В худі | In Hoodie

Якщо вірити класикам фантастики, мій минулий рік мав би розставити все по поличках. Адже 42 — це та сама універсальна відповідь на головне питання життя, Всесвіту і взагалі всього. Я чесно прожив цей «рік-відповідь»... і, парадокс, заплутався ще більше. Сьогодні мені 43. І я остаточно переконався, що жоден кіносценарій не зрівняється з реальністю. Життя не дає універсальних відповідей, особливо коли будні старшого солдата так тісно переплітаються з непереможним бажанням бути додитчним до культури. Тому сьогодні, без зайвих філософій, у мене є лише два абсолютно чітких бажання: 1. Кінець війни. Щоб ми всі нарешті могли видихнути. 2. Знайти спонсора для кінофестивалю «Бардак». Попереду ювілейний 10-й сезон, і тягнути такий проєкт суто з власної зарплати — це той ще виклик. Традиційно, найкращим подарунком для мене сьогодні буде ваша підтримка. Якщо маєте змогу та бажання — докиньте, це буде найкрутіше привітання. 👇 Підтримати можна тут: 🏦 Банка Mono: https://send.monobank.ua/jar/7EghGo644p 🔗 Приват: https://www.privat24.ua/send/4km3w 💳 Картки: 5168 7521 6722 5492 4874 1000 3068 5005 Дякую всім своїм людям за те, що ви є. 43 роки польоту. Погнали далі! ✈️🎬

Десять років на ентузіазмі, або чому мій «Бардак» — це не тільки про кіно. ​Я знову буду відвертим. Раніше давав собі слово не виносити свої «фестивальні» проблеми в публічне поле, але сьогодні просто не маю сил тримати це в собі. ​За дев'ять років «Бардаку» я зрозумів одне: ми існуємо всупереч усьому. Пам’ятаю, як на другий сезон ми закладали в ломбард золоті прикраси, аби просто зробити перші покази. Кожен рік — це історія про пошук, нерви та балансування на межі. Перший сезон був «пробним», а далі почалася справжня історія виживання. ​Минулий, дев'ятий сезон, залишив після себе «хвости», з якими я все ще розбираюся. Це важко, це б'є по репутації, і я не буду приховувати — мені страшно підводити людей, які вірять у нас. Але фестиваль — це не я один. Це ви, автори, глядачі, волонтери. Тому шоу має тривати. Ювілейний, Х сезон «Бардаку» буде. Він буде в Харкові, в нашому місті-укритті, попри все. ​Зараз мені потрібна ваша підтримка. На МоноБазі нас підтримало вже 6 неймовірних людей: Юлія К., Карина Ф., Кирило Смаль, Сергій Г., Євген Ц. та Ігор Бабаєв. Дякую вам, ви — фундамент того, що ми продовжуємо. ​Чи вистачає цього на фестиваль? Ні. Наразі це покриває лише каву та поточну адміністративну роботу. Щоб зробити «Бардак» таким, як ви заслуговуєте, нам потрібно рухатися далі. ​Якщо ви відчуваєте, що «Бардак» — це важливо, якщо ви хочете, щоб незалежне українське кіно мало свій голос, — приєднуйтесь до нашої бази. ​Підтримати фестиваль тут: https://base.monobank.ua/6q9Ghib8C17b9Q ​Дякую кожному, хто не байдужий. Ми продовжуємо цей нелегкий, але такий необхідний шлях. ​Все буде Бардак! 🤙🇺🇦

Йоооу, народ! 🤘 Вже понад 125 заявок на ювілейний БАРДАК! Це просто відвал башки. ​Але буду відвертим. У мене досі висить борг за минулий фестиваль. Я винен гроші учасникам і, визнаю, зірвав одну зі своїх обіцянок. Це мій особистий факап. Проте ми не здаємось. БАРДАК 10 років тримається на ентузіазмі та впертості. Ми рухаємося вперед, бо бачимо, що цей двіж потрібен. Шоу має тривати. ​🎬 Подати фільм: https://filmfreeway.com/BardakFilmFest ​🔥 Підтримати фестиваль (кожна гривня рятує): https://base.monobank.ua/6q9Ghib8C17b9Q ​🌐 Наш сайт: https://bardakfest.com/ ​Все буде Бардак! 🇺🇦 Антон Фролов.

Привіт, друзі. На зв’язку Антон Фролов. Почну з головного: я просто в шоці від вашої активності! Ми маємо вже 90 заявок у системі, і нові фільми прилітають щодня. Якщо ми продовжимо рухатися такими темпами, ювілейний X сезон точно поставить абсолютний рекорд за кількістю поданих робіт. Це саме та енергія і той двіж, які потрібні для нашого десятого фестивалю. Ви вкотре доводите, що українське інді-кіно живе попри все. Але буду з вами відвертим до кінця. Ми продовжуємо відчувати фінансові проблеми — це вже така хронічна реальність нашого існування «на виживанні». Проте опускати руки ніхто не збирається, треба рухатися далі. Наразі на нашій Монобазі маємо регулярних підписників. Їх небагато, але це титани: Ігор Бабаєв, Євген Ц., Сергій Г., Кирило Смаль та Карина Ф. Дякую вам безмежно за те, що тримаєте нас! А тепер просто уявіть і порахуйте. Загальна фінансова потреба фестивалю — близько 400 000 грн. Ось би більше людей скидалося просто на рівні вартості чаю та кави. Порахуймо: 400 000 грн / 50 людей / 12 місяців = десь 666 грн на місяць з людини. Це абсолютно реальна сума, якщо ми об'єднаємося. 👉 Підтримати фестиваль підпискою можна тут: https://base.monobank.ua/6q9Ghib8C17b9Q Дякую всім небайдужим. Ваша довіра — це те, що дає сили продовжувати цей нелегкий шлях нашого маргінального незалежного фестивалю. 👉 Подати свій фільм все ще можна тут: https://filmfreeway.com/BardakFilmFest Все буде Бардак! 🤙🇺🇦

Понад 30 робіт — і це лише початок! 🎬 Привіт, друзі. На зв’язку Антон Фролов. Буду з вами гранично відвертим, як і завжди. Я знаю, що моя репутація часто «кульгає» через фінансові питання. Мені справді важко від того, що я підводжу багатьох учасників у плані грошей — це жорстка реальність фестивалю, який вже десять років існує «на виживанні» та чистому ентузіазмі. Але саме в такі моменти стається те, що дає сили не зупинятися. Чому це важливо: Тихий старт: Ми ще не встигли зробити гучних анонсів чи розіслати розлогі прес-релізи. Справжня активність: Попри це, ми вже маємо понад 30 поданих кіноробіт! Відчуття потрібності: Кожна ваша заявка — це сигнал, що «Бардак» справді потрібен вам так само сильно, як і мені. Дякую за вашу активність і за те, що продовжуєте знімати попри все. Ваша довіра — це те, що робить цей фестиваль живим. Ми продовжуємо готувати ювілейний X сезон у нашому рідному місті-укритті. Все буде Бардак! 🤙🇺🇦 Подати свій фільм можна тут: https://filmfreeway.com/BardakFilmFest

Анімаційний фільм української режисерки Ірини Гурвич «Гра» покажуть на Роттердамському кінофестивалі у межах програми жіночого кіно The Future Is Now. Спеціально для цього показу Довженко-Центр створив нову цифрову копію 1985 року цієї картини. Зображення: кадр фільму «Гра»/скриншот зі сторінки Film Festival Rotterdam

🎬 «The Night of the Plastic Bags» (2019) — коли пластик стає частиною нас Подивився французьку короткометражку від режисера Габріеля Хареля (Gabriel Harel). Це сюрреалістична та тривожна історія, яка майстерно змішує особисту драму з екологічним хорором. 📍 Довідка: Сюжет: Агат майже 40, і вона відчайдушно хоче дитину. Вона вирушає в каланки Марселя, щоб знайти свого колишнього, Марка. Поки вона намагається переконати його відновити стосунки, світ починає змінюватися: пластикові пакети оживають і починають атакувати все живе. Стиль: Фільм поєднує виразну 2D-анімацію з густою, майже клаустрофобною атмосферою. Це метафора нашого споживацтва, що виходить з-під контролю. Визнання: Стрічка отримала престижну премію «Сезар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм у 2020 році та була представлена в програмі «Двотижневик режисерів» у Каннах. 💬 Микита Лиськов про фільм: «У 2019 році, коли мій фільм «Кохання» почали показувати на фестивалях, його постійно порівнювали з французьким The Night of the Plastic Bags, який вийшов майже одночасно. І справді, між цими роботами багато спільного: подібні ідеї ніби витають у повітрі й можуть бути втілені зовсім по-різному, але в один і той самий час». 💭 Мій відгук: Теми та реалізація й справді перегукуються, це факт 🤝. Але, як на мене, у фільмі Микити набагато більше кохання, надії та світла нового дня 🌅. У французів цього якось не відчувається — у них там суцільна бентега та тривожність 😨. Якби я побачив ці дві роботи в одному лайнапі, то наше «Кохання» точно перемогло б із величезним відривом! 🏆🇺🇦 https://www.youtube.com/watch?v=YCuktuhTMBI https://www.youtube.com/watch?v=YCuktuhTMBI https://www.youtube.com/watch?v=YCuktuhTMBI

🎬 «fur» (2022) — коли закоханість стає пліснявою Подивився неймовірну короткометражку від китайсько-американської режисерки Чжень Лі (Zhen Li). Це не просто мультфільм, а справжній візуальний досвід, який змушує замислитися. 📍 Довідка: Сюжет: Офіційний опис каже: «Закоханість, що запліснявіла». Це історія про дівчину, чиї почуття до однокласника стають настільки інтенсивними, що перетворюються на фізичну метаморфозу. Стиль: Фільм створений у техніці традиційної анімації вугіллям на папері. Але головна фішка — поєднання малюнків із кадрами реальних процесів гниття та росту плісняви (таймлапс). Визнання: Стрічка була представлена на фестивалі Sundance (2023) та отримала нагороди на багатьох міжнародних анімаційних форумах (Annecy, Animafest Zagreb). 💭Мені ця робота надала можливість хоч на крихту зрозуміти, що коїться в процесі міркування у дівчини/жінки. Якщо все справді так, як показала Чжень, то мені стає ще важче розуміти жінок — настільки складними та глибокими можуть бути їхні внутрішні переживання. Але попри всю сюрреалістичність та «тілесність» образів, це надзвичайно ніжна анімація. Вона передає ту крихку межу між захопленням і одержимістю, яку важко описати словами, але легко відчути через ці кадри. 🎥 Варто подивитися, якщо ви цінуєте експериментальне мистецтво та психологічні сюжети. https://vimeo.com/1152674099 https://vimeo.com/1152674099 https://vimeo.com/1152674099

🎥 Divers | Реж. Geordie Wood Чиста візуальна поезія з Акапулько. Без діалогів, без зайвого пафосу — лише людина, скелі та океан. Про автора: Режисер фільму — Джорді Вуд (Geordie Wood), відомий нью-йоркський портретний та фешн-фотограф. Він співпрацює з такими виданнями, як Vogue, The New York Times Magazine та The New Yorker. Його майстерність бачити деталі та текстури в статичних кадрах ідеально перенеслася в це відеоесе. Чому це варто побачити: ▪️ Неймовірна робота з тілом та текстурами (фірмовий стиль фотографа). ▪️ Саунд-дизайн, від якого мурахи по шкірі. ▪️ Атмосфера тривожного очікування та сакрального ритуалу. Дуже проста, але крута робота. Без слів все зрозуміло. Автору вдається передати весь спектр емоцій та тривожності. Передивлявся разів 5 Якщо шукали, що глянути за 5 хвилин, щоб «перезавантажитись» — це воно. https://vimeo.com/1151361225 https://vimeo.com/1151361225 https://vimeo.com/1151361225

Що коїться … 🚀 Французька короткометражка «The Night Boots» від П’єр-Люка Гранжона просто радує усіх глядачів. Переможців не судять — у цьому головному хіті 2025 року справді зійшлося все 💥 Про що ж там ідеться? 👦🌲 Сюжет неймовірно «кавайний»: хлопчик Еліот вночі тікає до лісу, де зустрічає дуже самотню істоту. 👟 Вона так зраділа новому другу, що зовсім не хоче його відпускати. Це неймовірно щире кіно, яке не просто дивишся, а відчуваєш самим серцем. ❤️ Особистий погляд: Наче привіт із дитинства 🧸 Для фанатів класики «Київнаукфільму» це буде особливий перегляд. Атмосфера — світла й трохи сумна — дуже нагадує пригоди Їжачка та Ведмедика. 🕰 Це той самий рівень доброти, який хочеться згадувати з усмішкою ще довго після титрів. 😊 Технічне диво: 277 000 голок! 🛠 Найцікавіше тут — техніка голчастого екрана (pinscreen). У спеціальній рамі стоять 277 000 металевих голок, які режисер кропітливо виставляв вручну, буквально скульптуруючи світло й тінь. 🪡 Кожен кадр виглядає як жива гравюра або солодкий сон. 😴 Тріумф в Ансі та шлях до «Оскара» 🏆 На фестивалі в Ансі 2025 мультфільм зірвав справжній куш, забравши головний «Кристал» та Приз глядацьких симпатій. 🌟 Стрічка підкорила і суворих критиків, і звичайних глядачів. Зараз «The Night Boots» офіційно претендує на «Оскар» 2026, і шанси на перемогу просто космічні! 🎬⭐️ Вердикт: хочете чогось справжнього та «для душі» — обов’язково знайдіть можливість подивитися цей шедевр! Це анімація, яка справді лікує! 🍿✨ https://vimeo.com/1151536013 https://vimeo.com/1151536013 https://vimeo.com/1151536013

На початку 2000-х років в Ірані орудував серійний вбивця, який за один рік забрав життя 16 жінок. Режисер Алі Абассі зняв фільм, заснований на цій історії. Зі зрозумілих причин картину знімали не в Ірані, а в демократичнішій Йорданії. https://cineast.com.ua/2026/01/06/holy-spider/ https://cineast.com.ua/2026/01/06/holy-spider/ https://cineast.com.ua/2026/01/06/holy-spider/

Розпочато приймання заявок на LINOLEUM 2026 ❤️‍🔥✊🥳 У 2026 році LINOLEUM відбудеться офлайн 30 вересня-4 жовтня у Києві https://filmfreeway.com/LinoleumFestival

🎬 Inside, The Valley Sings — коли анімація лікує душу в ізоляції Друзі, сьогодні хочу поділитися справжньою знахідкою. Це ірландська короткометражка - Inside, The Valley Sings 🇮🇪✨ Це документальна анімація, що занурює в одну з найважчих тем — життя людей у повній ізоляції (одиночні камери в США). Чому це варто уваги? 🎥 Фільм базується на реальних свідченнях людей, які провели роки наодинці з собою. Наприклад, Френк Де Пальма пробув у «одиночці» цілих 22 роки! 🤯 🎨 Візуальний стиль: Оскільки камеру у в’язницю не занесеш, режисери обрали 2D-анімацію. І це геніальне рішення! Вона допомагає візуалізувати внутрішні світи героїв — те, як вони будували в голові цілі всесвіти, щоб просто не збожеволіти. Мій особистий фітбек: Мене завжди захоплювали дослідження людей в ізоляції. Саме в таких умовах люди стають найбільш «справжніми» та глибокими, тому цей фільм мене так сильно зачепив 💔 Це той випадок, коли анімація виступає не просто стилем, а «фільтром», який трохи пом’якшує жах реальності, але при цьому дозволяє відчути весь біль та силу людського духу. Добротний приклад того, як має працювати сучасна документальна анімація. Що по фактах: 📍 Режисери: Нейтан Фаган та Наташа Цетнер. Чи замислювалися ви коли-небудь, що б ви будували у своїй уяві, якби залишилися зовсім самі? Пишіть у коментах 👇💭 https://vimeo.com/1148930285 https://vimeo.com/1148930285 https://vimeo.com/1148930285 #animation #InsideTheValleySings #Oscar2026 #документалка #кінопорада

Людина чи машина? Скоро ми не відчуємо різниці. 🤖 Наші знову відзначились: український AI-шорт «Нічна зміна» виграв фестиваль у Голлівуді. В мене змішані відчуття. ✅ Гордість: наші креативники тримають руку на пульсі технологій. ❓ Сумніви: ідея класна, але реалізація ще "сира". Видно, що це нейронка. Але дивлячись на темпи, стає зрозуміло: епоха, коли ми сміялися з шести пальців на руках у генераціях, минає. Далі буде контент, який не відрізнити від реальності. Як вам таке майбутнє? https://www.youtube.com/watch?v=V7TZspm3dk0 https://www.youtube.com/watch?v=V7TZspm3dk0 https://www.youtube.com/watch?v=V7TZspm3dk0

«Я померла в Ірпені» в шорт-лісті Оскара!!! Загалом в конкурсі 15 анімаційних фільмів (русні нема😉)

Ліг я дивитися «Білий лотос» із великими надіями. Стільки нагород, критики у захваті, всі говорять про глибокий зміст. Обіцяли, що «мама Стифлера» (Дженніфер Кулідж) там видає щось неймовірне. Але додивився сезон і в голові лише одне питання: «І це все?» https://cineast.com.ua/2025/12/15/white-lotus/ https://cineast.com.ua/2025/12/15/white-lotus/ https://cineast.com.ua/2025/12/15/white-lotus/

Архів Femme Fatale – Випуск 1 https://youtu.be/Hc8OPDN29PU?si=MadiG-Bz_108xAgE

📂 Короткометражні категорії Для трьох короткометражних категорій офіційних списків кваліфікованих робіт також немає. Втім, інсайдери, профільна преса та синефіли з Letterboxd — зокрема й ті, хто є академіками, — дають змогу "побачити картинку" й зрозуміти, хто представлений цього року. Коротко нагадаю правила: подаватися в короткий метр можуть переможці кваліфікаційних нагород, отриманих у період з 1 жовтня 2024 року до 30 вересня 2025-го, а також шорти, які в цей самий період змогли забезпечити собі комерційний прокат — так, таке теж трапляється. Є й додатковий нюанс: якщо анімаційний шорт одночасно є документальним, авторам потрібно обрати лише одну категорію — подати фільм одразу в дві не дозволяється. До речі, український глядач, який не пропускає українські фестивалі з коротким метром, мав змогу побачити щонайменше 40% представлених робіт — тож моя порада проста: ходіть на фести й не нехтуйте навіть невеличкими (он на ОКО я брав фільми в short competition, деякі з яких нині подані на Оскар). Водночас український контекст у цих категоріях цього року, на жаль, традиційно мінімальний. Втім, маємо таке: в анімації — чудовий шорт Анастасії Фалілеєвої "Я померла в Ірпені"; володар студентської премії Академії — французький шорт "The Shyness of Trees", де однією зі співрежисерок є українка Софія Чуйковська; британський ігровий короткий метр — лауреат BAFTA — з Рудинським, "Камінь, ножиці, папір"; а також польський ігровий шорт "People & Things" із цьогорічного Санденса з Оксаною Черкашиною в ролях (хоча міг когось і пропустити — фільмів багато, і я далеко не в усіх орієнтуюся). 📁 Animated Short Film За даними видання CartoonBrew, цього року Академія прийняла до розгляду 113 анімаційних короткометражних фільмів. Повний список опубліковано на сайті видання. Також є окремий добротний матеріал на тему анімаційних шортів-претендентів. Там же є й добірки матеріалів про понад 30 кваліфікованих шортів, які точно варті уваги. Альтернативний списковий варіант доступний і в Letterboxd — від користувача Brandon MacMurray. 📁 Documentary Short Film Якщо вірити голосуючому члену з documentary branch Кену Рудольфу, цього року в категорії короткого доку представлено 117 робіт. За його словами, перегляд усіх фільмів зайняв у нього 48 годин і 27 хвилин. Його список у Letterboxd. 📁 Live Action Short Film Тут ситуація найскладніша: верифікувати точну кількість не просто eligible коротких метрів, а реально тих, що розглядають при голосуванні, проблематично. Достовірних інсайдерських джерел знайти не вдалося, тож доводиться покладатися на ентузіастів, які проаналізували фестивальні перемоги та різні варіації кваліфікації. За їхніми підрахунками, йдеться про 208 короткометражних фільмів. В усіх інших категоріях списків немає. Після оголошення шортлистів наприкінці року або в першій половині січня Академія має також опублікувати reminder lists — "лонглисти" фільмів, що розглядаються в general-категоріях, із зазначенням акторського складу та претендентів на Фільм року. Для цієї категорії віднедавна діє правило обов’язкової прокатної експансії на визначених територіях, а не лише кваліфікаційного прокату в Лос-Анджелесі та ще кількох містах, як це працює для інших general-категорій. Ближче до дати оголошення шортлистів спробую зробити власний прогноз щодо International Feature Film та Documentary Feature Film.