Трохи про приватне право🧐

♻️Чи можна забезпечити позов одного з подружжя до іншого з подружжя про стягнення 1/2 частини вартості частки в статутному капіталі товариства шляхом накладення арешту на майно товариства, яке не є відповідачем⁉️ Ухвала КЦС ВС від 29.07.2026 у справі № 755/55/26 ❓Ключовим питанням, що постало в цій справі, є те, чи можна забезпечити позов одного з подружжя до іншого з подружжя про стягнення 1/2 частини вартості частки в статутному капіталі товариства шляхом накладення арешту на майно товариства, яке не є відповідачем. 1️⃣Після внесення учасником товариства свого вкладу це майно стає власністю господарського товариства, а учасник внаслідок цього набуває право на частку в статутному капіталі. Тому потрібно розмежовувати право на частку в статутному капіталі, яке належить одному з подружжя, та майно юридичної особи, яке є її власністю. 2️⃣Позов про стягнення 1/2 частини вартості частки в статутному капіталі товариства не може забезпечуватися накладенням арешту на майно, що не належить відповідачу. Майно юридичної особи не може бути кваліфіковане в розумінні пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України як майно, що знаходиться в іншої особи та підлягає передачі відповідачу. Співмірним заходом забезпечення такого позову може бути накладення арешту на право на частку в статутному капіталі. 3️⃣З урахуванням викладеного, касаційний суд вважає за необхідне передати справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду для відступу від висновку щодо застосування пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2024 року в справі № 127/20586/23 (провадження № 61-2680св24).

🇺🇸Цікаву ілюстрацію про ризики використання ШІ при обробленні документів в суді описує Reuters. 1️⃣Reuters пише, що суддя штату Коннектикут заявив, що позивач у справі, яка розглядалася перед ним, включив «прихований текст» до судових подань, який мав служити інструкціями для будь-якої системи зі штучним інтелектом, що переглядає документи. 2️⃣Суддя в постанові про санкції від 6 серпня вказав, що суд виявив текст, який був «надрукований надзвичайно дрібним шрифтом і пофарбований у білий колір», що робило слова невидимими для людського ока, але «повністю доступними для читання будь-яким програмним забезпеченням, яке читає текст документа». Позивач намагався використати техніку під назвою «ін’єкція промптів» (prompt injection), щоб скерувати будь-яку систему зі штучним інтелектом, яка переглядає або аналізує подання, «створити вихідні дані, сприятливі лише для позиції позивача, і трактувати попереднє рішення клерка як помилку, яку слід виправити на їхню користь». В інших документах, поданих після того, як суддя попередив про приховування тексту, позивач додав додаткові приховані слова. Проте суддя зазначив, що вони «не були спробою судових ін’єкцій промптів». 3️⃣Позивач, житель Коннектикуту Метью Елліотт, представляє себе в цій справі сам. Він повідомив Reuters, що включив прихований текст як спосіб «провести аудит» процесів перегляду суду, а текст, який він включив у подальші подання, був жартами. 4️⃣Судді по всій території Сполучених Штатів стикаються з новими проблемами, що виникають через зростаюче використання штучного інтелекту, особливо судових подань, що містять фальшивий або вигаданий матеріал, «сфантазований» інструментами штучного інтелекту. Суддя зазначив у рішенні, що йому не відомі жодні попередні рішення американських судів, які б безпосередньо стосувалися проблеми ін’єкції промптів. Він зазначив, що раніше цього року суд у Бразилії оштрафував двох адвокатів, чия петиція містила інструкції для системи штучного інтелекту суду. 5️⃣Судова система Бразилії використовує штучний інтелект для обробки процесуальних документів, і її інструмент заблокував прихований текст, сказав суддя. Судова гілка влади Коннектикуту не використовує інструменти штучного інтелекту для перегляду чи прийняття рішень щодо подань, додав він. 6️⃣Спейдер вказав, що він загалом вітає використання учасниками судового процесу штучного інтелекту і навіть використовував інструменти штучного інтелекту для допомоги у підготовці рішення. Але приховування набору інструкцій є «доказом його зловмисної мети», написав він. 7️⃣Суддя як санкцію заборонив Елліотту здійснювати електронні подання до суду і заявив, що майбутні документи слід подавати в паперовій формі в канцелярії суду.

♻️Трохи про способи захисту при нецільовому витрачанні аліментів Постанова КЦС від 29.07.2026 в справі № 756/12781/23 📘Відповідно до статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. 📒Згідно з статтею 186 СК України контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. 📍Касаційний суд підкреслює, що: 1️⃣аліменти на дитину можуть сплачуватися на підставі договору про сплату аліментів на дитину, рішення суду, судового наказу чи заяви за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину; 2️⃣платник аліментів у разі нецільового витрачання аліментів, які сплачувалися на підставі договору про сплату аліментів на дитину, рішення суду, судового наказу чи заяви за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину, може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів чи про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. Тому позов про зменшення розміру аліментів чи про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України може стосуватися лише майбутніх аліментів, а не тих, які вже були сплачені.

📖Журнал «Цивілістична платформа» готує до випуску номер № 11, присвячений проблематиці недійсності правочинів (url: https://clp.org.ua/avtoram/#idea). 🧠 Замислився над тематикою майбутньої статті.

📖Журнал «Цивілістична платформа» готує до випуску номер № 11, присвячений проблематиці недійсності правочинів (url: https://clp.org.ua/avtoram/#idea). 🧠 Замислився над тематикою майбутньої статті.

♻️Трохи про строк дії рішення про визнання фізичної особи щодо рішень, які були ухвалені до 15 грудня 2017 року Постанова КЦС від 29.07.2026 в справі № 495/3492/18 📘Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років (частина шоста статті 300 ЦПК України). 📒Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті (частина сьома статті 300 ЦПК України). 📗Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). 📖Обміркувавши викладене, касаційний суд зауважує, що: 1️⃣при запровадженні на рівні процесуального закону (Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) правил про строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною парламент не передбачив певних особливостей щодо рішень, які були ухвалені до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, тобто до 15 грудня 2017 року; 2️⃣з урахуванням того, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи, і питання про встановлення опіки, призначення/зміну чи звільнення опікуна, є наслідком вирішення питання про недієздатність фізичної особи, то у випадку рішень, які були ухвалені до 15 грудня 2017 року, перед вирішенням питання про встановлення опіки, призначення/зміну чи звільнення опікуна потрібно по-перше, з’ясувати, чи недієздатна особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, за допомогою висновку судово-психіатричної експертизи. По-друге, якщо буде встановлено, що особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, то суд на виконання частини шостої статті 300 ЦПК України має встановити строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною. По-третє, тільки після цього відбувається вирішення питання про встановлення опіки, призначення/зміну чи звільнення опікуна.

📖Оприлюднено огляд судової практики КЦС ВС за І півріччя 2026 року. url: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_I_pivr_2026.pdf

​Залишення позову без розгляду у зв’язку зі зловживанням процесуальними правами можливе на стадії підготовчого провадження у справі, якщо ознаки зловживання мають очевидний, безсумнівний та процесуально встановлений характер – ВП ВС   Застосування заходів запобігання зловживанню процесуальними правами з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 43 ГПК України, який кореспондує п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України та п. 3 ч. 2 ст. 45 КАС України, можливе на стадії підготовчого провадження у справі, якщо саме на цій стадії суд установив ознаки недобросовісного використання процесуальних прав.   Застосування заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами є правом суду, а не його безумовним обов’язком. Реалізація цього повноваження не залежить від наявності відповідного клопотання учасника справи, оскільки суд має право реагувати на зловживання процесуальними правами з власної ініціативи.   Водночас таке реагування повинне здійснюватися лише за умов належного встановлення очевидної недобросовісності процесуальної поведінки та з дотриманням принципів пропорційності, справедливості та права особи на доступ до суду.   Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду.   Детальніше

♻️Трохи про пронизування корпоративної вуалі (початок) 📖25 січня 2025 року в зумі Цивілістична платформа провела цікавий захід про доктрину пронизування корпоративної вуалі (piercing the veil of incorporation). 📗Звернув увагу, зокрема, що: 1️⃣юридична особа…

🤖 Трохи про «нелюдські корпорації» (non-human corporations) 🇦🇷Президент Аргентини Хав'єр Мілей опублікував статтю (https://www.ft.com/content/f93022fe-43f7-437d-abd8-06c457c0a43c) для Financial Times, в якій, зокрема, вказується, що: 1️⃣20 березня 1602 року…

♻️Ще з рубрики про усталені вирази 📌 В чинному СК парламентом передбачено конструкцію «поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя» (стаття 71 СК України). 🙄Тому також «подобається» фраза «розподіл майна подружжя».

♻️Ще з рубрики про усталені вирази 📌 В чинному ЦК парламентом передбачено два види недійсних правочинів: нікчемні та оспорювані (стаття 215 ЦК України). 📍P s. Ледь не забув, ще є заперечуваний правочин в пункті 7 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України.…

♻️Чи можливо надати в користування земельні ділянки, які є нерозподіленими (невитребуваними) земельними частками (паями), без проведення земельних торгів❓   Постанова ВП ВС від 01.07.2026 у справі № 911/1138/25   1️⃣224. Нерозподілені земельні ділянки / невитребувані земельні частки (паї), які належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам чи кооперативам, не перебувають ані в держаній, ані в комунальній власності, а фактично залишаються в режимі земель колективної власності, очікуючи визначення їхнього приватного власника або переходу у власність територіальної громади відповідно до закону.   2️⃣225. У таких правовідносинах органи місцевого самоврядування діють не як власники земельних ділянок, а як їхні тимчасові розпорядники, а тому процедури, передбачені для розпорядження землями державної чи комунальної власності, не можна вважати обов`язковими під час розпорядження цими об`єктами земельних прав, якщо це прямо не перебачено законом.   3️⃣226. Під час дії воєнного стану земельне законодавство передбачає дві окремі процедури передачі згаданих об`єктів земельних прав в оренду: звичайну (стаття 13 Закон № 899-ІV) та спрощену (укладення договорів відповідно до підпункту 2 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України). Жодна із наведених процедур не передбачає обов`язкового проведення земельних торгів для передачі в оренду нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв).   4️⃣227. Особа - претендент на нерозподілену земельну ділянку чи невитребувану земельну частку (пай) звертається до суду не за захистом свого речового права на земельну ділянку (права користування / оренди), а правомірного інтересу в отриманні таких ділянок у користування в майбутньому, якому не кореспондують обов`язки інших осіб, зокрема, органу місцевого самоврядування - передати земельну ділянку чи інших претендентів на відповідну земельну ділянку - поступитися нею.   5️⃣228. Такий інтерес підлягає захисту за умови, якщо земельна ділянка була сформована за заявою позивача, який першим звернувся до органу місцевого самоврядування з заявою про затвердження технічної документації (проєкту землеустрою), однак земельна ділянка безпідставно передана в оренду іншій особі. У такому випадку оцінці підлягають дії як органу місцевого самоврядування, так і претендентів на земельні ділянки на предмет їх добросовісності. 6️⃣149. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вказав на необхідність відступу від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 822/712/15, та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, наведеного у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 647/195/18, за змістом яких надання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв) у користування здійснюється без проведення земельних торгів.   7️⃣150. З урахуванням наведеного у мотивувальній частині цієї постанови (див. пункти 116-146) Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками щодо застосування норм матеріального права, сформульованими Касаційними адміністративним і цивільним судами у складі Верховного Суду, у зв`язку із чим не знаходить підстав для відступу від цих висновків.

📚05.08.2026 року опубліковано в газеті «Голос України» Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв’язку з утворенням…

📚05.08.2026 року опубліковано в газеті «Голос України» Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв’язку з утворенням Державної служби України у справах дітей» від 30 серпня 2022 року № 2541-IX.   📜Законом № 2541-IX, зокрема, внесено зміни до Цивільного кодексу і передбачено, що: 1️⃣органами опіки та піклування є районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, селищних, сільських рад (ч. 1 ст. 56 ЦК);   2️⃣малолітній, неповнолітній особі призначається один опікун чи піклувальник. Повнолітній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників (ч. 5 ст. 63 ЦК). 📖Законом № 2541-IX, зокрема, внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу і встановлено, що: 3️⃣з метою забезпечення захисту прав малолітніх та неповнолітніх осіб справи про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини суд розглядає з обов'язковою участю прокурора (абз. 2 ч. 3 ст. 45 ЦПК); 4️⃣органи державної влади, органи місцевого самоврядування, прокурор можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за власною ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування, прокурора у судовому процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених цим Кодексом, іншими законами, або якщо суд визнає це за необхідне. Участь прокурора є обов'язковою під час розгляду справ про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини (ч. 6 ст. 56 ЦПК); 5️⃣суд розглядає справи про усиновлення дитини протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 5 ст. 313 ЦПК); 6️⃣апеляційна скарга на рішення суду про усиновлення дитини подається протягом десяти днів з дня його проголошення (абз. 2 ч. 1 ст. 354 ЦПК).

♻️Чи вважається недієздатна особа такою, що автоматично прийняла спадщину без подання заяви, якщо її недієздатність судом встановлено з моменту, що передував відкриттю спадщини❓ Постанова КЦС ВС від 29.07.2026 у справі № 381/2957/22 1️⃣73. Аналіз наведених норм свідчить, що вони регулюють різні елементи спадкового правовідношення. Стаття 1241 ЦК України визначає суб`єктів та розмір обов`язкової частки. Частина четверта статті 1268 ЦК України встановлює особливий спосіб прийняття спадщини малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами та особами з обмеженою цивільною дієздатністю. Стаття 40 ЦК України визначає момент, з якого судове рішення про недієздатність породжує загальні правові наслідки та допускає визначення судом іншого моменту за наявності передбачених законом умов. 2️⃣77. Для недієздатної особи частина четверта статті 1268 ЦК України встановлює самостійну презумпцію прийняття спадщини, яка не залежить від спільного проживання з спадкодавцем. Обов`язок подати заяву, передбачений статтею 1269 ЦК України, поширюється на спадкоємця, який має прийняти спадщину шляхом активного волевиявлення, але не скасовує спеціального правила, передбаченого частиною четвертою статті 1268 ЦК України. 3️⃣78. Таким чином, тлумачення статті 1241 ЦК України у взаємозв`язку зі статтями 40 та 1268 ЦК України дає підстави для висновку, що право повнолітньої дитини спадкодавця на обов`язкову частку визначається її непрацездатністю на час відкриття спадщини, разом з тим питання прийняття спадщини вирішується окремо, якщо судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо цієї особи в порядку частини другої статті 40 встановлено недієздатність із часу, який передував відкриттю спадщини, і у разі визнання особи недієздатною, відповідно до частини четвертої статті 1268 ЦК України така особа вважається такою, що прийняла спадщину без подання заяви нотаріусу.

​Використання імені та фото підозрюваного до вироку суду: ОП КЦС ВС роз’яснила межі допустимого інформування суспільства   Оприлюднення імені особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, допускається лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду або у випадках, прямо передбачених законом. Сама по собі потреба держави інформувати суспільство про резонансні справи не є безумовною підставою для розкриття персональних даних у спосіб, що формує уявлення про винуватість особи.   Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.   Детальніше

🇮🇪Голова ірландського Верховного Суду 29 липня 2026 року затвердив інструкцію щодо практики відповідального використання генеративного штучного інтелекту в судових документах. 📖В інструкції, зокрема, передбачено, що: 1️⃣суд визнає, що інструменти ШІ можуть…

🇮🇪Голова ірландського Верховного Суду 29 липня 2026 року затвердив інструкцію щодо практики відповідального використання генеративного штучного інтелекту в судових документах. 📖В інструкції, зокрема, передбачено, що: 1️⃣суд визнає, що інструменти ШІ можуть сприяти ефективному веденню судових процесів, зокрема шляхом зниження витрат та розширення доступу до правосуддя. Будь-яке використання інструментів ШІ має бути доцільним, здійснюватися відповідально та з належною обачністю, щоб не зашкодити цілісності судових процесів та належному здійсненню правосуддя. Використання інструментів ШІ не зменшує та не змінює жодних зобов'язань перед Судом, покладених на сторони, юристів, свідків, експертів чи будь-яку іншу особу, яка бере участь у провадженні. Усі користувачі суду несуть відповідальність за зміст своїх судових документів незалежно від використання будь-якого інструменту ШІ; 2️⃣відомі ризики та обмеження, пов'язані з інструментами ШІ (станом на дату цієї Інструкції), включають: неточність: інструменти ШІ можуть створювати відповіді та матеріали, які здаються правдоподібними, але є хибними або вводять в оману, а на вихідні дані також можуть впливати умови запитів. Вони можуть генерувати сфабриковані, маніпулятивні матеріали або «діпфейки», фіктивні справи, положення законодавства, академічні посилання чи інші авторитетні джерела (відомі як «галюцинації»). Інструменти ШІ також можуть генерувати неправильні правові тези або неточно резюмувати справжні джерела. Упередженість та неповнота: Вихідні дані можуть відображати неточності, пропуски або упередженість, що виникають через повноту чи надійність даних, на яких навчався інструмент, або спосіб обробки цих даних. Фактичні помилки: вихідні дані можуть містити фактичні помилки та помилково стверджувати на запит, що інформація є точнішою, ніж вона є насправді. Ризики конфіденційності та приватності: інформація, введена в інструмент ШІ, може зберігатися, оброблятися або розголошуватися іншим особам у спосіб, непомітний для користувача, навіть якщо це не планувалося. Введення інформації в неконфіденційний інструмент ШІ може порушити зобов'язання, якщо вихідні дані інструменту пізніше використовуються іншими особами та/або для інших цілей. Юридична привілейованість: інформація, введена в інструменти або системи ШІ (включаючи результати пошуку), може підлягати розкриттю в судових провадженнях. Привілейована інформація, введена в неконфіденційні інструменти або системи ШІ, може втратити свій привілейований режим; 3️⃣суд повинен мати можливість покладатися на цілісність і точність усіх судових документів. Будь-яка особа, відповідальна за судовий документ, включаючи сторону, практикуючого юриста, особу, яка склала афідевіт, свідка, експерта чи будь-яку іншу особу, повинна переконатися, що будь-який матеріал, згенерований повністю або частково за допомогою інструменту ШІ, був належним чином та незалежно перевірений перед його використанням у провадженні. Про будь-які обмеження щодо можливості здійснення такої перевірки має бути повідомлено Суд; 4️⃣будь-яка особа, яка використовує інструменти ШІ в цивільних провадженнях, повинна мати розумне уявлення про обмеження та ризики використання таких інструментів ШІ. Користувачі інструментів ШІ залишаються особисто відповідальними за точність своїх судових документів.

♻️Чи є грошове забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця доходом члена його сім’ї (одержувача) та базою для розрахунку аліментних зобов’язань одержувача❓ Постанова КЦС ВС від 22.07.2026 у справі № 211/3391/20 1️⃣56. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. 2️⃣57. Аналіз наведених положень свідчить про те, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів здійснюються з фактичного заробітку (доходу) боржника. 3️⃣61. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. 4️⃣62. Верховний Суд вже підкреслював, що грошове забезпечення, за загальним правилом, виплачується за рахунок асигнувань військової частини саме військовослужбовцю, який проходить військову службу (постанова Верховного Суду від 24 грудня 2025 року у справі № 131/191/25). 5️⃣63. Грошове забезпечення безвісно відсутніх військовослужбовців може виплачуватися, зокрема: батькам військовослужбовця; військовослужбовцям з дня звільнення захоплених у полон або заручниками; включатися до складу спадщини. 6️⃣64. У постановах Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 682/2133/14-ц, від 15 червня 2022 року у справі №682/1277/20 (провадження №61-3614св22) зазначено, що отримання майна у власність у порядку спадкування не є тим видом доходу, який підлягає врахуванню під час розрахунку розміру та стягнення аліментів. 7️⃣66. Встановивши, що у ОСОБА_2 була відсутня заборгованість зі сплати аліментів за період грудень 2022 року - квітень 2023 року, що підтверджується наданими державним виконавцем розрахунками та було встановлено судом при розгляді справи № 211/38/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, а отримане грошове забезпечення його сина - безвісно відсутнього військовослужбовця, не може вважатися його доходом (заробітком), який би підлягав врахуванню при визначенні розміру аліментів, суд апеляційної інстанції дійшов достатнім чином обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.