Екзокортекс. Давньогрецька мова

Такі пошуки по усьому корпусу дійсно підсовують шедеври, які б чи побачив би дуже не скоро, чи взагалі б не побачив ніколи. Нонн це звісно ультралейтгейм, в який заходити поки не варто (як і в іншу поезію, але є божевільний), в основному через гапакси і через те, що треба орієнтуватися в контексті перенасиченому, але такі уривки — закінчені та короткі — можна читати хоч зараз. Вірш дуже красивий та багатогранний, Нонн шарив, да і не тільки він, думаю по віршику на тиждень можна розбирати в такому форматі, текст відкривається по-новому, і це дуже приємно

Звісно можна було ще б трохи поколядкувати та набрати на 50 сторінок, але стільки про жижжжіііі за один день читати я не витримаю - чи буде розрідження мозку, а може воно вже й так є після макродози Аргонавтики, Гомер після Аполлонія такий.... 😳😳😳😍🤭🤭🤭🤭 #cr

Спочатку в мене вийшла доволі проста добірка про Ганімеда, але я трохи змінив підхід до формування рідерів — тепер прогоняю кілька діпресерчів з різними підцілями, в тому числі на пошук сучасної літератури по темі — тому прочитав кілька статей про розвиток його образу — і зрозумів, що тему треба значно розширити, бо це не просто історія про красивого хлопця, якого Зевс забрав на Олімп. У різних текстах змінюється майже все: хто саме його викрав, навіщо це сталося, що отримала родина, чи був орел, ким Ганімед став на небі та чи можна взагалі назвати його богом. В одних авторів це нагорода за красу, в інших — модель Еросу, предмет філософської суперечки, комічний сюжет або навіть вигадка, що мала пояснити ранню смерть юнака. Також саме з Ганімеда народилася ще одна ідея: зробити серію читанок про різні види безсмертя. У грецьких текстах «стати безсмертним» може означати зовсім різні речі: Ганімед — безсмертя разом із вічною юністю, але ціною вилучення з людського життя; Тіфон — безсмертя без вічної молодості; Геракл — обожнення після земних страждань і смерті; та ще з десяток варіантів, які дійсно варті окремої уваги. Навіть самі греки їх порівнювали та зіставляли, як наприклад в Гомеровому гімні до Афродіти 5.191–246, який наведений у цьому рідері. Також хочу, щоб такі рідери залишалися саме рідерами, а не статтями, складеними з коротких цитат. Тому тепер намагаюся давати завершені читальні одиниці та не обрізати важливий контекст. Але водночас кожна добірка має не просто накопичувати матеріал, а вести до певної думки, яку можна побачити лише після послідовного читання всіх джерел, після Александра я побачив, що це дійсно важливо і круто працює. І також поступово хочу зробити їх зрозумілішими й для людей, які ще не читають давньогрецькою: додавати ясніші вступи, схеми, таблиці та короткі пояснення. Але поки це не головний пріоритет. Передусім ці читанки є конспектами мого власного навчання, а не вікіпедією, хоча звісно напрошується. #cr

У сина Посейдона одне око, у запряжці два коні, у тризубця три зуби, але наскільки довго можна продовжувати таку лічилочку? 1 Одне око — у Посейдонового сина Поліфема. Θόωσα δέ μιν τέκε νύμφη … Ποσειδάωνι μιγεῖσα … ὣς τοῦ σίζ' ὀφθαλμὸς ἐλαϊνέῳ περὶ μοχλῷ. Од. 1.71–73 + 9.394 2 Двоє синів — Іфімедея від Посейдона: Отос і Ефіальт. ἣ δὴ φάσκε Ποσειδάωνι μιγῆναι, καί ῥ' ἔτεκεν δύο παῖδε. Од. 11.306–307 3 Третя доля світу — Посейдонові дісталося море. τριχθὰ δὲ πάντα δέδασται … ἐγὼν ἔλαχον πολιὴν ἅλα ναιέμεν. Іл. 15.189–190 4 Четвірка коней — колісниця Посейдона в його істмійському святилищі. ἵππους τέσσαρας ἐπιχρύσους … τῷ δὲ ἅρματι Ἀμφιτρίτη καὶ Ποσειδῶν ἐφεστήκασι. Павсаній 2.1.8 5 П'ять пологів близнят — Посейдон і Клейто. παίδων δὲ ἀρρένων πέντε γενέσεις διδύμους. Платон, Крітій 113e 6 Шестеро синів — Посейдон і Галія на Родосі. γεννῆσαι παῖδας ἓξ μὲν ἄρρενας. Діодор 5.55.4 7 Семеро дітей — шість синів + дочка Рода. ἓξ μὲν ἄρρενας, μίαν δὲ θυγατέρα Ῥόδον. Діодор 5.55.4 чи амфіктіонія Калаврії: сім міст довкола святилища Посейдона. Ἀμφικτυονία τις περὶ τὸ ἱερὸν τοῦτο ἑπτὰ πόλεων … Ἑρμιὼν Ἐπίδαυρος Αἴγινα Ἀθῆναι Πρασιεῖς Ναυπλιεῖς Ὀρχομενὸς ὁ Μινύειος. Страбон 8.6.14 8 Восьмий день місяця — Посейдонів. Ποσειδῶνα ταῖς ὀγδόαις τιμῶσιν. ἡ γὰρ ὀγδοὰς κύβος ἀπ' ἀρτίου πρῶτος οὖσα καὶ τοῦ πρώτου τετραγώνου διπλασία, τὸ μόνιμον καὶ δυσκίνητον οἰκεῖον ἔχει τῆς τοῦ θεοῦ δυνάμεως, ὃν Ἀσφάλιον καὶ Γαιήοχον προσονομάζομεν. Плутарх, Тесей 36 8 = куб → «стійке й недвижне»; число бога-трясія землі — саме «недвижиме», бо він і той, хто закріплює (Ἀσφάλιος). 9 Потрійна дев'ятка — Алоади, сини Посейдона: дев'ять років, дев'ять ліктів завширшки, дев'ять сажнів заввишки. ἐννέωροι γὰρ τοί γε καὶ ἐννεαπήχεες ἦσαν εὖρος, ἀτὰρ μῆκός γε γενέσθην ἐννεόργυιοι. Од. 11.311–312 10 Десять частин — Посейдон ділить Атлантиду (для 10 синів з пункту 5). τὴν νῆσον τὴν Ἀτλαντίδα … δέκα μέρη κατανείμας. Платон, Крітій 113e 11 Одинадцять загиблих — із дванадцяти синів Нелея (сина Посейдона) вцілів один. δώδεκα γὰρ Νηλῆος ἀμύμονος υἱέες ἦμεν· τῶν οἶος λιπόμην, οἳ δ' ἄλλοι πάντες ὄλοντο. Іл. 11.692–693 Од. 11.254 12 Дванадцять синів — Нелея, тобто онуків Посейдона. δώδεκα γὰρ Νηλῆος ἀμύμονος υἱέες. Іл. 11.692 чи іонійський союз: дванадцять міст, свято Посейдона Геліконія в Панионії. Δυώδεκα δέ μοι δοκέουσι πόλις ποιήσασθαι οἱ Ἴωνες … Τὸ δὲ Πανιώνιόν ἐστι … κοινῇ ἐξαραιρημένος ὑπὸ Ἰώνων Ποσειδέωνι Ἑλικωνίῳ. Геродот 1.145 + 1.148 13 Тринадцять женихів — уже полягли; у самій молитві до Посейдона перед перегонами. ἐπεὶ τρεῖς τε καὶ δέκ' ἄνδρας ὀλέσαις μναστῆρας. Піндар, Ol. 1.79 Та ще трохи більші числа: ἱερὰ ῥέζον, ταύρους παμμέλανας, ἐνοσίχθονι κυανοχαίτῃ· ἐννέα δ' ἕδραι ἔσαν, πεντακόσιοι δ' ἐν ἑκάστῃ εἵατο, καὶ προὔχοντο ἑκάστοθι ἐννέα ταύρους. Од. 3.6–8 ἐννέα × ἐννέα = 81 чорний бик ἐννέα × πεντακόσιοι = 4500 людей — усе ἐνοσίχθονι κυανοχαίτῃ, синьокудрому Землеколибачу. Сто нереїд — довкола статуї Посейдона в Атлантіді; сам бог — на колісниці шести крилатих коней. τὸν μὲν θεὸν ἐφ' ἅρματος ἑστῶτα ἓξ ὑποπτέρων ἵππων ἡνίοχον … Νηρῇδας δὲ ἐπὶ δελφίνων ἑκατὸν κύκλῳ — τοσαύτας γὰρ ἐνόμιζον αὐτὰς οἱ τότε εἶναι. Крітій 116e Переповнення Атлантиди (Крітій 119): «διακοσίων καὶ χιλίων νεῶν» — 1200 кораблів; «εἰς μύρια ἅρματα, ἵππους δὲ δύο» — 10 000 колісниць (× 2 = 20 000 коней); «μυριάδες δὲ … ἦσαν ἕξ» — 60 000 наділів.

Колись дивився стрім Бушвакера про Александра Македонського — і там дізнався, що його нормально не поховали — та його тіло потім мало довгий та заплутаний шлях. А у Лукіана є аж 3 діалоги пов'язані з Александром в Νεκρικοὶ Διάλογοι. З цих двох векторів прийшла ідея порівняти два шляхи Александра після його смерті — тобто шлях його ψυχή, та шлях його σῶμα. Александр хотів бути сином Аммона, богом. Після смерті на нього чекають дві мандрівки — і обидві методично розбирають цю претензію. Спершу душа сходить в Аїд, де стає тінню, як усі. Потім тіло роками мандрує світом: диво → святиня → політичний талісман → підмінений εἴδωλον → назва місця → замкнена реліквія → знову імперська святиня → і врешті могила, якої текст уже вимагає «показати» — і не показує. Головна думка: те, що Лукіан робить із душею Александра в Аїді (Частина II), час і люди роблять із його тілом на землі (Частини III–IV) — крок за кроком знімають із нього божественність: спершу золото, потім цілість, потім саме місце. Обидві мандрівки нищать Александрову винятковість — але протилежними рухами. Душа в Аїді стає одною з усіх тіней: смерть зрівнює. Тіло ж, навпаки, стає єдиною в світі річчю — якою володіють, якою торгують, якій поклоняються, яку розкривають і ламають, — аж доки й цей останній матеріальний слід не зникне. Один шлях зрівнює, другий уречевлює — і обидва доводять, що «богорівного Александра» більше немає. #cr

Якщо тебе колись покличуть на δεῖπνον — спершу тихенько перевір, чи всі твої близькі на місці. А то раптом… У грецькому міфі δεῖπνον — це пастка. За столом тебе можуть нагодувати власними дітьми (Фієст, Терей, Клімен, Гарпаг), ти можеш необачно подати богам людське м’ясо (Тантал, Лікаон) — або сам стати стравою (Поліфем, коні Діомеда). А над усім — боги, що ковтають богів: Кронос, Зевс, Тітани. Вісь читання — тип поглинання: (I) боги ковтають богів (страх / поглинання сили / знищення / переродження); (II) подати богам на випробування → кара; (III) помста — подати комусь його ж дітей; (IV) історичний жах, що «стався»; (V) коли страва — це ти. Наскрізь — спаплюжена δαίς (жертва й гостинність навиворіт) і гординя. #cr

Спробував відкоментувати в Стедман-стайл 19 ідилію Феокріта (?), вона коротка і дуже граматично та синтаксично проста — тому коментарі в основному по дорійським та епічним формах. Взагалі робив це, щоб базово відтестувати можливість полуавтоматично готувати під вичитку такого вида коментарі, а потім в конструкторі інтерактивному це все вичитувати та правити, тобто: 1) Словник готується автоматично — підставляються леми з базового словника (який звісно треба розширити) — потім словарні статті вичитуються автором та редагуються під контекст. 2) Прості коментарі типу елізій, епічних/діалектних форм, форм вище якоїсь складності (наприклад з аористів) теж формуються автоматично — і потім вичитуються. 3) Також є ідея проаналізувати всі коментарі що є у Стедмена та Hayes and Nimis — і на підставі цих даних автоматично робити флажки для автора, де можливо потрібен коментар — потенційний genetivus absolutus, кон'юнктив, оптатив (+ ἄν), ὅτι-ὡς і т.д. і т.п.) Ну і звісно, щоб сторінки пдф формувалися автоматично, без витрат на це часу, тобто щоб коментування повністю перетворити суто на практику з грецької, без технічних складностей. Додатково я зробив метричний коментар, метричну схему та розставив макрони там де це необхідно (отакі в мене розваги, так) Леми, що входять в топ 500 вживань по DCC в словник не входять.

Черговий ультра мега бенгер. Починає вимальовуватися ціла серія — Автостопом по ᾅδης. Ця збірка напряму вийшла з Протесілая, а саме з тези Плутарха, про те, що з усіх богів Аїд поступається лише Еросові. За вектор взяв не тільки Плутарха, а ще й Платона, тому що є суперечка в самій грецькій традиції — Платон каже, що Орфей провалився, а Плутарх, Гермесіанакт (його Орфей щось по типу монку з аое2 на фулпрокачці, який завололошить що завгодно) і Діодор — що він вивів дружину. Також розглянуті і інші дороги здолати смерть/Аїда і чим це закінчується. #cr

κεφαλὰς πόσας ἔχει γε φοβερός δ’ ὁ Κέρβερος σός; κλυτόπωλε, φῆσον ἡμῖν. λέγεται μὲν ὅττι βαιά, ἕτερος δὲ ὅττι δοιαί, ἕτερος δὲ ὅττι σύντρεις, δεκάδας δ' ἔλεξε πέντε. κακόδαιμον ὦ συ μῶρε, νεαρούς δὲ νοῦς ταράσσεις.

Давно була ідея зробити читанку на основі циклу лекцій Фуко на тему Парресії. Там він приводить та коментує велику кількість грецьких текстів зв'язаних з цим словом та концептом. Текстів багато, вони різні по складності та формах, тому роботи там куди більше. Для тренування в такому форматі як "ІСТОРІЯ ІДЕЙ У ПРИЗМІ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ" вирішив взяти книгу Maurice Bloomfield, Cerberus, the Dog of Hades, що була вище в наборі про тварин, він як раз теж Історик Ідей — доводить, що грецький Цербер виріс із давнішої індоєвропейської ідеї — двох псів Ями (сонце й місяць, день і ніч), і що небесний образ поступово «спав» до пекельного. Книжка вже не дуже актуальна, але вона задає вектор, по якому можна дійсно гарно прослідити історію образу Цербера. На Фуко в мене плани трохи ширші — думаю спочатку зробити подібний рідер, а потім ще доробити його в формат Стедмена — Text with Facing Vocabulary and Commentary, де буде два рівні коментарів: 1) Мої — синтаксичні та граматичні (+підбір словника) 2) Коментарі Фуко — взяті прям з його лекцій/текстів та прив'язані до потрібних уривків. Звучить як дуже цікавий проект для реалізації та для навчання, у перший свій потік навчання я пробував граматично-синтаксично коментувати гомерівські гімні та ще деякі віршики і то було дійсно корисно саме для розуміння мови через якусь додаткову призму. #cr

ὑάκινθος· πόας εἶδος τὸ ὑακινθόκομον τὰ ὑακίνθια. εἴρηται δὲ ἀπὸ τοῦ Ὑακίνθου. Hesychius Lexicon Нова спроба в контекстуальний рідер по міфам та історичним героям. На цей раз з Гіакінтом. Ми читаємо дві сплетені нитки. Першу — міф про прекрасного спартанського юнака Гіакінта, коханого Аполлона, якого вбиває диск, підхоплений ревнивим вітром Зефіром. Другу — квітку, названу його іменем, на пелюстках якої давні греки читали «літери скорботи». Порядок — від найпростішої шкільної обробки до найскладнішої лірики. Перші два тексти навмисне спрощені й наперед відкривають фабулу. З виглядом рідерів та верстки ще йдуть експерименти, потім унифікую, як знайду оптимальну версію, поки акцент саме на текстах. #cr

На днях завершив читання Дафніса і Хлої Лонга — читав паралельно вголос та звичайним шляхом. Деякі глави спочатку вголос, деякі спочатку звичайним. По відчуттям, якщо текст відносно під рівень, то обидва напрями дають приблизно однаковий буст к розумінню тексту в цілому. Взагалі у начитки вголос декілька причин: 1) Переслуховувати записане - на ютубі є декілька людей, що роблять начитку, але матеріал вони підбирають під себе та зазвичай використовують якусь вимову, що ускладнює розуміння, я намагаюсь читати так, щоб саме мені було максимально зрозуміло, коли буду слухати. Звісно, читання поки не ідеальне, але ще 50-100 годин тренувань і буде сильно краще (довгі слова, пропуски густого та інше фіксяться чисто часом, плюс потім можна намагатися смислові акценти почати розставляти). Якщо навчитися гарно сприймати на слух без тексту перед очами, то відкриється прям жостка абілка читати не витрачаючи час на читання. 2) Накопичувати таку бібліотеку аудіокниг, щоб через 5-10-20 років мати прям дуже великий вибір на переслушку (квік меф - 10 книжок на рік = 100 за 10 років, а це прям дуже багато - наприклад в Perseus greek корпусі усього 774 тексти різної довжини, з First1KGreek усього десь 1900). Звісно є деякі обмеження, діалоги Платона і подібні формати з ролями начитувати складно, тому що там треба чи грати якось голосами, що робити читаючи з листа доволі складно, навіть не грецькою мовою, чи читати назви ролей, що трохи крінж. Але все одно арсенал дуже багатий. 3) Останнє і найцікавіше — читання вслух глушить внутрішній перекладач, тому що доволі складно читаючи вслух щось про себе думати, а це як раз наближує до цілі читати без перекладання та дешифрування. Можна в теорії таке тренувати і іншими шляхами, але це складніше, коли я читаю навіть нескладні учбові тексти, то все одно в голові деякі моменти та слова самі перекладаються, контролювати це досить важко без додаткового важеля. Для перевірки розуміння можна після сесії начитки собі переказувати, що було в тексті та подібне, щоб бачити що прогрес є. Ще з цікавого — маючи час читання вголос та звичайний (4 години чисто в голос, 10 годин 20 хвилин звичайним шляхом) можна знайти швидкість ідеального читання та різниці між фактичним та ідеальним. Тобто прочитавши грецькою, йдемо читати мовою, яку знаємо добре - можна якийсь короткий уривок на 15-20 хвилин. Засікаємо час читання вголос та звичайним шляхом в нормальному темпі (вголос буде звісно довше). Отримуємо коефіцієнт, з якого можна порахувати за який час в ідеалі був би прочитаний текст звичайним шляхом (звісно будуть все одно похибки через специфіку мови, але приблизно оцінити можна)

Шо тут за контент такий розвивається автором Шоб було зрозуміло, роблю цей пост, його приліплю до навігації. Взагалі вважаю це ідеально описує опис каналу — Артефакти та інструменти навчання, тобто якщо розібрати —я вчу давньогрецьку, під час вивчення виникають деякі артефакти (продукти) діяльності та інструменти (які я знаходжу чи розробляю сам), які я потім, якщо вважаю цікавими чи важливими оформлюю сюди. Вести такий конспект чи навіть базу даних це вимушений захід, тому що я дуже полюбляю їсти чипси та грати в ігри, це сильно конфліктує з моїми потугами до навчання, тому, щоб підтримувати достатній рівень мотивації, щоб не закинути навчання як в минулі рази — голова вимагає від мене та вимушує пред'являти їй результати моєї діяльності. Звісно, можна просто вести список прочитанного чи щось таке, і це може працювати, але не довго, чіпси перемагають, тому придумав для себе такий проект, за допомогою якого можна закривати цю вимогу. Мій процес навчання складається з таких процесів: 1) Читання. 2) Підготовка до майбутнього читання. 3) Обробка результатів читання. Тому що ціль навчання (крім задоволення у процесі) — це собсна читання. Важко виділити якісь ступені до цілі, тому що дуже суб'єктивна оцінка (звісно без проблем можна рахувати кількість словникових запитів, їх якість, кількість доданих анкі карток та швидкість читання, але це дуже залежить від специфіки та лексики конкретного оригінального тексту), тому виділив конкретні але доволі далекі отакі: 1) Без страглу прочитати доволі складний та об'ємний текст за допомогою тільки монолінгва словників (тобто давньогрецько-давногрецьких) 2) Теж саме, але й без них. З інструментів і артефактів, що я розробляю (більшість роботи, в тому числі пошукової проводиться за допомогою ШІ (Claude Code, Codex), тому якщо у вас якісь на це тригери, то співчуваю) чи акумулюю: 1) Десктопна читалка — типу мультітул для вивчення давньогрецької, спочатку я хотів українізувати функціонал Діогена та Скайфи, щоб можна було кастомізувати під себе, але це поступово розрослося, в тому числі більшість інших продуктів так чи інакше зв'язані з нею, тому що там проходить більшість мого навчання — тепер там повноцінна інфраструктура під навчання: читання будь-яких текстів з морфологією та можливістю підключити інтерактивні коментарі, інструменти для зручного читання пдф та оберненого перекладу, агрегатор словників по типу GoldenDict, майнінг карток анкі (вручну та автоматично) та інші принади життя. Можливо десь через місяць-два буде вже на гітхабі. 2) Оцифровка навчальних матеріалів — коментованих видань та рідерів/підручників у вільному доступі — глянути можна тут, тут, тут. Також є плани з оцифровки старих коментованих видань різних форматів, пілот на прикладі Вибору Геракла зроблений тут. 3) Розробка різних добірок текстів, типу #ultranarrowreading (читання одного сюжету в різних редакція) та типу того, що було про Протиселая (концептуальний рідинг). 4) Акумуляція в одному зручному місці всіх можливих інструментів та ресурсів для навчання — під comprehensible input вже почав робити таблиці (але роботи ще багато), під довідники та діджитал інструменти поки що тільки пару постов. Також збираю словники та монолінгва словники, які потім об'єднаю в один курований великий та оформлений під стандарти. 5) Все що зв'язано з анкі — колоди, майнінг і тд. 6) Різні інші артефакти мого навчання — переклади/композиція на давньогрецьку, мікростатті/дослідження, гіпотези, плани, досвід і т.д., в принципі сюди входить усе, що може прийти мені в голову, а роблю я це по принципу — о, прикольно, може зробити — ну і роблю, чому б ні, як мінімум отримую якийсь досвід. Також я начитую для себе тексти вголос, щоб потім переслуховувати по мільйон разів, та можливо ще якісь відео буду записувати, якщо буде вайбік. Також, якщо у вас є якісь запитання чи ідеї по постах чи просто, то можете задавати в коментарях. Ну чи якщо ви соромитеся випадково опозориться питанням з топ 10 найпозорніших питань, які можна поставити вивчаючому давньогрецьку, то можна і в лс github проекту

τὴν Μυτιληναίαν τε θεήν νυν ἀείσομαι ἡδύ. ἥ τε βροτῷ παρακοίτῃ ἀειχρόνιον μελίτωμα δῶρα δίδωσιν, ὁ φὼς ζηλωτὸς γ΄ ἔσσεται αἰεί. εἷλε τὸ πρῶτον ἄλευρον, ἔλαιον, ἀρώματα καλά, καὶ δὲ ὕδωρ καθαρόν κάρυον τ΄εὔοδμον ἄγαν δή, φλοιόν καὶ χυμόν μάλα μηλινοειδοῦς κίτρου. ἐξεῖλεν μετὰ ταῦτα τόμον μέλιτος περίμετρον. ἀδύνατον γ΄ἀναγράψαι ἐφολκόν ἀγαυρὰν οὗ ὀδμήν. κἂν θεός ἡγοῖτ' ὅττι ναὶ ἀμβροσίη πρὸ ἑαυτοῦ, ἀλλὰ θεᾶς δεσποίνης βρώματα θνητὰ πέλοντο. εἵως μάσσει μᾶζαν, ἔλαιον, ἀρώματα καλά ἐμβάλλει καὶ χυμόν, ἔπειτα 'πιπάσσει ἄλευρον, μάσσει καὶ τυρβάζει, ἔπειτα δὲ δεύτερα φύρει. πλάσσει ἔπειτα τόμους λαμπρούς, μαλακούς, μελιηδεῖς, εἰς κρίβανον καυστόν πέσσει θεῖον μελίτωμα, ἰπνός ἐν ᾧ κάμνει, γλεῦκος τότε κυρία ποιεῖ καὶ κάρυα θραύει καὶ ἀναψύχει διὰ μικροῦ. ἐξεῖλεν μετὰ ταῦτα τόμους λαροὺς, μελιηδεῖς, βάπτει θερμὸν ἐόντα βεβαίως γλεῦκος ἐς ἡδύ, πάσσει ἔπειτα ἅπαν καρύοις μελίτωμα περισσῶς. γευσάμενος τοῦ ἔγωγε γόον σχεῖν οὐκ ἐδυνάσθην. χαῖρε θεὰ Λέσβου καὶ ἐϋκτιμένης μεδέουσα· αὐτὰρ ἐγὼ καὶ σεῖο καὶ ἄλλης μνήσομ’ ἐδωδῆς. source 1 source 2

Я трохи ἀπόπληκτος (в другому значені за Дворецьким) відносно історії/міфології та особливо імен героїв та богів та їх контекстів, читання та рідери потрохи з цим допомагають, але там досить обмежений набір сюжетів. Звісно читати про грецьких богів та героїв не грецькою то лютий крінж, якщо є така можливість, тому спробував зробити для себе щось по типу ультранероурідінга, але в контекстуальному плані. Добірка будується навколо одного сюжету чи персонажа — у цьому випадку Протесілая. До неї входять тексти різних епох і жанрів: ранні свідчення, розгорнуті перекази, діалоги, філософські інтерпретації та пізніші варіанти. Уривки розташовуються від коротких і зрозумілих до складніших. Тут вже мета — не багаторазово прочитати одну історію в адаптаціях, а поступово побачити, як різні автори доповнюють і переосмислюють той самий образ. У результаті в теорії читач (я) такого мінірідеру знайомиться не лише з окремими текстами, а з цілою традицією та починає краще впізнавати пов’язані з нею алюзії в інших творах #cr

Третя частина серії #ultranarrowreading - тепер про Вибір Геракла з Меморабілій Ксенофонта (2.1.21–34): та сама зустріч Геракла з Арете і Какія читається в кількох навчальних обробках, а потім — у Ксенофонта. З кожним текстом повертаються ті самі образи, слова й аргументи, але поступово зростають обсяг, синтаксична складність і близькість до оригіналу. Спеціально під цей уривок спробував оцифрувати коментоване старе видання J. R. Smith. Словнику там немає, тому що це забагато праці, та J. R. Smith не наводить свого словнику, але все пробивається через Alpheios. Наведені тексти: 1. Коротка навчальна версія — Ἡρακλῆς ἀπορῶν - Я не знаю з якого рідера чи підручника був взятий цей текст, я побачив його в тг каналі Давньогрецька мова 2. Freeman & Lowe — A Greek Reader for Schools 3. Christian Herwig — Lese- und Übungsbuch für den griechischen Anfangsunterricht 4. James Moss — A First Greek Reader 5. Сам Ксенофонт а також наведені: Пов’язаний оригінал I: Гесіод — Роботи та дні 287–292 Пов’язаний оригінал II: Василій Великий — До юнаків про користь від еллінських творів 5.55–77 В мене читання усіх цих уривків за раз зайняло близько 50 хвилин, але я добре знайомий з сюжетом, думаю якщо читати вголос та перекладати уважно з вчителем, то напевно вийде десь 3-4 години, якщо рівень не високий. Також цікавим продовженням цієї лінії (але доволі об'ємним) може бути текст Cebes' Tablet, він теж оцифрований в рамках мого проекту з оцифровки коментованих видань. telegraph #начитка