DocudaysUA

Сьогодні субота, а отже на ютубі можна подивитись новий випуск подкасту 👀 (попередні десять теж!) Як змінюється погляд на війну та її героїв? Як працювати з воєнними історіями для української та міжнародної аудиторії? Чому військовим важливо бачити власні історії на екрані — і чи може кіно допомогти цивільним краще зрозуміти військових? Говоримо із Сергієм Лисенком — режисером і військовослужбовцем. Теми його документальних фільмів — російсько-українська війна, Майдан, громадський рух та екологія. У 2022 році Сергій долучився до лав Збройних сил України. Нині він — офіцер 36-ї окремої бригади морської піхоти. Його фільм «Джин у повітрі» — повільне спостереження за роботою трьох пілотів FPV-дронів, яке дає можливість зануритися в атмосферу війни та побачити за нею живих людей. Стрічка брала участь у позаконкурсній програмі «АРХІВ ВІЙНИ/ФРАГМЕНТИ ОПОРУ» 23-го Docudays UA. youtube spotify apple podcasts

Новий епізод подкасту вже онлайн! Говорим з Олею Черних про її стрічку «Ілюзія тихої ночі», українська прем'єра якої відбулась в нацконкурсі фестивалю. youtube spotify apple podcasts У ніч із 27 на 28 липня 2025 року сотні людей з усієї України, зокрема 42 кінооператор(к)и, одночасно знімали життя в різних куточках країни. Оля розповідає про задум знімати одну ніч, про досвід роботи з великим об'ємом незнайомого матеріалу та про пошук балансу між чесною розповіддю про війну та надією. Розпитав Макс Щербина.

В розмові з Тетяною Симон режисерка Ліза Свириденко ділиться, чому у своєму фільмі «Вічне сонце» відмовилася від традиційних інтерв'ю на користь живих розмов побратимів, як вибудовувала довіру з військовими та родиною Дениса Шевченка, чому цей фільм став найскладнішою роботою в її житті та як власний досвід втрати дому у Донецьку після 2014 року вплинув на її творчість. youtube spotify apple podcasts У розмові також говоримо про пам'ять і меморіалізацію, документальне кіно як спосіб проживати травму, про мистецтво під час війни та про те, що залишається за кадром створення документального фільму. Прем'єра «Вічного сонця» відбулась на 23 Docudays UA в позаконкурсній програмі АРХІВ ВІЙНИ/ФРАГМЕНТИ ОПОРУ. Восени 2026 року фільм вийде в обмежений український прокат.

Як документальне кіно може допомогти зруйнувати стигму, пробудити емпатію та стати інструментом боротьби за справедливість? youtube spotify apple podcasts У цьому епізоді подкасту говоримо з режисеркою Алісою Коваленко про її документальний фільм «Сліди». Він розповідає історії жінок, що пережили сексуальне насильство, пов'язане з війною, та обрали говорити про свій досвід публічно. Аліса Коваленко ділиться власною історією, згадує, як у 2016 році стала першою жінкою в Україні, яка публічно свідчила про сексуальне насильство в російському полоні, пояснює, чому мовчання лише поглиблює травму, та розповідає, як кіно може змінити ставлення до постраждалих — від жалості до солідарності.

У новому випуску подкасту зустрілися ветеран, правозахисник і журналіст Максим Буткевич та нідерландський режисер і художник Єрун Койманс — тут вони обговорюють питання, які повномасштабна війна Росії проти України поставила перед багатьма людьми у світі: як переосмислюється пацифізм, коли країна змушена захищатися від агресії? Чи можна залишатися вірним своїм переконанням і водночас визнавати право на збройний захист? Як особистий досвід війни змінює погляд на насильство, відповідальність і людську гідність? І, звісно, кіно, адже приводом для зустрічі став дебютний повнометражний фільм Койманса «ЛЮБОВ-22-ЛЮБОВ», який цьогоріч увійшов до програми DOCU/АРТ. youtube spotify apple podcasts Разом з організацією Project Ukraine Єрун підтримує Україну: доставляв автомобілі швидкої допомоги, укомплектовані медикаментами та EMDR-наборами, а також організовуває благодійні аукціони в Нідерландах для збору коштів на гуманітарну допомогу Україні. У випуску також про: • особистий досвід психозу режисера, який став основою фільму; • документальне кіно як спосіб чесно говорити про психічне здоров'я; • мистецтво, пам'ять, любов і підтримку близьких; • силу вразливості та відкритості у подоланні стигми. Розмова відбувається англійською мовою (українські субтитри є!)

Новий документальний хіт «Нас веде подільський пес» вже на ютубі! Це спільна робота учасниць та учасників майстерні для підлітків DOCU/ТАБІР та режисерки Олі Журби. Під кураторством Олі команда записала 13 інтерв’ю. Всього їм знадобилося 5 днів підготовки (це були лекції, зустрічі з режисер(к)ами, аналіз переглянутих фільмів), 2 знімальні дні для бесід, а також пару годин на спільну прогулянку Подолом у пошуках атмосферних кадрів. ДИВИТИСЬ ТУТ «Ми свідомо обрали монтаж у стилі наївного колажу, щоб передати атмосферу еклектичного Подолу, де ми зустрічались та гуляли під час майстерні. Також ця різність присутня і в інтерв’ю наших учасників та учасниць: неоднаковість поглядів, питань та тем, що турбують. Ми також знімали на різні девайси: ручні камери та телефони. Нашою метою було помітити щось цікаве, нетипове, кінематографічне. Для нас був важливішим сам процес творення, тому до результату ми ставилися як до експерименту», — розповідає кураторка проєкту. Більше про майстерню та роботу над фільмом читайте на сайті.

Чи може документальний фільм стати формою справедливості? У шостому епізоді нашого подкасту говоримо з режисеркою Жанною Довгич про «Мир для Ніни»: десять років роботи над фільмом, трансформацію горя, документування воєнних злочинів і кіно як простір пам’яті та пошуку справедливості. youtube spotify apple podcasts У центрі фільму — Ніна Брановицька, мати українського військового Ігоря Брановицького, одного з захисників Донецького аеропорту. У 2015 році Ігор потрапив у полон, де після катувань був убитий. Відтоді боротьба Ніни за покарання винних і визнання вбивства її сина воєнним злочином стала водночас боротьбою за пам’ять, справедливість і право називати злочини своїми іменами. Стрічка здобула Премію імені Андрія Матросова на 23-му фестивалі Docudays UA.

Чому сьогодні брехня не обов’язково переконує — іноді їй достатньо просто втомити нас? Як працює російська пропаганда? Чому авторитарні режими навчилися використовувати свободу слова проти самої демократії? І що робити, коли новини, фейки, страх, меми, “експерти” й нескінченний шум зливаються в одну велику інформаційну м’ясорубку? У новому епізоді нашого подкасту Пітер Померанцев — письменник, журналіст і дослідник пропаганди — говорить про дезінформацію, інформаційну війну, цензуру через шум, медіаграмотність, Україну, авторитаризм, демократію, Сефтона Делмера і те, чому “більше інформації” не завжди означає “більше правди”. youtube spotify apple podcasts

Разом із CPH:DOX, Асоціацією неігрового кіно України, EAVE та IMS запрошуємо подаватися на CHANGE — курс із копродукції 2026–2027. Шукаємо вісім команд із документальними проєктами на етапі девелопменту (розробки) з Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Сакартвело, Молдови та України. Ми пропонуємо спеціально розроблену програму, що складається з трьох очних майстеркласів і має на меті поширення та підвищення якості співпраці між регіонами, а також вихід документальних проєктів на регіональні й міжнародні ринки. Учасників/-ць супроводжуватимуть експерт(к)и регіонального та міжнародного рівнів. Перші два майстеркласи передбачатимуть п’ятиденну групову роботу, пленарні сесії та індивідуальні зустрічі. Третій відбудеться в межах CPH:DOX і охоплюватиме як навчальні дні, так і захист проєктів у рамках CPH:FORUM, а також подальший розбір презентацій учасників/-ць і розробку стратегій для команд і проєктів. У перервах між майстеркласами учасники/-ці розвиватимуть свої проєкти, виконуючи завдання та вправи. Дедлайн: 10 серпня.

Майже п’ята частина території України перебуває під тимчасовою окупацією РФ. Це не лише квадратні кілометри — це сотні тисяч людей, які роками вимушено живуть в умовах системного контролю, тиску й ізоляції, під загрозою переслідувань, увʼязнень і насильства. А також ціле покоління українських дітей, вихованих у російській пропаганді. У межах правозахисної дискусії під час 23-го Docudays UA ми розпочали інформаційну кампанію «Бути присутніми», присвячену українцям і українкам на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), їхнім правам і включеності в суспільний контекст. Читайте конспект з події та дізнавайтесь більше про кампанію за посиланням.

Фільм «Де все зникає» народився з відеощоденників військового та кінооператора Дмитра Докунова, які він знімав на телефон просто на фронті. У четвертому випуску подкасту говоримо з режисером стрічки Олександром Ткаченком. youtube spotify apple podcasts У розмові Макс Щербина розпитав Сашка: • як створювалося кіно режисером на відстані; • чому автори відмовилися від звичного героїчного образу війни; • як міжнародна команда сприймала український контекст; • за які сцени довелося боротися під час монтажу; • чому найважливішими у фільмі стали голос героя та його рефлексії. На 23 Docudays UA стрічка отримала Приз глядацьких симпатій та Спеціальну відзнаку національного конкурсу DOCU/УКРАЇНА ✨

23 Docudays UA у цифрах 🎉 За посиланням зібрали все-все + ще й частинку відгуків від гостей, друзів та учасників/-ць фестивалю. Ми вдячні Силам Оборони України за змогу продовжувати робити фестиваль в умовах війни. Підрахунок підсумків ще триває, проте нам надзвичайно приємно завершувати цей перелік простих конструкцій новиною про те, що разом ми змогли зібрати 351 225 тисяч гривень для спільної ініціативи з фондами «Гуркіт» та «Свої»! Незабаром ці кошти будуть використані на евакуаційний транспорт та на лікування поранених. Детальний звіт БФ «Гуркіт» ми опублікуємо згодом на нашому сайті та в соцмережах. Після коротких канікул почнемо планувати 23-й Мандрівний Docudays UA та 24-й Docudays UA!

Ходіть гортати дев’ятий (!) випуск Електронного каталогу української документалістики: у ньому знайдете 61 фільм (2025–2027), понад 130 представників і представниць кіноіндустрії та більш як 50 організацій. «Каталог української документалістики виник як спосіб познайомити міжнародну кіноспільноту з українською індустрією. Водночас за роки свого існування він став своєрідним літописом розвитку українського документального кіно та інструментом культурної дипломатії, що допомагає долати колоніальну оптику щодо України. Цього року ми раді представити вже дев’ятий випуск каталогу. Це стало можливим завдяки підтримці Європейського Союзу в межах проєкту FILMDECO, який ми реалізуємо спільно з двома європейськими кінофестивалями — One World (Словаччина) та Verzió (Угорщина). Проєкт спрямований на критичне осмислення спадку колоніальних політик у Центральній та Східній Європі та пошук практичних інструментів деколонізації для культурних інституцій. У цьому контексті каталог української документалістики є прикладом деколоніальної практики, що підтримує видимість українського кіно та українських професійних спільнот на міжнародному рівні», — програмна директорка Docudays UA Юлія Коваленко.

З моменту завершення 23 Docudays UA ми встигли опублікувати два нові випуски подкасту! У другому Ангеліна Карякіна з Ольгою Журбою та Ольгою Бірзул обговорюють, як війна в Україні змінила документальне кіно, чому українські фільми стали помітними у світі та яку роль вони відіграють у формуванні пам'яті про війну. Ольга Журба — режисерка та режисерка монтажу, Ольга Бірзул — кінознавиця, кураторка й ініціаторка Премії пам’яті Віктора Ониська. youtube spotify apple podcasts Третій — розмова Макса Щербини з Оленою Максьом, режисеркою, військовослужбовицею, офіцеркою Національної гвардії України та авторкою документального фільму «Не питай мене, чи я вбивала», який отримав дві нагороди на фестивалі: головний приз DOCU/УКРАЇНА та Премію пам'яті Віктора Ониська за кращий монтаж українського документального фільму. youtube spotify apple podcasts Чекайте наступний випуск на вихідних. P.S. для тих, хто пропустили перший, про відбір фільмів у програму: youtube spotify apple podcasts

Оголосили переможців та переможниць ❤️🎉 Приходьте завтра дивитися в Жовтень, квиточки на все тут Показуємо фільми-переможці: 12:20 - Мир для Ніни \ Педро Томас пояснює світ 12:40 - Ти мене любиш? 15:00 - Ілюзія тихої ночі 17:20 - Зелене світло 17:30 - Пором пливе \ Сиквела \ Нормальне життя \ Педро Томас пояснює світ 19:20 - Не питай мене, чи я вбивала 19:40 - Де все зникає а також: 10:00 - добірку коротких метрів DOCU/ЮНІСТЬ 12:30 - Сценарій 14:40 - добірку українських архівних стрічок з програми Деконструкції 15:20 - Амілкар 17:00 - Альманах Аґати Акредитації та абонементи все ще працюють!

DocudaysUA pinned «Запрошуємо всіх на Церемонію нагородження! Приходьте сьогодні о 19:00 до Жовтня, аби дізнатись, які фільми отримають відзнаки, а також взяти участь в аукціоні, де ми розіграємо фестивальні постери, підписані українськими режисер(к)ами. Церемонія також буде…»

Знаєм, що доведеться обирати (конкуруємо самі з собою, чесне слово), бо водночас у двох місцях не може бути ніхто, але сьогодні у нас в програмі також: 12:40 тематична дискусія програми DOCU/CИНТЕЗ із командою документального перформансу Radio Live 12:40 Остання амбасадорка 14:40 Гість 15:20 Її лінза. Британський фокус — добірка короткого метру з програми DOCU/СИНТЕЗ 16:50 «Свідки. Місце народження» — показ фільму і розмова з режисеркою та експертками 17:20 Обіцянка 18:00 документальний перформанс Radio Live у Театрі на Лівому березі 20:00 Кельтська утопія 20:00 Любов-22-Любов (і це ми ще не все перерахували!)

Запрошуємо всіх на Церемонію нагородження! Приходьте сьогодні о 19:00 до Жовтня, аби дізнатись, які фільми отримають відзнаки, а також взяти участь в аукціоні, де ми розіграємо фестивальні постери, підписані українськими режисер(к)ами. Церемонія також буде транслюватись на фейсбук, сайт і ютуб P.S. з 14:00 вхід (і вихід) до кінотеатру лише зі сторони Щекавицької.

Розклад на сьогодні 🧚🏽 Ранкове Срібло 10:00 Де все зникає 10:20 Альманах Аґати 10:40

Друзі, хочемо почути відгуки про фестиваль, ваш досвід, події, які ви відвідали (в інстаграмі теж читаємо), і загалом дізнатися більше про авдиторію 23 Docudays UA. Будемо дууууже вдячні, якщо заповните опитувальник ✨