Земельний Фонд України

​​⚖️ ВП ВС: Земляну греблю не можна набути у приватну власність як окремий об’єкт нерухомості Земляна гребля за своєю правовою природою є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, тому не може бути набута у приватну власність як окремий об’єкт нерухомого майна, зокрема внаслідок приватизації. Передача земляної греблі у приватну власність окремо від земельної ділянки водного фонду, частиною якої вона є, неможлива, оскільки така гідротехнічна споруда не є самостійним об’єктом цивільного обороту. Для захисту права власності територіальної громади на земельну ділянку водного фонду, порушеного через реєстрацію в Державному реєстрі об’єкта, який відповідно до закону не міг бути зареєстрований, необхідно відновити становище, що існувало до порушення. Скасування державної реєстрації права власності на складову частину земельної ділянки водного фонду — гідротехнічну споруду — із закриттям відповідного розділу Державного реєстру забезпечує таке відновлення. Це відповідає способу захисту, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові ВП ВС від 15 липня 2026 року у справі № 915/268/24. За обставинами справи

​​​​📚 Спадкоємець помер після відкриття спадщини: кому переходить право на її прийняття Смерть спадкоємця не завжди означає, що майно, яке він мав успадкувати, буде втрачено для його родини. Якщо людина була живою на момент відкриття спадщини, однак померла пізніше і не встигла її прийняти, за певних умов право на прийняття належної їй частки переходить до її власних спадкоємців. Такий механізм у цивільному законодавстві називається спадковою трансмісією. Що таке спадкова трансмісія❓ Спадкова трансмісія — це перехід права на прийняття спадщини від спадкоємця, який помер після відкриття спадщини та не встиг її прийняти, до його спадкоємців. Такий механізм передбачений статтею 1276 Цивільного кодексу України. Згідно з нею, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців. ❗️ Водночас закон встановлює виняток: право на прийняття обов’язкової частки у спадщині в порядку спадкової трансмісії не переходить. Скільки часу мають спадкоємці для прийняття спадщини❓ Спадкоємці померлого спадкоємця можуть скористатися правом на прийняття спадщини протягом тієї частини строку, яка залишилася після його смерті. При цьому Цивільний кодекс передбачає додаткову гарантію: якщо строк, що залишився, становить менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців. Тобто спадкоємцям надається щонайменше три місяці для реалізації права, яке перейшло до них у порядку спадкової трансмісії. 🤔Як працює спадкова трансмісія: приклад Наприклад, після смерті батька його син отримав право на спадкування. Однак син помер уже після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти. За наявності встановлених законом умов право на прийняття тієї частки спадщини, яка належала б сину, може перейти до його спадкоємців. Саме така ситуація є прикладом застосування спадкової трансмісії. 🔗Детальніше

🔺 Іноземець може успадкувати українську землю, але є жорстка умова: що буде через рік 👤Іноземці можуть успадкувати сільськогосподарську землю в Україні, але не можуть залишати її у своїй власності безстроково. Це підтверджують два судові рішення № 371/1027/25 та № 371/1028/25 за позовами Обухівської окружної прокуратури Київської області. 📍В одному з випадків громадянка рф у 2016 році успадкувала дві земельні ділянки загальною площею 4,20 га — площею 0,19 га та 4,01 га. В іншій справі громадянка рф у 2014 році отримала у спадщину 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0294 га. Усі земельні ділянки мають сільськогосподарське призначення. 📚Відповідно до частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України, сільськогосподарські землі, прийняті у спадщину іноземцями та особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. 📄Невиконання цього обов’язку має прямі правові наслідки. Згідно зі статтями 140, 143 та 145 Земельного кодексу України, право власності на таку земельну ділянку може бути припинене, а сама ділянка — конфіскована за рішенням суду. ⚖️У розглянутих справах Миронівський районний суд Київської області встановив, що громадянки рф, отримавши сільськогосподарські землі у спадщину, протягом року їх не відчужили. Відтак прокуратура звернулася до суду в інтересах держави з вимогами про припинення права власності та конфіскацію земельних ділянок. ❗️Таким чином, ці рішення є показовими для практики застосування земельного законодавства: спадкування сільськогосподарської землі іноземцем допускається, однак після цього виникає обов’язок відчужити її протягом одного року. Якщо цього не зробити, земля може бути конфіскована на користь держави. 🤔Практика також свідчить, що такі вимоги можуть стосуватися не лише великих земельних ділянок, а й невеликих площ або часток у праві власності. 🔗Джерело

🔺 Купуєте землю — перевірте, чи немає поруч ЛЕП: з якими обмеженнями може зіткнутися власник 🌿Купуючи земельну ділянку, варто оцінювати не лише кількість соток, зазначену в документах, а й обмеження щодо використання землі. Якщо через ділянку або поруч із нею проходить лінія електропередачі, частина території може опинитися в охоронній зоні електричних мереж. Право власності на цю землю через це не припиняється, однак використовувати її можна лише з дотриманням установленого законом спеціального режиму. Зокрема, в охоронних зонах діють обмеження на будівництво, висадження дерев, складування матеріалів та проведення певних робіт. Тому для ділянки, яку купують під будинок або іншу забудову, розташування електромереж може мати принципове значення. 📍Вимоги щодо використання земель поблизу електричних мереж встановлені, зокрема, Законом України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів» та Правилами охорони електричних мереж, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1455. ✍️Правила № 1455 встановлюють додаткові вимоги щодо особливого режиму використання земель у межах спеціальних зон об’єктів енергетики. Вони, зокрема, визначають розміри охоронних зон електричних мереж. Яка охоронна зона встановлюється вздовж повітряних ЛЕП❓ Уздовж повітряних ліній електропередачі охоронна зона встановлюється у вигляді земельної ділянки та повітряного простору, обмежених вертикальними площинами по обидва боки лінії. 🖇️Відстань визначається по горизонталі від крайніх проводів за умови їх невідхиленого положення і залежить від напруги лінії: 🔸2 метри — для ліній напругою до 1 кВ; 🔸10 метрів — для ліній напругою 3–20 кВ; 🔸15 метрів — для ліній напругою 35 кВ; 🔸20 метрів — для ліній напругою 110 кВ; 🔸25 метрів — для ліній напругою 150 та 220 кВ; 🔸30 метрів — для ліній напругою 330, 400 та 500 кВ; 🔸40 метрів — для ліній напругою 750 кВ. ❗️Таким чином, зазначена відстань відраховується від крайнього проводу з кожного боку ЛЕП, а не від опори. Наприклад, для повітряної лінії напругою 110 кВ охоронна зона простягається на 20 метрів від крайніх проводів по обидва боки лінії. Якщо така ЛЕП проходить через невелику земельну ділянку, встановлені обмеження можуть охопити значну частину її території. 🤔Охоронні зони встановлюють і для підземних кабелів та підстанцій Обмеження стосуються не лише видимих повітряних ліній. Уздовж підземних кабельних ліній електропередачі охоронна зона, як правило, встановлюється на відстані 1 метра по обидва боки від крайніх кабелів, а також від стін кабельного колодязя чи іншої підземної або наземної кабельної споруди. Окреме правило передбачене для підземних кабельних ліній напругою до 1 кВ, прокладених під тротуарами. Для них охоронна зона становить 0,6 метра у напрямку будинків і споруд та 1 метр у напрямку проїзної частини вулиці. Навколо трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, охоронна зона встановлюється на відстані 3 метрів від огорожі, краю фундаменту неогородженої споруди або стояків щоглової підстанції. 🔗Детальніше

​​😱«Будівельна амністія»: як вивести самобуд із тіні без штрафів і судів🏡ЗФУ #земельнийюрист 👀Дивитись тут ➡️ https://youtu.be/WffT-Co0KjI 💛💙 Друзі, якщо ви хочете нас підтримати чи подякувати за нашу роботу, то ви можете це зробити надіславши донат сюди➡️ https://send.monobank.ua/jar/3ukPgPtZRf ❤️Друзі, якщо Вам цікаві земельні питання, то підписуйтеся на наш канал та будьте першими, хто дізнається всі актуальні новини. Також не забувайте ставити лайки та коментувати наші відео! Команда «Земельного фонду України» створена для того, щоб допомогти кожному з вас вирішити земельні питання! 📞Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером ➡️ +380674056955 ❤️ Будемо вдячні за репост чи реакцію на допис💚

​​​​💵 Пільгове оподаткування домогосподарств: чи запровадить законопроєкт нові податки 🗞️Як раніше писала «Судово-юридична газета», у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону 15449 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження добровільного режиму пільгового оподаткування доходів домогосподарств. Документ пропонує повну зміну підходу, а саме перехід до домогосподарства як базової соціально-економічної одиниці оподаткування, за аналогією до систем Франції, Німеччини та США. 📚У Верховній Раді заявили, що законопроєкт щодо запровадження добровільного режиму пільгового оподаткування доходів домогосподарств не передбачає запровадження нового оподаткування. Його основною метою є законодавче врегулювання статусу домогосподарства як окремого суб’єкта економічних відносин, який сьогодні відсутній в українському законодавстві, хоча така модель вже давно функціонує в більшості країн. 🔺Врахування складу родини під час оподаткування Зазначається, що кожне домогосподарство несе витрати на утримання дітей, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю, безробітних членів сім’ї та інших утриманців. Саме тому законопроєктом пропонується враховувати склад родини під час оподаткування та запровадити неоподатковувану частину доходу, яка, за оцінками авторів законодавчої ініціативи, має становити близько 12 тисяч гривень на кожного члена домогосподарства. У парламенті наголосили, що для найманих працівників законопроєкт передбачає механізм повернення частини сплаченого податку на доходи фізичних осіб залежно від кількості утриманців у сім’ї. Така практика широко застосовується в європейських державах і спрямована на зменшення податкового навантаження на родини. Окремим напрямом законопроєкту є надання можливості здійснювати окремі види економічної діяльності без державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Як пояснили у Комітеті соцполітики, це дозволить громадянам легально отримувати дохід від продажу продукції власного господарства, виробів ручної праці чи інших результатів своєї діяльності без необхідності проходження складних бюрократичних процедур, вибору видів економічної діяльності та сплати мінімального єдиного соціального внеску. Водночас домогосподарства, які здійснюватимуть таку діяльність, декларуватимуть отримані доходи. При цьому неоподатковуваний мінімум застосовуватиметься до кожного члена домогосподарства, а оподаткуванню за пільговою ставкою 5 відсотків підлягатиме лише сума доходу, що перевищує визначений законопроєктом неоподатковуваний рівень. 🔗Про продаж продукції без обов’язкової реєстрації ФОП, читайте тут

​​​​💧Рівні води на окремих річках України впали до історичного мінімуму 📍В Україні на більшості річок спостерігається стійке маловоддя та низька літня межень через тривалу спеку, дефіцит опадів і зростання випаровування. За даними Українського гідрометеорологічного центру станом на 3 серпня, найскладніша ситуація склалася на річках Карпатського регіону, притоках Середнього Дніпра, Прип'яті та Південного Бугу. На окремих постах річок Дністер, Орава, Ріка, Віча, Тур'я, Західний Буг, Турія, Стир та Південний Буг рівні води опустилися нижче мінімальних значень за весь період спостережень. 🤔Через низьку водність на рівнинних річках спостерігається застій води, що погіршує її якість і створює ризики для екосистем, сільського господарства, енергетики та водопостачання. Як захід реагування на ситуацію, Міністерство економіки та довкілля спільно з Держводагентством застосували обмеження права на спеціальне водокористування — лише у липні їх запровадили для 185 водокористувачів у різних регіонах. 💬«Кліматичні зміни дедалі відчутніше впливають на водність річок України. Тому управлінські рішення мають ґрунтуватися на достовірних даних державного моніторингу, водного кадастру та обліку водокористування. Ми концентруємо зусилля, щоб посилити моніторинг, цифровізувати облік використання води, впроваджуємо європейські підходи до управління річковими басейнами та розробляємо заходи з адаптації водного сектору до зміни клімату», — зазначила заступниця міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко. 📚Відповідно до Водного кодексу, у разі настання маловоддя права водокористувачів можуть обмежуватися заради державних інтересів, при цьому беззаперечний пріоритет надається забезпеченню питних і побутових потреб населення. 🔗Джерело

​​​​🔺 Верховний Суд пояснив, коли вимога про визнання права на земельний пай не обмежена строком 📄 Спори щодо земельних часток, право на які виникло ще під час паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств, досі залишаються актуальними. У постанові від 5 серпня 2026 року Верховний Суд розглянув ситуацію, коли особа була членом КСП і включена до списку громадян, які мали право на земельну частку, однак сертифікат на пай їй так і не видали. Суди попередніх інстанцій погодилися з наявністю права, проте відмовили в позові через сплив позовної давності. ⚖️ Верховний Суд наголосив: право на земельну частку виникає з дня видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю, якщо на цей момент особа була членом підприємства та була включена до списку громадян, доданого до такого акта. Сертифікат не створює право на пай, а лише посвідчує його. Тому невиготовлення або невидача сертифіката сама собою не припиняє раніше набутого права. ❗️ Суд також розмежував позови про визнання права, спрямовані на захист права, яке порушується, не визнається чи оспорюється, та вимоги, метою яких є лише підтвердження вже існуючого права. Якщо особа вже набула право на пай і звертається до суду лише для отримання документа, який підтверджує це право, позовна давність до такої вимоги не застосовується. 🔗Детальніше тут

​​​​✍️ ПРО ПЕРЕВАЖНЕ ПРАВО ОРЕНДАРЯ НА УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ НА НОВИЙ СТРОК VS ПОНОВЛЕННЯ ДОГОВОРІВ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ АДВОКАТ БАТИГІНА 🤔Про переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк vs поновлення договорів оренди землі розповіла доцентка кафедри конституційного, адміністративного, екологічного та трудового права Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, к.ю.н. Олена Батигіна під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ. Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк vs поновлення договорів оренди землі, а саме: 1. Порівняльна характеристика правової природи переважного права та поновлення договору оренди землі. 2. Особливості застосування статті 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів у сучасному цивільному обігу. 3. Порівняльний аналіз процедур поновлення договорів оренди за старим та новим законодавством. 4. Алгоритм та часові межі реалізації орендарем переважного права на укладення договору на новий строк. 5. Критерії «належного виконання обов’язків» орендарем як обов’язкова умова збереження переважного права. 6. Зловживання правом з боку орендодавця: правова оцінка дій власника, який ухиляється від отримання повідомлення орендаря або штучно створює умови для передачі ділянки третій особі. 7. Співвідношення орендних прав із переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення. 8. Аналіз актуальних правових позицій Великої Палати Верховного Суду та Касаційного господарського суду у земельних спорах щодо ключових аспектів продовження оренди. 9. Процесуальні аспекти обрання ефективного способу захисту прав орендаря та орендодавця в судовому порядку з окреслених питань. 10. Правова доля об’єктів нерухомого майна та врожаю у разі припинення орендних відносин та відмови у їх продовженні. У рамках характеристики переважного права та поновлення договору оренди землі акцентовано на наступному: 1️⃣ ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ ПЕРЕВАЖНОГО ПРАВА ТА ПОНОВЛЕННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ Лектор розмежовує два самостійні способи продовження орендних земельних правовідносин: реалізацію переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі. Вони мають різну правову природу, різний механізм реалізації та різні юридичні наслідки. Переважне право є суб’єктивним цивільним правом орендаря, яке забезпечує йому пріоритет перед іншими особами на укладення нового договору оренди після закінчення строку чинного договору. Його реалізація залежить від активної поведінки орендаря, який повинен своєчасно повідомити орендодавця про намір скористатися цим правом, направити проєкт додаткової угоди (за старою редакцією законодавства) або діяти відповідно до чинної процедури. Крім того, необхідною умовою є належне виконання орендарем своїх договірних обов’язків. Поновлення договору оренди має іншу правову природу. За старою редакцією статті 33 Закону України «Про оренду землі» існувало два механізми поновлення: через реалізацію переважного права та шляхом так званої «мовчазної згоди». Після законодавчих змін поновлення договорів здійснюється відповідно до статті 126-1 Земельного кодексу України та статті 32-2 Закону України «Про оренду землі». 🔗Читайте далі тут

​​​​✍️ Правові ризики власника нерухомості на орендованій землі державної або комунальної власності у разі неукладення нового договору Оренда земель державної та комунальної власності є однією з найбільш поширених правових форм використання земельних ділянок суб'єктами господарювання. Водночас на практиці досить часто виникають ситуації, коли після закінчення строку дії договору оренди орендар своєчасно вчиняє всі необхідні дії для його поновлення або укладення нового договору, однак через тривалість адміністративних процедур, бездіяльність органу місцевого самоврядування чи інші об'єктивні обставини, зокрема запровадження воєнного стану, новий договір тривалий час залишається неукладеним. За таких умов суб'єкт господарювання фактично продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачує платежі за користування землею відповідно до чинного законодавства, однак його правовий статус як землекористувача набуває ознак правової невизначеності. Така ситуація може спричинити виникнення низки майнових, податкових та земельно-правових ризиків. 📚 Правове регулювання відносин з оренди земель державної та комунальної власності здійснюється зокрема, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Податковим кодексом України, а також іншими нормативно-правовими актами. 🖇️ Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки є заснованим на договорі строковим платним володінням і користуванням земельною ділянкою, необхідною орендарю для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Загальні положення щодо договору найму (оренди) земельної ділянки також закріплені у статті 792 Цивільного кодексу України, відповідно до якої земельні відносини щодо оренди земельної ділянки регулюються законом. 📁 Особливістю користування землями державної та комунальної власності є те, що виникнення права оренди залежить не лише від волевиявлення сторін, а й від реалізації встановленої законом процедури. Згідно зі статтями 122 та 124 Земельного кодексу України передача таких земельних ділянок в оренду здійснюється за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі. При цьому відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає лише з моменту його державної реєстрації. 🔗Детальніше тут

​​✍🏻ІНТЕРЕС ПРЕТЕНДЕНТА НА НЕРОЗПОДІЛЕНУ ДІЛЯНКУ ЧИ НЕВИТРЕБУВАНИЙ ПАЙ ЗАХИЩАЄТЬСЯ, ЯКЩО ЇЇ СФОРМОВАНО ЗА ЙОГО ЗАЯВОЮ ТА БЕЗПІДСТАВНО ПЕРЕДАНО ІНШОМУ В ОРЕНДУ   ⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 911/1138/25(1) 👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 911/1138/25(1) від 01.07.2026   Товариство звернулося до суду з позовом про визнання недійсними договорів оренди нерозподілених земельних ділянок і невитребуваних земельних часток (паїв), укладених селищною радою з іншим претендентом.   ВП ВС зазначила, що подання заяви про надання земельної ділянки в оренду не є підставою виникнення суб’єктивного права на її отримання. Така заява лише ініціює розгляд органом місцевого самоврядування питання про розпорядження відповідною земельною ділянкою.   Правовідносини оренди виникають лише з моменту укладення договору. До цього часу між сторонами тривають переддоговірні відносини щодо можливості укладення договору оренди в майбутньому та визначення конкретної земельної ділянки.   Особа — претендент на нерозподілену земельну ділянку чи невитребувану земельну частку (пай) звертається до суду не за захистом речового права на земельну ділянку, а правомірного інтересу в отриманні її у користування в майбутньому.   Такому інтересу не кореспондує обов’язок органу місцевого самоврядування передати земельну ділянку саме цьому претендентові або обов’язок інших претендентів поступитися нею.   ВП ВС виснувала, що такий інтерес підлягає захисту, якщо земельну ділянку було сформовано за заявою позивача, який першим звернувся із заявою про затвердження технічної документації чи проєкту землеустрою, однак її безпідставно передано в оренду іншій особі.   У такому разі оцінці підлягають дії органу місцевого самоврядування та претендентів на земельну ділянку з погляду їх добросовісності.   ❓Підтримуєте позицію ВС? ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція

​​​​🔺 Володимир Зеленський підписав указ про створення національного природного парку «Чорний Ліс» 🖋️ Президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення національного природного парку «Чорний Ліс» у Кропивницькому районі Кіровоградської області. 🌿 Новий національний парк створено з метою збереження, відтворення та ефективного використання природних комплексів і об’єктів Середнього Придніпров’я, які мають природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. 📍 До території парку включено 13 710,2441 га земель державної та комунальної власності. 🖇️ Зокрема: 🔸 12 844,5 га земель державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», вилучаються у землекористувача та передаються національному природному парку у постійне користування; 🔸 865,7441 га земель комунальної власності (землі водного фонду, сільськогосподарського та лісогосподарського призначення) включаються до території парку без вилучення у нинішніх землекористувачів. 📁 Крім того, указом підтримано пропозицію Кабінету Міністрів щодо створення спеціальної адміністрації національного природного парку «Чорний Ліс», яка працюватиме у сфері управління Державного агентства лісових ресурсів України. 📄 Уряд має протягом шести місяців затвердити Положення про парк. 📚 Також у 2027–2029 роках Кабінет Міністрів має розробити проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок та оформлення речових прав на відповідні земельні ділянки, а також розроблення проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж території національного природного парку. 🖋️ Окремо передбачено розроблення у 2027–2028 роках Проєкту організації території національного природного парку «Чорний Ліс», який визначатиме питання охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів. 💵 Фінансування функціонування нового національного парку має бути передбачене під час підготовки проєктів державного бюджету на 2027 рік та наступні роки. ❗️ Відповідний указ №719/2026 глава держави підписав 11 серпня. 🔗Джерело

​​​​Доброго дня ☕️ 🤔МПЗ на спільну ділянку: як воно ділиться між родичами, якщо межі в натурі не встановлені 📚Відповідно до п.п. 14.1.114-2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено що Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового кодексу України. 🔺Тобто, МПЗ – це обов’язковий платіж, що становить мінімальну суму податків, які повинен сплатити власник чи користувач земельної ділянки, віднесеної до сільськогосподарських угідь. 👤Якщо у земельної ділянки є кілька власників і межі  між родичами не встановлені в натурі (на місцевості), правила нарахування МПЗ залежать виключно від того, як саме оформлені документи на право власності та яка інформація міститься про власників у Державному реєстрі речових прав. 🌿До прикладу, якщо земельна ділянка належить родичам разом як єдине ціле (наприклад, подружжю або членам фермерського господарства), і в державному реєстрі чи державному акті частка кожного з них у відсотках або дробах не вказана (мова йде про спільно сумісну власність), то у такому випадку податкова за замовчуванням нараховує МЗП у рівних частинах кожному зі співвласників. 💵Наприклад, якщо власників троє, то суму МПЗ за всю ділянку податкова поділить на трьох власників та надішле окремі платіжки (податкові повідомлення-рішення) кожному родичу. ✍️Разом з цим такі родичі можуть укласти письмову домовленість між собою і визначити одного платника, який сплатить МПЗ за всю ділянку. Для цього буде потрібно письмово оформити домовленості між родичами та повідомити податкову службу за місцем реєстрації. 📁Якщо ж у документах визначені частки кожного із співвласника (мова йде про спільну часткову власність), але межі на землі не проведені (паркан чи межа на самій ділянці не встановлені), то у такому випадку податкова також розраховує загальне МПЗ для всієї ділянки, а потім поділить суму строго пропорційно до кількості співвласників та розміру їх часток у спільній власності у відповідності до зареєстрованих даних про частки у Державному реєстрі речових прав. ❗️Таким чином, підсумовуючи слід зазначити, якщо земля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, та межі в натурі не встановлені, то нарахований податковою МЗП має сплачувати: або кожен окремо із співвласників у рівних частинах (якщо між ними не має домовленостей) або ж один із співвласників якого всі співвласники за домовленістю уповноважили на це та повідомили про це податковий орган. ‼️Разом з цим, якщо земля перебуває у спільній частковій власності, де у кожного співвласника є чітко визначена частка  і  це  підтверджується даними з реєстру (навіть якщо межі в натурі не проведені), то МЗП буде сплачувати кожен із співвласників самостійно пропорційно належній йому частці та отриманому розрахунку від податкового органу. 🔗Джерело 👉 https://www.zemfond.net/post/mpz-na-spilnu-dilianku-yak-vono-dilytsia-mizh-rodychamy-yakshcho-mezhi-v-naturi-ne-vstanovleni-1 ☎️Для замовлення консультації напишіть @zemfondua або зателефонуйте +380674056955

​​🚢 Експорт зерна з Чорноморського регіону зіткнувся з новою логістичною проблемою — рекордно низький рівень води в Дунаї обмежує перевезення через Румунію. Це відбувається саме тоді, коли через російські атаки Україна змушена активніше використовувати альтернативні експортні маршрути. 🌾 Чорне море залишається ключовим шляхом для експорту України та росії. Після початку повномасштабної війни румунська Констанца стала одним із головних альтернативних напрямків для українського зерна — вантажі доставляють залізницею, автотранспортом і баржами Дунаєм. 💧 Однак тривала спека та дефіцит опадів різко знизили рівень води в річці. Через це баржі змушені брати менше вантажу, а собівартість перевезень зростає.

​​​​💻Земельний банк виставить на аукціони 13 ділянок 🔺З 10 по 14 серпня 2026 року в системі Prozorro.Продажі відбудуться торги з передачі в суборенду державних земель сільськогосподарського призначення. Проєкт «Земельний банк» виставив 13 земельних ділянок загальною площею у чотирьох областях України. 📍Землі виставлено на торги у таких регіонах: 🔸Закарпатська область; 🔸Одеська область; 🔸Полтавська область; 🔸Харківська область. 🌿Найбільші ділянки тижня розташовані на Полтавщині (162,38 га та 92,91 га в Лубенському районі) та Харківщині (96,90 га в Чугуївському районі). Найдорожчою за стартовою вартістю стала ділянка площею 96,9 га у Зміївській громаді Харківської області — її стартова ціна становить 526 652,35 грн. Тоді як найбільша ділянка на 162,38 га в Лубенській громаді стартує з 386 756,90 грн. Аукціони проходитимуть за розкладом з 10 по 14 серпня відповідно до графіку по кожному лоту. 🔗Джерело

​​​​🤔Затримка будівництва не гарантує повернення коштів: судова практика у спорах із забудовником 🏡Купівля житла на етапі будівництва може бути пов’язана з певними ризиками. Найпоширеніший із них це затягування строків будівництва. Якщо кілька місяців прострочення ще можуть пояснюватися об’єктивними причинами, то багаторічне очікування або повне припинення робіт нерідко змушують покупців замислитися про повернення вкладених коштів. 📁Але, сам факт затримки будівництва ще не означає, що забудовник зобов’язаний одразу повернути кошти. Для цього необхідно встановити, чи порушив він умови договору. 🗃️Порушення строків не гарантує автоматичного повернення коштів Насамперед порядок повернення коштів визначається договором, укладеним між покупцем та забудовником. Якщо договір передбачає можливість його розірвання та повернення коштів у разі порушення строків будівництва, сторони можуть врегулювати це питання без звернення до суду. Водночас закон встановлює загальні правила виконання таких зобов’язань. Так, відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. А стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо для виконання встановлено певний строк, виконавець зобов’язаний виконати свої обов’язки саме у строк встановлений у договорі Якщо забудовник без законних підстав не вводить будинок в експлуатацію або не передає квартиру у визначений договором час, це може свідчити про порушення договірних зобов’язань. Коли можна вимагати розірвання договору❓ Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що невиконання або неналежне виконання умов договору є порушенням зобов’язання. Правові наслідки такого порушення передбачені статтею 611 ЦК України. Залежно від обставин можуть застосовуватися відшкодування збитків, сплата неустойки, припинення зобов’язання або інші наслідки, встановлені договором чи законом. Якщо порушення є істотним, інвестор може вимагати розірвання договору. Таке право передбачене частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір може бути розірваний судом у разі істотного порушення його умов другою стороною. Істотним вважається порушення, через яке особа значною мірою позбавляється того, на що розраховувала під час укладення договору. Іншими словами, якщо квартира мала бути передана кілька років тому, а будівництво фактично не просувається, така обставина може стати підставою для розірвання договору. Після розірвання договору покупець має право вимагати повернення коштів, однак порядок їх повернення залежить від умов договору та способу фінансування будівництва. 🔗Читати далі

​​​​📍Землею сусіда можна законно користуватися — як працює земельний сервітут 🌿 Земельна ділянка може належати одній людині, але без доступу до землі сусіда іноді неможливо дістатися до дороги, провести комунікації, забезпечити водопостачання чи виконати ремонтні роботи. 📁 Для таких ситуацій українське законодавство передбачає земельний сервітут — право обмеженого користування чужою земельною ділянкою. Він може бути платним або безоплатним, поширюватися на всю ділянку чи лише на визначену її частину. 🗃️ При цьому право власності на землю не припиняється: власник продовжує володіти своєю ділянкою, однак у встановлених межах має забезпечити можливість користування нею іншою особою. Що таке земельний сервітут❓ Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України, право земельного сервітуту — це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою або ділянками. Необхідність встановлення такого права може виникнути, наприклад, якщо власник земельної ділянки не має належного доступу до автомобільної дороги. У такому випадку йому може знадобитися право проходу або проїзду через сусідню земельну ділянку. Встановлення сервітуту не позбавляє власника права власності на землю. Він зберігає свої права на земельну ділянку, однак вони можуть бути обмежені в обсязі, необхідному для реалізації земельного сервітуту. 🔗Читати далі