Верховний Суд

​Друзі, сьогодні пропонуємо вам пригадати найактуальніші дописи Верховного Суду за тиждень, що минає, а також узагальнення судової практики ВС за І півріччя 2026 року в нашій щосуботній рубриці.   Судові рішення:   🔹ВП ВС: під час воєнного стану невитребувані паї та нерозподілені земельні ділянки, які перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій, можуть передаватися в оренду без проведення земельних торгів   🔹ВП ВС: залишення позову без розгляду у зв’язку зі зловживанням процесуальними правами можливе на стадії підготовчого провадження у справі, якщо ознаки зловживання мають очевидний, безсумнівний та процесуально встановлений характер   🔹ВП ВС: земляну греблю, яка за своєю правовою природою є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, не можна набути у приватну власність як окремий об’єкт нерухомого майна, у тому числі внаслідок приватизації   🔹КЦС ВС роз’яснив порядок розподілу судових витрат у разі відмови від позову після добровільного задоволення вимог відповідачем   🔹ККС ВС: достатньою підставою для оголошення розшуку особи, підозрюваної у вчиненні колабораційної діяльності, та здійснення щодо неї спеціального кримінального провадження є наявність доказів того, що вона перебуває на ТОТ України або на території держави-агресора, та будучи належно повідомленою не з’являється без поважних причин на виклик слідчих органів або суду   🔹КГС ВС: одночасне стягнення із замовника аукціону (ліквідатора) пені за несвоєчасне підписання акта про придбання майна на аукціоні та за невідступлення права вимоги за один період прострочення може становити подвійну відповідальність   🔹КЦС ВС: спори про захист ділової репутації юридичних осіб у сфері господарювання підлягають розгляду судами господарської юрисдикції   🔹КГС ВС: воєнний стан і використання заставного майна для потреб оборони самі по собі не є підставою для внесення змін до договору застави про заборону звернення стягнення на заставне майно   Огляди судової практики:   📌 Дайджест судової практики ВП ВС й огляди судової практики касаційних судів у складі ВС за I півріччя 2026 року   📌 Огляд актуальної судової практики КГС ВС за липень 2026 року   📌 Огляд актуальної судової практики КАС ВС за липень 2026 року

​Воєнний стан і використання заставного майна для потреб оборони самі по собі не є підставою для внесення змін до договору застави про заборону звернення стягнення на заставне майно – КГС ВС   Сам факт запровадження воєнного стану та використання предмета застави для перевезення військових, гуманітарних чи медичних вантажів не є достатньою підставою для внесення змін до договору застави. Для зміни договору в судовому порядку сторона повинна довести одночасну наявність усіх чотирьох умов, передбачених ст. 652 ЦК України щодо істотної зміни обставин. Якщо хоча б одна з них відсутня, підстав для судового втручання в договірні відносини немає.   Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.   Детальніше

​Огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Судуза липень 2026 року   В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:   ✅ право члена сім’ї загиблого працівника об’єкта критичної інфраструктури на одноразову грошову допомогу; ✅ визначення законодавства, що підлягає застосуванню при вирішенні питання щодо призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) волонтера; ✅ протиправність встановлення підзаконним нормативно-правовим актом спеціального порядку виплати нарахованих сум пенсії внутрішньо переміщеним особам; ✅ звільнення державного службовця з посади через набуття іноземного громадянства; ✅ повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати складові розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців; ✅ обов’язок контролюючого органу довести порушення правил податкового та бухгалтерського обліку, якщо платник надав усі первинні документи; ✅ збільшення фінансового результату на суму штрафів на користь нерезидента, облік результатів інвентаризації та відображення сум ПДВ у витратах; ✅ правомірність застосування антидемпінгового мита в разі непідтвердження країни походження товару.

​Спори про захист ділової репутації юридичних осіб у сфері господарювання підлягають розгляду судами господарської юрисдикції – КЦС ВС   Спір щодо спростування інформації, яка стосується господарської діяльності юридичних осіб та поширена на вебсайті фізичної особи – підприємця, підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства. Навіть якщо одним із відповідачів зазначено фізичну особу (автора), статус власника ресурсу як суб’єкта господарювання та характер самої інформації визначають предметну юрисдикцію справи.   Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.   Детальніше

The owner of this channel has been inactive for the last 17 months. If they remain inactive for the next 30 days, they may lose their account and admin rights in this channel. The contents of the channel will remain accessible for all users.

​Земляну греблю, яка за своєю правовою природою є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, не можна набути у приватну власність як окремий об’єкт нерухомого майна, у тому числі внаслідок приватизації – ВП ВС   Передача земляної греблі у приватну власність окремо від земельної ділянки водного фонду, складовою частиною якої вона є, не може бути здійснена з огляду на те, що земляна гребля не є окремим об’єктом цивільного обороту.   Для захисту права власності територіальної громади на земельну ділянку водного фонду, порушеного внаслідок реєстрації у Державному реєстрі об’єкта, який у силу закону не міг бути зареєстрований, необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Скасування державної реєстрації права власності на складову частину земельної ділянки водного фонду – гідротехнічну споруду – із закриттям відповідного розділу Державного реєстру опосередковує відновлення становища, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способу захисту, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України.   Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду.   Детальніше

​Огляд актуальної судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за липень 2026 року В огляді висвітлено ключові правові позиції в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції, а саме:     ✓ у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо: ▪юрисдикції господарського суду стосовно спорів боржника з податковим органом у межах справи про банкрутство; ▪умов продовження дії заходу захисту боржника у вигляді заборони відкриття провадження у справі про банкрутство після закінчення граничного строку превентивної реструктуризації; ▪права забезпеченого кредитора на зміну черговості вимог у реєстрі кредиторів у разі втрати предмета застави; ▪закриття провадження у справі про банкрутство при погашенні вимог кредиторів власником корпоративних прав без погашення неустойки та за відсутності майна в боржника;   ✓ у постанові у справі щодо захисту прав інтелектуальної власності сформульовано висновок стосовно припинення правової охорони твору, який набув статусу об’єкта, що не охороняється авторським правом;   ✓ у постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав містяться висновки стосовно: ▪належності та ефективності вимоги учасника товариства про припинення повноважень директора, який одночасно є учасником товариства та блокує зміну керівника; ▪перевищення повноважень голови правління ОСББ шляхом видання наказів про власне звільнення та повторне прийняття на роботу; ▪недобросовісності набувача частки у статутному капіталі як підстави для визнання договору недійсним за відсутності згоди другого з подружжя;   ✓ у постанові у справі щодо земельних відносин викладено правовий висновок про поновлення договору оренди земельної ділянки з водним об'єктом та обов'язковості дотримання вимог спеціального законодавства;   ✓ у постанові у справі, пов’язаній з виконанням судових рішень, наведено правові висновки щодо обов’язку виконавця дотримуватися процедури виконання судових рішень (про зобов’язання боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення) та пріоритетності норм законодавства про виконавче провадження в процесі виконання судового рішення.

​Одночасне стягнення із замовника аукціону (ліквідатора) пені за несвоєчасне підписання акта про придбання майна на аукціоні та за невідступлення права вимоги за один період прострочення може становити подвійну відповідальність – КГС ВС   Якщо несвоєчасне підписання акта про придбання майна на аукціоні та невідступлення права вимоги є наслідком однієї і тієї ж бездіяльності замовника аукціону, стягнення двох пеней за той самий період прострочення суперечить ст. 61 Основного Закону України. Водночас пеня, передбачена нормами КУзПБ щодо відповідальності замовника аукціону за несвоєчасне оформлення акта про придбання майна та несвоєчасну передачу майна (відступлення права вимоги), має приватноправову природу та може бути зменшена судом на підставі ст. 551 ЦК України.   Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.   Детальніше

​Дайджест судової практики ВП ВС й огляди судової практики касаційних судів у складі ВС за I півріччя 2026 року   До вашої уваги – узагальнення піврічної практики Верховного Суду: сотні правових позицій Великої Палати ВС та касаційних судів у складі ВС, які вже формують тенденції національного правозастосування, зібрано в одному дописі.   У дайджесті судової практики ВП ВС та оглядах судової практики Касаційного адміністративного суду у складі ВС, Касаційного господарського суду у складі ВС, Касаційного кримінального суду у складі ВС і Касаційного цивільного суду у складі ВС за І півріччя цього року, зокрема, систематизовано:   ▪️найсвіжіші підходи ВС до вирішення спорів щодо земельних, трудових, договірних, корпоративних правовідносин; ▪️результати розгляду справ щодо питань соціального захисту, застосування персональних санкцій, дисциплінарної відповідальності суддів, регулювання господарської діяльності, військового обліку та мобілізації, захисту прав інтелектуальної власності, процедур банкрутства, оподаткування, охорони довкілля тощо; ▪️нюанси застосування норм загальної та особливої частин кримінального права України.   Зберігайте добірку, щоб не загубити: ✓ дайджест судової практики ВП ВС за І півріччя 2026 року ✓ огляд судової практики КАС ВС за І півріччя 2026 року ✓ огляд судової практики КГС ВС за І півріччя 2026 року ✓ огляд судової практики ККС ВС за І півріччя 2026 року ✓ огляд судової практики КЦС ВС за І півріччя 2026 року

​Достатньою підставою для оголошення розшуку особи, підозрюваної у вчиненні колабораційної діяльності (ст. 111-1 КК України), та здійснення щодо неї спеціального кримінального провадження є наявність у матеріалах досудового розслідування доказів того, що вона перебуває на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, і не з’являється без поважних причин на виклик слідчих органів або суду за умови її належного повідомлення – ККС ВС   У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватою і засудили обвинувачену за ч. 3 ст. 111-1 КК України. У касаційній скарзі захисник зазначив, що судовий розгляд був проведений за відсутності обвинуваченої з порушенням ч. 3 ст. 323 КПК України, оскільки вона не була оголошена в міжнародний розшук.   Детальніше

​Залишення позову без розгляду у зв’язку зі зловживанням процесуальними правами можливе на стадії підготовчого провадження у справі, якщо ознаки зловживання мають очевидний, безсумнівний та процесуально встановлений характер – ВП ВС   Застосування заходів запобігання зловживанню процесуальними правами з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 43 ГПК України, який кореспондує п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України та п. 3 ч. 2 ст. 45 КАС України, можливе на стадії підготовчого провадження у справі, якщо саме на цій стадії суд установив ознаки недобросовісного використання процесуальних прав.   Застосування заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами є правом суду, а не його безумовним обов’язком. Реалізація цього повноваження не залежить від наявності відповідного клопотання учасника справи, оскільки суд має право реагувати на зловживання процесуальними правами з власної ініціативи.   Водночас таке реагування повинне здійснюватися лише за умов належного встановлення очевидної недобросовісності процесуальної поведінки та з дотриманням принципів пропорційності, справедливості та права особи на доступ до суду.   Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду.   Детальніше

​Під час воєнного стану невитребувані паї та нерозподілені земельні ділянки, які перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій, можуть передаватися в оренду без проведення земельних торгів – ВП ВС   Нерозподілені земельні ділянки / невитребувані земельні частки (паї), які належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам чи кооперативам, не перебувають ані в державній, ані в комунальній власності, а фактично залишаються в режимі земель колективної власності, очікуючи визначення їхнього приватного власника або переходу у власність територіальної громади відповідно до закону.   У таких правовідносинах органи місцевого самоврядування діють не як власники земельних ділянок, а як їхні тимчасові розпорядники, а тому процедури, встановлені для розпорядження землями державної чи комунальної власності, не можна вважати обов’язковими під час розпорядження цими об’єктами земельних прав, якщо це прямо не визначено законом.   Детальніше

​КЦС ВС роз’яснив порядок розподілу судових витрат у разі відмови від позову після добровільного задоволення вимог відповідачем   Якщо відповідач добровільно задовольняє позовні вимоги вже після звернення позивача до суду, останній має право на повне відшкодування понесених ним судових витрат за рахунок відповідача. Застосування механізму, за якого частина судового збору повертається з державного бюджету, а інша частина стягується з відповідача, у таких випадках є помилковим. Це має важливе значення для захисту майнових інтересів позивача, який був змушений ініціювати судовий процес для захисту свого права, а також запобігає безпідставному покладенню на державний бюджет витрат у спорах, які були фактично визнані боржником лише після звернення до суду.   Такі висновки Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду сформулював через неправильне застосування судами положень ст. 142 ЦПК України.   Детальніше

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів, відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 3 до 9 серпня 2026 року.   Справа, передана на розгляд Великої Палати ВС: Ухвалою КГС ВС від 8 липня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для уточнення (конкретизації) висновків або відступу від висновків ВП ВС щодо визначення способу захисту порушених прав учасника публічної закупівлі, тендерна пропозиція якого була відхилена, а договір про закупівлю укладено з іншою особою та на час розгляду справи судом повністю виконано.   Справа, передана на розгляд об'єднаної палати КГС ВС: Ухвалою КГС ВС від 17 червня 2026 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновків КГС ВС про те, що саме використання сторонами в договорі формулювань «сторони укладають додаткову угоду» та «сторони вносять зміни шляхом укладення додаткової угоди» передбачає наявність погодженого сторонами обов’язку змінити договірні умови та можливість внесення таких змін у судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України.   Справи, передані на розгляд об'єднаної палати КЦС ВС: 1. Ухвалою КЦС ВС від 29 липня 2026 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС, відповідно до якого розрахунковою величиною для визначення мінімального гарантованого розміру відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним перебуванням особи під слідством чи судом, є установлений законодавством розмір заробітної плати на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції.   2. Ухвалою КЦС ВС від 5 серпня 2026 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновків КЦС ВС про наявність підстав для витребування на користь забудовника майна (об’єкта нерухомості), що вибуло з його володіння на підставі судового рішення, яке надалі було скасоване, якщо забудовник продав  інвестору майнові права на спірне майно та в повному обсязі отримав кошти за це майно.

​Друзі, сьогодні систематизували для вас найсвіжіші дописи щодо правових позицій Верховного Суду в нашій щосуботній рубриці «Ключове за тиждень».   Судові рішення:   🔹ВП ВС: правомірним і ефективним способом захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва в разі їх оспорювання або невизнання є позов про визнання майнових прав на спірний об’єкт архітектури та витребування своєї власності (майнових прав) із чужого незаконного володіння   🔹ВП ВС: рішення загальних зборів товариства є правочином у розумінні ст. 206-2 КК України, якщо внаслідок такого рішення відбувається набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов’язків певного кола осіб і натомість жодних інших правочинів не вчиняється   🔹ОП КЦС ВС роз’яснила межі допустимого інформування суспільства щодо використання імені та фото підозрюваного до вироку суду   🔹Верховний Суд захистив право громади Бучі на зелену зону та підтвердив, що поновлення договору оренди можливе лише за умови належного дотримання вимог закону   🔹КГС ВС: відмова у відкритті провадження про неплатоспроможність фізичної особи є правомірною, якщо боржник не довів свою добросовісність і наявність підстав для застосування процедур банкрутства   🔹ККС ВС: якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК України, належним відповідачем є юридична або фізична особа – роботодавець працівника (службовця), який заподіяв шкоду, а не держава   🔹КЦС ВС: право співвласника багатоквартирного будинку на судовий захист прибудинкової території не залежить від державної реєстрації прав на землю   🔹КГС ВС: сума безпідставно збережених коштів, що стягується за фактичне користування земельною ділянкою, підлягає зменшенню на розмір земельного податку, сплаченого за той самий період користування   Огляди судової практики:   Огляд за результатами аналізу судової практики та судової статистики постановлення ухвал про відмову у відкритті касаційного провадження Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду (1 січня 2026 року – 30 червня 2026 року)

​Рішення загальних зборів товариства є правочином у розумінні ст. 206-2 КК України, якщо внаслідок такого рішення відбувається набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов’язків певного кола осіб і натомість жодних інших правочинів не вчиняється – ВП ВС   Кримінальне правопорушення, визначене ст. 206-2 КК України, з об’єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації, зокрема частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації та причинно-наслідковим зв’язком між діями й наслідками.   Вчинення правочину в розумінні ст. 206-2 КК України є дією, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може бути оформлено документально у вигляді рішення, акта, договору, протоколу тощо. Оцінювати правову природу того чи іншого рішення загальних зборів учасників товариства потрібно з огляду на те, на які правові наслідки воно спрямоване.   Якщо внаслідок ухваленого загальними зборами учасників товариства рішення відбувається набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов’язків певного кола осіб (наприклад, щодо виключення учасника з товариства, прийняття чи відмови у прийнятті спадкоємців померлого засновника (учасника) до складу учасників товариства; щодо перерозподілу часток у статутному капіталі товариства тощо) і водночас жодних інших правочинів не вчиняється, то саме таке рішення потрібно вважати правочином для застосування приписів ст. 206-2 КК України.   Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду.   Детальніше

​Сума безпідставно збережених коштів, що стягується за фактичне користування земельною ділянкою, підлягає зменшенню на розмір земельного податку, сплаченого за той самий період користування – КГС ВС   При стягненні з фактичного користувача земельної ділянки комунальної власності доходу у вигляді несплаченої орендної плати на підставі статей 1212–1214 ЦК України заявлена до стягнення сума підлягає зменшенню на розмір земельного податку, фактично сплаченого таким користувачем до місцевого бюджету за той самий період і за ту саму земельну ділянку, оскільки повторне стягнення цих коштів суперечить принципу справедливості та є втручанням у право на мирне володіння майном у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.   Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.   Детальніше

​Право співвласника багатоквартирного будинку на судовий захист прибудинкової території не залежить від державної реєстрації прав на землю – КЦС ВС   Власник квартири в багатоквартирному будинку як співвласник спільного майна цього будинку має право на захист своїх прав щодо земельної ділянки, на якій розташований будинок та його прибудинкова територія, зокрема, шляхом оскарження рішень органу місцевого самоврядування про передачу в оренду третій особі частини прибудинкової території. Відсутність державної реєстрації права власності або користування земельною ділянкою за співвласниками будинку та набуття права власності на квартиру після передачі земельної ділянки в оренду не є достатніми підставами для висновку про відсутність порушеного права позивача.   Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.   Детальніше

​Верховний Суд захистив право громади Бучі на зелену зону та підтвердив, що поновлення договору оренди можливе лише за умови належного дотримання вимог закону   Верховний Суд залишив у силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ТОВ «Комфорт ЛТД» щодо поновлення договору оренди земельної ділянки в Бучі. Суд дійшов висновку, що орендар не довів належного повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення договору, як цього вимагає ст. 33 Закону України «Про оренду землі».   Детальніше

​Якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК України, належним відповідачем є юридична або фізична особа – роботодавець працівника (службовця), який заподіяв шкоду, а не держава – ККС ВС   Такого висновку дійшла Третя судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 583/2187/24.   У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили військовослужбовця за ч. 1 ст. 115 КК України, частково задовольнили цивільний позов потерпілої, стягнули відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, вчиненим засудженим у період перебування на військовій службі, у розмірі 200 000 грн; із Державного бюджету України – 200 000 грн.   Детальніше