Судова Практика ZAKONONLINE (Верховний Суд та ЄСПЛ)
СтатистикаНайактуальніші правові позиції та судові рішення на ресурсі https://zakononline.ua https://www.facebook.com/ZAKONONLINE/ https://www.instagram.com/ZAKONONLINE/
- Последний пост
- 14 авг.
- Последнее чтение
- 09:45
- Постов за неделю
- 13
- Всего постов
- 34
- Тип
- открытый
- Язык
- украинский
- Категория
- Карьера (по похожим)
- В каталоге с
- 12 авг.
- 1/24сутки в ленте
- 818
- 1/48двое суток
- 937
- 1/72трое суток
- 1 011
Оценка по просмотрам недавних постов: пост набирает почти всё за первые сутки.
Посты
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ЗУПИНЕННЯ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ НА ПІДСТАВІ СТ. 335 КПК УКРАЇНИ 📁Добірка 871 СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ ZAKONONLINE 🇺🇦29305 правових позицій ВС 🇪🇺4987 правових позицій ЄСПЛ Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 березня 2025 року у справі № 127/2822/18 Щодо можливості зупинення судового провадження у випадку мобілізації захисника Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 лютого 2026 року у справі № 369/10642/16-к Щодо обов'язку суду зупинити судове провадження стосовно обвинуваченого, призваного для проходження військової служби за призовом під час мобілізації Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 травня 2026 року у справі № 607/15056/21 Щодо відсутності підстав для зупинення перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності у разі зупинення судового провадження у зв'язку із проходженням нею військової служби Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 14 липня 2026 року у справі № 333/9365/24 Щодо обов'язку суду зупинити судове провадження у разі призову обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 14 липня 2026 року у справі № 333/9365/24(1) Щодо ефективного засобу юридичного захисту у справах, в яких судове провадження зупинено на підставі ст. 335 КПК України ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ІНТЕРЕС ПРЕТЕНДЕНТА НА НЕРОЗПОДІЛЕНУ ДІЛЯНКУ ЧИ НЕВИТРЕБУВАНИЙ ПАЙ ЗАХИЩАЄТЬСЯ, ЯКЩО ЇЇ СФОРМОВАНО ЗА ЙОГО ЗАЯВОЮ ТА БЕЗПІДСТАВНО ПЕРЕДАНО ІНШОМУ В ОРЕНДУ ⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 911/1138/25(1) 👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 911/1138/25(1) від 01.07.2026 Товариство звернулося до суду з позовом про визнання недійсними договорів оренди нерозподілених земельних ділянок і невитребуваних земельних часток (паїв), укладених селищною радою з іншим претендентом. ВП ВС зазначила, що подання заяви про надання земельної ділянки в оренду не є підставою виникнення суб’єктивного права на її отримання. Така заява лише ініціює розгляд органом місцевого самоврядування питання про розпорядження відповідною земельною ділянкою. Правовідносини оренди виникають лише з моменту укладення договору. До цього часу між сторонами тривають переддоговірні відносини щодо можливості укладення договору оренди в майбутньому та визначення конкретної земельної ділянки. Особа — претендент на нерозподілену земельну ділянку чи невитребувану земельну частку (пай) звертається до суду не за захистом речового права на земельну ділянку, а правомірного інтересу в отриманні її у користування в майбутньому. Такому інтересу не кореспондує обов’язок органу місцевого самоврядування передати земельну ділянку саме цьому претендентові або обов’язок інших претендентів поступитися нею. ВП ВС виснувала, що такий інтерес підлягає захисту, якщо земельну ділянку було сформовано за заявою позивача, який першим звернувся із заявою про затвердження технічної документації чи проєкту землеустрою, однак її безпідставно передано в оренду іншій особі. У такому разі оцінці підлягають дії органу місцевого самоврядування та претендентів на земельну ділянку з погляду їх добросовісності. ❓Підтримуєте позицію ВС? ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція
✍🏻ЗА ОБ’ЄКТИВНОЇ НЕМОЖЛИВОСТІ ОСКАРЖИТИ ВИСНОВКИ ВККС РАЗОМ ІЗ РІШЕННЯМ ВРП РІШЕННЯ ВККС МОЖЕ БУТИ ПРЕДМЕТОМ ОКРЕМОГО СУДОВОГО ОСКАРЖЕННЯ ⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 990/243/25 👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 990/243/25 від 11.06.2026 Суддя оскаржив рішення ВККС, яким його визнано таким, що не відповідає займаній посаді, та вирішено внести до ВРП подання про звільнення. ВРП залишила це подання без розгляду через досягнення суддею граничного віку перебування на посаді. Суд першої інстанції закрив провадження, вважаючи, що рішення ВККС не може бути предметом самостійного судового оскарження. ВП ВС звернула увагу, що обставини справи є специфічними: подання ВККС не було і вже не буде розглянуте ВРП у зв’язку з припиненням повноважень судді через досягнення 65 років. За таких обставин позивач не матиме можливості навести свої аргументи ні у ВРП, ні в подальшому в суді під час оскарження рішення ВРП. ВП ВС також урахувала практику ЄСПЛ, за якою модель подальшого судового контролю є сумісною зі ст.6 Конвенції лише доти, доки вона не призводить до повної відсутності судового перегляду, що порушує саму суть права на доступ до суду. ВП ВС виснувала, що у зв’язку з об’єктивною неможливістю оскарження навіть у перспективі висновків ВККС разом із відповідним рішенням ВРП вони мають бути предметом окремого оскарження на підставі ч.2 ст.88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». ❓Чи згодні із таким підходом ВС? ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція
видео или голосовое, без подписи
✍🏻ІНШІ СТЯГУВАЧІ АЛІМЕНТІВ ІЗ ТОГО САМОГО БОРЖНИКА МАЮТЬ ПРАВО БРАТИ УЧАСТЬ У НОВІЙ СПРАВІ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ ⚖️Правова позиція ВС у справі № 705/3924/24 👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 705/3924/24 від 19.06.2026 Суд стягнув із батька аліменти на двох малолітніх дітей. Рішення оскаржила мати іншої дитини відповідача, на користь якої вже було ухвалено рішення про стягнення з нього аліментів, що перебувало на примусовому виконанні. Апеляційний суд закрив апеляційне провадження, оскільки вважав, що суд першої інстанції не вирішував питання про права та інтереси скаржниці. У касаційній скарзі вона зазначила, що мала бути залучена до участі у справі, оскільки під час стягнення нових аліментів суд не врахував примусове виконання іншого рішення про стягнення аліментів із того самого відповідача. КЦС ВС зазначив, що стягнення аліментів на користь позивачки впливає на права й обов’язки інших стягувачів аліментів із того самого відповідача, зокрема на можливість сплати ним аліментів у раніше визначеному судом розмірі та подальше зменшення їхнього розміру. У разі звернення особи з позовом про стягнення аліментів за наявності судового рішення про стягнення з того самого відповідача аліментів на користь інших осіб, яке перебуває на примусовому виконанні, останні мають право брати участь у новій справі, оскільки мають юридичну зацікавленість у вирішенні спору. Їхні права й обов’язки мають юридичний зв’язок із правами й обов’язками боржника-відповідача та особи, яка пізніше звернулася до нього з позовом про стягнення аліментів. Встановлення обставин щодо стягнення нових аліментів та визначення їхнього розміру впливатиме на права й обов’язки інших стягувачів і може зумовити подальше зменшення розміру аліментів, стягнутих на їхню користь. ❓Погоджуєтесь із позицією ВС? ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Цивільний_процес #правова_позиція
✍🏻ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ ПЕРЕДАЧА В ОРЕНДУ НЕРОЗПОДІЛЕНИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК І НЕВИТРЕБУВАНИХ ПАЇВ НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ПРОВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ТОРГІВ ⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 911/1138/25 👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 911/1138/25 від 01.07.2026 Товариство оскаржило договори оренди нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв), укладені селищною радою без проведення земельних торгів. ВП ВС зазначила, що нерозподілені земельні ділянки та невитребувані земельні частки (паї) мають специфічний правовий режим і не можуть бути ототожнені із землями державної чи комунальної власності. Органи місцевого самоврядування не набувають права власності на такі земельні ділянки, а діють як їхні тимчасові розпорядники. Обсяг їхніх повноважень є істотно вужчим порівняно з повноваженнями власника земельної ділянки. Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» надає відповідним радам право передавати такі землі в оренду для використання за цільовим призначенням, однак не передбачає обов’язкового проведення земельних торгів. Процедури розпорядження землями державної чи комунальної власності не є обов’язковими для цих об’єктів, якщо це прямо не встановлено законом. ВП ВС наголосила, що під час дії воєнного стану земельне законодавство передбачає дві окремі процедури передачі таких об’єктів в оренду: звичайну — за ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та спрощену — відповідно до пп.2 п.27 розд. X «Перехідні положення» ЗК України. Жодна із цих процедур не передбачає обов’язкового проведення земельних торгів для передачі в оренду нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв). ❓Погоджуєтесь із позицією ВС? ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Господарський_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПОРАХ З ВИЩОЮ РАДОЮ ПРАВОСУДДЯ 📁Добірка 870 СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ ZAKONONLINE 🇺🇦29300 правових позицій ВС 🇪🇺4986 правових позицій ЄСПЛ Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 11 червня 2026 року у справі № 990/582/25 Щодо критеріїв оцінки належної поведінки судді під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП в аспекті дисциплінарного проступку Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 18 червня 2026 року у справі № 990SСGС/51/25 Щодо використання в дисциплінарному провадженні стосовно судді відомостей досудового розслідування за наявності дозволу на їх розголошення Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 08 липня 2026 року у справі № 990/521/25 Щодо права судді на оскарження ухвали Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про закриття дисциплінарного провадження, яка містить висновки про наявність у його діях дисциплінарного проступку Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 09 липня 2026 року у справі № 990/156/23 Щодо неможливості поновлення раніше звільненого члена ВРП разі призначення призначення іншої особи на цю посаду Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 09 липня 2026 року у справі № 990/156/23(1) Щодо правової природи середнього заробітку за час вимушеного прогулу та недопуску до виконання повноваження ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ПРИТЯГНЕННЯ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ОБРАЗЛИВІ ДОПИСИ В БЛОЗІ НЕ ПОРУШУЄ СТ.10 КОНВЕНЦІЇ 🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «KUNSTELJ v. SLOVENIA» від 07.07.2026, заява № 5257/22 Заявник скаржився, що його засудження за образу та наклеп до шести місяців позбавлення волі порушило його право на свободу вираження поглядів. ЄСПЛ встановив, що дописи заявника в інтернет-блозі містили серйозну образливу лексику, зображували двох приватних осіб — журналістів— в украй негативному світлі та спричинили їм страждання. Суд звернув увагу, що заявник публікував ці дописи поза здійсненням будь-якої журналістської діяльності. Хоча потерпілі були журналістами, вони не були публічними особами, а образи не стосувалися їхньої професійної діяльності, оскільки твердження заявника зачіпали інтимні аспекти їхнього приватного життя. Суд погодився з оцінкою національних судів, що висловлювання заявника не сприяли жодній публічній дискусії, не були спровоковані поведінкою потерпілих і становили тривале переслідування. Водночас вони були доступні широкій аудиторії, оскільки блог заявника мав понад 35 000 підписників, а дописи додатково поширювалися іншими медіа. Суд також врахував, що до заявника вже застосовувалися цивільно-правові заходи та штрафи, однак це не зупинило його поведінку. Він прямо заявляв, що не припинить писати про потерпілих і не сплачуватиме накладені штрафи. Навіть після рішення суду першої інстанції заявникові було надано можливість уникнути покарання, пов’язаного з позбавленням волі, якщо він припинить подальші дописи про журналістів, проте він продовжив їх публікувати. За цих обставин Суд вирішив, що безумовне покарання у виді позбавлення волі було винятковим заходом, але не було надмірним або непропорційним легітимній меті — захисту репутації потерпілих. Отже, порушення ст.10 Конвенції не було. ❓Підтримуєте висновок Суду? ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #ЄСПЛ #правова_позиція
✍🏻СТОРОНИ КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ МОЖУТЬ ВИЗНАЧИТИ ІНШУ ЧЕРГОВІСТЬ ПОГАШЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ, НІЖ ПЕРЕДБАЧЕНА СТ.534 ЦК УКРАЇНИ ⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/9482/24 👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/9482/24 від 02.06.2026 У цій справі КГС ВС досліджував питання, чи можуть сторони кредитного договору змінити встановлену ст.534 ЦК України черговість зарахування платежів, якщо сплаченої суми недостатньо для повного виконання грошового зобов’язання. Вирішуючи це питання, КГС ВС зазначив, що ст.534 ЦК України є диспозитивною нормою. Встановлена нею черговість застосовується лише тоді, коли інший порядок не передбачений договором або законом. Принцип свободи договору дозволяє сторонам урегулювати свої відносини на власний розсуд і відступити від диспозитивних положень цивільного законодавства, якщо така можливість прямо не заборонена законом і відповідні відносини не регулюються імперативними нормами. У цій справі кредитними договорами було встановлено власну послідовність погашення заборгованості. Крім того, позичальники погодили право банку самостійно визначати іншу черговість зарахування платежів. ВС наголосив, що такі умови були погоджені сторонами за взаємною згодою, не містили неясностей чи суперечностей і є обов’язковими для виконання. Отже, у межах ст.534 ЦК України та принципу свободи договору сторони вправі встановити іншу черговість погашення заборгованості, а також погодити право кредитора змінювати її у передбаченому договором порядку. ❓Підтримуєте позицію ВС? ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Господарський_процес #правова_позиція
видео или голосовое, без подписи
✍🏻ЗАЗНАЧЕННЯ ІМЕНІ ОСОБИ У ПУБЛІКАЦІЯХ СБУ ДО НАБРАННЯ ЗАКОННОЇ СИЛИ ОБВИНУВАЛЬНИМ ВИРОКОМ Є ПОРУШЕННЯМ ПРАВА НА ВИКОРИСТАННЯ ІМЕНІ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО, ЧИ Є ВОНА ПУБЛІЧНОЮ ⚖️Правова позиція ВС у справі № 761/4471/24 👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 761/4471/24 від 15.07.2026 Спір у цій справі стосувався використання Службою безпеки України (далі – СБУ) імені та фотозображення особи у публікаціях на офіційному сайті, у Facebook і Telegram під час повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. У касаційній скарзі СБУ зазначала, що позивач є публічною особою, тому використання його імені та фотозображення було правомірним і зумовленим суспільним інтересом. Відхиляючи доводи касатора, КЦС ВС зазначив, що відповідно до ч.4 ст.296 ЦК України ім’я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, може бути використане лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду або в інших випадках, передбачених законом. Ця норма є похідною від презумпції невинуватості. Посадові особи можуть інформувати громадськість про кримінальне розслідування, однак повинні робити це обережно, розмежовуючи повідомлення про підозру та твердження про винуватість особи. ВС наголосив, що наявність суспільного інтересу не виключає необхідності дотримання ч.4 ст.296 ЦК України. Закон забороняє не поширення інформації про кримінальне провадження, а саме використання імені підозрюваної чи обвинуваченої особи до набрання законної сили обвинувальним вироком. Натомість допускається використання початкової літери її прізвища. Отже, зазначення імені особи у публікаціях СБУ до набрання законної сили обвинувальним вироком є порушенням права на використання імені незалежно від того, чи є така особа публічною. ❓Підтримуєте позицію ВС? ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Цивільний_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 📁Добірка 869 СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ ZAKONONLINE 🇺🇦29290 правових позицій ВС 🇪🇺4985 правових позицій ЄСПЛ Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 листопада 2025 року у справі № 751/4440/24 Щодо суб'єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 червня 2026 року у справі № 521/3296/25 Щодо умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 22 липня 2026 року у справі № 527/1096/19 Щодо вчинення правочину як способу протиправного заволодіння майном підприємства у значенні ст. 206-2 КК України Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 22 липня 2026 року у справі № 527/1096/19(1) Щодо суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого статтею 206-2 КК України Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 22 липня 2026 року у справі № 527/1096/19(2) Щодо врахування чинної на момент вчинення діяння судової практики при встановленні умислу на протиправне заволодіння майном підприємства ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ЗАМІНА БОРЖНИКА У ЗОБОВ’ЯЗАННІ НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ НАРАХУВАННЯ ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ З ПДВ ЗА П.198.5 СТ.198 ПК УКРАЇНИ ⚖️Правова позиція ВС у справі № 160/17107/25 👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 160/17107/25 від 22.07.2026 Спір у цій справі стосувався правомірності нарахування платнику податкових зобов’язань з ПДВ та застосування штрафу за нереєстрацію податкових накладних у зв’язку із заміною боржника у зобов’язанні. У касаційній скарзі товариство зазначало, що укладення договору про переведення боргу не спричиняє податкових наслідків з ПДВ, оскільки відбувається лише заміна суб’єкта зобов’язання зі збереженням його змісту. КАС ВС погодився із доводами касатора та зазначив, що відповідно до ст.520, 521 ЦК України переведення боргу передбачає заміну боржника іншою особою за згодою кредитора. П.198.5 ст.198 ПК України встановлює обов’язок нарахувати податкові зобов’язання у разі використання придбаних з ПДВ товарів, послуг або необоротних активів у неоподатковуваних операціях, операціях, звільнених від оподаткування, негосподарській діяльності чи окремих операціях у межах балансу платника. Водночас ця норма не передбачає обов’язку платника податків нараховувати ПДВ у разі заміни боржника у зобов’язанні. ВС погодився, що за обставин цієї справи відсутня необхідність нарахування податкових зобов’язань за правилами п.198.5 ст.198 ПК України. Відповідно, у платника не виник і обов’язок складати та реєструвати податкові накладні. ❓Згодні з позицією ВС? ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО НЕНАЛЕЖНОЇ ПОДАТКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ОСКАРЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПОДАТКОВИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ 📁Добірка 868 СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ ZAKONONLINE 🇺🇦29230 правових позицій ВС 🇪🇺4990 правових позицій ЄСПЛ Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 вересня 2025 року у справі № 320/15624/24 Щодо неналежності як доказу інформації з мережі «Інтернет» стосовно невідображення суб'єктом господарювання повної вартості товарів у фіскальних документах при проведенні акції Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 червня 2026 року у справі № 420/21469/25 Щодо недостатності інформації з Інтернет-джерел для спростування реальності господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 червня 2026 року у справі № 260/9355/23 Щодо права платника податків на судове оскарження індивідуальної податкової консультації, наданої після скасування попередньої консультації, у порядку позовного провадження Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 червня 2026 року у справі № 260/9355/23(1) Щодо незгоди платника податків зі змістом індивідуальної податкової консультації як підстави для її скасування Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 червня 2026 року у справі № 260/9355/23(3) Щодо підстави для скасування судом індивідуальної податкової консультації ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ОСОБА, ЯКА ПОВТОРНО ВЧИНИЛА САМОВІЛЬНЕ ЗАЛИШЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ, НЕ МОЖЕ БУТИ ЗВІЛЬНЕНА ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА Ч.5 СТ.401 КК УКРАЇНИ ⚖️Правова позиція ВС у справі № 731/585/25 👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 731/585/25 від 22.07.2026 У цій справі ВС досліджував питання щодо можливості звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності у зв’язку з його наміром повернутися для продовження військової служби. У касаційній скарзі прокурор зазначав, що обвинувачений двічі самовільно залишав місце служби, а ці діяння не були об’єднані єдиним умислом. Тому друге кримінальне правопорушення було вчинене повторно, що виключає застосування ч.5 ст.401 КК України. ККС ВС погодився з доводами прокурора та зазначив, що за цією нормою під час дії воєнного стану може бути звільнена від кримінальної відповідальності особа, яка вперше вчинила правопорушення, передбачене ст.407 або ст.408 КК України, добровільно заявила про намір повернутися до військової частини та отримала письмову згоду командира на продовження служби. У цій справі обвинувачений двічі самовільно залишав місце служби у різні періоди. Ці діяння були наслідком окремих умисних дій і не охоплювалися єдиним умислом, а тому друге з них вчинене повторно. ВС виснував, що обов’язковою умовою звільнення за ч.5 ст.401 КК України є вчинення правопорушення вперше. Особу, в діях якої наявні повторність, сукупність, крім ідеальної, або рецидив, не можна звільнити від кримінальної відповідальності на цій підставі. ❓Погоджуєтесь з позицію ВС? ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція
✍🏻У РАЗІ ВІДМОВИ У ВІДКРИТТІ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО ЗА Ч.6 СТ.39 КУЗПБ СУДОВИЙ ЗБІР НА ПІДСТАВІ П.3 Ч.1 СТ.7 ЗАКОНУ НЕ ПОВЕРТАЄТЬСЯ ⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/8475/25 👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/8475/25 від 22.07.2026 У цій справі КГС ВС досліджував питання можливості застосування норми п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. Вирішуючи це питання, ВС розмежував два етапи розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Перший етап полягає у перевірці заяви на відповідність вимогам КУзПБ і може завершитися, зокрема, відмовою у її прийнятті. Саме в такому випадку ініціюючий кредитор має право на повернення судового збору за п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір». Другий етап — розгляд заяви по суті у підготовчому засіданні, за результатами якого суд відкриває провадження або відмовляє у його відкритті. Цей етап за своєю процесуальною природою є подібним до розгляду справи по суті в позовному провадженні. Тому у разі відмови у відкритті провадження з підстав, передбачених ч.6 ст.39 КУзПБ, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника за правилами ст.129 ГПК України. Винятком є відмова через повне задоволення боржником вимог кредитора до підготовчого засідання, оскільки тоді витрати зі сплати збору має відшкодувати боржник. ВС виснував, що у разі відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених ч.6 ст.39 КУзПБ, норма п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» застосуванню не підлягає. ❓Підтримуєте позицію ВС? ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Господарський_процес #правова_позиція
видео или голосовое, без подписи
✍🏻ЗАЛУЧЕННЯ ВККС СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ УСТАНОВ ДЛЯ ТЕХНІЧНОГО Й МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ІСПИТУ НЕ Є ПЕРЕДАННЯМ ЇЇ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 990/59/25 👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 990/59/25 від 16.07.2026 ВП ВС досліджувала питання, чи може ВККС залучати спеціалізовані установи та уповноважених представників для організаційного, технічного або методичного забезпечення тестування кандидатів на посади суддів. Як зазначила ВП ВС, проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів належить до дискреційних повноважень ВККС. Комісія вправі самостійно визначати критерії оцінювання та обирати спосіб реалізації відповідних процедур у межах закону. Суд, контролюючи реалізацію таких повноважень, не повинен підміняти ВККС або змінювати обсяг її дискреції, а має перевірити, чи не є рішення Комісії довільним, нераціональним, непідтвердженим доказами або помилковим щодо фактів. ВП ВС врахувала, що залучення спеціалізованого суб’єкта було зумовлене відсутністю у ВККС власного програмного забезпечення, незавершеністю закупівельних процедур та необхідністю забезпечити безперервність конкурсу. ВП ВС наголосила, що Закон № 1402-VIII не забороняє ВККС залучати уповноважених представників, спеціалізовані установи чи інших осіб для організаційного, технічного або методичного забезпечення кваліфікаційного іспиту. Таке залучення не є переданням владних управлінських функцій або дискреційних повноважень, оскільки саме ВККС визначає порядок тестування, контролює проведення іспиту та приймає остаточні рішення за його результатами. ❓Підтримуєте позицію ВС? ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція
✍🏻РІШЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ МОЖЕ ВИЗНАВАТИСЯ ПРАВОЧИНОМ ДЛЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРОТИПРАВНОГО ЗАВОЛОДІННЯ МАЙНОМ ПІДПРИЄМСТВА ЗА СТ.206-2 КК УКРАЇНИ ⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 527/1096/19 👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 527/1096/19 від 22.07.2026 У цій справі ВП ВС досліджувала питання, чи можуть рішення загальних зборів про виключення померлого учасника, відмову його спадкоємцям у вступі до товариства та перерозподіл часток у статутному капіталі вважатися правочинами у значенні ст.206-2 КК України. ВП ВС зазначила, що одним зі способів протиправного заволодіння майном підприємства у диспозиції ст.206-2 КК України прямо визначено вчинення правочинів. Під вчиненням правочину для кваліфікації за цією статтею слід розуміти як безпосереднє вчинення його винуватою особою, так і забезпечення або організацію вчинення такого правочину іншими особами. Такі дії за зовнішніми ознаками можуть бути законними та спричиняти певні юридичні наслідки. ВП ВС наголосила, що конкретний перелік правочинів, які можуть бути способом заволодіння майном підприємства, законом не обмежений. Правочин може бути оформлений у вигляді рішення, акта, договору, протоколу тощо. При оцінці рішення загальних зборів необхідно виходити з правових наслідків, на які воно спрямоване. Якщо внаслідок такого рішення відбувається набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов’язків, зокрема виключення учасника, відмова у прийнятті спадкоємців чи перерозподіл часток у статутному капіталі, і жодних інших правочинів не вчиняється, саме це рішення є правочином у значенні ст.206-2 КК України. ❓Згодні з позицією ВС? ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ 📁Добірка 867 СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ ZAKONONLINE 🇺🇦29205 правових позицій ВС 🇪🇺5001 правових позицій ЄСПЛ Щодо договірної природи правовідносин з постачання природного газу постачальником «останньої надії» 📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 серпня 2025 року у справі № 917/1297/23 Щодо кондикційного характеру правовідносин між постачальником «останньої надії» та споживачем природного газу 📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 17 червня 2026 року у справі № 904/1809/24 Щодо належного способу захисту речових прав замовника будівництва на майно, що перебуває в процесі створення 📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 жовтня 2023 року у справі № 727/7731/22 📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 23 липня 2026 року у справі № 727/6125/23 ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Цивільний_процес #Господарський_процес #правова_позиція #добірка #відступ