tgindex

Armada Litigation Club

описание

Все про суди, арбітраж та вирішення спорів

269
подписчиков
Охват к подписчикам
126,0%
ERR
Реакции к просмотрам
4,25%
288 на 20 постов
Пересылки к просмотрам
0,53%
36
Постов в день
0,0
всего 20

Где отзываются чаще

доля реакций к просмотрам
  • 10 июл. 2025 г.Історичне рішення: ЄСПЛ визнав Росію відповідальною за злочини в Україні ❗️09.07.2025 року Велика Палата ЄСПЛ ухвалила безпрецедентне рішення у справі «Україна та Нідерланди проти Росії». Це не просто чергова юридична перемога, а фундаментальний документ, що закладає основу для притягнення рф до відповідальності та майбутнього відшкодування воєнних збитків. Ми проаналізували монументальний (близько 500 сторінок!!!) текст цього рішення і виокремили ключові тези: 1. Юрисдикція рф на окупованих територіях: • Ефективний контроль над "ДНР/ЛНР" встановлено з 11 травня 2014 року. Суд підтвердив, що росія керувала сепаратистами через військову, політичну та фінансову підтримку. Це означає, що всі їхні злочини — це злочини росії. • Відповідальність за дії після повномасштабного вторгнення. Суд вказав, що за всі дії та бездіяльність російських збройних сил та озброєних сепаратистів покладається на російську федерацію. ЄСПЛ може розглядати заяви щодо порушень, які відбулись в період з 24.02.2022 по 16.09.2022. • Відповідальність за військові атаки. Суд відхилив аргументи рф щодо «хаосу війни», в якому неможливо встановити винних осіб. Це потужний прецедент для всіх позовів щодо воєнних збитків. 2. Країна 404 несе пряму відповідальність за збиття літака. ЄСПЛ встановив, що рейс MH17 був збитий ракетою з комплексу «Бук», наданого росією та запущеного з підконтрольної їй території. 3. Систематичні злочини. ЄСПЛ визнав, що росія несе відповідальність за цілу низку системних порушень, які були не поодинокими випадками, а державною політикою: • Катування та позасудові страти цивільних та військовополонених; • Використання зґвалтувань як зброї війни; • Незаконні затримання, викрадення та "фільтрація"; • Насильницька депортація цивільних та викрадення дітей; • Знищення та пограбування майна; • Придушення української мови в освіті та індоктринація. ❓Що це означає на практиці? Це рішення — «золотий стандарт» доказів для всіх міжнародних процесів щодо репарацій. Тепер будь-який компенсаційний механізм чи міжнародний суд матиме офіційне юридичне підтвердження від найвищої судової інстанції Європи, що саме росія несе відповідальність за руйнування та збитки в Україні, починаючи з 2014 року. Це суттєво посилює позиції України в переговорах про конфіскацію заморожених активів рф. Питання грошових компенсацій розглядатиметься окремо, але база для них уже закладена. ✅Висновок: Хоча росія ігнорує рішення ЄСПЛ, цей документ має величезну юридичну та політичну вагу. Він фіксує відповідальність агресора на найвищому міжнародному рівні та стане вагомим важелем у майбутніх процесах примусового стягнення репарацій. Репарації Live – підпишись!6,83%
  • 27 янв. 2025 г.Форвардний контракт дає покупцю фіксовану ціну на майбутню поставку, а продавцю – гарантований збут. Але що робити, коли товар так і не надійшов, а ринкова ціна вже встигла «злетіти»? Деякий час тому ми вже торкались цієї теми. Однак питання актуальне, тож вирішили розглянути його детальніше. Тому пропонуємо Вашій увазі публікацію радника судової практики ЮК «АРМАДА» Валентина Гамея для Юридичної практики. В ній колега наводить аналіз актуальної практики Верховного суду з цих питань (спойлер – вона ще не зовсім усталена) та надає власне бачення оптимального для покупця шляху. Основні тези публікації: 1. Ризик збитків треба враховувати заздалегідь. Якщо постачальник зірвав поставку, покупець часто змушений шукати товар на стороні за вищою ціною. Різниця може бути суттєвою. 2. Судова практика є суперечливою. В одних рішеннях суди відмовляють у стягненні додаткових витрат, посилаючись на відсутність прямого зв’язку між діями постачальника і зростанням цін. Інші ж рішення в аналогічних спорах дозволяють стягнути таку різницю, якщо в договорі прямо передбачена можливість придбати товар в іншого постачальника та покласти різницю у вартості на недобросовісну сторону. 3. «Заздалегідь визначені збитки» (liquidated damages). Сторони можуть заздалегідь прописати в договорі фіксовану суму збитків. Проте навіть тоді суд вимагає довести, що збитки дійсно були і що їхній розмір не завищений (цю практику вважаємо особливо «сумнівною», за таких умов цей правовий механізм позбавлений сенсу). 4. Як убезпечитися? - Включити до договору застереження про «заміщення»: якщо постачальник не виконає зобов’язання, покупець має право купити аналогічний товар у третіх осіб, а різницю у ціні стягнути з винної сторони. - Деталізувати, як саме визначається «різниця», та зафіксувати строки, коли покупець повинен зробити заміщення, щоб не виглядало штучним завищенням збитків. Висновок: Найпростіший шлях – прямо прописати в договорі, що робити у разі зриву поставки: як визначається різниця в ціні та за яких умов вона підлягає компенсації. Такий підхід уже підтримують українські суди. Це дозволить покупцю не нести зайвих втрат в разі порушення контракту з боку постачальника. Детальніше - за цим посиланням. Armada Litigation Club – підпишись!5,22%
  • 14 февр. 2025 г.💼 Кейс рев’ю: Представлення інтересів Клієнта у судовому процесі щодо стягнення кредитної заборгованості у розмірі 2 410 822,24 грн 📌 Суть справи: Між Фермерським господарством та Банком був укладений кредитний договір на придбання сільськогосподарської техніки, необхідної для підвищення ефективності ведення господарської діяльності. Однак, унаслідок економічних труднощів підприємство зіткнулося з неспроможністю виконувати кредитні зобов’язання, що призвело до утворення заборгованості в сумі 2 410 822,24 грн. Банк звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості. 🌾 Фермерське господарство звернулося до Юридичної компанії «АРМАДА» з запитом на забезпечення судового супроводу у справі. Основним завданням у процесі вирішення спору було забезпечення фінансової стабільності підприємства, що є важливим для подальшого функціонування аграрного сектору регіону. 👏 Завдяки наполегливій роботі спеціалістів ЮК «Армада» та готовності сторін до конструктивного діалогу було проведено переговори щодо врегулювання проблемної заборгованості. За результатом домовленостей, Фермерське господарство визнало позовні вимоги, однак виконання рішення суду було відстрочено до серпня 2025 року. Погашення заборгованості сторони також погодили розстрочити на період із серпня по грудень 2025 року, що дозволило підприємству зосередитися на поточній діяльності та покращенні свого фінансового становища. Прочитати повну версію кейс рев’ю можна за цим посиланням 👈4,85%
  • 26 маяВерховний Суд у постанові від 21.05.2026 у справі №910/8143/25 дав важливий орієнтир для бізнесу, який працює з договорами в прифронтових або небезпечних регіонах. Суть спору: підрядник мав виконати роботи на об’єкті біля Марганця. Через ризики артилерійських обстрілів та атак дронами він просив визнати зобов’язання припиненим. Суди першої та апеляційної інстанцій погодились. Верховний Суд ці рішення скасував і направив справу на новий розгляд. Ключова думка проста, але дуже важлива: небезпека сама по собі ще не означає автоматичне припинення зобов’язання. Щоб застосувати статтю 607 ЦК України, потрібно довести не тимчасову складність, а фактичну неможливість виконання зобов’язання взагалі. Суд звернув увагу на кілька речей: • Потрібно встановити, коли саме виникла обставина, яка унеможливила виконання. • Потрібен прямий зв’язок між цією обставиною і конкретним об’єктом робіт. • Має бути доведено, що виконання стало неможливим не «на зараз», а в принципі. • Важливо перевірити, чи не існували ці ризики вже на момент укладення договору. Окремо суд має оцінити, чи не використовується посилання на небезпеку як спосіб уникнути відповідальності за прострочення. Для бізнесу висновок практичний: якщо виконання договору стало небезпечним або неможливим через війну, недостатньо загальних посилань на обстріли, повітряні тривоги чи наближеність до бойових дій. Потрібні документи, повідомлення контрагенту, фіксація дат, докази по конкретному об’єкту, оцінка ризику для працівників, причинний зв’язок і правильна юридична конструкція: зупинення, продовження строків, зміна договору, форс-мажор або припинення зобов’язання. Ця справа добре ілюструє: посилатись на обставини – замало. Виграє той, хто вчасно і правильно їх документує.4,78%
  • 23 сент. 2025 г.__ Бурхливий розвиток штучного інтелекту торкається навіть таких традиційно консервативних сфер, як юридична діяльність. Все більше юристів використовують ШІ в якості помічників для автоматизації «рутини» - і це дійсно дозволяє збільшити якість сервісу та швидкість надання зворотного зв’язку клієнта. Втім інколи зустрічаються спроби використовувати ШІ-моделі в якості повноцінних правників. Яскравий приклад – справа № 925/496/24. Коротко: Один великий ритейлер спробував довести свою правоту в спорі з місцевою радою щодо оренди землі, посилаючись (крім іншого) на трактування договору від штучного інтелекту. Спойлер: українське правосуддя виявилось неготовим до настільки інноваційного підходу. Позиція ВС: «…посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження електронних доказів, а саме відповіді двох штучних інтелектів (GROK та ChatGPT) щодо підтвердження буквального трактування підпункту 6 пункту 23 Договору, колегією суддів відхиляються, оскільки штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інформативним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити ні роль суддів, ні принципів належності, допустимості та достовірності доказів…» (повний текст рішення тут). Висновок: Колеги-юристи можуть зітхнути із полегшенням – поки що ШІ не є конкурентом, принаймні в судовій практиці. Це корисний інструмент, який можна (і варто) використовувати для автоматизації рутини, систематизації великих обсягів документів та у багатьох інших напрямках. Але в деяких сферах, зокрема, в юридичній діяльності, ціна помилки може бути завелика. Тож використання ШІ-інструментів має бути відповідальним, із чітким розумінням всіх недоліків LLM-моделей. Armada Litigation Club – підпишись!4,64%
  • 12 февр. 2025 г.❗️Запрошуємо Вас взяти участь у БЕЗКОШТОВНОМУ ВЕБІНАРІ, який відбудеться 14.02.2025 об 11:00 (за Київським часом), на тему: 📍Системний підхід до врегулювання проблемної заборгованості. На вебінарі поговоримо про: ☑️ Недопущення та врегулювання проблемної заборгованості; ☑️ Due diligence проблемної заборгованості та аналіз боржника для створення ефективної стратегії стягнення; ☑️ Можливі шляхи ефективного стягнення заборгованості; ☑️ Банкрутство, його переваги та недоліки для боржників та кредиторів; ☑️ Виявлення та розшук активів боржника. Реєстрація на вебінар за цим посиланням 👈4,33%
  • 8 сент. 2025 г.Верховний Суд фактично дав зелене світло податковим органам на використання даних із системи обліку даних РРО (СОД РРО) як доказів під час фактичних перевірок (постанова від 07.082025 року у справі №280/6835/23) . Які наслідки для бізнесу? Раніше компанія в суді могла стверджувати, що аналіз минулих періодів по базах даних — це предмет документальної, а не фактичної перевірки. Тепер цей аргумент не працює. У згаданій справі податківці саме на основі даних СОД РРО виявили продаж алкоголю без зазначення коду акцизної марки у чеках. Суд визнав такий чек належним доказом і підтвердив законність штрафу на понад 600 тис. грн. Це означає, що будь-яка невідповідність між даними ваших РРО/ПРРО та внутрішніми системами (ERP, WMS) стала набагато більш ризиковою. Інспектору достатньо зайти в базу, щоб виявити можливі невідповідності. Що робити зараз: ✅ Провести аудит налаштувань РРО/ПРРО. Перевірте, чи всі обов’язкові реквізити, особливо для підакцизних товарів (код УКТ ЗЕД, штрих-код акцизної марки), коректно програмуються та фіскалізуються в кожному чеку; ✅ Синхронізувати дані. Налаштуйте регулярну звірку між даними, що передаються в ДПС через РРО, та вашою обліковою системою. Будь-які розбіжності - потенційний штраф; ✅ Посилити касову дисципліну. Регулярні внутрішні перевірки - це необхідність. Armada Litigation Club – підпишись!4,30%
  • 26 авг. 2025 г.Господарський кодекс – все. На що звернути увагу бізнесу? 28 серпня 2025 року набирає чинності Закон № 4196-ІХ, який ставить крапку в історії Господарського кодексу України. Два десятиліття суперечок про "дуалізм права", застарілі конструкції та паралельне регулювання завершуються. Переважна більшість норм ГК дійсно або дублювали положення Цивільного кодексу та спеціальних законів, або були відверто архаїчними. Але зміни все ж будуть. Ключові зміни, про які має знати кожен керівник та власник бізнесу: • З 28 серпня забороняється створювати юридичних осіб у формі приватного, дочірнього, іноземного, державного чи комунального підприємства. • Існуючі компанії у згаданих вище формах (ПП, ДП тощо) отримають трирічний перехідний період для перетворення в актуальні організаційно-правові форми – найчастіше, в ТОВ або АТ. Після цього терміну внесення змін до ЄДР (окрім ліквідації) для них буде заблоковано. • Державні та комунальні підприємства мають лише шість місяців, щоб визначитись зі своїм майбутнім: перетворення на ТОВ/АТ або ліквідація. Хто не встигне – буде переданий до Фонду держмайна для приватизації або припинення діяльності. • Скасування «господарського відання» та «оперативного управління». Ці радянські правові рудименти, що визначали режим майна держпідприємств, скасовуються. Їм на зміну приходить класичне право власності та відносно нова для українського права конструкція – узуфрукт (право володіння та користування чужим майном). Що робити бізнесу? 1. Якщо ваша компанія зареєстрована, як ПП або в іншій формі, що зникає, час планувати перетворення. Три роки сплинуть швидко. 2. Перегляньте статут. Особливу увагу приділіть повноваженням директора. Норма ГК, яка дозволяла керівнику діяти без довіреності "за замовчуванням", зникає. Тепер це право має бути чітко прописане у статуті. 3. Оновіть договірні шаблони. Положення про "оперативно-господарські санкції" втрачають силу. Хоча сторони, як і раніше, вільні встановлювати власні заходи впливу на порушників, їх потрібно коректно формулювати на основі принципів свободи договору, закріплених у Цивільному кодексі. Armada Litigation Club – підпишись!4,29%
  • 12 сент. 2025 г.❗️Запрошуємо Вас взяти участь у БЕЗКОШТОВНОМУ ВЕБІНАРІ для бізнесу на тему: 📍Вирішення спорів за договорами поставки: поради для бізнесу. На вебінарі поговоримо про: ☑️ Законодавчі зміни 2025 року у сфері поставки: що потрібно враховувати бізнесу; ☑️ Проблеми з якістю та комплектністю поставленого товару: як оформити договір так, щоб він дійсно захищав Ваші інтереси; ☑️ Відповідальність за порушення умов договору поставки для всіх учасників угоди; ☑️ Тренди судової практики з вирішення господарських спорів у сфері постачання в умовах воєнного стану; ☑️ Практичні рекомендації щодо стягнення заборгованості за договорами поставки. 👨‍💼 Спікери: Ілля Шевченко та Олександр Кузнєцов 🗓 Дата: 17.09.2025 🕒 Час: 15:00 (Київ) 💻 Формат: онлайн 🎟 Участь безкоштовна 📌 Реєстрація на вебінар за цим посиланням.4,27%
  • 9 июл. 2025 г.❗️Запрошуємо Вас взяти участь у БЕЗКОШТОВНОМУ ВЕБІНАРІ для бізнесу на тему: 📍Ефективне стягнення дебіторської заборгованості. На вебінарі обговоримо: ✅ Результатоорієнтовний підхід до стягнення заборгованості; ✅ Шляхи стягнення проблемної заборгованості; ✅ Роботу з контрагентами для уникнення проблемної заборгованості; ✅ Банкрутство та його переваги для кредитора та боржника; ✅ Розшук активів боржника для задоволення вимог кредитора. 👩‍💼 Спікер: Ілля Шевченко 🗓 Дата: 10 липня 2025 🕒 Час: 15:00 (Київ) 💻 Формат: онлайн 🎟 Участь безкоштовна 📌 Реєстрація на вебінар за цим посиланням.4,18%
  • 22 июл. 2025 г.🔈🔈🔈 НАГАДУЄМО 🔈🔈🔈 ❗️24 липня, о 15:00 за Києвом відбудеться ВЕБІНАР для бізнесу на тему: 📍Відшкодування воєнних збитків: алгоритм дій для постраждалого бізнесу. На вебінарі поговоримо про: ✅ Належну доказову базу для фіксації воєнних збитків ✅ Шляхи відшкодування збитків бізнесу ✅ Міжнародний компенсаційний механізм відшкодування ✅ Ключові новини, події та тренди 2025 року в цьому напрямку ✅ Стягнення суми завданих збитків за рахунок активів державних корпорацій рф ✅ Практику українських та іноземних судів у спорах проти рф та російських компаній. 👨‍💼 Спікери: Ілля Шевченко, Олександр Кузнєцов 🗓 Дата: 24 липня 2025 🕒 Час: 15:00 (Київ) 💻 Формат: онлайн 🎟 Участь безкоштовна 📌 Реєстрація на вебінар за цим посиланням.4,18%
  • 20 мая 2025 г.Довгий час питання позовної давності в українських судових спорах відходило на другий план. Спочатку через введення карантину на початку 2020 року (до війни, до речі, карантин здавався вагомим фактором впливу на суспільні відносини), а потім через введення воєнного стану перебіг строків позовної давності, встановлених Цивільним кодексом, було зупинено. Це створювало як позитивні, так і негативні наслідки для бізнесу (точка зору кредиторів та боржників з цього приводу дуже різниться). За ці п’ять років з’явилось ціле покоління юристів, які не звикли звертати увагу на строки позовної давності. Але тепер звички варто змінювати – відлік цих строків найближчим часом буде поновлено. Законопроєкт №11315, зареєстрований майже рік тому, нарешті пройшов всі «етапи становлення». 14 травня 2025 року його було прийнято та підписано головою парламенту, наразі проєкт знаходиться на підписі у Президента. Він виключає з ЦК пункт 19 прикінцевих та перехідних положень, яким, власне, і було зупинено перебіг позовної давності. Висновок дуже простий. Бізнесу не варто тягнути із реалізацією своїх вимог до боржників. І звернути увагу на те, що поновлено перебіг не тільки загальних строків позовної давності (три роки), а й спеціальної також. Про всяк випадок нагадаємо, що до деяких вимог (наприклад, вимог про стягнення штрафів та пені, вимог, пов’язаних з недоліками проданого товару або з перевезенням вантажу, вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та інших) застосовується скорочений строк позовної давності в один рік. Armada Litigation Club – підпишись!4,12%