Український поступ

описание

Тут я публікую знахідки з укр. історії, зазвичай ті, що так чи інакше репрезентують прогресивні демократичні течії на противагу тоталітарним і консервативним. Також суч. соціал-демократія і прог. рухи., укр. політика.

← к каналу @LeftinUkraine

839

подписчиков

Охват к подписчикам

24,0%

ERR

Реакции к просмотрам

1,58%

105 на 31 постов

Пересылки к просмотрам

0,69%

Постов в день

1,7

всего 33

Где отзываются чаще

доля реакций к просмотрам

14 авг.«Моя психічна структура наскрізь революційна, ба більше: я завважую, що з бігом часу прогресую не направо, а наліво». — Євген Коновалець, 1932 р.9,35%
9 авг.Скільки кооперативів існує в Україні? За даними Міжнародного кооперативного альянсу (International Cooperative Alliance – ICA), заснованого в Лондоні 19 серпня 1895 року під час 1-го кооперативного конгресу, щонайменше 12% людей на землі є учасниками будь-якого з 3 мільйонів кооперативів. Кооперативи надають робочі місця або можливості працевлаштування 10% зайнятого населення, а триста найбільших кооперативів або спільних підприємств приносять оборот у розмірі 2 409,41 мільярда доларів США, забезпечуючи при цьому послуги та інфраструктуру, необхідні суспільству для процвітання [1]. В Україні на кінець 2024 року було зареєстровано 2162 виробничих, 21607 обслуговуючих та 776 споживчих кооперативі, а також 954 сільськогосподарських виробничих, 1218 сільськогосподарських обслуговуючих та 95 сільськогосподарських кооперативів [2]. Ці статистичні дані, оприлюднення яких на сайті Державної служби статистики припинилося з кінця 2024 року, дозволяли отримувати певну інформацію щодо типів та видів кооперативів, навіть якщо вона була дещо неповною і не зовсім достовірною. Так, за словами директора Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України Р. Корінця, із зареєстрованих понад 1000 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів насправді тільки третина працювала ще до війни Кооперативи, як організаційно-правова форма господарювання, займають важливе місце в економіці нашої країни. В недалекому майбутньому вони можуть відіграти важливу роль в організації і здійсненні ветеранського підприємництва. Так, ще до ухвалення Закону України «Про ветеранське підприємництво» [5] в Україні почали створюватися ветеранські сільськогосподарські кооперативи. І нехай їх ще не так багато, проте досвід таких кооперативів як «Перлина Одещини» [6] «Сади ветеранів АТО» на Тернопільщині [7], «Оберіг-Агро» на Миколаївщині [8] можуть слугувати прикладом ветеранського підприємництва не лише в аграрному секторі економіки, але і в інших галузях та сферах економіки, оскільки сприяють зайнятості і соціальній інтеграції учасників бойових дій. ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ КООПЕРАТИВ ЯК СУБ´ЄКТ ПРИВАТНИХ ВІДНОСИН Щербина В. С., Боднар Т.В., 20255,53%
13 авг.Як один з лідерів Бельгійської Соціалістичної Партії підтримував УНР і висвітлював події революції у світі «Радянська республіка панує майже на всій території Великої Росії. Колчак і його союзники контролюють Сибір — як на півдні, так і на півночі. Обидві сторони заявляють, що виступають від імені всього російського народу. Вони воюють уздовж усієї протяжності своїх кордонів, які безперервно змінюються. Точніше кажучи, вони воюють повсюди, адже омський диктатор, так само як і московський, змушений придушувати безперервні збройні повстання в тих частинах своїх володінь, які він утримує лише непевно. Ми дедалі виразніше спостерігаємо жахливу загальну колотнечу — ту боротьбу всіх проти всіх, про яку говорили днями, — що веде до місцевої тиранії ватажків банд і повернення до своєрідного анархічного Середньовіччя, яке так сумно передбачив Церетелі. Однак деякі частини того, що за старого режиму становило московський блок, уникають цього хаосу або принаймні намагаються його уникнути. Майже всі колишні прикордонні землі одна за одною проголосили незалежність. Вони існують окремо, під владою власних урядів. Разом вони охоплюють значно більше третини всього населення, найродючіші області та найбільші мінеральні багатства — за винятком сибірських. Загалом вони досягли вищого рівня суспільного розвитку, ніж власне Росія. В усіх відношеннях вони мають і право, і можливість цілком вільно визначати власну долю. Слід також додати, що Робітничий Інтернаціонал визнав їх окремими політичними утвореннями, а їхні представники беруть участь у робітничих конгресах. Характер їхньої незалежності не в усіх випадках однаковий. Фінляндія та Польща безповоротно відокремили свою долю від долі колишніх володарів. Балтійські республіки, ймовірно, знайдуть у Скандинавії значно потужніший центр тяжіння, ніж у великому континентальному об’єднанні, центром якого залишається Москва. Для України, Грузії, Кубанської республіки та багатьох інших відокремлення може бути тимчасовим заходом. Ці міркування стосовно Грузії блискуче виклав Церетелі, якого варто цитувати завжди, адже він поєднує найясніший розум із найглибшим — я б навіть сказав, найчистішим — соціалістичним натхненням Коли було остаточно доведено, що велика батьківщина не уникне більшовицького розладу, і коли стало незаперечним, що сам більшовизм буде лише провісником невблаганної реакції, найкращі й найрішучіші люди усвідомили: слід урятувати від загальної катастрофи хоча б ті куточки землі, де вони могли здійснювати безпосередніший вплив. Вони взялися відбудовувати суспільство, починаючи з його основних складників. Подекуди, у найсприятливіших місцях, вони створили острівці діяльної та поступової демократії, сподіваючись, що завдяки силі їхнього прикладу ці острівці множитимуться, зрештою об’єднаються і дадуть змогу відновити федеративну Росію. Звичайно, не можна стверджувати, що їхні зусилля всюди увінчалися однаковим успіхом. Грузія, наприклад, попри всі труднощі, утримується під владою свого соціалістичного уряду, тоді як Україна, розташована ближче до осередку громадянської війни, існує в край непевний умовах. Та хай там як, цей раціональний рух відбудови необхідно підтримувати повсюди. Він справді зумовлений місцевими потребами, відповідає найглибшим прагненням населення і ґрунтується на найнадійніших демократичних принципах національної автономії. Необхідно перешкодити великим державам допомагати Колчакові завойовувати народи, які не бажають визнавати його владу. Інтернаціонал повинен надати практичного змісту тому дещо теоретичному визнанню, яке досі їм надавав. Він має допомогти їм здобути дипломатичне визнання, наполягати на прийнятті цих нових членів до Ліги Націй, захистити їх від зовнішнього завоювання та забезпечити їм украй необхідну економічну допомогу, позбавлену будь-якого духу колонізації (…)» Луї де Брукер, 19184,00%
12 авг.Як західні соціалісти реагували на Українську революцію і УНР? Під час революційних подій 1917 року в Західній Європі серед соціалістів СДПН (SPD) та НСДПН (USPD) — доки остання згодом не перейшла на більш комуністичні позиції — були одними з найпослідовніших прихильників України. Україну також підтримувала Британська лейбористська партія, а симпатії до неї виявляли ірландські та бельгійські ліві. Бельгійські соціалісти відкрито й рішуче підтримували Україну та характеризували її як прогресивну соціалістичну державу. Австрійські соціалісти також цілковито підтримували Україну. СДПН і НСДПН, зі свого боку, виступали проти експансіоністського вторгнення більшовиків до Української Народної Республіки. Французькі соціалісти здебільшого ставали на бік російських більшовиків, за винятком реформаторів Жана-Батіста Северака та Марселя Семба. Після утворення комуністичних партій комуністи значною мірою взяли собі риторику етнічної ворожнечі щодо українців. Для них українці були «реакційною національністю», яка боролася проти нового комуністичного світу. Таку позицію відкрито підтримували, зокрема, такі діячі, як Клара Цеткін. Найбільш проукраїнську й водночас добре поінформовану позицію займав демократичний соціаліст Луї де Брукер із Бельгійської робітничої партії. Сміливість і знання, із якими він захищав популярно-демократичні уряди, що відокремилися від Росії, мене справді здивувала.3,35%
10 авг.А ось це інша перспектива — і на студентство і на "Поступ" (і додаток на мій персональний список періодики з назвою "Поступ"). Це цікавий журнал — приклад української католицької соціальної доктрини — частково консервативний (проти секуляризму і розділення Церкви і держави, наприклад), але з прихильністю до немарксового соціалізму. Малі соціально-консервативні партії існували на Галичині і Закарпатті, з певною ступінню прихильності до соціалізму та ворожістю до марксизму. Туди ж можна занести і Шептицького, Михайла Декайла. Це принципово були не ліві рухи, бо виходили з певних, більш консервативних принципів, але поділяли антикапіталістичну, християнсько-демократичну програму. Окремо існували також відмінні течії вже більш вираженого християнського соціалізму, соціально-прогресивних релігійних рухів, як в діаспорі, так і в УНР, так і серед дисидентів, в тому числі в Соціал-демократичній Партії і її відколах.3,13%
12 авг.Вкрай погано поінформовані емігранти з СДПН описують Українську Народну Республіку як винахід кайзера. Молоде покоління СДПН, утім, навряд чи могло знати краще. Водночас вони бачать, що Гітлер прагне спекулювати на українському питанні. Це був 1938 рік, коли повстала Карпатська Україна. Соціал-демократи описують, як певні українські республіканські й націоналістичні кола, пам’ятаючи позитивну роль Австрії та, принаймні на початку 1918 року, Німеччини, плекають ілюзії щодо можливості відновити Україну за німецької допомоги. Німецькі соціал-демократи, які на власному досвіді пізнали нацизм, намагаються застерегти українців: це хибна надія. Однак сама стаття не виступає проти української незалежності. Тезі про «кайзерівську республіку» протистоїть реальне знання цих молодих членів СДПН про жорстокість російської та польської окупації України. Наприкінці статті вони доходять висновку, що Україна заслуговує на свободу від обох — але без ілюзій щодо німецької політики на Сході, аби не дозволити Гітлеру ефективно використати українське питання у власних цілях. Цікаві все ж знахідки можна знайти з оцифрованих архівів Фонда Еберта.2,74%
10 авг.Конгрес Демократичної Молоді Східної Європи — у 1953 р. в Парижі зібрався конгрес еміграційних молодіжних організацій Східної Європи з здебільшого єврофедералістських кіл. На конгресі були представлені мадяри, румуни, чехи, поляки, албанці, болгари, литовці, латвійці та естонці, українці та білоруси. Конгрес вибрав раду з 36 членів з відносно рівно розподіленими фракціями соціялістичною, християнсько-демократичною і селянською, і трохи меншою ліберальною фракцією. Соціалістичну представляв східноєвропейських Соціялістичний Рух за Сполучені Штати Європи, від перспективи якого автор-дописувач "Молодої України" і подає матеріал. Молода Україна, жовтень 19532,70%
10 авг.А тут газета публікує матеріал "Не можна мовчати" з приводу вбивства Василя Бережанського, українського активіста, бандерівцями (фракцією Бандери і Стецька), за інакшодумство у 1948 р. Це до ідеалізації Бандери, яке в нас дуже популярне.2,69%
8 авг. Борис Мартос описує зраду Болбочана та як його дії розкладали українську армію і призвели до здачі Харкова і Полтави. Як праві противились армійським інспекціям і сприяли безладу Як питання смертної кари стало питанням боротьби проти розложення українських сил - і чому навіть ті, хто хотіли помилувати Болбочана від вироку суду - стикнулися з великою опозицію війська? З кого ми робимо героїв? "При побаченні зі мною і Осецьким Болбочан тримався дуже принижено: тремтів, плакав, хапав за руки то мене, то Осецького, благаючи: «Голубчики, врятуйте мене!». Осецький попросив його заспокоїтися, заявивши, що в такий спосіб розмову вести не буде і зараз же відійде, і запропонував Болбочану викласти справу; а я нагадав Болбочану, що він просив побачення для розкриття таємниці, і при цьому додав, що розкриття цієї таємниці не може гарантувати йому помилування. Трохи заспокоївшись, Болбочан почав говорити, що дійсно він хоче розкрити таємницю, а саме хоче попередити Уряд про страшну зраду; що він сам хоче розкрити цю зраду не для того, щоб рятувати собі життя, а тому, що як український патріот, обдумавши ситуацію, яка склалася, бачить, що ця зрада може спричинити величезну шкоду українській справі; він сам — лише знаряддя в руках людей, що займають високе, навіть дуже високе становище; тому то ця зрада така небезпечна; він розказував про наради в Станиславові; про те, як різні люди весь час намовляли його зробити цей виступ і лише тепер для нього ясно, яка в цім небезпека для української справи" https://open.substack.com/pub/vladyslavstarodubtsev/p/eeb?2,65%
10 авг.Заява об'єднання Українських соціалістичних організацій в таборах переселенців по закінченню Другої Світової Війни, 19482,39%
14 авг.До перепоховання Коновальця Я вже казав, що ставлюся негативнодо таких перепоховань. Вони жахливо впливають на все — на дискусію, на сімʼї, на землю навколо. Буквально, на кожному кроці був зроблений провал — як наприклад при похованні Мельника, де союз українок люксембургу намагався захистити сімʼю Мельників від того, що фактично було викраданням могили. Все це глумління над могилами — це не про повагу над історією, і робиться не для того, щоб в нас краще поважали і розуміли історію. З усім сказаним — варто відзначати і відділяти — повагу до Коновальця і весь фарс з перепохованням. Лівим і поступовцям нема чого вважати Коновальця ворогом — за рефлексом, або через неприязнь до того державного гротеску і прихильність ультраправих до його персони — занадто довго чи західними лівими, чи російсько-радянськими, чи нашими ультраправими створювалось абсолютно викривлене бачення української історії. Історично, Коновалець заслужив повагу як радикально-соціалістичних, так поміркованих і націоналістичних (крім бандерівських і гетьманівських) кіл. Коновалець був хорошим офіцером, який підтримував своїх вояків, в тому числі і у повстанні проти автократії Скоропадського. Зі згадок — Винниченком, Шаповалом, Мазепою і Феденком — Коновалець оцінювався як позитивна фігура. І я не знайшов причин, чому ця оцінка повинна бути негативною.2,37%
9 июн.без подписи2,18%