Асоціація правників України

НБУ ухвалив Постанову № 90, яка врахувала пропозицію Комітету АПУ з корпоративного права та фондового ринку щодо виплати дивідендів за кордон. Раніше через зміну організаційно-правової форми (наприклад, під час перетворення АТ на ТОВ) компанії мусили чекати 12 місяців, адже строк діяльності новоствореної юридичної особи обраховувався наново, попри правонаступництво. Відтепер Нацбанк дозволив враховувати період діяльності правопопередника. Це означає, що реорганізація бізнесу більше не створюватиме річної паузи для дивідендних виплат іноземним акціонерам. Окрім цього, ухвалений документ передбачає й низку інших пом’якшень валютних обмежень для бізнесу та громадян. 🔗 Детальніше читайте на сайті АПУ.

Сьогодні в нашій рубриці «РАДИ РАДЯТЬ» своїм досвідом, джерелами натхнення та способами тримати рівновагу ділиться Олена Волянська — членкиня ради Комітету АПУ з конкурсного права, партнерка та керівниця практики банкрутства і реструктуризації LCF Law Group. 💬 «Як не парадоксально, робота в сфері неплатоспроможності та банкрутства вчить тому, що вихід із кризи є завжди. І один із найбільш надихаючих моментів у практиці — допомогти клієнту його побачити і пройти цей шлях разом». А що допомагає тримати внутрішню стійкість між тривогами, складними завданнями та відповідальністю за команду? ✨ Не відкладати життя на потім! Ловити унікальні миті з тими, кого любите. Дивитися на зорепад Персеїд в обіймах під зоряним небом навіть у ніч, коли телеграм-канали обіцяють масований обстріл, — це незабутньо. ✨ Важка музика — легка голова. Вона чудово допомагає залишити негатив деінде (особливо за кермом) і отримати сплеск енергії. ✨Ще одна порада на сьогодення — не втрачайте людяності й почуття гумору в офісі. Дедлайни та складні справи нікуди не зникають. Але вміння вчасно розрядити ситуацію та разом посміятися працює завжди — незгірш ніж віддалена робота або спільні смаколики після важких ночей обстрілів. 🎬 Рекомендації кіно від Олени: ▪️ «Сім» Девіда Фінчера — захоплює відкритими питаннями про межу між законом і помстою, ризиком втратити себе, коли довго дивишся у темряву. Окремо — естетичне задоволення від еталонного нео-нуару. ▪️ «Погані дороги» Наталки Ворожбит — глибока українська драма, яка складається з різних новел про події періоду АТО та про розкриття сутності людини у неприйнятних та нестерпних умовах.

🏆Правління АПУ затвердило склад Номінаційної комісії найвищої нагороди Асоціації — Відзнаки «За честь і професійну гідність» 2026 року. Цьогоріч до складу комісії увійшли Президент АПУ та керуючий партнер AVELLUM Микола Стеценко, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олена Кібенко, професорка КНУ ім. Тараса Шевченка й академік НАПрН України Наталія Кузнєцова, директор ЮПФ «Грищенко та Партнери» Дмитро Грищенко та старший партнер Aequo Олексій Філатов. 📌 Нагадуємо, що прийом заявок уже триває. Запропонувати кандидатуру правника за вагомі здобутки у професійній, громадській, освітній чи благодійній сфері може кожен член Асоціації, який сплатив внесок за 2026 рік. Сам номінант при цьому може й не бути членом АПУ. Форму необхідно заповнити до 10 вересня включно. 🔗 Читайте більше на сайті АПУ

🎯 Як покарати оператора дрона, який вбиває цивільних за кілометри від місця злочину? «Сафарі на людей» у Херсоні — лише один із прикладів, чому доказувати воєнні злочини РФ сьогодні надзвичайно складно. Слідству мало знати підрозділ чи мати відео з ворожого Telegram-каналу. Головний виклик — юридично беззаперечно довести, що конкретний фатальний скид зробив саме конкретний пілот. Складні нюанси збору доказової бази розкриває Микола Мазур, суддя Великої палати Верховного Суду, у новому випуску подкасту «Правда і Кривда». 📺 Дивіться повне відео на YouTube-каналі АПУ.

📝 Новий аналітичний матеріал у межах програми «Інфраструктура захисту прав людини в Україні 2025–2027» присвячений одній із найчисленніших вразливих категорій — вимушеним біженцям. Дослідження показує, що проміжна позиція цих людей створює специфічний тип вразливості: юридично та емоційно вони залишаються частиною України, але фактично опинилися поза більшістю державних механізмів захисту та відновлення прав. Глибинні інтерв'ю та фокус-групи виявили ключові проблеми спільноти: стан тривалої невизначеності й психологічного виснаження, болісний досвід розлучення родин, різку втрату професійного статусу через невизнання дипломів, а також структурну недоступність багатьох програм підтримки. Крім того, наявні національні процедури фіксації шкоди та компенсацій вимагають особистої присутності в Україні, що робить цих людей інституційно «невидимими» для механізмів відновлення прав. Авторки дослідження Ірина Лоюк та Олександра Мудрак. 🔗 Читайте детальніше на сайті АПУ __ Ця діяльність здійснюється в межах Програми «Інфраструктура захисту прав людини в Україні 2025–2027», яка фінансується урядом Швеції через Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida) та реалізується Raoul Wallenberg Institute of Human Rights and Humanitarian Law за участі Асоціації правників України як виконавчого партнера.

💼 Шукаєте нові професійні виклики чи підбираєте сильну людину в команду? Нагадуємо, на сайті Асоціації правників України працює розділ «Кар’єра» — спеціальний майданчик, який об’єднує правників та роботодавців. Тут ви можете легко розмістити власне резюме для пошуку роботи, а також переглядати й публікувати актуальні вакансії в юридичному секторі, бізнесі чи державних органах. Це зручний інструмент для кожного, хто прагне професійного зростання або шукає надійних фахівців. 🔗 Завантажити резюме або знайти вакансію можна за посиланням

⚖️ «Це не те правосуддя, якого ми прагнемо»: як не платити компенсації воєнним злочинцям через 20 років? Рухаючись до ЄС, Україна зобов’язана дотримуватися процесуальних прав навіть тих, хто вчиняє жахливі воєнні злочини. Якщо порушити стандарти зараз, через десятиліття ЄСПЛ скасовуватиме вироки й зобов’язуватиме нас виплачувати росіянам компенсації. Про ризики та стандарти судочинства у подкасті «Правда і Кривда» розповідає Микола Мазур, суддя Великої палати Верховного Суду. 🎥 Повну версію шукайте на YouTube-каналі АПУ.

🏆 Хто із колег вартий найвищого визнання спільноти цього року? Асоціація правників України оголошує прийом кандидатур на здобуття Відзнаки «За честь та професійну гідність» 2026 року. Ця нагорода щороку відзначає провідних правників за вагомі досягнення у професійній, громадській, освітній чи благодійній діяльності. ❗️Зверніть увагу: запропонувати кандидатуру може лише член Асоціації (який не має заборгованості зі сплати внеску за 2026 рік), хоча номінованим може бути будь-який український юрист. Дедлайн подачі заповненої електронної форми — до 10 вересня включно. Ім'я лауреата традиційно оголосять під час Урочистого прийому з нагоди Відкриття Року Права 2026 та Дня юриста. На сайті АПУ ви можете переглянути список лауреатів попередніх років, дізнатися склад Номінаційної комісії та ознайомитися з усіма вимогами й етичними обмеженнями до кандидатів ⬇️ 🔗 Детальніше

🤔 Чи дійсно існує work-life balance у юриспруденції з її дедлайнами та постійними форс-мажорами? Сьогодні в рубриці «РАДИ РАДЯТЬ» своїм відвертим поглядом на вигорання, турботу про себе та ментальне здоров'я ділиться Ольга Савченко — членкиня Ради Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, старша партнерка ЮК «Альтело». Ольга зізнається, що не дуже вірить у класичний рівноважний баланс між роботою та життям: 💬 «Будемо чесними, у роботі юриста з дедлайнами та форс-мажорами він рідко існує. Важливіше знайти спосіб робити те, що любиш, не втрачаючи себе та свою енергію». У профілактиці вигорання їй допомагають щира любов до своєї справи та цікавих, складних проєктів, гумор і психотерапія, яку Ольга вважає однією з найкращих інвестицій у себе. Крім того, вона впроваджує ще одну важливу звичку: «Ще працюю над звичкою хоча б один день на тиждень не робити нічого і радію, коли це вдається». Що рекомендує подивитися та почитати Ольга: 📚 Книга «Вибір» Едіт Егер — глибока та натхненна книга, де кожен знайде щось важливе для себе. 🎬 Серіал «Вбивай усвідомлено» — історія про юристів, професійні будні та ментальне здоров’я.

Як захистити право на житло, якщо документи втрачені, архіви знищені, а відомостей у реєстрі немає? 📌Інститут прав людини АПУ спільно з ГО «Інститут Житла» провели конференцію, присвячену захисту права власності в умовах війни. Основою дискусії став аналіз 130 судових рішень, який підготувала Оксана Хотинська-Нор — експертка ІПЛ АПУ, завідувачка кафедри юстиції ННІ права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, докторка юридичних наук, професорка. 🔎Аналіз показав, що найбільше справ про визнання права власності стосується житла, набутого до 2013 року, відомості про яке не внесені до Державного реєстру речових прав. Через окупацію, знищення або недоступність архівів БТІ, а також втрату документів люди змушені підтверджувати свої права в суді. Без цього вони часто не можуть зареєструвати нерухомість, оформити спадщину або отримати компенсацію. У справах про відшкодування шкоди за пошкоджене чи зруйноване житло суди дотримуються позиції, що відповідальність несе держава-агресор. Водночас результат розгляду залежить від належних доказів: права власності, факту руйнування, причинного зв’язку з діями РФ та розміру завданих збитків. ☝️Учасники конференції обговорили, як спростити підтвердження та реєстрацію прав, зменшити фінансові бар’єри для постраждалих і узгодити судові та адміністративні процедури. ____ Захід проведено в межах проєкту «Надання невідкладної правничої допомоги вразливим групам населення, які постраждали від війни в Україні», що реалізується ВГО «Асоціація правників України» за фінансової підтримки International Rescue Committee in Ukraine.

#експертна_думка 🚑 Формальний діагноз більше не є підставою для госпіталізації: МОЗ змінило правила Суб’єктивна думка лікаря чи формальний діагноз більше не дають права на стаціонарне лікування. МОЗ України затвердило новий Стандарт госпіталізації, переведення та виписки пацієнтів (наказ № 1044), за яким підставою для перебування в лікарні є виключно задокументовані в ЕСОЗ об'єктивні показники. 📌 Голова Комітету АПУ з медичного та фармацевтичного права Олександр Липський наголошує, що будь-який відступ від критеріїв тепер вимагає письмового обґрунтування. При цьому виписка має відбуватися одразу після стабілізації стану, адже побутові чи чинники на кшталт вихідних днів або відсутності транспорту прямо визнані недостатніми для продовження перебування в лікарні. Недотримання нових процедур загрожує закладам зняттям оплати від НСЗУ, а медикам — кримінальною відповідальністю за ненадання допомоги чи передчасну виписку. 🔗 Детальний юридичний розбір читайте на сайті АПУ