ФТуП - Фізична Терапія у Педіатрії

📌 Поки в Україні Бобат і Войту показують зі сцени як "основу" команди, у світі пропонують відмовитися від цієї назви. І пропонує це та, хто був ближче за всіх до її захисту. 14 травня 2026 в Developmental Medicine & Child Neurology вийшла редакторська стаття Маргарет Мейстон "Beyond the Bobath/Neurodevelopmental Treatment label" (doi.org/10.1111/dmcn.70312). Мейстон не випадкова людина в цій темі. Десятиліттями вона була найавторитетнішим голосом, що пояснював і обстоював бобат-підхід на сторінках DMCN. У 2024 вона прямо захищала бобат-рамку від звинувачень у "ребрендингу" (Open to debate, DMCN 2024). Того ж року вийшла її програмна стаття, де вона переосмислювала бобат-практику через системну науку (BCRF, DMCN 2024). Тому її висновок 2026 року має особливу вагу. 🔹 Що вона пише. Головним рушієм прогресу в дитячій реабілітації за останні два-три покоління стала МКФ (ICF). Саме вона зрушила практику від мислення в категоріях порушень до уваги на активності, участі й контексті. Це фундамент. Не метод. Увагу Мейстон акцентує на тому, що тренінги з Бобат/NDT стало неможливо чітко визначити. Курси не регульовані на міжнародному рівні, зміст різниться від центру до центру, різні школи описують підхід по-різному. І звідси висновок, який варто прочитати кожному, хто будує практику навколо назви методу: якщо втручання не можна послідовно специфікувати, його не можна ні надійно оцінити, ні відтворити, ні порівняти з альтернативами. Бренд починає заступати реальні складові терапії. Стає незрозуміло, що саме надається, чого навчають і що тестують. Мейстон не каже "Бобат не працює", бо це було б занадто радикально з її боку. Але вона відкидає обидва полюси, і "працює", і "треба викинути", як безплідні. Питання не в окремих прийомах. Питання в тому, чи може назва, під якою ховається десяток різних практик, бути науковою категорією. Не може. 🔹 Що вона пропонує. Відмовитися від ярлика Бобат/NDT як тренінгової ідентичності. Зберегти й перевіряти ті практики, які можна чітко описати. Перейти до опису втручань за інгредієнтами, узгодженого з МКФ: яка мета, який механізм дії, яке дозування, якими інструментами міряємо результат (outcome measures). Тобто інструменти оцінки результату Мейстон ставить в один ряд із метою, механізмом і дозуванням, як обов'язковий елемент чіткого опису втручання. 💬 Все описане вище, прямо суперечить уявленню, ніби шкали й тести це милиці для тих, хто "не знає медицини". У логіці Мейстон усе навпаки. Без чітко описаного результату втручання просто не можна ні перевірити, ні порівняти. Варто згадати і контекст, у якому ця редакторська з'явилася. У 2024 Деніз Деміано та Айона Новак у відповідь на бобат-рамку Мейстон написали жорстко: наявні сильні докази вказують, що ні Бобат, ні NDT не ефективні, тому їх слід деімплементувати, а нову модель вони назвали ребрендингом, а не наукою. Тобто Мейстон рухалася до своєї позиції 2026 року не в вакуумі, а під тиском доказових аргументів від провідних дослідників поля. 🎯 Підсумок. Цю межу проводять не противники Бобата, а ті, хто був його обличчям. Якщо вже вони кажуть "час іти далі", варто прислухатися. 📚 Джерела: Mayston M. Beyond the Bobath/NDT label. DMCN 2026. doi.org/10.1111/dmcn.70312 Mayston M. The Bobath Clinical Reasoning Framework: Open to debate. DMCN 2024. doi.org/10.1111/dmcn.15881 Mayston M, Saloojee G, Foley S. The Bobath Clinical Reasoning Framework. DMCN 2024;66:564-572. doi.org/10.1111/dmcn.15748 Mayston M, et al. REASON CP. Front Public Health 2026. doi.org/10.3389/fpubh.2026.1800273 Damiano D, Novak I. Rebranding versus rigor. DMCN 2024;66:668. doi.org/10.1111/dmcn.15844 Te Velde A, Morgan C, Finch-Edmondson M, et al. Neurodevelopmental Therapy for Cerebral Palsy: A Meta-analysis. Pediatrics 2022;149:e2021055061 🖼 Постер: Ginny Paleg (@ginnypaleg)

Для фізичних терапевтів, які працюють у ВІТН — відділеннях інтенсивної терапії новонароджених. Поки українська реабілітація потопає в документації — паперових журналах, електронних журналах і журналах обліку журналів — клініцисти витрачають час на папір замість пацієнта. Це не нова проблема. Але ми з колегами вирішили піти дещо іншим шляхом. Спільнота «Фізична терапія в педіатрії» (https://www.facebook.com/FTUP.ua/) підготувала бланк щоденного огляду та оцінки розвитку дитини у ВІТН. У багатьох країнах, щоденний структурований огляд дитини фізичним терапевтом — Daily Review — є стандартом клінічної практики. Це інструмент, який працює на фахівця і для пацієнта — а не той, що заважає або забирає час. 📋 Бланк охоплює сім клінічних блоків — від поведінкового стану та сигналів дитини до постури, сенсорного середовища, участі батьків і дій ФТ за день. Кожен блок побудований так, щоб огляд був не переліком галочок, а клінічним мисленням у структурованій формі. https://drive.google.com/file/d/142knXkbkGBzrciciMyctnzCbaXII2BPF/view?usp=drive_link Ви зможете: — фіксувати поведінкові стани, сигнали стресу та сигнали готовності до взаємодії — описувати середовище, в якому дитина знаходиться і як воно впливає — відстежувати динаміку постури, асиметрії та толерантності до маніпуляцій у порівнянні з попереднім оглядом — змістовно документувати участь батьків і їхню відповідь на навчання — зазначати щоденні втручання та надавати рекомендації Все це в одному бланку, термінологія і структура якого відповідають британським, американським і канадським клінічним настановам — NICE NG232, NIDCAP, BAPM FICare, NANN. Це не обов'язкова форма звітності і не офіційна документація. Ви берете цей інструмент у практику тому, що він справді допомагає — або не берете. Вибір за вами. Але якщо ваш колега відкриє заповнений бланк і зрозуміє стан дитини без додаткових пояснень, якщо ваша робота стане простішою, якщо допомога, яку отримують діти і сім'ї, стане кращою — це і є мета. 💬 Спробуйте у своїй практиці і напишіть https://t.me/ihor_petrovskyi Що спрацювало? Чого не вистачає? Ваш клінічний досвід — це основа наступної версії. 🔁 Поділіться з колегами — неонатальними ФТ, які працюють у ВІТН, та всіма, кому цей бланк може бути корисним.

Доцільність корекції W-подібного сидіння у нейротипових дітей: огляд сучасної доказової бази Шановні колеги! Історично в педіатричній та ортопедичній практиці закріпився постулат про необхідність корекції W-позиції сидіння у дітей через гіпотетичний ризик розвитку дисплазії кульшових суглобів (ДКС) та посилення торсійних деформацій нижніх кінцівок. Проте сучасні дослідження з високим рівнем доказовості спростовують цей причинно-наслідковий зв'язок. Ось ключові дані, які варто враховувати під час консультування батьків: 1. Відсутність кореляції з дисплазією кульшових суглобів У клінічному дослідженні, проведеному на базі Children's Hospital Los Angeles під назвою «Hip Dysplasia Is Not More Common in W-Sitters», було виконано ретроспективний аналіз рентгенограм 196 кульшових суглобів у 104 пацієнтів ▫️Результати: Частота рентгенологічних ознак дисплазії у пацієнтів із регулярним патерном W-сидіння становила 9%, що статистично не відрізняється від показників контрольної групи (10%), яка ніколи не використовувала цю позу (P = .81). ▫️Висновок: W-подібне сидіння не є етіологічним фактором або тригером розвитку ДКС. 🔗 Джерело: Rethlefsen SA, et al. Clin Pediatr (Phila). 2020;59(12):1074-1079. [DOI: 10.1177/0009922820940810 | PMID: 32659120] 2. Дані систематичного огляду (січень 2025 року) Нещодавній масштабний систематичний огляд «W-SITTING IN CHILDHOOD: A SYSTEMATIC REVIEW», у якому автори проаналізували понад 3600 наукових публікацій, підбив остаточний підсумок: у сучасній літературі немає достовірних доказових даних щодо шкідливого впливу W-позиції на морфологію кульшових суглобів у нейротипових дітей. 🔗 Джерело: Nordon DG, et al. Acta Ortop Bras. 2025 Jan 10;32(6):e279277. [DOI: 10.1590/1413-785220243206e279277 | PMID: 39802577] Біомеханічне та фізіологічне обґрунтування З точки зору біомеханіки, W-позиція є природним компенсаторним патерном, зумовленим фізіологічною підвищеною антеверсією шийки стегнової кістки (femoral antetorsion), яка є нормою для дітей раннього віку. Для пацієнтів із такою анатомією W-позиція забезпечує максимально широку площу опори, стабільність тазового кільця та тулуба, водночас мінімізуючи напруження м'язів кора. У міру фізіологічної деротації стегнової кістки (зазвичай до 8–10 років) обсяг внутрішньої ротації зменшується, і дитина самостійно відмовляється від цього патерну через втрату біомеханічного комфорту. 🚩 "Червоні прапорці" для диференціальної діагностики: Рутинна заборона W-позиції є необґрунтованою і надмірною. Показаннями до поглибленого обстеження є лише: ▫️Облігатне W-сидіння: дитина фізично не здатна прийняти іншу позу (наприклад, "по-турецьки" або з витягнутими ногами) через обмеження зовнішньої ротації. ▫️Наявність неврологічного дефіциту (наприклад, спастична диплегія при ЦП, де W-позиція посилює спастичність аддукторів). ▫️Асиметрія рухів суглобів, наявність больового синдрому або виражена кульгавість. ▫️Больовий синдром: Малюк скаржиться на біль у стегнах, колінах або загалом у ніжках після активностей. ▫️Затримка моторного розвитку або слабкість: Дитина дуже часто і неприродно спотикається (значно більше за однолітків), має видиму слабкість м'язів кору, загальну незграбність або проблеми з балансом. Колеги, як часто у вашій рутинній практиці батьки звертаються з тривожністю щодо W-позиції? Будемо раді почути ваші думки в коментарях! 👇

Тест Хаммерсміт (HINE): Між професійним навчанням та "обов'язковою сертифікацією" До уваги фізичних терапевтів, ерготерапевтів, неврологів, педіатрів та інших фахівців медицини та реабілітації 📢 Останнім часом у професійному середовищі почала поширюватися інформація про «обов’язкову сертифікацію» для проведення неврологічного обстеження немовлят за методикою Хаммерсміт (Hammersmith Infant Neurological Examination — HINE). Оскільки наша мета — розвиток доказової та прозорої реабілітації в Україні, ми хочемо внести ясність. Чи потрібен "сертифікат", щоб практикувати HINE? 🧐 Коротка відповідь: Ні. Жодної міжнародної чи державної вимоги щодо обов'язкової сертифікації фахівців для клінічного використання HINE не існує. Ось ключові факти, на які варто спиратися: 1️⃣ Відкритість методу. Автори методики (Lilly Dubowitz, Victor Dubowitz та Giovanni Cioni) створювали HINE як простий, швидкий та доступний інструмент. Його головна цінність — у масовості використання для раннього виявлення ризиків ЦП. Бланки та інструкції до тесту є у вільному доступі для медичних працівників у всьому світі. 2️⃣ Навчання — так, ліцензування — ні. Проходження тренінгів або воркшопів є надзвичайно корисним для точності оцінки (міжоціночної надійності). Проте отриманий після такого навчання сертифікат є лише підтвердженням вашої участі у заході, а не "ліцензією на право використання". Будь-який фахівець (ФТ, ЕТ, лікар), який детально вивчив посібник та відеоматеріали, має право використовувати цей інструмент у своїй практиці. 3️⃣ Коли сертифікація дійсно потрібна? Офіційна сертифікація оцінювачів зазвичай вимагається лише у межах міжнародних наукових досліджень, щоб гарантувати ідентичність збору даних у різних країнах. У повсякденній клінічній практиці в Україні та світі таких обмежень немає. 4️⃣ Етичне питання. Пропагування навчання як "єдиного сертифікованого шляху" до використання методу є маніпуляцією. Це створює штучні бар'єри для фахівців та обмежує доступ дітей до своєчасної діагностики. Де знайти перевірену інформацію? 📚 Ми закликаємо фахівців користуватися першоджерелами та перевіреними ресурсами: Mac Keith Press (Офіційний видавець) Це «дім» усіх обстежень Хаммерсміт. Тут публікуються актуальні посібники та наукові оновлення від авторів методики. 🔗 https://www.mackeith.co.uk/hammersmith-neurological-examinations/ Holland Bloorview (Клінічний освітній хаб) Один із найбільших дитячих реабілітаційних центрів світу (Канада), який надає безкоштовний доступ до відеоінструкцій, вебінарів та бланків тестування. 🔗 https://hollandbloorview.ca/hine Cerebral Palsy Foundation (Доказова база) Міжнародний фонд, що просуває ранню діагностику. Тут ви знайдете пояснення, чому HINE є "золотим стандартом" та як його впроваджувати в практику. 🔗 https://www.cpresource.org/topic/assessment/hine HINE Scoring Proforma (Прямий лінк на бланк) Для тих, кому потрібен лише інструмент для роботи. Це офіційна форма для оцінки, яку ви можете завантажити та використовувати безкоштовно. 🔗 https://qcprrc.centre.uq.edu.au/files/1286/HINE-proforma_08_02_19.pdf Навчайтеся, відвідуйте воркшопи колег, обмінюйтеся досвідом — це круто! Але пам’ятайте: ваше право допомагати дітям за допомогою доказових інструментів базується на вашій базовій освіті (фізична терапія, медицина) та постійному саморозвитку, а не на придбанні "ексклюзивних" сертифікатів. Давайте поширювати знання, а не міфи!

📣 Запрошуємо фізичних терапевтів, викладачів, керівників реабілітаційних підрозділів та всіх, хто зацікавлений у розвитку професії, взяти участь у Форумі Української Асоціації фізичної терапії. Фізична терапія в Україні проходить етап швидких змін. Освіта, практична діяльність, державна політика – усе це формується сьогодні, і саме професійна спільнота має визначати напрям розвитку галузі. Саме для цього Українська Асоціація фізичної терапії проводить Форум УАФТ – простір для відкритого професійного діалогу, узгодження позицій, обміну досвідом і стратегічних рішень. Формат заходу – «форум» і саме цим він принципово відрізняється від класичних конференцій чи симпозіумів: без презентацій, «формальних» виступів і «відчитаних» доповідей. Лише живе, змістовне обговорення реальних проблем розвитку професії, обмін позиціями та спільний пошук рішень, які мають практичне значення для фізичної терапії в Україні. Це подія для професійного діалогу про: • практичну діяльність засновану на доказах; • освіту фізичних терапевтів в Україні; • роль професійної спільноти у формуванні державної політики; • виклики які стоять перед професією у різних сферах на сьогоднішній день. 🔹 Дата: 20 березня 2026 року 🔹 Місце: м. Київ 🔹 Формат: одноденний форум із провідними фахівцями галузі 💳 Умови участі: ✅ для членів УАФТ – безкоштовно 🔹 для всіх охочих – 1000 грн Форум УАФТ – це можливість долучитися до професійної спільноти, що спільно формує майбутнє фізичної терапії в Україні, обмінюється досвідом і бере відповідальність за розвиток професії, а не пристосовується до нав’язаних рішень. 👉 Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/P4LxJU6zrdPREMXdA Програма форуму: https://uapt.org.ua/wp-content/uploads/2026/01/Program_Forum_UAPT_2026.pdf Будемо раді бачити вас серед учасників!

🧠 ВАЖЛИВО ДЛЯ БАТЬКІВ І ФАХІВЦІВ Нове дослідження Yale School of Medicine попереджає, що деякі фізіотерапевтичні методи для дітей із неврологічними порушеннями не мають достатньої наукової підтримки. medicine.yale.edu/news-article/some-physical-therapies-for-children-with-neurological-disabilities-lack-scientific-support-experts-warn/ 🔍 Зокрема, методи Cuevas Medek Exercises та Dynamic Movement Intervention, які активно застосовуються, базуються на застарілих рефлекс-ієрархічних моделях, а не на сучасних принципах моторного навчання. Доказова база цих підходів залишається дуже слабкою: для Cuevas Medek є лише поодинокі кейс-описи, а для Dynamic Movement Intervention практично відсутні емпіричні дослідження. 💸 Етичні та фінансові аспекти: Батьки часто витрачають значні кошти на інтенсивні програми, що не мають підтвердженої ефективності. Дитина може бути залучена в терапії настільки, що це зменшує її участь в освіті та соціальному житті. Фахівці закликають до прозорості: терапевти мають повідомляти про рівень доказовості методів і пропонувати науково обґрунтовані альтернативи. ✅ Рекомендації: - Питайте про наукову базу методики та реальний рівень доказовості. - Обирайте підходи, що відповідають сучасним принципам моторного навчання: активність дитини, робота в природному контексті, орієнтація на участь. - Обговорюйте план реабілітації з мультидисциплінарною командою. - Завжди уточнюйте: чи існують альтернативи з кращою доказовою базою? 📢 Поділіться цією інформацією — це допоможе іншим сім’ям робити більш обдумані й безпечні вибори.

📊 Еволюція оцінки грубої моторики у дітей із ЦП: від GMFM-66 до GM-FR 🔹 Gross Motor Function Measure (GMFM), розроблений наприкінці 1980-х, став одним із перших валідованих клінічних інструментів для оцінки змін у грубій моториці дітей із дитячим церебральним паралічем (ЦП). Його сучасна версія — GMFM-66 — містить 66 пунктів і широко використовується у всьому світі. 🔹 Нещодавно команда Duran та співавт. (Університет Кельна) представила складний, але елегантний статистичний підхід до аналізу змін показників GMFM-66, що дозволив розширити вікові межі застосування цього інструменту. Результати їхнього дослідження узгоджуються з референтними кривими попередніх робіт (Hanna, Smits) і підтверджують доцільність використання єдиних перцентильних кривих GMFM-66 у клінічній практиці. 🔹 Водночас автор коментаря, Peter Rosenbaum (CanChild Centre), звертає увагу на кілька важливих аспектів: 1. Методологічна складність цього підходу може обмежити його застосування у щоденній клінічній роботі. 2. Інтенсивність терапії, описана в дослідженні, перевищує рівень, доступний більшості реабілітаційних служб у світі — що ставить питання про узагальнюваність результатів. 3. І, нарешті, зміна парадигми: якщо спочатку GMFM оцінював «спроможність» (capacity) у стандартизованих умовах, то сьогодні, завдяки концепції ICF (WHO), увага змістилася до «повсякденної діяльності» (performance) — тобто того, що дитина реально робить у своєму середовищі. 🔹 У цьому контексті особливо цікавим є новий інструмент — Gross Motor Family Report (GM-FR), створений Chagas та колегами. Це коротка, валідована батьківська анкета, що відображає реальну моторну активність дитини вдома чи в спільноті та добре корелює з GMFM-66. Завдяки GM-FR тепер можливо відстежувати саме ті зміни, які мають значення для дітей і сімей. 💡 Висновок: GMFM-66 залишається незамінним у наукових дослідженнях і при оцінці ефективності конкретних інтервенцій. Проте включення GM-FR як доповнення може надати цілісніше уявлення про вплив терапії на щоденне функціонування дітей із ЦП. 📚 Детальніше про GMFM-66 та GM-FR: CanChild Centre for Childhood Disability Research https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/dmcn.16480

🧠 Neurodevelopmental Therapy (NDT, метод Бобат) у дітей з ЦП: нові дані доказової медицини 🔍 У журналі Pediatrics (2022) опубліковано метааналіз 34 досліджень (1332 учасники), присвячений ефективності NDT у дітей з церебральним паралічем або ризиком його розвитку. Основні результати: NDT ≈ контроль Загальний ефект NDT порівняно з контрольними втручаннями: 0,13 (95% ДІ –0,20…0,46) → статистично незначуще. Вища інтенсивність NDT не краща за нижчу Ефект «більша доза vs менша доза»: 0,32 (–0,11…0,75). Activity-based approaches (вправи, орієнтовані на активність та функціональні навички) → значно ефективніші: 0,76 (0,12…1,40). Body structure & function–oriented interventions (методи, орієнтовані на структури та функції тіла, наприклад силові програми, тренування рухливості) → також продемонстрували перевагу: 0,77 (0,19…1,35). 📉 Висновок авторів: NDT не показує переваг над іншими втручаннями. Інтенсивність NDT не впливає на результат. Підходи, орієнтовані на активність та структури/функції тіла, значно ефективніші. Рекомендовано: деімплементація NDT у практиці лікування ЦП та перехід до сучасних доказових методик. Що це означає для клінічної практики? 1. NDT не має бути терапією вибору при ЦП. 2. Пріоритет слід віддавати функціональним тренуванням, вправам, орієнтованим на участь і щоденні активності, а також інтервенціям, спрямованим на поліпшення сили, рухливості й контролю рухів. 3. Необхідна поступова трансформація програм реабілітації у відповідності до сучасних клінічних настанов і доказів. 🔗 Джерело: Te Velde et al., Pediatrics, 2022, DOI: 10.1542/peds.2021-055061

F-words Lens Tool (English Manual) – це інноваційний клінічний інструмент, розроблений для підтримки фахівців з реабілітації, дітей з інвалідністю та їхніх сімей. Він ґрунтується на поєднанні двох визнаних міжнародних підходів: F-words for Child Development (функціонування, фізична форма, сім’я, друзі, задоволення та майбутнє), що адаптують біопсихосоціальну модель ВООЗ для розвитку дитини, та Rehabilitation Treatment Specification System (RTSS), яка структурує компоненти реабілітаційних втручань. Посібник пояснює, як організувати клінічне мислення, розкладаючи втручання на інгредієнти (що саме робить фахівець), механізми дії (як працює втручання), безпосередні цілі та ширші результати. Автори підкреслюють важливість спільної роботи з родинами для визначення пріоритетних «улюблених слів» (F-words), постановки цілей та підбору відповідних терапевтичних стратегій. Інструмент призначений не для оцінки ефективності окремих методик, а для того, щоб надати фахівцям і родинам просту та зрозумілу структуру, яка допомагає бачити втручання ширше, ніж лише «назви та бренди». Він дозволяє будувати реабілітаційний процес у співпраці, роблячи його більш гнучким, доступним та орієнтованим на участь дитини у повсякденному житті, з урахуванням сильних сторін родини та можливостей середовища. https://canchild.ca/wp-content/uploads/2025/05/Fwords_Lens_Tool_English.pdf

🧠 Цитиколін (Ceraxon) при затримці моторного розвитку: чому не варто 👶 У немовлят із затримкою моторного розвитку немає доказів, що цитиколін покращує рухові навички чи впливає на прогноз. Провідні педіатричні настанови (AAP, AAN) не рекомендують «ноотропи» при моторних затримках. Наголос робиться на ранній діагностиці причин та реабілітації. https://publications.aap.org/pediatrics/article/131/6/e2016/31118/Early-Identification-and-Evaluation-of-Motor 📊 Що показали великі РКД COBRIT (JAMA, 2012, 1213 пацієнтів із ЧМТ): цитиколін не покращив функціональні чи когнітивні результати. https://jamanetwork.com/journals/jama/fullarticle/1392569 ICTUS (Lancet, 2012, 2298 пацієнтів з інсультом): дослідження зупинене за критеріями марності; ефекту немає. https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(12)60813-7/fulltext Cochrane Review (2020): цитиколін дає «малу або відсутню різницю» щодо смертності, інвалідизації та відновлення після інсульту. https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD013639.pub2/full 👩‍⚕️ А як щодо дітей? 📉 Даних саме для немовлят із моторними затримками немає. Окремі невеликі дослідження для інших станів (гіпоксично-ішемічна енцефалопатія тощо) не можуть бути екстрапольовані. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32345635/ ✅ Що радять робити натомість Дотримуватися алгоритмів AAP/AAN: скринінг, цілеспрямоване обстеження, паралельно — раннє втручання, фізична та ерготерапія. Реабілітаційні методи з доведеною ефективністю, а не «нейропротектори». 📝 Висновок Для дитини з затримкою моторного розвитку цитиколін/Ceraxon не має доказової ефективності. У дорослих РКД ефект відсутній, а для дітей даних просто немає. 👉 Краще інвестувати час і ресурси в доказову діагностику та реабілітацію, а не в «ноотропи».

💸 Вартість навчання та фінансова допомога. 📊 Середня загальна вартість DPT‑програми в США складає ≈ $108 200 для резидентів, ≈ $126 000 — для нерезидентів . Приватні програми можуть коштувати до $180 000–$215 000 . Найдешевші — у державних університетах штату, де повний курс обходиться у межах $35 000–$60 000 . ⏳ Тривалість програми. Традиційна програма триває близько 2,5 років, але деякі стискають навчання, що дозволяє зекономити кошти та швидше почати кар’єру. 🎓 Після закінчення Ліцензовані фізичні терапевти можуть пройти резидентуру або феллоушип-програму, щоб поглибити свої знання та практичні навички. 🩺 Клінічна резидентура призначена для підготовки фізичного терапевта як постачальника послуг у визначеній галузі. Вона поєднує клінічне наставництво з теоретичними знаннями та науковою діяльністю. 🔬 Клінічний феллоушип — це запланована післяпрофесійна програма для фізичного терапевта з досвідом у певній галузі. Часто феллоушип проходять після резидентури або сертифікації. 🛡️ Фізичні терапевти також можуть отримати сертифікацію клінічного спеціаліста через Американську раду спеціалізацій у фізичній терапії. Спеціалізація дозволяє поглибити знання у певній сфері, хоча не є обов’язковою для практики. 🧭 Існує 10 спеціалізацій у фізичній терапії: - серцево-легенева терапія - клінічна електрофізіологія - геріатрія - неврологія - онкологія - ортопедія - педіатрія - спортивна терапія - жіноче здоров’я - лікування ран Джерело: https://www.apta.org/your-career/careers-in-physical-therapy/becoming-a-pt Напишіть в коментарях, що б вам було цікаво дізнатися про професію Фізичного Терапевта в інших країнах.

🏥 Кар’єра у фізичній терапії в США 🎓 Становлення фізичним терапевтом Фізичні терапевти — це ліцензовані фахівці з докторським ступенем, які працюють із різними групами пацієнтів, що постраждали від хвороб, травм і порушень рухової функції. Вони підвищують якість життя, підтримуючи, відновлюючи та покращуючи здатність пацієнтів рухатися, функціонувати й вести активніше життя. Перспективи кар’єри фізичного терапевта є високими: за прогнозами Бюро трудової статистики США, у період з 2022 по 2032 рік очікується значне зростання зайнятості фізичних терапевтів — «значно вище за середній показник усіх професій». 🔍 Що роблять фізичні терапевти Фізичні терапевти обстежують, діагностують і лікують осіб будь-якого віку — від новонароджених до людей у кінці життя. Вони працюють із пацієнтами, які мають травми, інвалідність або інші стани здоров’я, що потребують лікування. Вони допомагають пацієнтам уникати операцій і прийому медикаментів, максимізувати мобільність, контролювати біль і хронічні стани, запобігати майбутнім проблемам та покращувати фізичну функцію і фітнес. Фізичні терапевти обстежують кожного пацієнта, розробляють план лікування для покращення руху, зменшення або контролю болю, відновлення функції та запобігання інвалідності. Вони впроваджують план лікування самостійно або залучають асистента фізичного терапевта. Терапевти контролюють і коригують план лікування впродовж терапії. У відповідний момент терапевт припиняє лікування або переходить до наступного етапу плану. Фізичні терапевти можуть мати значний вплив на життя людей. Вони допомагають відновити чи зберегти незалежність і вести активне життя. Рух — це ключовий фактор життя, і фізичні терапевти допомагають людям зберігати здатність рухатися. 🏢 Де працюють фізичні терапевти Фізичні терапевти працюють у різних закладах, зокрема в лікарнях, амбулаторних клініках, домівках пацієнтів, школах, спортивно-оздоровчих центрах, на робочих місцях і в будинках для літніх людей. 💵 Скільки заробляють фізичні терапевти Медіанна зарплата фізичного терапевта становить $97,720. Заробітна плата варіюється залежно від посади, стажу, рівня освіти, географічного розташування та місця роботи. Попит на фізичних терапевтів залежить від регіону та галузі практики, але рівень безробіття серед фізичних терапевтів по країні зазвичай низький. Попит залишатиметься високим у зв’язку зі старінням населення США та зростанням потреби в послугах фізичної терапії. 🧾 Освіта та ліцензування фізичних терапевтів Щоб практикувати як фізичний терапевт у США, ви повинні отримати ступінь доктора фізичної терапії (DPT) у програмі, акредитованій Комісією з акредитації освіти у фізичній терапії, та скласти ліцензійний іспит штату. Тривалість професійних програм DPT зазвичай становить три роки. Основні напрями навчання можуть включати, але не обмежуються: біологію, анатомію, клітинну гістологію, фізіологію, фізіологію вправ, біомеханіку, кінезіологію, неврологію, фармакологію, патологію, поведінкові науки, комунікацію, етику/цінності, управлінські науки, фінанси, соціологію, клінічне мислення, доказову практику, серцево-легеневу, ендокринну та опорно-рухову системи. 🔬 Приблизно 77% навчальної програми — це аудиторне (теоретичне) та лабораторне навчання, а решта 23% — клінічна практика. Студенти фізичної терапії в середньому проходять 22 тижні заключної клінічної практики. 🧠 Вступ на програму DPT Більшість програм DPT вимагають наявності ступеня бакалавра перед вступом. Інші пропонують формат 3+3, у якому три роки спеціалізованих доуніверситетських курсів проходять перед трирічною професійною програмою DPT. Деякі програми пропонують вступ для старшокласників, зараховуючи студентів безпосередньо зі школи до гарантованої програми. Учні, зараховані на такі програми, можуть автоматично перейти до професійної частини DPT після виконання вимог: певні курси бакалаврату, мінімальний GPA тощо. 🎯 Вибір відповідної програми

Неврологічне Тестування Хаммерсміт. Синхронізація знань. 🧠HINE є широковідомим та стандартизованим методом ранньої діагностики неврологічних порушень у немовлят. Окрім цього, тестування має високу прогностичну цінність для визначення ризиків Церебрального Паралічу. 📍Фахівці в Україні вже зараз інтенсивно впроваджують цей інструмент в свою клінічну практику. А одним з важливих аспектів використання тестування Хаммерсміт, як і будь-якого іншого, є його методологія. 🎯 Ціль зустрічі — синхронізація теоретичних і практичних знань при проведенні тестування. 📚Протягом дня, ми: ▪️Зупинимося на кожному елементі окремо і детально їх розберемо. ▪️Розглянемо варіанти отриманих результатів та способи їх трактування. ▪️Розгорнемо клінічне мислення на повну потужність. 👥 Для кого: неврологи, педіатри, ФТ, ЕТ, інші фахівці з реабілітації та медичні працівники. ❗️❗️ВАЖЛИВО! цей захід відноситься до продвинутого рівня та потребує 50+ проведених тестувань HINE в практиці фахівця. Цей захід не є тренінгом і проходить у вигляді обговорення між фахівцями. 📅 Дата проведення: 06.07.2025 ⏰ Тривалість: З 10:00 по 16:00 📍 Місце: Київ, вул. Степана Руданського 4-6 Запис: t.me/ihor_petrovskyi 👨‍⚕️Модератор: Ігор Петровський 📝 Попередній запис обов'язковий. ⚠️ Кількість місць обмежена.

🔎Симптом Говерса: фізикальний маркер, який не варто недооцінювати 🩺Клінічна нотатка для фахівців з реабілітації та лікарів. Симптом Говерса — один із базових, але водночас недооцінених тестів у клінічному огляді дитини з підозрою на м’язову слабкість. Якщо пацієнт при спробі піднятися з підлоги змушений спиратися руками на свої стегна або коліна — це вже достатній привід запідозрити проксимальну слабкість, насамперед у м’язах тазового пояса. 📌Опис цього феномена належить William R. Gowers (1879), і з того часу він зберігає діагностичну актуальність — зокрема при м’язових дистрофіях. ❔Коли і чому звертати увагу Класичний "Gowers’ sign" зазвичай з’являється у віці 3–6 років, коли дитина вже має бути здатна вставати без сторонньої опори. При цьому візуально не завжди очевидна слабкість: м’язовий тонус може здаватися збереженим, а загальна моторика — компенсованою. Однак потреба в опорі руками при підйомі свідчить про зниження сили проксимальних м’язів нижніх кінцівок, передусім glutei та m. iliopsoas, які забезпечують розгинання та стабілізацію у кульшовому суглобі. 🧬Контекст — не лише Дюшенна Симптом Говерса найбільш відомий як частина фенотипу при М'язовій Дистрофії Дюшена (МДД), однак він не є специфічним для цього діагнозу. Він може спостерігатися при: • інших м’язових дистрофіях (Беккера, поясно-кінцівкові) • вроджених міопатіях • запальних міопатіях (дерматоміозит) • деяких ендокринних та метаболічних захворюваннях Це не синдром — це функціональний патерн поведінки при втраті м’язової сили. 🧪Що далі? Побачили позитивний симптом Говерса — розгляньте додатково: • КФК (підвищення — типове при дистрофіях) • ЕМГ (патерн м’язової ураженості) • МРТ м’язів • за показами — генетичне тестування (MLPA, NGS) У дітей з МДД, симптом Говерса може з’являтися ще до чіткої втрати функціональних навичок, тому не чекайте інших симптомів — реагуйте одразу. 📚За матеріалами StatPearls: “Gowers Sign” (Shrestha & Munakomi, NCBI Bookshelf) https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK559247/ Відео взяти з: https://www.youtube.com/watch?v=tqIRsumVJTs ✅Коментар У контексті рутинного педіатричного огляду підйом дитини з підлоги часто ігнорується. Насправді — це «тест без інструментів», що може врятувати роки ранньої діагностики. Його вартість — 10 секунд спостереження.

🧠 ESWT при ЦП: що показують дані? Ударно-хвильова терапія (ESWT) — перспективна неінвазивна методика, що потенційно знижує спастичність у дітей з ЦП. 🔬 Систематичний огляд (12 RCT, PEDro 3–8, n=421) показав: • ↓ тонус (MAS) • ↑ амплітуда руху (ROM) • ↑ моторна функція (GMFM) 📊 Розмір ефекту: 0.65–14.6 ⚠️ Важливо: ESWT не є заміною активної фізичної терапії та рухового навчання. Це — допоміжний інструмент, який потребує грамотного включення у програму реабілітації. ❗️ Потрібні подальші якісні дослідження для визначення: • дозування • тривалості ефекту • критеріїв безпеки 📌 Джерело: de Roo et al., Int J Surg, 2025 🔗 https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38907333/ 📖 Розширена версія публікації тут: 🔗 https://www.facebook.com/share/p/16DAWjaBso/

Вітаємо, друзі! 👋 Сьогодні хочемо поділитися Телеграм-каналами, на які ви можете підписатися та отримувати корисну інформацію. Vanguard PT - про актуальні тенденції в реабілітації, науково-обґрунтовані підходи та важливі питання нашої сфери. Фізичний терапевт. Physical therapist - канал - помічник, для тих, хто прагне поглибити свої знання в галузі фізичної терапії. Tkach Medical - наукова база для фізичних терапевтів, підготовка до ЄДКІ з 227 Фізичної терапії. PTpress - україномовний інформаційний канал про світові та національні новини фізичної терапії Фізична терапія у педіатрії - спільнота дитячих ФТ України. Новини науки, освіти, аналіз досліджень, переклади шкал та інструментів. Актуально і цікаво для всіх фахівців з дитячої реабілітації. RehabNation – аналітика українського середовища в галузі реабілітації. Петровський про реабілітацію - тут дитячий фізичний терапевт ділиться думками про реабілітацію в Україні та світі Фізичний терапевт – загальна група для фахівців з реабілітації (не лише ФТ) для обговорення самих різноманітних питань. Ділиться вашими улюбленими каналами в коментарях 👇

🧠 Терапія Войта: новий метааналіз викликав обгрунтовану критику науковців. Нещодавно опублікований мета-аналіз про ефективність терапії Войта (VT) отримав серйозну критику від групи науковців. Вони виявили методологічні помилки, які, на їхню думку, роблять висновки недостовірними: 🔁 Дублювання даних — одні й ті самі учасники враховані кілька разів, що штучно збільшило вибірку. 🧩 Змішані дані — різні м’язи або ділянки мозку в одному дослідженні аналізували як незалежні. 📉 Відсутність інформації — немає описів протоколів втручань, що унеможливлює відтворення. ⚠️ Висока різнорідність — об'єднано дуже різні за методами та тривалістю дослідження. 📌 Автори звернення вважають, що результати перебільшені або помилкові, і закликають до ретракції або повного перегляду статті. 💡 Це нагадує: якість аналізу важливіша за кількість досліджень Повний текст перекладу доступний за посиланням: https://www.facebook.com/share/p/16ULesT1bU/

🔍 Обстеження неврологічного стану немовлят за методикою Хаммерсміт (HINE) Цей інструмент допомагає: ✔️ Прогнозувати рівень моторного розвитку (GMFCS) ✔️ Виявляти ризики розвитку дитячого церебрального паралічу (ДЦП) ✔️ Оцінювати кількість асиметрій у немовлят 📊 Прогнозування функціонального рівня (GMFCS): <40 балів – високий рівень обмежень у русі 40–60 балів – помірні труднощі 60 балів – близький до норми руховий розвиток 🚨 Оцінка ризику ЦП за пороговими балами (HINE): У 3 міс. — ≤56 балів У 6 міс. — ≤59 балів У 9 міс. — ≤62 балів У 12 міс. — ≤65 балів 🔴 Нижчі значення — вказують на високий ризик 🤲 Асиметрії в русі: 4 і більше асиметрій можуть сигналізувати про порушення в розвитку. Слід звернути увагу на функціональність рук і ніг. 📚 Джерело: Paleg G., Livingstone R., Hidalgo-Robles Á. (2024)

​​Ефективність Фізичної Терапії та Ерготерапії для дітей з центральною гіпотонією. Системний огляд втручань. Розвиток дітей із центральною гіпотонією потребує особливої уваги. Нещодавно опублікований огляд у журналі Disabilities 📖 аналізує найкращі доступні докази щодо втручань для дітей до 6 років, які можуть застосовуватися терапевтами раннього втручання в домашніх умовах та реабілітаційних закладах. 💡 Що таке центральна гіпотонія? Це стан, що характеризується зниженим м'язовим тонусом через непроґресуюче ураження або аномалію центральної нервової системи 🧠. Причинами можуть бути: 🔸 Генетичні синдроми (Дауна, Прадера–Віллі, Жубера) 🔸 Дитячий церебральний параліч (з гіпотонією як основним моторним типом) 🔸 Доброякісна вроджена гіпотонія зі сприятливим результатом Через різноманітність цих станів важливо мати чіткі терапевтичні рекомендації. 📌 Ключові втручання та рекомендації ✅ Тредміл-тренування - Допомагає прискорити початок самостійної ходьби у дітей із синдромом Дауна. - Високоінтенсивні програми дають кращі результати. - Може бути використане паралельно або разом з засобом для пересування - Необхідно підбирати індивідуальну інтенсивність та забезпечувати нагляд. ✅ Ортези - Покращують вирівнювання стопи та стабільність у дітей, які вже почали ходити. - Передчасне призначення може гальмувати розвиток грубих моторних навичок. - Використовуються ортези по щиколотку (SMO) або устілки (FO) ✅ Моторні та сенсомоторні втручання - У деяких випадках сприяють моторному розвитку. - Перевага активних занять рутинного типу з сім'єю - Ефективність залежить від індивідуальних особливостей дитини. ✅ Позиціонування та адаптивні пристрої - Покращують поставу та розвиток дрібної моторики - Адаптивні сидіння та компресійний одяг може бути використаний - Важливо підбирати відповідно до потреб дитини та періодично оцінювати ефективність. ✅ Масажні втручання - Можуть покращити м’язовий тонус та сприяти моторному розвитку. - Допомагають зміцнити емоційний зв’язок між дитиною та опікуном. - Дані досліджень вкрай низької якості з високим рівнем упереджень і похибок у вимірюваннях. 📌 Рекомендації для клінічної практики: Основний підхід – активні втручання, що інтегруються в повсякденні рутини дитини та сім’ї. 🔹 Час на животі – щодня 90 хвилин із 11-тижневого віку для розвитку контролю голови. 🔹 Сидіння та стояння – поступове вертикальне сидіння з 3–6 місяців, активне сидіння та підтримка рук для гри. 🔹 Ортопедичні пристрої – індивідуальний підхід, щоб не обмежувати природний рух. Ортези типу SMO. 🔹 Тренування ходьби – з 9–10 місяців, включаючи бігову доріжку, крокові тренажери та підтримувані крокові пристрої. 🔹 Гідротерапія та верхова їзда – можуть бути корисними для моторного розвитку. 🔹 Масаж немовлят – може сприяти загальному розвитку, потребує навчання батьків, виконувався батьками/опікунами по 5-10 хв на день. 📌 Важливо: дітям із підвищеним ризиком порушень руху слід впроваджувати спеціальні пристрої для сидіння, стояння та мобільності вчасно. 💡 Висновки - Більшість доказів щодо ефективності втручань має низьку якість через методологічні обмеження досліджень. - Клініцисти повинні застосовувати індивідуальний підхід, адаптуючи втручання відповідно до потреб кожної дитини. - Необхідні подальші дослідження для формування чітких клінічних настанов . ❗️ Більшість наявних досліджень зосереджена на дітях із синдромом Дауна, тоді як інші причини центральної гіпотонії залишаються недостатньо вивченими. Необхідні додаткові дослідження для оцінки ефективності різних терапевтичних втручань для всіх дітей із центральною гіпотонією. 📖 Детальніше з дослідженням можна ознайомитися за посиланням: https://www.mdpi.com/2673-7272/5/1/14 Опубліковано 31 січня 2025 року. Не забувайте, що ваш лайк/репост/коментар дуже важливий для розвитку проекту ФТуП (https://www.facebook.com/FTUP.ua) та для поширення доказових практик в дитячій реабілітації.

​​Чи безпечна мануальна терапія для дітей? Нове дослідження, опубліковане 2024 року у "Journal of Manual & Manipulative Therapy", розглядає використання спінальної маніпуляції та мобілізації у педіатричній практиці. Основна увага дослідників зосереджена на ефективності та безпеці цих методів для дитячого населення. 🔴 Що не рекомендується? Автори наголошують, що: ❌ Для дітей з РАС, ці методи не мають науково підтвердженої ефективності. Вони не покращують поведінкові чи неврологічні симптоми та можуть викликати зайвий стрес через сенсорну чутливість дитини. ❌ Для дітей із церебральним паралічем мануальна терапія не впливає на функціональний стан чи контроль рухів. Її застосування не замінює доказові методи реабілітації, такі як фізична терапія чи ортопедичні втручання. ❌ Методи не рекомендуються при вроджених аномаліях хребта, хронічних неврологічних станах, підозрі на інфекції, пухлини або після хірургічних втручань, сколіозі, РДУГ, болях в спині та шиї, енурезі, плагіоцефалії. ❗Також підкреслюється, що застосування спінальної маніпуляції у дітей молодшого віку може бути потенційно небезпечним через недосконалість розвитку хребта та м’язово-скелетної системи. 📊 Чому це важливо? Експерти підкреслюють, що мануальна терапія може бути не лише неефективною, а й ризикованою для дітей із вищезазначеними станами. Її використання повинно базуватися на ретельній діагностиці та консультуванні з лікарями. ✅ Що робити? - Орієнтуватися на доказові методи лікування. - Враховувати індивідуальні потреби дитини та консультуватися з мультидисциплінарною командою спеціалістів. - Уникати втручань, які не мають підтвердженої ефективності або можуть викликати ускладнення. 📖 Детальніше про дослідження: Ця публікація є важливим сигналом для лікарів та батьків: ефективність лікування має ґрунтуватися на науці, а не на міфах чи непідтверджених підходах. 👉 Ознайомитися з дослідженням можна за посиланням: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/10669817.2024.2332026#abstract