| ромчик

Трохи вийду на гору та й крикну Останній два з гаком місяці мав обмежену змогу щось постити, та й узагалі підтримувати звʼязок із зовнішнім світом — і відтак пропускав багато важливого й цікавого. Але ж от, усе змінюється, і маю змогу похизуватися двома книжечками.…

Під час виконання бойового завдання загинув Ігор Ходжаніязов, @anonimny_avtor. Дослідник кримськотатарської музики, надзвичайно ерудована і добра людина. Ось допис дружини з реквізитами для допомоги їй і їхнім трьом маленьким дітям.

Трохи вийду на гору та й крикну Останній два з гаком місяці мав обмежену змогу щось постити, та й узагалі підтримувати звʼязок із зовнішнім світом — і відтак пропускав багато важливого й цікавого. Але ж от, усе змінюється, і маю змогу похизуватися двома книжечками. Мисик — бо не раз звертався, бо ціную й захоплююся ним як поетом, як перекладачем і як орієнталістом — і тому що після траблів зі Чтивом схиляюся до твердих форматів. Леслі Сілко — лист зі світу зовнішнього, нагадування про те, хто я є і що роблю, цінна й значуща сходинка на моєму шляху. Роман про повернення, про архетип шляху й (не)передвизначеність. Дякую всім, хто був, є й лишається зі мною. Обіймаю

Окремо скажу про два інші тексти, які зринають мені від вірша Фоґель. Перший — «Слово про золотий полк» Богдана-Ігоря Антонича. Вірш написаний 1936 року на придушення франкістського заколоту у Толедо; так, Антонич на стороні повстанців. Детальніше про історичний…

Відповідно, вірш — констатативне зачудування новітньою, героїчною, карміновою красою, трепет перед цієї естетикою. Складно добачити у нім несхвалення, застороги чи іронії; а однак надворі 1939-ий, не 1936-ий і навіть не 1938-ий, а «Маніфест», згадуваний у…

Останніми тижнями канал Trips & Quips веде дуже цікаву ефіопістичну рубрику, багато уваги звертаючи, зокрема, на події (Другої) Італо-Ефіопської війни. Війна спричинила значний культурний резонанс у Європі, котра все ясніше вчувала, що меланхолійне "nothing…

Останніми тижнями канал Trips & Quips веде дуже цікаву ефіопістичну рубрику, багато уваги звертаючи, зокрема, на події (Другої) Італо-Ефіопської війни. Війна спричинила значний культурний резонанс у Європі, котра все ясніше вчувала, що меланхолійне "nothing ever happens" дуже скоро зміниться. Епатажний диктатор, відомий політичними перформансами, покровитель техніки і нового мистецтва, ідеолог новітнього відродження проводить стрімку кампанію й, подібно до римських імператорів підкорює пишний і спраглий європейської руки африканський орієнт. Маловідомо, але загалом сподівано, події Італо-Ефіопської війни відгукнулись і у польському Львові, у вірші Дебори Фоґель, написаному у січні (аж!) 1939 року. Вірш «Ді ройз» (Ружа/троянда) протиставляє міщанську, садову ружу ружі новітній — ружі вибуху, квіту з полум'я й крові. Більш конкретно — центральний образ нав'язує до слів Бруно Мусоліні — сина Іль Дуче — штурмана бомбардувальника, що брав активну участь у абісинській кампанії: «[ефіопи] вибурхували як ружі».

(ні, це не другий канал Юрія Ліщука, але тут уже є гарна анотація; Тому та, сходіть подивіться-послухайте (а тут на каналі можна почитати переклади)

невеликий спойлер, кого наступним викладу на WikipediaPoet суто для патронів на Патреоні а зараз на ютубі триває прем'єра епізоду подкасту, де Таня розповідає про їдиш та свій досвід з дослідженням та перекладом з цієї мови: https://youtu.be/ubPZtVhzVlg?si=IkABIg6Vk8e5Nauf

Привіт всім. Це — Юрій Ліщук, більш відомий багатьом як stavozero. На жаль, мій основний акаунт зламали. І також зловмисники видалили основний канал. Тут було багато праці — переважно аудіозаписів із проєктів "калейдоскоп" та #WikipediaPoet. Але, на щастя, всі мої записи є на комп'ютері, тому не проблемою буде ділитись з вами цим матеріалом знову. А я же сподіватимусь на вашу підтримку. Дякую, що залишаєтесь зі мною.

Вичерпавши доступні варіанти, звертаюся за допомогою до громадськості. Якщо мене читає хтось із досвідчених перекладачів, хто може підхопити мене зі складною, але цікавою горорною книжкою от просто зараз - стукніться, будь ласка, у профіль @weirdtransmissions (дуже й дуже треба).