перша андалуська винарня

Превіт, друзі! Раптово перериваю радіотишу закликом-проханням про підтримку. Про всяк: я мобілізувався й несу службу в 3 АК. Дуже хочу повернутися/долучитися до перекладацьких, наукових й інших звичних справ, але наразі — служба, праця й — передовсім — медицина для побратимів. Тож запрошую мірою спроможності долучитися до збору на матбазу й медикаменти, які, на жаль, швидко витрачаються та втрачаються. Закупимо 40 турнікетів, 20 гемостатиків і поповнимо пілпаки з розрахунку на десять чоловік: на все це пораховано було 45.000 грн. Посилання на банку. Всі донатери, звісно ж, отримають звіти, а випадково вибраний переможець за донат від 100 грн — підписаний примірник крайнього наразі мого виданого перекладу — «Церемонію» Леслі Мармон Сілко від #KOMUBOOK — теж про війну, боротьбу і повернення. Всіх обіймаю, ви найкращі!

Тут випадає нагода поділитися анонсом, і з тим же розбавити його цікавим *і тематичним* контентом, щоб канал не скочувався (знову?) в понуру стіну оголошень. Словом, у 2024 році я працював над перекладом трилера Ани Реєс «Будинок у соснах». Це трохи знайомий…

І саме 2024 року у Львові, з доброї волі Дмитра Цоліна, відбулася «Літня школа з біблійних мов», відголосок-продовження острозьких шкіл (олди згадають). Де я прослухав пана Дмитра курси з сирійської мови та літератури і бодай мінімально набрався компетенції…

Тут випадає нагода поділитися анонсом, і з тим же розбавити його цікавим *і тематичним* контентом, щоб канал не скочувався (знову?) в понуру стіну оголошень. Словом, у 2024 році я працював над перекладом трилера Ани Реєс «Будинок у соснах». Це трохи знайомий…

Тут випадає нагода поділитися анонсом, і з тим же розбавити його цікавим *і тематичним* контентом, щоб канал не скочувався (знову?) в понуру стіну оголошень. Словом, у 2024 році я працював над перекладом трилера Ани Реєс «Будинок у соснах». Це трохи знайомий мені жанр, хто читав Райлі Сейґер(а), певно знають. Хоча книга Реєс — типовий, щоб не сказати: шаблонний — трилер, цікава вона своїми інтертекстами. Власне, у післямові авторка пише, що хотіла писати у дусі магічного реалізму, однак друзі й літагенти переконали її піти в масовий трилер; відтак, можна припустити, що саме прото-книга авторки вміщена рамково в сам трилер — як книга, яку читає й перекладає головна героїня, так само як і авторка, американо-гватемалка. Ця вбудована книга слугує певним ключем — і стосовно героїні, і для самої героїні. Однак і сама ця книга посилається, чи то пак має в основі своїй, інший текст — і це, несподівано, «Гімн до перлини», знаковий сирійський гностичний текст, неймовірний художньо й змістовно.

Оголошуємо open call у Контурі! Запрошуємо авторів і авторок, які пишуть про філософію, історію і теорію мистецтва, літературознавство, а також тих, хто працює з рецензіями на нон-фікшн. Також шукаємо авторів і авторок колонок для регулярної співпраці. Якщо вам близький наш підхід і хочеться працювати з текстами системно і довгостроково, будемо раді знайомству! Усі тексти оплачуються. Долучайтеся до Контуру та поширюйте інформацію серед друзів. Пишіть на hello@kontur.space або в tg: @kontur_space

Якщо хтось вчить / бажає вивчити арабську мову — з'явилася для цього нова можливість. Саудівський принц Сальман (той, що рейково й акуратно вестернізує нафотову теократію і розчленовує опозиційних журналістів) запустив «Аглян ва-саглян», сайт з електронними ресурсами для, власне вивчення, арабської, на кшталт подібних у British Council (в дитинстві втикав у тамтешні флеш-ігри) та Goethe-Institut. Потицяйте, може бути цікаво й змістовніше за Дуолінго

Монастир Сумела був зведений наприкінці 4 століття, на крейдяній скелі Мела в Понтійських горах поблизу Трабзону. Згідно однієї версії, назва Сумела походить від назви скелі, згідно з іншою, назва походить з лазької мови, де сумела перекладається як “Трійця”. Найбільшого розвитку монастир досяг під час Трапезундської імперії (1204–1461), а після завоювання османами, користувався захистом від султанів, продовжував бути релігійним та освітнім центром грецької спільноти. Після обміну населенням між Туреччиною та Грецією в 1923, монастир був покинутий, монахи заснували нову Панагію Сумелу в Греції. Тим часом в Туреччині монастир був пошкоджений пожежею, мисливцями за скарбами та вандалами. В 2019 році монастир відкрили знов для туристів.

І трохи на іншу тематику. Цієї осені завдяки Контуру зміг простати курс по міфу в Танаху. І от радий запросити на курс-продовження. Цей курс так само буде виплодок багатьох років гікування, навчання та прокрастинації — і можливість представити слухачам ряд текстів, як мені здається, вперше українською. Хвилююся й чекаю 🙂

Якби хто цікавився Талмудом і його структурою, в також суттю та принципами рабиністичної інтелектуальної традиції та галахи — маєте нагоду зануритися у цю царину. Вестиме заняття Арʼє Ольман, дивовижна людина й фахівець. Дуже раджу

Отже, почнімо. На виході Шабата, тобто о 21:00 у суботу за київським часом, а також у середу в той самий час, щотижня - ми вивчаємо Талмуд українською мовою за українським перекладом! Трактат Бава меція, зі сторінки 10а. Безкоштовно, без обмежень за статтю, віком чи національністю. Уроки записуватимуться й будуть доступні в інтернеті. Посилання на два Zoom. Буду вдячний за репост! Zoom – Бава меціа субота 27 дек.  •  20:50–21:50  •  https://telhai-ac-il.zoom.us/j/82817474790  Zoom – Бава меціа середа 31 дек.  •  20:50–21:50  •  https://telhai-ac-il.zoom.us/j/83690727381

Мені ця історія ще вперше, коли я випадково натрапив на неї, готуючи якийсь есей, здалася дуже щемкою і втішною. Це, звісно, певне моє упередження — відшукувати й утішатися в єврейських текстах універсалізуючим сюжетом. Але зараз, на тлі блекаутів, таки втішно знати, що таки так, Ханука — свято світла, в дуже небанальному сенсі.

Наприклад талмудичну аґаду з Авода Зара 8а (так, те, що це трактат про практики ідолослужіння — такий собі форешедовінг). Згідно з нею першолюдина Адам через певний час після свого сотворніння (себто у вересні-жовтні, під Йом Кіпур) помітив, що світловий день скорочується й дуже перелякався, і постував вісім днів. Однак із приходом місяця Тевет, на зимовий сонцекрес, він помітив, що день довшає — і, на радощах, і славлячи Творця, вісім днів світив свічки й святкував. В ширшому контексті трактат обговорює римське свято Сатурналій, яке загалом засуджує, але отак несподівано, передвіщає і компаративне релігієзнавство, і сучасне зовнішнє бачення Хануки як «єврейського Різдва» під парасолькою «Зимових свят»