – ВП ВС Велика Палата Верховного Суду констатувала, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення. Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом Нацбанку на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним чи приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу в ході виконання судового рішення. https://sud.ua/uk/news/publication/315633-esli-v-dogovore-opredelen-denezhnyy-ekvivalent-v-dollarakh-summa-podlezhaschaya-uplate-v-grivnakh-v-sluchae-sudebnogo-spora-mezhdu-storonami-opredelyaetsya-po-kursu-na-den-ispolneniya-sudebnogo-resheniya-bp-vs #валюта #долари #стягнення #виконання #гривня

Якщо ордер адвоката додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення «фізичного» чи електронного підпису на ордер не вимагається – Верховний Суд

На помічника юриста на основі ШІ подали до суду за порушення авторських прав

♻️Трохи про обставини справи та правові висновки 1️⃣Ухвала КГС ВС від 14.06.2023 у справі № 916/1719/22 ⏳Від встановлення судом обставин справи слід відрізняти правові висновки, які робить суд на підставі таких обставин, у тому числі оціночні. 📗За приписами частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. 📍Питання застосування норм матеріального та процесуального права вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень. 📌При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, на думку колегії суддів, у постанові від 19.04.2023 ототожнив обставини справи та правові висновки, які робить суд на підставі таких обставин. ✂️З огляду на виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики, справа № 916/1719/22 підлягає передачі на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно із частиною першою статті 302 ГПК України, з метою розгляду можливості для відступу від висновку Верховного Суду щодо визначення обставин справи, як підстави для направлення справи на новий розгляд, викладеного у постанові від 19.04.2023 у cправі № 916/1731/22. 2️⃣Постанова СП КГС ВС від 12.09.2024 у справі № 916/1719/22 ⏯️7.37. Суд критично оцінює в даному випадку посилання відповідачів на принцип свободи договору в тому числі з огляду на існування й іншого принципу ius publicum privatorum pactis mutari non potest (публічне право не може бути змінено приватними угодами). Палата наголошує, що використання принципу свободи договору за наявності чіткого правового регулювання конкретних правовідносин не може бути використано для уникнення необхідності його дотримання, а приватно-правові інструменти не повинні створювати ілюзію дотримання законодавства та добросовісності дій учасників договірних відносин. ⏭️7.46. З урахуванням вищевикладеного, а також висновків Палати у цій справі про те, що суд касаційної інстанції може зробити правові висновки, у тому числі оціночні, на підставі вже встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та відповідно у такому випадку з метою дотримання принципів стабільності, остаточності судових рішень і розумних строків судового провадження, використати свої повноваження, передбачені пунктом 3 статті 308 ГПК України і прийняти своє рішення або змінити рішення (п 7.14 цієї постанови), Суд вважає, що договір від 31.07.2020 № 407 з біологічного очищення (біомеліорації) каналу "Тупіковий" за своєю правовою природою є договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, а отже, відповідає визначенню удаваного правочину, оскільки його вчинено для приховання правочину з надання у користування земельної ділянки з розташованою на ній водоймою для рибогосподарських потреб. Зазначене зумовлює його недійсність з огляду на відсутність у Кілійського МУВГ повноважень на його укладення, а сам договір підлягає визнанню недійсним з урахуванням наведених мотивів. 🔎8.5. Зважаючи на підстави передачі справи на розгляд Палати, вона вважає за можливе щодо тлумачення обставин справи як підстави для направлення справи на новий розгляд у порядку частини третьої статті 310 ГПК України зазначити, що суд касаційної інстанції може зробити правові висновки, у тому числі оціночні, на підставі вже встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та, за відсутності необхідності встановлення додаткових обставин, які можуть істотно вплинути на правильність вирішення спору, з метою дотримання принципів стабільності, остаточності судових рішень і розумних строків судового провадження, використати свої повноваження, передбачені пунктом 3 статті 308 ГПК України, і прийняти своє рішення або змінити рішення.

💼 Забезпечення позову. Співмірність. У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин. Так, заборонивши загальним зборам приймати відповідні рішення шляхом письмового опитування згідно з рішенням ради Одеської регіональної торгово-промислової палати від 19.10.2023, суди фактично погодились з доводами позивачів про неправомірність такого рішення палати, чим фактично вирішили спір на стадії забезпечення позову у супереч вимогам частини одинадцятої статті 137 ГПК України. Предметом спору у даній справі є законність/незаконність рішення ради палати щодо порядку скликання загальних зборів. Натомість, суди попередніх інстанцій, вживши заходів забезпечення позову шляхом заборони загальним зборам приймати рішення з усіх питань порядку денного, не врахували  пункт 1 частини п`ятої статті 137 ГПК України, адже така заборона прямо не стосується предмета спору, яким є рішення палати від 19.10.2023 про проведення чергових загальних зборів членів палати шляхом письмового опитування 23.11.2023. Відповідно до статті 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору. Разом з тим, господарські суди, вживши заходів забезпечення позову шляхом заборони приймати рішення з усіх питань порядку денного, фактично заборонили проведення таких загальних зборів палати без визначення конкретних  рішень, які прямо стосуються предмета спору, що не допускається у силу положень частини п`ятої статті 137 ГПК України. Отже, з огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими доводи скаржника про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, залишені судом апеляційної інстанції в силі, не узгоджується з вимогами статей 136, 137 ГПК України. ВС КГС 26 квітня 2024 року cправа №  916/4893/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/118650503 #господарське #процесуальне #корпоративне #забезпечення #позову #співмірність

ВПВС в ухвалі https://reyestr.court.gov.ua/Review/122603345 від 18.09.2024 у справі № 917/1212/21 нагадала, що не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи. ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об'єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи. Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі; обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону. Отже, для нововиявлених обставин необхідними є одночасна наявність таких ознак як-от: ці обставини існували на час розгляду справи, ці обставини не були та не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, ці обставини є істотними для розгляду справи (тобто врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, що було прийнято). За відсутності принаймні однієї із цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та відповідно бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Що з'ясовує суд при вирішення питання про забезпечення позову ❓ Ухвала КГС ВС від 30.10.2024 у справі № 903/497/24 ✳️20. Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції, приймаючи оспорювану постанову, дійшов висновку, що заява прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, та на частки учасників у статутному капіталі товариства, а також шляхом заборони державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії, є такою, що не підлягала розгляду господарським судом в порядку господарського судочинства, а отже не підлягала задоволенню ні повністю, ні частково. ❇️32. ГПК України містить як статті 175, 231, так і відповідні глави, зокрема 2, 3, 6 Розділу ІІІ, які регламентують відкриття провадження у справі, підготовче провадження, розгляд справи по суті, відмову у відкритті провадження по справі та закриття провадження у справі. ✅36. Системне тлумачення статтей 136, 137, 138, 145 ГПК України дає можливість дійти висновку, що: законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі за поданою позовною заявою у разі подання їх одночасно до суду; для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів відповідно; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову. ✔️Питання, які має вирішити суд під час розгляду заяви про забезпечення позову у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. ✂️44. Колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування частини першої статті 138 ГПК України, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.05.2024 у справі № 916/5151/23 та від 10.06.2024 у справі № 916/5137/23 (прийнятих у складі колегій суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів) з огляду на вказане вище, а також, ураховуючи, що за змістом норм ГПК України під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема і у постанові від 01.06.2022 у справі № 380/4273/21, на яку посилається скаржник).