Фізичний терапевт. Physical therapist

ШУКАЄМО У КОМАНДУ HEALTHY FACTOR 🤍 Якщо для вас важливо не просто «приймати клієнтів», а спокійно та якісно працювати з людиною тет-а-тет — можливо, ми шукаємо саме вас. У наш центр запрошуємо: ✨ реабілітолога ✨ фізичного терапевта ✨ масажиста Що ми пропонуємо? 🤍 Роботу з клієнтом один на один 🤍 Ваш окремий кабінет — без конвеєра та зайвої метушні 🤍 Комфортний і приємний простір для роботи 🤍 Можливість повністю зосередитися на клієнті та його результаті 🤍 Професійну атмосферу та команду, в якій хочеться розвиватися Нам важливий спеціаліст, який любить свою справу, уважний до людини та бачить у реабілітації не просто процедуру, а шлях до кращого самопочуття та якості життя клієнта. 📍 Київ, Оболонь 💰 Графік та умови оплати обговорюємо особисто при зустрічі. Якщо відчуваєте, що це ваш формат роботи — пишіть нам у телеграм 380662211002💌 Можливо, саме з цієї зустрічі почнеться ваша нова професійна історія 🤍

Перший в Україні очний курс: «Алгоритми вагінальної діагностики й терапії дисфункції тазового дна» Коли? 25-26 липня; Де? м. Київ. Вартість? 10000 грн з можливістю оплати частинами Лекторка: Ольга Бойко, фізична терапевтка, магістриня, 7+ років досвіду, засновниця Разом Rehab. - Дуже багато практики + розвиток клінічного мислення; - Для фізичних терапевтів, лікарів-гінекологів та лікарів ФРМ; - Місця обмежені. Пишіть у особисті повідомлення для уточнення деталей ☺️ @RazomRehab

Потрібен масажист на сезонну роботу в Хорватії, район м.Пореч з 15.07 по 20.09 Проїзд до Хорватії та проживання безкоштовно, їжа за свій рахунок Графік 6/7 з 10 до 18 З/п 950 +3,75%+ чайові ( виходить десь 2 тис євро) Робота не важка - це кемпінг, сімейний відпочинок Вимоги: мінімальна англійська або німецька; Загальний масаж, масаж спини, дитячий масаж, масаж обличчя За детальною інформацією звертатись 066 580 40 74

До нас звернулися Колеги з проханням допомогти з опитуванням. Тож давайте допоможемо! Пройти опитування можна за посиланням. Колеги, потрібна ваша допомога 🙌 Ми проводимо дослідження потреб фізичних терапевтів, реабілітологів, ерготерапевтів та масажистів перед створенням нової професійної платформи для спеціалістів сфери реабілітації. ⏱ Опитування займає до 3 хвилин: 🔗 [посилання] Будь ласка: ✅ Заповніть анкету. ✅ Перешліть її хоча б 2–3 колегам або в профільні чати. Наша мета — зібрати думки якомога більшої кількості спеціалістів, щоб майбутній продукт дійсно відповідав потребам професійної спільноти. Дякуємо кожному за участь та поширення! https://forms.gle/HtGyM93S7tuva5eP8

🩺 Фізичний терапевт | Київ та Ірпінь Міжнародний центр кінезітерапії «Здоровий Рух» шукає в команду фізичного терапевта! Що ми пропонуємо: ✅ Офіційне працевлаштування ✅ Графік: 3 робочі дні на тиждень (8:00–21:00) ✅ Ставку + % + бонуси ✅ Кар'єрне зростання до керівника філії ✅ Медичне страхування та знижки 70% для співробітників і рідних ✅ Допомогу з переїздом для іногородніх ✅ Можливість працювати закордоном Кого ми шукаємо? 👉 Вища освіта за спеціальністю 227 або 222 👉 Досвід не обов'язковий - всьому навчаємо Шукаємо людей, які хочуть розвиватися у сфері реабілітації, допомагати пацієнтам відновлювати здоров'я та працювати в сильній міжнародній команді 📍Локації: м. Житомирська, м. Оболонь, м. Тараса Шевченка, м. Голосіївська, м. Позняки, м. Лівобережна, місто Ірпінь та Львів 💸 Середня зп наших спеціалістів 35000-40000 грн 📩 Telegram: @recruiter2332 📞 068 566 23 32 Анастасія

СЕКСУАЛЬНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ВІЙСЬКОВИХ ЯК НЕВІДʼЄМНА ЧАСТИНА РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ До Вашої уваги колективна стаття наших колег, присвячена важливості участі фахівців з реабілітації та інших суміжних спеціалістів у відновленні сексуального здоровʼя як невідʼємної частини сучасної доказової реабілітації. Сексуальна реабілітація має бути інтегрована у практику ФРМ як важлива складова комплексного відновлення. Фахівці, які приймають участь у реабілітації пацієнтів з бойовою травмою, а особливо спеціалісти ФРМ, є ключовими особами, здатними вчасно виявити проблеми пацієнта та інтегрувати їх у загальний план реабілітації. Повний текст статті за посиланням 👇 https://ujmm.org.ua/index.php/journal/article/view/616

Чому людина може стояти — але не контролювати тіло?🤔 У практиці це трапляється постійно. Пацієнт ніби стоїть самостійно, може навіть пройтись, але при цьому: 🔺 тіло “пливе” 🔺 рівновага нестабільна 🔺 рухи напружені й неточні 🔺 будь-яка зміна позиції дається важко І проблема тут не завжди в силі, не тільки в балансі і точно не лише в “слабких м’язах”. Часто проблема глибше — у постуральному контролі. Що це таке простими словами?🤔 Постуральний контроль — це здатність тіла утримувати положення, орієнтуватися в просторі та реагувати на зміни без втрати стабільності. Тобто це не просто “стояти рівно”. Це про те, чи може людина: - утримати тіло в потрібній позиції - адаптуватися до зміни опори перенести вагу - не “розсипатися” під час руху зберігати контроль, коли щось змінюється І саме тут часто видно справжню якість функції. Чому це важливо?🤔 Бо без нормального постурального контролю людина може: ▪️сидіти, але не мати стабільного корпусу ▪️стояти, але не контролювати центр мас ▪️ходити, але робити це з надмірною компенсацією ▪️виконувати вправи, але без реального переносу в функцію І тоді реабілітація наче йде, вправи виконуються, а якість руху не змінюється так, як очікувалось. 📌 На що варто дивитися фахівцю? Не тільки на те, чи виконав пацієнт завдання, а й як саме він це зробив. Наприклад: чи є контроль у серединній лінії як людина переносить вагу чи може стабілізуватись без зайвого напруження що відбувається при зміні позиції чи є автоматичні постуральні реакції чи зберігається контроль під час функціонального руху Бо іноді пацієнт “може”, але робить це через перевантаження, компенсацію і втрату якості. І якщо це не помітити — можна довго тренувати не те. Важливий момент Постуральний контроль — це не окрема “вправа на баланс”. Це база, на якій будується дуже багато: сидіння, стояння, ходьба, зміна положення тіла, функціональна активність загалом. Тому коли ми працюємо над рухом, важливо не лише “дати вправу”, а зрозуміти: чи є в людини достатній рівень контролю, щоб ця вправа взагалі мала сенс. 📌 Висновок: Іноді проблема не в тому, що пацієнт “ще слабкий”. І не в тому, що “треба просто більше вправ”. Іноді тілу банально не вистачає контролю, щоб нормально організувати рух. І поки не з’явиться якісний постуральний контроль, рух часто буде або нестабільним, або не дуже функціональним. Саме тому в реабілітації важливо бачити не лише рух, а й те, що його утримує.

Фізична терапія - Vanguard PT, ця картинка для вашої нової рубрики #мемарня 😉

Як пояснювати пацієнту біль так, щоб він не боявся руху ? 🤔 Іноді проблему посилює не сам біль. А те, як пацієнт його розуміє. Бо для багатьох людей біль автоматично = пошкодження. 🔺 Якщо болить — значить “щось не так” 🔺 Якщо болить під час руху — значить “рух шкідливий”. 🔺 Якщо болить після вправ — значить “мені стало гірше”. ✅ І якщо це не проговорити, пацієнт починає боятися не тільки болю, а й самого відновлення. Чому прості фрази часто не працюють? 🤔 У практиці дуже легко сказати: — “та це нормально” — “не звертайте уваги” — “треба потерпіти” — “нічого страшного” Але проблема в тому, що ці фрази не дають людині головного — розуміння того, що з нею відбувається. А коли немає розуміння — з’являється тривога. Що важливіше за “заспокоїти” Не просто прибрати страх словами, а дати людині адекватну модель пояснення. Тобто не сказати: “не бійтесь”, а пояснити: — чому така реакція може виникати; — що в ній очікуване; — на що реально варто звертати увагу; — де проходить межа між нормальною відповіддю на навантаження і небажаною реакцією. І тоді пацієнт перестає сприймати кожен сигнал тіла як загрозу. Що працює краще в комунікації: “це нормально” 👉 “Зараз організм ще не дуже добре переносить це навантаження, тому може бути така реакція. Для нас важливо не лише те, що ви відчуваєте під час вправи, а й те, що буде після.” “треба терпіти” 👉 “Нам важливо не ігнорувати відчуття, а навчитися розуміти, які з них допустимі в процесі відновлення, а які вже підказують, що треба змінити навантаження.” “не звертайте уваги” 👉 “Я хочу, щоб ви звертали увагу не просто на сам факт болю, а на його характер, інтенсивність і те, як ви почуваєтесь після.” Ось це вже не просто “заспокоїти”. Це — навчити пацієнта адекватно сприймати своє тіло. Чому це настільки важливо? 📌 Бо страх руху дуже часто стає окремою проблемою. Іноді навіть більшою, ніж початковий фізичний дефіцит. Людина починає: — уникати активності; — надмірно “берегтися”; — менше навантажувати себе; — втрачати впевненість у русі; — гірше переносити звичайні дії. І тоді вже доводиться працювати не тільки з тілом, а ще й з наслідками неправильного уявлення про біль. 💡 Висновок: Пояснення — це теж частина реабілітації. Іноді одна влучна розмова з пацієнтом може дати більше, ніж ще одна додаткова вправа. Бо коли людина розуміє, що з нею відбувається, вона починає не просто “виконувати програму”, а реально включається в процес відновлення. А це вже зовсім інший рівень роботи.

Біль під час вправ — це завжди погано чи іноді допустимо? Одна з найзаплутаніших тем у реабілітації — це біль під час руху. 🤪 Бо пацієнти дуже часто мислять крайнощами: — якщо болить, значить небезпечно; — якщо болить, значить я собі шкоджу; — якщо болить під час вправ, значить вправу треба прибрати. А іноді крайність буває і з іншого боку: “та це нормально, треба просто перетерпіти”. І ось тут починаються помилки. Правда в тому, що не весь біль однаковий. Біль під час вправи не можна оцінювати лише за фактом його наявності. Важливо дивитися: — який саме це біль; — коли він виникає; — як поводиться після навантаження; — що робить із функцією. І це значно важливіше, ніж проста схема “болить / не болить”. Коли дискомфорт може бути очікуваним? У деяких випадках помірний дискомфорт під час руху або навантаження не обов’язково означає шкоду. Наприклад, коли: — тканини довго не працювали в потрібному режимі; — є знижена толерантність до навантаження; — пацієнт повертається до активності після паузи; — організм ще “вчиться” переносити нормальний обсяг руху. У таких ситуаціях певна реакція може бути прогнозованою. Але ключове тут не в тому, що “боліти можна”, а в тому, що ми повинні розуміти контекст цього болю. Що насторожує більше Біль стає значно важливішим сигналом, якщо він: — різко наростає під час виконання; — змушує суттєво змінювати рух; — довго зберігається після навантаження; — призводить до помітного погіршення функції; — робить наступну активність гіршою. Тобто питання не лише в інтенсивності. Питання в тому, як цей біль поводиться і що він “робить” із пацієнтом після заняття. Чому помилка “не має боліти взагалі” теж неідеальна? Бо тоді пацієнт починає уникати будь-якої реакції тіла. І навіть нормальний, очікуваний дискомфорт сприймається як ознака небезпеки. У підсумку людина: 🔺 менше рухається; 🔺 більше насторожується; 🔺 гірше переносить навантаження; 🔺 починає боятися самого процесу відновлення. А чому “треба терпіти” — теж поганий підхід? Бо це інша крайність. Ігнорувати біль — так само помилково, як і боятися будь-якого дискомфорту. ✍️Якісна реабілітація не працює за принципом: “або повністю без болю, або через силу”. Вона працює за принципом контрольованого, зрозумілого і доцільного навантаження. 💡Висновок: Біль під час вправ — не завжди катастрофа. Але й не дрібниця, яку треба просто “перетерпіти”. Його треба не боятися і не ігнорувати, а правильно інтерпретувати. Бо сильний клінічний підхід — це не коли ми автоматично прибираємо будь-який дискомфорт. І не коли героїчно змушуємо пацієнта “тиснути до кінця”. А коли ми розуміємо, що саме відбувається з тілом у відповідь на навантаження. 📌 У наступному пості — ще важливіше: Як пояснювати біль пацієнту так, щоб не сформувати в нього страх руху.