Armada Litigation Club

Верховний Суд у постанові від 21.05.2026 у справі №910/8143/25 дав важливий орієнтир для бізнесу, який працює з договорами в прифронтових або небезпечних регіонах. Суть спору: підрядник мав виконати роботи на об’єкті біля Марганця. Через ризики артилерійських обстрілів та атак дронами він просив визнати зобов’язання припиненим. Суди першої та апеляційної інстанцій погодились. Верховний Суд ці рішення скасував і направив справу на новий розгляд. Ключова думка проста, але дуже важлива: небезпека сама по собі ще не означає автоматичне припинення зобов’язання. Щоб застосувати статтю 607 ЦК України, потрібно довести не тимчасову складність, а фактичну неможливість виконання зобов’язання взагалі. Суд звернув увагу на кілька речей: • Потрібно встановити, коли саме виникла обставина, яка унеможливила виконання. • Потрібен прямий зв’язок між цією обставиною і конкретним об’єктом робіт. • Має бути доведено, що виконання стало неможливим не «на зараз», а в принципі. • Важливо перевірити, чи не існували ці ризики вже на момент укладення договору. Окремо суд має оцінити, чи не використовується посилання на небезпеку як спосіб уникнути відповідальності за прострочення. Для бізнесу висновок практичний: якщо виконання договору стало небезпечним або неможливим через війну, недостатньо загальних посилань на обстріли, повітряні тривоги чи наближеність до бойових дій. Потрібні документи, повідомлення контрагенту, фіксація дат, докази по конкретному об’єкту, оцінка ризику для працівників, причинний зв’язок і правильна юридична конструкція: зупинення, продовження строків, зміна договору, форс-мажор або припинення зобов’язання. Ця справа добре ілюструє: посилатись на обставини – замало. Виграє той, хто вчасно і правильно їх документує.

Виграв тендер, поставив товар, отримав оплату. А потім прокуратура вимагає конфіскувати всю суму в дохід держави. Саме так працювала стаття 228 Цивільного кодексу у сфері публічних закупівель. АМКУ встановив змову між учасниками - прокуратура йшла в суд і вимагала визнати договір недійсним та забрати все отримане. Не штраф, не різницю - всю суму. Логіка була проста: змова = правочин проти інтересів держави = конфіскація. Зараз так більше не працює. ВС (Постанова від 18.02.2026, справа № 903/563/23) вказав, що порушення конкуренції - це порушення. За нього є штраф від АМКУ. Але автоматично перетворювати штраф у повну конфіскацію - непропорційно. Потрібно довести реальну шкоду для бюджету. Довести, що держава переплатила. Довести зв'язок між змовою і збитками. У цій справі нічого з цього не було. Товар поставлений, ціна ринкова, замовник не скаржився. Штраф АМКУ сплачений. Результат: у конфіскації відмовлено. Судові витрати - за рахунок прокуратури. Що це означає, якщо ви працюєте з держзакупівлями: ризик «забрати все» через рішення АМКУ тепер має чіткі межі. Це не індульгенція на змову - але це захист від непропорційного покарання, коли бізнес виконав контракт добросовісно.

❗️Запрошуємо представників бізнесу зареєструватись на БЕЗКОШТОВНИЙ вебінар на тема: Судові спори в логістиці: як уникнути ризиків при внутрішніх та міжнародних вантажоперевезеннях. На вебінарі поговоримо про: ☑️ Основні ризики бізнесу, пов'язані з логістикою та перевезеннями вантажів; ☑️ Межі відповідальності вантажовідправника, отримувача, перевізника та інших учасників вантажоперевезення; ☑️ Актуальну практику судів та арбітражів в сфері перевезень; ☑️ Зміни до договорів в сфері логістики та перевезень, які допоможуть уникнути фінансових втрат; ☑️ Інструменти та рекомендації для мінімізації логістичних ризиків 👨‍💼 Спікери: Ілля Шевченко, Олександр Кузнєцов 🗓 Дата: 30.10.2025 🕒 Час: 15:00. 💻 Формат: онлайн 🎟 Участь: безкоштовна Реєстрація за цим посиланням 👈

❗️Запрошуємо представників бізнесу зареєструватись на БЕЗКОШТОВНИЙ вебінар на тему: 📌 Оренда комерційної нерухомості: ключові ризики та вирішення спорів. На вебінарі поговоримо про: ☑️ Оновлення договорів оренди у зв'язку з останніми змінами в законодавстві; ☑️ Типові бізнес-ризики, пов'язані з орендою, та способи їх уникнення; ☑️ «Підводні камені» в договорах оренди та їх наслідки для орендаря і орендодавця; ☑️ Відповідальність за порушення умов договору оренди; ☑️ Ефективний захист прав орендарів і орендодавців при вирішенні спорів з питань оренди. 👨‍💼 Спікери: Ілля Шевченко та Олександр Кузнєцов 🗓 Дата: 16.10.2025 🕒 Час: 15:00 (Київ) 💻 Формат: онлайн 🎟 Участь: безкоштовна 📌 Реєстрація за цим посиланням.

__ Бурхливий розвиток штучного інтелекту торкається навіть таких традиційно консервативних сфер, як юридична діяльність. Все більше юристів використовують ШІ в якості помічників для автоматизації «рутини» - і це дійсно дозволяє збільшити якість сервісу та швидкість надання зворотного зв’язку клієнта. Втім інколи зустрічаються спроби використовувати ШІ-моделі в якості повноцінних правників. Яскравий приклад – справа № 925/496/24. Коротко: Один великий ритейлер спробував довести свою правоту в спорі з місцевою радою щодо оренди землі, посилаючись (крім іншого) на трактування договору від штучного інтелекту. Спойлер: українське правосуддя виявилось неготовим до настільки інноваційного підходу. Позиція ВС: «…посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження електронних доказів, а саме відповіді двох штучних інтелектів (GROK та ChatGPT) щодо підтвердження буквального трактування підпункту 6 пункту 23 Договору, колегією суддів відхиляються, оскільки штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інформативним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити ні роль суддів, ні принципів належності, допустимості та достовірності доказів…» (повний текст рішення тут). Висновок: Колеги-юристи можуть зітхнути із полегшенням – поки що ШІ не є конкурентом, принаймні в судовій практиці. Це корисний інструмент, який можна (і варто) використовувати для автоматизації рутини, систематизації великих обсягів документів та у багатьох інших напрямках. Але в деяких сферах, зокрема, в юридичній діяльності, ціна помилки може бути завелика. Тож використання ШІ-інструментів має бути відповідальним, із чітким розумінням всіх недоліків LLM-моделей. Armada Litigation Club – підпишись!

❗️Запрошуємо Вас взяти участь у БЕЗКОШТОВНОМУ ВЕБІНАРІ для бізнесу на тему: 📍Вирішення спорів за договорами поставки: поради для бізнесу. На вебінарі поговоримо про: ☑️ Законодавчі зміни 2025 року у сфері поставки: що потрібно враховувати бізнесу; ☑️ Проблеми з якістю та комплектністю поставленого товару: як оформити договір так, щоб він дійсно захищав Ваші інтереси; ☑️ Відповідальність за порушення умов договору поставки для всіх учасників угоди; ☑️ Тренди судової практики з вирішення господарських спорів у сфері постачання в умовах воєнного стану; ☑️ Практичні рекомендації щодо стягнення заборгованості за договорами поставки. 👨‍💼 Спікери: Ілля Шевченко та Олександр Кузнєцов 🗓 Дата: 17.09.2025 🕒 Час: 15:00 (Київ) 💻 Формат: онлайн 🎟 Участь безкоштовна 📌 Реєстрація на вебінар за цим посиланням.

Верховний Суд фактично дав зелене світло податковим органам на використання даних із системи обліку даних РРО (СОД РРО) як доказів під час фактичних перевірок (постанова від 07.082025 року у справі №280/6835/23) . Які наслідки для бізнесу? Раніше компанія в суді могла стверджувати, що аналіз минулих періодів по базах даних — це предмет документальної, а не фактичної перевірки. Тепер цей аргумент не працює. У згаданій справі податківці саме на основі даних СОД РРО виявили продаж алкоголю без зазначення коду акцизної марки у чеках. Суд визнав такий чек належним доказом і підтвердив законність штрафу на понад 600 тис. грн. Це означає, що будь-яка невідповідність між даними ваших РРО/ПРРО та внутрішніми системами (ERP, WMS) стала набагато більш ризиковою. Інспектору достатньо зайти в базу, щоб виявити можливі невідповідності. Що робити зараз: ✅ Провести аудит налаштувань РРО/ПРРО. Перевірте, чи всі обов’язкові реквізити, особливо для підакцизних товарів (код УКТ ЗЕД, штрих-код акцизної марки), коректно програмуються та фіскалізуються в кожному чеку; ✅ Синхронізувати дані. Налаштуйте регулярну звірку між даними, що передаються в ДПС через РРО, та вашою обліковою системою. Будь-які розбіжності - потенційний штраф; ✅ Посилити касову дисципліну. Регулярні внутрішні перевірки - це необхідність. Armada Litigation Club – підпишись!

Господарський кодекс – все. На що звернути увагу бізнесу? 28 серпня 2025 року набирає чинності Закон № 4196-ІХ, який ставить крапку в історії Господарського кодексу України. Два десятиліття суперечок про "дуалізм права", застарілі конструкції та паралельне регулювання завершуються. Переважна більшість норм ГК дійсно або дублювали положення Цивільного кодексу та спеціальних законів, або були відверто архаїчними. Але зміни все ж будуть. Ключові зміни, про які має знати кожен керівник та власник бізнесу: • З 28 серпня забороняється створювати юридичних осіб у формі приватного, дочірнього, іноземного, державного чи комунального підприємства. • Існуючі компанії у згаданих вище формах (ПП, ДП тощо) отримають трирічний перехідний період для перетворення в актуальні організаційно-правові форми – найчастіше, в ТОВ або АТ. Після цього терміну внесення змін до ЄДР (окрім ліквідації) для них буде заблоковано. • Державні та комунальні підприємства мають лише шість місяців, щоб визначитись зі своїм майбутнім: перетворення на ТОВ/АТ або ліквідація. Хто не встигне – буде переданий до Фонду держмайна для приватизації або припинення діяльності. • Скасування «господарського відання» та «оперативного управління». Ці радянські правові рудименти, що визначали режим майна держпідприємств, скасовуються. Їм на зміну приходить класичне право власності та відносно нова для українського права конструкція – узуфрукт (право володіння та користування чужим майном). Що робити бізнесу? 1. Якщо ваша компанія зареєстрована, як ПП або в іншій формі, що зникає, час планувати перетворення. Три роки сплинуть швидко. 2. Перегляньте статут. Особливу увагу приділіть повноваженням директора. Норма ГК, яка дозволяла керівнику діяти без довіреності "за замовчуванням", зникає. Тепер це право має бути чітко прописане у статуті. 3. Оновіть договірні шаблони. Положення про "оперативно-господарські санкції" втрачають силу. Хоча сторони, як і раніше, вільні встановлювати власні заходи впливу на порушників, їх потрібно коректно формулювати на основі принципів свободи договору, закріплених у Цивільному кодексі. Armada Litigation Club – підпишись!

___ 10.08.2025 року набрав чинності закон № 4340-IX, яким запроваджено механізм кредитного та лізингового мораторію для бізнесу, що постраждав від війни. Якщо простіше - постраждалі підприємства, які відповідають певним критеріям, зможуть зупинити виплати по кредитним або лізинговим договорам до завершення воєнного стану плюс ще один рік після його завершення. Про необхідність такого мораторію ми послідовно казали з самого початку війни, адже до цього закону українське законодавство майже ніяк не захищало права постраждалих підприємств. І ось, нарешті, позитивні зрушення в цьому напрямку (сподіваємось, не останні). Механізм застосування мораторію виглядатиме наступним чином: 1) Підприємство, що відповідає визначеним критеріям, має право подати кредитору заяву про застосування мораторію (із доказами відповідності); 2) Кредитор протягом 20 робочих днів розглядає заяву та приймає рішення про застосування мораторію (або відмову у його застосуванні); 3) Після застосування мораторію кредитні та лізингові платежі не нараховуються та не сплачуються до завершення воєнного стану + 1 рік (включно з основною сумою кредиту, процентами, комісіями та іншими платежами). Важливі нюанси: • Якщо кредитор не відповідає протягом встановленого строку – мораторій вважається узгодженим; • Відмову кредитора можна оскаржити в господарському суді; • На час мораторію зупиняються будь-які дії з примусового стягнення заборгованості та/або застави; • Строк дії договору кредиту або лізингу, а також строк позовної давності у спорах за цим договорам продовжується на строк дії мораторію. А тепер найцікавіше: хто ж може розраховувати на мораторій? Спойлер: поки що, нажаль, не всі компанії, які цього потребують. Критеріїв досить багато. Ось ключові з них: 1) Річний дохід позичальника (включно з пов’язаними компаніями) за 2021 рік – до 50 млн. євро; 2) Договір кредиту забезпечено заставою/іпотекою, при цьому не менше 50% заставного майна (по оціночній вартості) втрачено/знищено на територіях активних бойових дій чи тимчасово окупованих територіях; Для лізингу – інша умова: лізингоодержувач здійснював діяльність, а об’єкт лізингу вибув з його володіння на територіях бойових дій чи окупованих територіях; 3) Річний дохід позичальника (та пов’язаних компаній) за 2024 рік – менше 75% річного доходу за 2021 рік; 4) Сукупний розмір виплачених дивідендів з дати втрати заставного майна до сьогодні – не більше 20% від суми боргу за кредитом. Висновки та рекомендації: • Готуйте докази ретельно. Кредитори, звичайно, не дуже зацікавлені в застосуванні мораторію. Тож готуйте докази та заяву із максимальною увагою та залученням, адже будь-яка неточність може стати підставою для відмови; • Якщо заставним майном є транспорт – оперативно подайте заяву до правоохоронних органів про його втрату (якщо ще не зробили цього). Новий закон надає лише 30 днів на те, щоб подати таку заяву, а вона буде важливим доказом на підтвердження факту втрати; • Не зволікайте, але і не робіть непідготовлених кроків. В разі неправомірної відмови кредитора його рішення можна буде успішно оскаржити в суді. А от якщо Ви надасте кредитору можливість відмовити законно, через недоліки в заяві – такого шансу вже не буде. Новий закон – це чудова новина для підприємств, які підпадають під наведені критерії. Сподіваємось, найближчим часом законодавець додасть до цього переліку інші постраждалі підприємства. Репарації Live – підпишись!

🔈🔈🔈 НАГАДУЄМО 🔈🔈🔈 ❗️24 липня, о 15:00 за Києвом відбудеться ВЕБІНАР для бізнесу на тему: 📍Відшкодування воєнних збитків: алгоритм дій для постраждалого бізнесу. На вебінарі поговоримо про: ✅ Належну доказову базу для фіксації воєнних збитків ✅ Шляхи відшкодування збитків бізнесу ✅ Міжнародний компенсаційний механізм відшкодування ✅ Ключові новини, події та тренди 2025 року в цьому напрямку ✅ Стягнення суми завданих збитків за рахунок активів державних корпорацій рф ✅ Практику українських та іноземних судів у спорах проти рф та російських компаній. 👨‍💼 Спікери: Ілля Шевченко, Олександр Кузнєцов 🗓 Дата: 24 липня 2025 🕒 Час: 15:00 (Київ) 💻 Формат: онлайн 🎟 Участь безкоштовна 📌 Реєстрація на вебінар за цим посиланням.

Історичне рішення: ЄСПЛ визнав Росію відповідальною за злочини в Україні ❗️09.07.2025 року Велика Палата ЄСПЛ ухвалила безпрецедентне рішення у справі «Україна та Нідерланди проти Росії». Це не просто чергова юридична перемога, а фундаментальний документ, що закладає основу для притягнення рф до відповідальності та майбутнього відшкодування воєнних збитків. Ми проаналізували монументальний (близько 500 сторінок!!!) текст цього рішення і виокремили ключові тези: 1. Юрисдикція рф на окупованих територіях: • Ефективний контроль над "ДНР/ЛНР" встановлено з 11 травня 2014 року. Суд підтвердив, що росія керувала сепаратистами через військову, політичну та фінансову підтримку. Це означає, що всі їхні злочини — це злочини росії. • Відповідальність за дії після повномасштабного вторгнення. Суд вказав, що за всі дії та бездіяльність російських збройних сил та озброєних сепаратистів покладається на російську федерацію. ЄСПЛ може розглядати заяви щодо порушень, які відбулись в період з 24.02.2022 по 16.09.2022. • Відповідальність за військові атаки. Суд відхилив аргументи рф щодо «хаосу війни», в якому неможливо встановити винних осіб. Це потужний прецедент для всіх позовів щодо воєнних збитків. 2. Країна 404 несе пряму відповідальність за збиття літака. ЄСПЛ встановив, що рейс MH17 був збитий ракетою з комплексу «Бук», наданого росією та запущеного з підконтрольної їй території. 3. Систематичні злочини. ЄСПЛ визнав, що росія несе відповідальність за цілу низку системних порушень, які були не поодинокими випадками, а державною політикою: • Катування та позасудові страти цивільних та військовополонених; • Використання зґвалтувань як зброї війни; • Незаконні затримання, викрадення та "фільтрація"; • Насильницька депортація цивільних та викрадення дітей; • Знищення та пограбування майна; • Придушення української мови в освіті та індоктринація. ❓Що це означає на практиці? Це рішення — «золотий стандарт» доказів для всіх міжнародних процесів щодо репарацій. Тепер будь-який компенсаційний механізм чи міжнародний суд матиме офіційне юридичне підтвердження від найвищої судової інстанції Європи, що саме росія несе відповідальність за руйнування та збитки в Україні, починаючи з 2014 року. Це суттєво посилює позиції України в переговорах про конфіскацію заморожених активів рф. Питання грошових компенсацій розглядатиметься окремо, але база для них уже закладена. ✅Висновок: Хоча росія ігнорує рішення ЄСПЛ, цей документ має величезну юридичну та політичну вагу. Він фіксує відповідальність агресора на найвищому міжнародному рівні та стане вагомим важелем у майбутніх процесах примусового стягнення репарацій. Репарації Live – підпишись!

❗️Запрошуємо Вас взяти участь у БЕЗКОШТОВНОМУ ВЕБІНАРІ для бізнесу на тему: 📍Ефективне стягнення дебіторської заборгованості. На вебінарі обговоримо: ✅ Результатоорієнтовний підхід до стягнення заборгованості; ✅ Шляхи стягнення проблемної заборгованості; ✅ Роботу з контрагентами для уникнення проблемної заборгованості; ✅ Банкрутство та його переваги для кредитора та боржника; ✅ Розшук активів боржника для задоволення вимог кредитора. 👩‍💼 Спікер: Ілля Шевченко 🗓 Дата: 10 липня 2025 🕒 Час: 15:00 (Київ) 💻 Формат: онлайн 🎟 Участь безкоштовна 📌 Реєстрація на вебінар за цим посиланням.

Довгий час питання позовної давності в українських судових спорах відходило на другий план. Спочатку через введення карантину на початку 2020 року (до війни, до речі, карантин здавався вагомим фактором впливу на суспільні відносини), а потім через введення воєнного стану перебіг строків позовної давності, встановлених Цивільним кодексом, було зупинено. Це створювало як позитивні, так і негативні наслідки для бізнесу (точка зору кредиторів та боржників з цього приводу дуже різниться). За ці п’ять років з’явилось ціле покоління юристів, які не звикли звертати увагу на строки позовної давності. Але тепер звички варто змінювати – відлік цих строків найближчим часом буде поновлено. Законопроєкт №11315, зареєстрований майже рік тому, нарешті пройшов всі «етапи становлення». 14 травня 2025 року його було прийнято та підписано головою парламенту, наразі проєкт знаходиться на підписі у Президента. Він виключає з ЦК пункт 19 прикінцевих та перехідних положень, яким, власне, і було зупинено перебіг позовної давності. Висновок дуже простий. Бізнесу не варто тягнути із реалізацією своїх вимог до боржників. І звернути увагу на те, що поновлено перебіг не тільки загальних строків позовної давності (три роки), а й спеціальної також. Про всяк випадок нагадаємо, що до деяких вимог (наприклад, вимог про стягнення штрафів та пені, вимог, пов’язаних з недоліками проданого товару або з перевезенням вантажу, вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та інших) застосовується скорочений строк позовної давності в один рік. Armada Litigation Club – підпишись!

--- Про агро-експорт, Високий суд Лондона та відшкодування збитків за порушення контракту Зазвичай ми пишемо про щось прикладне та близьке до національного судочинства. Однак інколи хочеться поговорити про щось «високе» (але, звичайно, все одно дотичне до українського бізнесу). Тож сьогодні оглянемо рішення Високого суду Лондона у справі Ayhan Sezer Yag Ve Gida Endustrisi Ticaret v. Agroinvest. Тим більше, що висновки суду в цій справі прямо (і досить суттєво) впливають на щоденну операційну діяльність українських агро-експортерів. Суть спору: Компанія з Греції (Agroinvest S.A.) уклала контракт з турецькою Ayhan Sezer за проформою GAFTA №100. За умовами контракту Agroinvest мав поставити декілька тисяч тон соєвого та ріпакового шроту. Ayhan Sezer сплатив 494 500 доларів США в якості авансу ще до узгодження остаточних умов договору. Через тиждень після оплати угоду все ж було укладено. Однак ще через деякий час покупець повідомив про відмову від отримання товару (насправді, цьому передувала досить інтенсивна комунікація, однак не будемо займати Ваш час зайвими деталями. Але для найбільш зацікавлених залишимо тут посилання на повний текст рішення - Judgment of the High Court of Justice of England and Wales [2024] EWHC 479). Турецька компанія вимагала повернення передоплати, Agroinvest повідомив про «притримання» авансу, після чого Ayhan Sezer звернулись до арбітражу GAFTA. Покупець визнав, що саме він відмовився від договору, але наполягав на поверненні авансу. Постачальник, в свою чергу, зазначав про безповоротність передоплати та вказував на збитки, завдані порушенням умов контракту. Рішення арбітражу: Апеляційна палата GAFTA постановила, що аванс підлягає поверненню. Датою дефолту при цьому є дата прийняття відповідачем відмови позивача від виконання контракту. Відповідач не зміг довести, що поніс збитки від невиконання контракту Позивачем. Тут важливо нагадати, що за англійським правом класична для України система штрафних санкцій не працює. Рішення в таких спорах базується на компенсаторному принципі – невинна сторона доводить наявність та розмір збитків, завданих порушенням контракту, а винна сторона їх відшкодовує. Штрафи, пеня та інші звичні нам «каральні» конструкції – не застосовуються. Тож збитки в випадку невиконання контракту визначаються як різниця між контрактною ціною та ринковою вартістю товару на дату дефолту. Так як ринок агропродукції є волатильним, ця дата має велике значення, адже різниця в один місяць може змінити суму збитків на сотні тисяч, а інколи й мільйони доларів. Рішення Високого суду Лондона та зміна попередньої практики: Високий суд скасував рішення Апеляційної палати GAFTA та визначив, що датою дефолту (тобто датою, на яку треба спиратись при обрахунку збитків) є не дата прийняття відмови від контракту невинною стороною, а дата порушення зобов’язання. Висновки: • В українських експортних контрактах умови GAFTA є найбільш вживаними. Тож висновки лондонського суду мають прямий вплив на агробізнес України. • Попередня практика надавала перевагу невинній стороні, яка могла впливати на дату обрахунку збитків, обираючи дату направлення повідомлення про прийняття відмови від контракту. Тепер - навпаки. • Невинна сторона тепер має набагато швидше реагувати на порушення контракту з боку контрагента. Якщо буде втрачено багато часу на перемовини, і за цей час збитки від зміни ринкової вартості товару суттєво зростуть – сума відшкодування все одно буде базуватись на даті порушення. Armada Litigation Club – підпишись!

Про “русский военный корабль” та право інтелектуальної власності Зазвичай, по п’ятницях ми намагаємось не засмучувати вас лонг-рідами зі сфери високої юриспруденції. Але випала чудова нагода поєднати забавне із корисним, і ми не можемо нею не скористатись. Сьогодні поговоримо про рішення Загального суду ЄС у справі T‑82/24, віддамо належне креативу та підприємницькому хисту українських державних органів та, користуючись нагодою, згадаємо про деякі підстави для відмови у реєстрації торговельної марки. Суть спору: Адміністрація Державної прикордонної служби України оскаржила рішення Офісу інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) щодо відмови у реєстрації торговельної марки. Рішення про відмову EUIPO ухвалив з посиланням на те, що «заявлена марка була позбавлена розрізняльного характеру для розглянутих товарів і послуг». Найцікавіше в цьому кейсі – це сама торговельна марка. Прикордонна служба намагалась зареєструвати права на фразу, яка є, без перебільшення, найвпізнаванішим у світі «мемом» в сфері судноплавства, навігації та морської логістики. Мова йде про вислів: «РУССКИЙ ВОЕННЫЙ КОРАБЛЬ, ИДИ НА**Й», або «RUSSIAN WARSHIP, GO F**K YOURSELF». Саме в такому вигляді, капсом та з сором’язливими зірочками в потрібних місцях, ТМ і подавалась на реєстрацію. Суд відмовив у задоволенні позову та підтвердив неможливість реєстрації такої ТМ. Чому суд не вважає цей знак таким, що має розрізняльні властивості: - Класи, в яких подавалась заявка, містять великий перелік товарів загального вжитку (від дитячих іграшок до одягу та ювелірних виробів). Суд зауважив, що сама фраза про російський корабель ніяк не асоціюється з жодним із цих товарів, а буде сприйматись споживачем більше як рекламний слоган (нагадуючи про вияв надзвичайної хоробрості перед обличчям смертельної загрози); - Заявлена ТМ є, на думку суду, політичним гаслом. Цей знак не є розрізняльним по відношенню до будь-яких категорій товарів чи сфер комерційної діяльності; - Фраза, яку намагались зареєструвати, є «загальновідомою для пересічного споживача з ЄС» та буде асоціюватись у споживачів не з конкретним товаром, а з певним історичним моментом. Тож зареєструвати цю ТМ в ЄС не вдалось. До речі, в Україні таких питань не виникло, і ТМ з легендарною фразою була зареєстрована під номером 349972 ще в липні 2024-го. Нас, як українських правників, окремо цікавить питання узгодження реєстрації цієї ТМ з дотриманням авторських прав. Авторські права (принаймні, немайнові) належать загальнонаціональному герою – прикордоннику, який, власне, і проклав чіткий маршрут для корабля окупантів. Чи може Прикордонна служба вважати цей вислів службовим твором (бо створений він був під час виконання службових обов’язків), або ж була зобов’язана укладати окремий договір на передання авторських прав? Але то питання риторичне. Якогось важливого висновку сьогодні не буде. Просто пам’ятайте: плануючи експансію на нові ринки – беріть приклад з Державної прикордонної служби та не забувайте про необхідність реєстрації там ваших прав інтелектуальної власності. *Всі права на об’єкти, що використовувались у цьому дописі, належать Укрпошті, Державній прикордонній службі України та, в першу чергу, герою-автору легендарної фрази. Посилання на ці об’єкти ІВ наведено виключно в освітніх цілях. Armada Litigation Club – підпишись!

- - - Сьогодні поговоримо про процесуальне явище, знайоме кожному адвокату. А конкретніше, про затягування судового процесу. Дехто познайомився з відповідним процесуальним інструментарієм в процесі запеклої боротьби з недобросовісним відповідачем-боржником, а дехто, можливо, навіть сам де-інде готував клопотання, розраховуючи більше на додатковий час, ніж на результат (звичайно, етично та без процесуальних зловживань). Методи протидії затягуванню судового процесу – тема завелика для формату телеграм-посту, бо шляхів затягування досить багато. Тому будемо «їсти слона по шматочку». І почнемо з найпростішого – клопотання про відкладення судового засідання на підставі «накладки» судових засідань. З одного боку, активно практикуючий адвокат дійсно часто стикається із ситуацією, за якої два або більше засідань «перетинаються» по часу. Якщо така «накладка» трапляється у судді (а таке теж трапляється) – засідання, зазвичай, переноситься без зайвих вагань. Відповідно, й адвокати можуть з повним правом просити відкладення в такій ситуації. Це, до речі, корелює з позицією ЄСПЛ, який у справі «Бартая проти Грузії» (заява №10978/06) вказав, що відмова суду перенести засідання за клопотанням адвоката, що брав участь в іншому процесі, та розгляд справи без адвоката є порушенням права на справедливий суд. Однак, як завжди, «медаль» має дві сторони. І адвокат, який завзято захищає свого клієнта, може зловживати своїм правом і тягнути час. В особливо завантажених судах засідання призначаються з проміжком в декілька місяців, тож затримка може бути суттєвою. Як знайти цей баланс? Якщо Ви протидієте затягуванню, акцентуйте увагу (свою та суду) на таких аспектах: - Доказовість (опонент просто вказує про наявність «накладки», чи надає відповідні докази?); - Кількість представників (якщо, наприклад, в матеріалах справи є документи від декількох адвокатів, це є суттєвим аргументом для відмови у задоволенні клопотання про відкладення засідання, адже у випадку «накладки» у одного представника залишається інший); - Попередня процесуальна поведінка опонента (якщо це вже шосте клопотання, спрямоване на затягування процесу, обов’язково нагадайте про це судді). Якщо ж Ви самі подаєте таке клопотання, подбайте про те, щоб додати до нього докази участі в іншому засіданні, і подавайте його завчасно, а не в день засідання. До речі, імпонує підхід суддів, які під час призначення дати наступного засідання цікавляться у представників сторін, чи підходить їм визначена дата та час. По-перше, це вияв поваги до колег. А по-друге, маючи узгоджений під звукозапис час та дату засідання, суддя «з чистою совістю» може продовжувати розгляд справи, якщо виявить ознаки зловживання та затягування у спробі вкотре відкласти засідання. Armada Litigation Club – підпишись!

💼 Кейс рев’ю: Представлення інтересів Клієнта у судовому процесі щодо стягнення кредитної заборгованості у розмірі 2 410 822,24 грн 📌 Суть справи: Між Фермерським господарством та Банком був укладений кредитний договір на придбання сільськогосподарської техніки, необхідної для підвищення ефективності ведення господарської діяльності. Однак, унаслідок економічних труднощів підприємство зіткнулося з неспроможністю виконувати кредитні зобов’язання, що призвело до утворення заборгованості в сумі 2 410 822,24 грн. Банк звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості. 🌾 Фермерське господарство звернулося до Юридичної компанії «АРМАДА» з запитом на забезпечення судового супроводу у справі. Основним завданням у процесі вирішення спору було забезпечення фінансової стабільності підприємства, що є важливим для подальшого функціонування аграрного сектору регіону. 👏 Завдяки наполегливій роботі спеціалістів ЮК «Армада» та готовності сторін до конструктивного діалогу було проведено переговори щодо врегулювання проблемної заборгованості. За результатом домовленостей, Фермерське господарство визнало позовні вимоги, однак виконання рішення суду було відстрочено до серпня 2025 року. Погашення заборгованості сторони також погодили розстрочити на період із серпня по грудень 2025 року, що дозволило підприємству зосередитися на поточній діяльності та покращенні свого фінансового становища. Прочитати повну версію кейс рев’ю можна за цим посиланням 👈

❗️Запрошуємо Вас взяти участь у БЕЗКОШТОВНОМУ ВЕБІНАРІ, який відбудеться 14.02.2025 об 11:00 (за Київським часом), на тему: 📍Системний підхід до врегулювання проблемної заборгованості. На вебінарі поговоримо про: ☑️ Недопущення та врегулювання проблемної заборгованості; ☑️ Due diligence проблемної заборгованості та аналіз боржника для створення ефективної стратегії стягнення; ☑️ Можливі шляхи ефективного стягнення заборгованості; ☑️ Банкрутство, його переваги та недоліки для боржників та кредиторів; ☑️ Виявлення та розшук активів боржника. Реєстрація на вебінар за цим посиланням 👈

-- Чи може ЄСПЛ бути корисним інструментом для бізнесу? Існує розповсюджена думка, що ЄСПЛ – це судова інституція суто для розгляду скарг фізичних осіб щодо порушення базових особистих прав. Таке враження складається вже на рівні сприйняття назви – суд з прав людини. Ще більше ця думка зміцнюється, коли читаєш сам текст Конвенції – про право на життя, заборону рабства, свободу совісті та інші важливі, але не дуже бізнесові речі. Втім, якщо відкрити перший протокол до Конвенції, то в першій же статті ми побачимо, нарешті, старе-добре право власності та першу згадку про юридичних осіб. Тож розуміємо, що бізнес також може захищати свої права в ЄСПЛ. Приклади: • ТОВ «Світ розваг» та інші проти України – відшкодування збитків, завданих скасуванням ліцензій на гемблінг після введення мораторію (та відсутність належного перехідного періоду); • «East/West Alliance Limited» проти України - відшкодування 5 млн. євро матеріальної шкоди, завданої через незаконне вилучення активів (літаків) в межах кримінальної справи; • «Bulves» AD проти Болгарії – спір проти податкової в «класичній» ситуації, коли податківці покладають на бізнес негативні наслідки недотримання податкового законодавства з боку їх контрагентів. Насправді, таких прикладів чимало. Як правило, це спори бізнесу з державою в різних сферах: будівництво (Pine Valley Developments Ltd and others v. Ireland), оподаткування (Business Support Center v. Bulgaria), імпорт та митне оформлення (Kraieva v. Ukraine) й багато інших. Навіщо бізнесу йти в ЄСПЛ? По-перше, це шанс отримати адекватну компенсацію за порушення майнових інтересів компанії з боку держави; По-друге, рішення ЄСПЛ є обов’язковими для України та є підставою для перегляду вже завершеної судової справи в Україні. Втім, є й суттєвий мінус (куди ж без них): середній строк розгляду справ в ЄСПЛ, залежно від категорії, коливається від двох до чотирьох років. І, якщо європейський бізнес до таких строків звик (в деяких країнах ЄС середня тривалість внутрішніх судових процесів наближається до п’яти років), то для більшості українських компаній, особливо в воєнний час, горизонт планування в п’ять років є недосяжно оптимістичним. Але, якщо Ваша компанія планує діяльність на декілька років вперед – ЄСПЛ надає чудову можливість виграти спір з державою навіть попри негативну судову практику та «не завжди розумні» підзаконні акти. Armada Litigation Club – підпишись!

Форвардний контракт дає покупцю фіксовану ціну на майбутню поставку, а продавцю – гарантований збут. Але що робити, коли товар так і не надійшов, а ринкова ціна вже встигла «злетіти»? Деякий час тому ми вже торкались цієї теми. Однак питання актуальне, тож вирішили розглянути його детальніше. Тому пропонуємо Вашій увазі публікацію радника судової практики ЮК «АРМАДА» Валентина Гамея для Юридичної практики. В ній колега наводить аналіз актуальної практики Верховного суду з цих питань (спойлер – вона ще не зовсім усталена) та надає власне бачення оптимального для покупця шляху. Основні тези публікації: 1. Ризик збитків треба враховувати заздалегідь. Якщо постачальник зірвав поставку, покупець часто змушений шукати товар на стороні за вищою ціною. Різниця може бути суттєвою. 2. Судова практика є суперечливою. В одних рішеннях суди відмовляють у стягненні додаткових витрат, посилаючись на відсутність прямого зв’язку між діями постачальника і зростанням цін. Інші ж рішення в аналогічних спорах дозволяють стягнути таку різницю, якщо в договорі прямо передбачена можливість придбати товар в іншого постачальника та покласти різницю у вартості на недобросовісну сторону. 3. «Заздалегідь визначені збитки» (liquidated damages). Сторони можуть заздалегідь прописати в договорі фіксовану суму збитків. Проте навіть тоді суд вимагає довести, що збитки дійсно були і що їхній розмір не завищений (цю практику вважаємо особливо «сумнівною», за таких умов цей правовий механізм позбавлений сенсу). 4. Як убезпечитися? - Включити до договору застереження про «заміщення»: якщо постачальник не виконає зобов’язання, покупець має право купити аналогічний товар у третіх осіб, а різницю у ціні стягнути з винної сторони. - Деталізувати, як саме визначається «різниця», та зафіксувати строки, коли покупець повинен зробити заміщення, щоб не виглядало штучним завищенням збитків. Висновок: Найпростіший шлях – прямо прописати в договорі, що робити у разі зриву поставки: як визначається різниця в ціні та за яких умов вона підлягає компенсації. Такий підхід уже підтримують українські суди. Це дозволить покупцю не нести зайвих втрат в разі порушення контракту з боку постачальника. Детальніше - за цим посиланням. Armada Litigation Club – підпишись!