Колективи Солідарності • Solidarity Collectives

Сьогодні у Боді Слема день народження, йому б виповнилося 27

Два года назад, 9 августа 2024, на рассвете, физически погиб и сделал шаг в бессмертие анархист и интернационалист, наш товарищ, мученик Владислав Юрченко («Пират»). Ночью несколько ДРГ из подразделений Главного управления разведки Украины высадились на Кинбурнской…

Два года назад, 9 августа 2024, на рассвете, физически погиб и сделал шаг в бессмертие анархист и интернационалист, наш товарищ, мученик Владислав Юрченко («Пират»). Ночью несколько ДРГ из подразделений Главного управления разведки Украины высадились на Кинбурнской косе. Группа бойцов «Сибирского батальона» после высадки вступила в стрелковый бой с занимавшими оборонительные позиции российскими десантниками. «Пират» получил ранение. Во время эвакуации в лодку, где находился наш товарищ, враги попали из противотанкового ракетного комплекса. Всего на Кинбурской косе в ту ночь погибло семь добровольцев «Сибирского батальона» — честных, искренних и сражавшихся за лучшее будущее бойцов. Владислав Юрченко приехал в Украину, находясь на связи с нами. Он видел своей целью боевую работу в рамках революционной линии Боевой организации анархо-коммунистов — противостоять российскому фашизму, колониализму и империализму, а также организовывать товарище:к в самостоятельную силу, способную стать значимым фактором перемен. В Украине «Пират» учился и рос как боец специального назначения и как революционер. Он учил и тех из нас, кто имел честь знать его лично — своей энергией, жаждой к борьбе и действию. Этот урок останется с нами, он будет применён в новых сражениях. Память о товарище навсегда останется в наших сердцах и станет частью нашего коллективного опыта сопротивления. Она сделает нас сильнее, хотя эта сила нисколько не уменьшит боль утраты… Год назад в память о «Пирате» нами был опубликован текст «Владислав Юрченко — анархист и интернационалист нашего времени. Памяти героя» (сайт и телеграф). Сегодня вновь стоит перечитать это воспоминание о совсем молодом революционере, погибшем за свободу, равенство и лучший мир. Мученики не умирают!

🇺🇦 10 серпня - роковини загибелі Давида Чичкана. Вже рік, як його немає з нами. У це досі важко повірити й неможливо прийняти. Закликаємо в ці дні згадувати Давида. Розкажіть про нього, поділіться спогадом, опублікуйте його роботу, намалюйте стінопис чи графіті, зробіть акцію або просто добру справу. Памʼятаймо його так, як він жив - через мистецтво, дію і людей поруч. • • • 🇬🇧 August 10 marks the anniversary of Davyd Chychkan’s death. It has been a year since he left us. It is still hard to believe and impossible to accept. We invite you to remember Davyd in the coming days. Tell others about him, share a memory, post one of his works, paint a mural or graffiti, organise an action, or simply do something kind. Let’s remember him the way he lived - through art, action, and the people around him.

У 2023 році наша товаришка та колишня випускова редакторка Альона Ляшева долучилася до війська. Відтоді вона служить на найгарячіших напрямках. Нещодавно під час виконання бойового завдання Альона потрапила під ворожий обстріл. На щастя, вона не постраждала, проте втратила все своє майно, зокрема засоби індивідуального захисту та інше необхідне спорядження. Її подруга Галина Герасим відкрила збір на анатомічний бронекостюм «Брута Люта» та шолом. Долучитися до збору можна за посиланням: 🔗 https://send.monobank.ua/jar/w5J2mJWqj Якщо вдасться зібрати більше, кошти підуть на придбання іншого необхідного спорядження. А серед тих, хто задонатить від 500 гривень, Галина розіграє два турнікети «СІЧ» із лімітованої серії. Підтримайте Альону донатом і поширенням цього допису 🫶🏽

31 ліпеня 2023 года падчас выканання баявога задання загінулі адразу трое каліноўцаў з батальёна «Літвін». Сярод іх — дабраахвотнік з пазыўным «Жвір», які быў адным з тых, хто задоўга да падзей 2020 і 2022 гадоў разумеў неабходнасць прамога дзеяння ў змаганні з дыктатурай і аўтарытарызмам. Жывучы за мяжой, ён актыўна ўключаўся ў дапамогу ўцекачам з Беларусі, бо на ўласным досведзе ведаў, як цяжка страціць дом. Натуральна, ён быў з тых, хто лічыў неабходным не толькі дэклараваць свае каштоўнасці, але і практыкаваць іх. Таму ён далучыўся да беларускага дабраахвотніцкага руху ва Украіне і да апошняга быў верным свайму выбару. Ані імёнаў, ані пазыўных, ані фактаў біяграфіі іншых двух ваяроў мы агучваць не можам. Тры гады — гэта вялікі тэрмін у межах цывільнага жыцця і значна большы ва ўспрыняцці тых, хто дагэтуль працуе на фронце. Тым не менш, мы памятаем, мы смуткуем і мы не губляем надзеі калісьці запоўніць усе прабелы ў найноўшай гісторыі Беларусі, расказаўшы ўсё пра нашых сяброў і пабрацімаў. Вечная памяць героям.

У Львові активісту “Прямої дії” Максиму Шумакову вручили підозру: він пов’язує це з громадською діяльністю За словами Шумакова, правоохоронці запросили його нібито для оформлення повернення техніки, вилученої під час обшуку понад рік тому. Проте на місці повідомили про підозру за статтею про поширення комуністичної символіки. У повідомленні про підозру наведено лише дати публікацій у фейсбуці, у яких начебто є заборонена символіка. Водночас активіст стверджує, що йдеться про освітні матеріали, які він поширював під час навчання. Шумаков пов’язує кримінальне переслідування зі своєю громадською діяльністю. Він стверджує, що після того як “Пряма дія” активізувала кампанії на захист прав студентів, до активістів профспілки в різних містах почали проявляти підвищену увагу правоохоронці та спецслужбовці.

Висловлюємо солідарність із незалежною студентською профспілкою «Пряма дія» та її колишнім активістом Максимом Шумаковим. «Пряма дія» — одна з небагатьох організацій в Україні, яка послідовно працює на засадах антиавторитарних політичних цінностей: проводить освітні заходи, розвиває незалежний студентський рух і відстоює права студентства. Криміналізація поширення освітніх і публіцистичних матеріалів одним із колишніх учасників «Прямої дії» під приводом боротьби із забороненою символікою є небезпечною практикою. З огляду на попередні випадки переслідування активістів організації, ця справа виглядає не як поодинокий інцидент, а як частина системного тиску на незалежну антиавторитарну ініціативу.