Спілка мертвих юристів

​​Між юристами та економістами величезна прірва. Вони вважають нас їбланами, які дивляться на будь-яку проблему виключно з позиції конкретного клієнта, а ми дивимося на них як на їбланів, які занадто багато пиздять замість піти попрацювати. Подивімося на себе зі сторони -- Торгівля як судовий процес У коледжі теперішній торгівельний представник США Джеймісон Грір (Jamieson Greer) був мормонським місіонером (не у курсі, що іменно це значить, напевно щось типу "доброго дня, богом не цікавитеся?"). Потім вивчився на юриста в Університеті Вірджинії, зробив МБА одразу у двох паризьких університетах: Сорбонні та Сайенс По. Працював у практиці міжнародної торгівлі у Skaddden Arps та Kirkland & Ellis. Одним словом, юрист. Якщо вам можливо колись здавалося, що тарифи, які США повводили проти усього світу з прицільністю мавпи, у руках якої опинився калаш, то пропоную подивитися на міжнародну торгівлю очима юриста. Ну, Гріровими, тобто. І нашими, відповідно. Журналісти Нью-Йорк Таймс (тут звук і розшифровка) розібрали його нещодавнє інтервʼю, із якого більш-менш усе ясно -- мужик дивиться на торгівлю як звичайний адвокат, який представляє одну сторону спору: є клієнт (красавчик, що б там не було), є інша сторона (мразь), є сума позову, яку потрібно правдами й неправдами стягнути. Найкраще це видно з його пасажу про Китай: «Якщо Китай не змінить практики, які ми вважаємо шкідливими, ми повинні вживати односторонніх заходів. Інакше США доведеться змиритися з тим, що інші країни субсидують власне виробництво, накопичують торговельні профіцити й поступово забирають американську промислову базу. Америка не повинна лягати й знову приймати удар у підборіддя». Це риторика судового процесу, гра з нульовою сумою: чужа перемога є твоєю поразкою. Якщо інша країна більше виробляє чи більше експортує, значить, Америка програє. Економісти дивляться на торгівлю інакше: спеціалізація та взаємний обмін збільшують загальний розмір пирога, а отже всі виграють. Публічні інтелектуали та інфо-роми (не переплутайте) називають цю ситуацію win-win. Юридично-консалтинговий спосіб мислення помітний і в тому, кого Грір обирає своїм клієнтом. Він говорить про необхідність «захистити нашу економіку, промислову базу, сільськогосподарське виробництво, заводи, ферми, родини та людей, які там працюють». Тобто у центрі його світогляду стоять виробник, фабрика і робітник біля доменної печі. Натомість споживач у його світогляді наче як не існує. Про малий бізнес, який імпортує готові товари з Китаю і перепродає їх американцям, Грір говорить як про якихось ущербних: "ну да, тарифи можуть зашкодити такій моделі". Так само поза кадром залишаються американські компанії, що використовують імпортні комплектуючі, та їхні працівники. Навіть слово «дешевий» у картині світу цього юридичного пана набуває негативного значення. Низька ціна виглядає не перевагою для покупця, а якимось злом, бо очевидно, що де дешевше, ніж американське, там субсидії, демпінг або якийсь інший прояв недобросовісної конкуренції. До торговельного дефіциту він ставиться наступним чином: «Наш торговельний дефіцит зріс на 40 відсотків… Наприкінці 2024 року він становив 1,2 трильйона доларів. Це божевілля. Для нас це надзвичайна ситуація. Ми хочемо, щоб дефіцит торгівлі товарами зменшився». Бо у його, як юриста, розумінні є якась велика цифра завданої шкоди, є винна сторона і зрозуміла позовна вимога. Для економіста ж торговельний дефіцит є передусім результатом бухгалтерського співвідношення між заощадженнями, інвестиціями, імпортом і рухом капіталу. Він не показує сам по собі, хто «перемагає». Грір (юрист) бачить міжнародну торгівлю як справу, у якій він представляє американського виробника проти іноземного конкурента. Бо немає ніякої складної системи, де одночасно існують різні економічні актори із різними інтересами -- виробники, споживачі, імпортери, інвестори та працівники. Така от різниця, якщо дуже грубо. @gadiuk Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

Слід визнати, що росіяни якісно розйобують інвесторів стосовно європейських санкцій. Але у російських судах -- Банки судяться з Linde через конфісковані активи Deutsche Bank, UniCredit і Commerzbank подали позови проти промислової групи Linde та вимагають компенсувати кілька сотень мільйонів євро, які були конфісковані російськими судами. Заміс виник навколо будівництва газопереробного комплексу та заводу скрапленого газу в Усть-Лузі. У 2021 році RusChemAlliance, спільне підприємство за участі «Газпрому», уклало контракти з консорціумом, до якого входила Linde Engineering. Російська компанія внесла близько €1 млрд авансу. Для забезпечення зобов’язань Linde європейські банки видали гарантії повернення авансу та виконання контракту. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Linde зупинила роботи, посилаючись на санкції ЄС. Банки відмовилися платити за гарантіями з тієї ж причини. Росіяни не довго чухаючи ріпи пішли у російські суди та отримали рішення про звернення стягнення на активи банків-гарантів у Росії. За даними Financial Times, Deutsche Bank втратив близько €244 млн, UniCredit близько €460 млн, Commerzbank близько €90 млн. Втрати BayernLB становили приблизно €270 млн, а LBBW близько €50 млн. Тепер банки намагаються перекласти ці збитки на Linde, посилаючись на договори про відшкодування та гарантійні домовленості. Deutsche Bank Під час першого слухання суддя земельного суду Франкфурта Корінна Дістлер попередньо вказала, що вимоги Deutsche Bank можуть бути обґрунтованими. Суддя сумнівається, що банк узяв і погодився взяти на себе саме ризик конфіскації активів унаслідок санкцій та дій російських судів. Виходить, що і банки, і Linde, виконали вимоги санкцій, але в результаті крайнім залишиться Linde. Не те щоб шкода, бо знали руки у якій країні проєкт роблять, але це певним чином пояснює, чому деякі міжнародні компанії та банки лишилися у Росії. UniCredit Після того як російські суди прийняли рішення стягнути з UniCredit гарантовані суми, UniCredit пішов до Commercial Court у Лондоні й просив там видати anti-suit injunction: англійський суд мав змусити російську компанію дотримуватися арбітражного застереження, яке містилося у гарантійних угодах, тобто не виконувати рішення якихось там російських судів. Банк програв у першій інстанції, але отримав впевнену перемогу в апеляції та Верховному суду Великої Британії. Російський же суд не довго чухаючи лаптєм рєпу виніс таке рішення: заборонив UniCredit продовжувати іноземні процеси та звернув увагу на наявність цілком поважних підстав для застосування додаткового штрафу у сумі €250 млн. Оскільки RusChemAlliance це російська юридична особа, тож рішення англійського суду вони використали аби загортати тараньку. А от для UniCredit рішення російського суду мало цілком реальні наслідки, бо банк (хто ж йому винен) мав у Росії дофіга активів. У підсумку UniCredit сам попросив англійський суд скасувати anti-suit injunction, за яку до того так відчайдушно рубався в Англії. @gadiuk (Світлина з інтернету) Канал | Чят | Вакансії | ЗбірнаDLS | Кіноклуб

Та кого-небудь вже блять будь ласка @gadiuk Канал | Чят | Вакансії | ЗбірнаDLS | Кіноклуб

У червні латвійська служба безпеки оприлюднила звіт про те, що росіяни готують правове підґрунтя для нападу на країни Балтії; зокрема, збираються подавати позов до ICJ щодо захисту прав російськомовного населення -- МЗС спалило переписку Група журналістів дістала листування старшої юристки російської фірми "Монастирський, Зюба, Степанов та партнери" (МЗС) Анастасії Таранової, яка доводить тезу про підготовку позову. У 2025 Анастасія начебто як писала російському історику та досліднику історичної памʼяті  Володимиру Сіміндею, що працює за дорученням Міністерства закордонних справ РФ над питанням дискримінації російськомовного населення. Вона пропонувала Сіміндею підготувати звіти про етнічний склад кожної з держав Балтії, історичну присутність росіян, розвиток російської мови та освіти, а також про заходи, яких вживала влада і які, на думку Москви, свідчили про те, що уряди Естонії, Латвії та Литви давно намагалися вирішити так зване «російське питання». Скріни листування журналісти не публікують, тільки посилаються на те, що такі листи мають. Але вони опублікували відповідь фірми МЗС на запит про коментар. Фірма відповіла, що: "не коментуватимуть інформацію з анонімних джерел або матеріали, які, ймовірно, були отримані незаконно". Виглядає так, що латвійські спецслужби зламали листування росіян і просто поступово зливають інфу журналістам. Якщо справді зламали юристів, то це потужно. Бо це не просто якась топова російська галера, а ще і мусорська. Один із партнерів МЗС -- Дмитро Ловирєв -- є сином заступника голови ФСБ Євгена Ловирєва. Україні ця галера МЗС і ця старша юристка Анастасія не нові. У 2019 році вони представляли Росію у Міжнародному морському арбітражі за нашим позовом щодо незаконного затримання російських прикордонників у Керченській протоці. @gadiuk Канал | Чят | Вакансії | ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​А ви кажете, наша професія нудна та неестетична. А як ви тоді поясните ось цю елегантну кіно-новину? "Директора CEO Club Ukraine Dmytro Karchuk затримали правоохоронні органи з підозрою, що він вкрав у магазині півтори сотні велосипедів.  ... Справою з нашого боку займаються адвокати компанії Arzinger, підключили польських та німецьких колег. Впевнений, що з Дмитра знімуть усі звинувачення і відпустять. За певний час це стане просто цікавою історією". (ФБ пост Тараса Козака).  До речі, у Арцінгер та CEO Club була цікава і дещо трешова історія колись. Радий, що усе знов добре. @gadiuk Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Аналітика, про яку ви не просили Як відомо зі вступу до будь-якої пристойної статті про інформаційні технології у журналі "Право України", інформаційні технології не стоять на місці. І ось вам потужна дата-аналітика на підтвердження цього неочевидного факту. За даними Служби розшуку юристів цей 2026 рік вже став піковим за кількістю описів вакансій, у яких згадується впевнений користувач MS Office! Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Щось у Wachtell справи досі недобре -- Співкеруючий партнер разом з кількома іншими партнерами перейшов до Gibson Dunn Пару місяців тому ми вже писали про те, що із Wachtell валять партнери (ось текст Анастасії Меньшикової про кінець епохи пирогів). І вже тоді то була не аби яка новина, бо це ж фірма, у якій партнери заробляють найбільше -- у середньому 12 мільйонів на рік. Недосяжний ідеал для усіх тих елітних українських фірм, які люблять корпоративні спори. Фірма, яка не рахує погодинку, а просто виставляє рахунок, який не прийнято обговорювати. Тепер від прикладу для наслідування не просто партнери пішли, а цілий спів-керуючий партнер. Та ще і до прямого конкурента. Це прям удар для них. А для нас -- ще один привід нарешті поговорити про локстеп, бо саме із повільною смертю цієї форми партнерства, схоже, повʼязані проблеми топової галери Wachtell. Концепція "вйобуєш без особистого життя, поки не посивієш, а потім живеш своє найкраще життя та заробляєш на тому, як вйобують інші" відійшла у минуле. @gadiuk Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Особисто мене щось вже порядком заїбали ці наскоки на ШІ галюцинації -- PwC опублікували звіт про ШІ, у якому інший ШІ знайшов галюцинації Велика четвірка набирає до себе цілком притомних людей. Можливо, якесь там МакКінсі або Вактел відбирає ще більш прискіпливо, не знаю. Я працював в одній із компаній четвірки і не зустрічав там дебілів. Навіть при цьому, я повертав меморандуми і лігал опініони, якщо десь не вистачало лінку на джерело. А лінку на джерело доволі часто не вистачало не тому, що консультант 3 чи 2 рівня ідіот і не у курсі, що потрібно такий лінк ставити, а тому, що інколи якісь твердження бралися не із нормативки чи судової практики, а із форуму ліги, статі на Юргазеті, або із іншого джерела подібного ґатунтку. Не те, щоб неправильно читати чужі думки, але неправильно не мати з цього приводу власних. Додайте сюди щільний графік роботи. Знову ж таки, є і щільніші графіки, бо Четвірка вимагає у середньому менше платних годин на рік, ніж топові юридичні галери. А написання звітів та іншої маркетингової хуйні, яку вдумливо читають хіба тільки пошукові роботи гугла, вимагає від простих джунів овертаймити за рахунок особистого, як правило, життя. Я не пригадую, щоб хтось знаходив у подібних звітах та сюрвеях помилки або вишукував пропущені посилання до 2023. А все тому, що перевірка кожного твердження у тексті займала непропорційно багато часу. Інша справа зараз, коли простий юрист із дипломом Київського інституту культури під час онлайн судового засідання однією рукою пише дисертацію з молекулярної математики, другою рукою колупається у пальцях на ногах, а голосом надиктовує своєму агенту перевірити сотню звітів про ШІ та знайти там галюцинації. На графіку 👇 ви можете бачити, що в останні сорок років у світі стало більше землетрусів. Це можна пояснити тим, що бог нас за шось наказує, ну або тим, що землетруси просто стали краще виявляти і детальніше вести облік. @gadiuk Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Вихід із партнерства це завжди болюче питання, особливо коли партнер йде до конкурента. Переважно у партнерів стає мудрості не виносити спори назовні. А коли не стає, як у цьому випадку, то виграємо ми -- прості пересічні юристи, які не проти почитати чужий шаблон -- Clifford Chance засвітили свою партнерську угоду Двоє партнерів (Cliff Cone та Michael Sabin) пішли з Clifford Chance, а через два місяці отримали від фірми вимоги повернути вже виплачену партнерську винагороду: $4,4 та $1,4 мільйони відповідно. Партнери пішли до суду і просять встановити два факти: 1) Що до цих відносин має застосовуватися право штату Нью Йорк (бо це партнери американського офісу Кліффордів, який у них зʼявився внаслідок обʼєднання), і 2) Визнати умови договору про поверення винагороди недійними. Друга вимога цікава ось чим. У партнерській угоді справді є право фірми вимагати повернення партнерської винагороди у разі переходу партнера до конкурента. Але партнери вважають, що ця умова є завуальованим нон-компітом, який ще десь із 1961 року вважається у США обмеженням права на адвокатську професію. Ну а на підтримку своєї позиції партнери подали до суду повний текст партнерської угоди. І ця угода, відповідно, стала публічно доступною простим смердам. А смерди узяли і побачили, що вилка партнерських винагород може відрізнятися у рази: якийсь еквіті партнер несе додому лям, а якийсь -- шістнадцять лямів. Це при тому, що середня партнерська винагорода у Кліфордів складає десь 2 мільйони на рік. Аби обмежити смердів у дослідженні складної мехїаніку справедливого розподілу винагороди, Кліфорд вчинив мудро й сучасно. Завдав, так би мовити, підступного процесуального удару: они попросили суд видалити угоду із публічно доступних матеріалів справи (docket). Суд клопотання задовольнив і угода, ясна річ, взяла й миттєво зникла з усіх куточків всесвітньої інформаційної мережі "Інтернет". Ніде не лишилося жодного сліду! Трохи пізніше ще детальніше розберу угоду, бо у ній, як мінімум, дуже дивний локстеп, який насправді не локстеп. А поки насолоджуйтеся двома сотнями сторінок масштабного юрнославства: 👉🏼 Скачати угоду. @gadiuk Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Ну тут понти лишилося дозбирати, навіть трохи соромно публікувати такий мікроскопічний збір у такому поважному товаристві, де кожен, в принципі, здатен відставити дом періньон у пластиковому бокалі, хруснути шиєю і задонатити мільярд. Тим не менше, наша активна чятланка і не менш активна членкиня ГРД -- Оля Веретільник збирає на дві батареї Олін брат служить в 58 омпбр, управляє дроном heavy shot в РУБпАК (ця абревіатура суто для знавців, бо адміни хз, що воно). Вона збирає 72 тищі на дві батареї. І зібрала вже майже все. Лишилося зібрати менше 8 тищ. Донатити сюди: https://www.privat24.ua/send/4276m Навалімося? Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Комплайєнс та антикорупція стабільно входять у топ-5 практик, у яких роботодавці найчастіше шукають юристів у нашій Службі розшуку (он прям зараз девʼять вакансій висять і манять). А Служба розшуку це ж не просто звалище якихось вакансій аби побільше; ми безсоромно збираємо вершки з нашого ринку. Якщо скласти ці дві тези, то виходить, що комплайєнс це одна із топ-5 практик, в яких українському юристу нині варто вміло відбивати дупля. Ця нескладна аналітика мала б спонукати тих із нас, хто ставиться до розвитку своєї карʼєри вдумливо і раціонально, завдати юридичному ринку потужного процесуального удару навчального характеру -- Курс «Compliance Officer» від Laba За 14 занять ви із простого юриста перетворитеся на юриста, який або яка: -- створює власні compliance-системи; -- має шаблони політик і робочих документів; -- вміє оцінювати ризики та вибудовувати контрольні механізми; -- легко переходить від точкового юридичного супроводу до стратегічної ролі в бізнесі. Курс веде Анна Горбенко. Вона нині очолює Департамент комплаєнсу та фінансового моніторингу OTP Bank, а колись трохи гребла за НАБУ і трохи за Держфінмоніторингу України. Програма курсу та реєстрація 👈 Курсач стартує 17 серпня. Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Nord Stream програв справу про виплату страховки за шкоду від підриву північних потоків -- Високий суд Англії та Уельсу розглянув справу про межі застосування war exclusion у договорах страхування. Суд дійшов висновку, що для відмови у страховому відшкодуванні не обов'язково встановлювати виконавця диверсії – достатньо довести, що шкода була прямо чи опосередковано спричинена війною. Позов Nord Stream, у якій контрольний пакет  належить “Газпрому”, заявлений на сумму 580 млн євро проти  страхових компаній Lloyd's та Arch. Спір стосувався відмови виплатити компенсацію за пошкодження газопроводів "Північний потік-1" та "Північний потік-2", що були наслідком вибухів у вересні 2022 року. За позицією відповідачів, збитки від пошкодження трубопроводів підпадають під умову, що виключає відповідальність страховика оскільки вони були спричинені війною між РФ та Україною.  Натомість, позиція Nord Stream зводилася до того, що виключення щодо воєнних ризиків не повинно застосовуватися, оскільки війна була лише загальним фоном подій, а не безпосередньою причиною вибухів. У рішенні від 6 липня Суд зазначив, що для вирішення спору не було необхідності встановлювати конкретну особу чи державу, відповідальну за підрив газопроводів. Визначальним є те, що вибухи перебували у причинному зв'язку з війною між РФ та Україною, а отже, дія застереження про воєнні ризики поширюється на цей випадок. Суд відкинув аргументи позивача про те, що вибухи були актом саботажу, не пов’язаним безпосередньо з війною. Під час процесу як можливі виконавці вибухів розглядалися РФ, Україна та США в таких контекстах:  - щодо України Суд зазначив, що в такому разі атака була б частиною воєнних дій; - якщо виконавцем була РФ – мотивом могла б бути помста Німеччині за підтримку України у війні; - якби виконавцем були США – повномасштабне вторгнення РФ змінило стратегічний контекст, що зробило саботаж допустимим актом для захисту глобального порядку. Навіть у випадку, якщо диверсію здійснили недержавні диверсанти, що було версією адвокатів позивача, Суд вказав, що мотиви їхніх дій були б теж зумовлені війною. Представники сторін:  - сторну Nord Stream представляли лоєри з Herbert Smith Freehills Kramer – міжнародної галери з штаб-квартирою в Лондоні; - сторону страховиків представляла лондонська галера Clyde & Co.  Обидві фірми спеціалізується на арбітражі та страховому праві. @vitalii_chemerys  Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Склади подвійного призначення Wildberries Наміру брати участь у правовій дискусії про те, чи є склади Wildberries законною військовою ціллю, або чи можна це кваліфікувати як "удар у відповідь на удари по цивільній інфраструктурі", я не маю, бо не копенгаген у цій царині. А от про комплайєнс маю що сказати. Поколупався на їхньому сайті і сформував таку от тезу: вони жорстко проїбалися у питанні дотримання власних же термзів. І отримали за це справедливу, як на мене, санкцію. 1. Зброя і товари подвійного призначення Термзи прямо забороняють продавати "Все виды оружия, боеприпасы и взрывчатые вещества, за исключением тех, которые прямо разрешены к гражданскому обороту законодательством РФ". Туди ж входять макети та муляжі зброї. Тут продавці діляться на дві приблизно рівні групи: хитрі і тупі. Тупі прямо в описі товару показують, що, наприклад, скид для дрона призначений для снарядів, а не для товарів цивільного призначення. Або що прилад призначений для глушіння РЕБ. Розумніші не пишуть ні про СВО, ні про військове застосування. Звісно, тут у Wildbgerries може бути таке міркування, що, наприклад, скид для ПГ-6 не є сам по собі зброєю, а тому не охоплюється термзами. Та в умовах систематичного знищення нами усього, що живить російський фронт раціональніше було б застосовувати широке тлумачення власних же норм та хоча б почистити описи та зображення товарів від явних ознак військовості. 2. Військова форма Заборонено продавати (п. 1.39): "Готовое армейское снаряжение, а также ткани, используемые для его изготовления, другие товары военного ассортимента, форменное обмундирование, ..., государственные награды, почетные знаки...". Але там купа шоломів, броніків, плитоносок та "комплектів бійця СВО". Просто вал. У цій частині навіть не знаю, яке може бути міркування не видалити з платформи ці товари. Або просто не виключити із термзів той пункт. 3. Підсанкційні товари Президент Зеленський у коментарі щодо ураження складів сказав, що вони "були задіяні росіянами для забезпечення поставок підсанкційних комплектуючих для виробництва дронів та навігаційного обладнання". На перший погляд, там справді багато чого може аж бігом підпадати під санкції. Наприклад, автопілотний модуль HEX Cube Orange Mini. Але зробити узагальнення просто на основі сьорфінгу по платформі дуже складно. Кожен конкретний товар потрібно перевіряти окремо: хто виробник, коли потрапив у Росію, через яку країну. Російська преса пише, що Wildberries у червні цього року додали у термзи, що ракетні удари по складу вважатимуться форс-мажором. Цю умову обговорюють у першу чергу з точки зору неможливості постачальникам компенсувати збитки; але мені постачальників не шкода, я дивлюся на ці зміни термзів лише як на те, що вони припускали, що їх можуть вʼїбати. Але чи то не встигли, чи то не вважали за необхідне, прибрати з сайту очевидні докази того, що вони не модерують платформу = там може продаватися що завгодно. І добре! @gadiuk Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб