Давньогрецька мова

Знайшов сьогодні згадку про свій словник в рецензії Віталія Туренка: Зокрема, викладачі давньогрецької (та інших мов), помітивши, що під час виконання контрольних або курсових робіт деякі студенти почуваються збентеженими, скутими через слова, з якими стикаються, могли б об’єднати цих студентів із мережею інших студентів і науковців, і всі разом вони мали б виробити альтернативні лексичні підходи до окремих слів» (p. 115). За приклад у Збірці береться слово, яке досить красномовно засвідчує важливість запровадження такої форми роботи студентів. Мова йде про іменник «ефіоп» – Αἰθίοψ, який студенти часто знаходять, коли починають читати «Історії» Геродота. Пошукавши цю лексему в LSJ або на інших веб-ресурсах, які беруть свої визначення з цього словника, студенти знайдуть перше англійське тлумачення, подане як «обгоріле обличчя, тобто ефіоп, негр» [Lidell, Scott 1996: 37]. Окрім такої застарілої термінології, ця стаття, на думку зарубіжних дослідників, використовує явно расистську лексику, яка, імовірно, матиме явно негативний вплив на «небілих» (зокрема, чорношкірих) студентів, які користуються цим словником. Расизм не обмежується первинним значенням у LSJ, а продовжується в прикладі прислів’я Лукіана з його праці «Проти невігласа-книжника», яке використовується одразу після цього запису в означеному словнику: Αἰθίοπα σμήχειν (Luc. Ind. 28) і перекладається як «відмити ефіопа [до білого]». Тому такі дослідницькі спільноти, використовуючи інтернет-ресурси, можуть створювати творчі артефакти, що різноманітно розширюють значення окремих слів, як у традиційних класичних студіях, так і поза ними. Прагматика та масштаби традиційної лексикографії обмежують тип дослідницької практики: стандартизована методологія, обмеження на кількість слів і величезний обсяг – усе це чинники, які «антилексикон» міг би виправити та доповнити за допомогою підходів, що є альтернативними до практикованих у LSJ, CGL [Diggle 2021] та інших греко-англійських словниках. Прикладом подібних кейсів на вітчизняному просторі можна деякою мірою вважати «Українсько-давньогрецький словник» за редакцією Іллі Бея [Бей 2021], що містить переклади різного роду англіцизмів, галліцизмів та інших сучасних лексем давньогрецькою мовою.

Χαίρετε! Радійте! Завтра 14 серпня о 20:00 вихід нового випуску нашого ПОДКАСТУ! 17 серпня, 20:00 - продовження. Будемо говорити на ще теплу тему - про "Одіссею" Крістофера Нолана. Для нас прем'єра "Одіссеї" була особливою, оскільки її перегляд у кінотеатрі 19 липня був включений до програми VII Літньої школи і ми зробили це своїм гуртом антикознавців та любителів античності. Перші враження від фільму вже засвоїлись, можемо підійти до нього більш осмислено. Звернемо увагу і на історичні реалії, зображені в поемі Гомера, і на історичний контекст її створення, і на історичний тролінг від Нолана. https://youtu.be/xz1phTsKoA4?si=0RGUTXvhdA_qEQXd

А та кома, в котрій перебуває Олена, це κῶμα, ατος τό - від дієслів κεῖμαι (лежати) чи κοιμάω (спати)

Українське слово "кома" походить від грецького κόμμα, ατος τό, віддієслівного іменника від κόπτω - бити. Дослівно значить "удар, знак, карбування". Поляки його калькували: przecinek - букв. "перетинач".

Для аматорів церковнослов'янської: Бѣ́ху же нѣ́когда три му́жа: свяще́нникъ, и́мамъ и ра́ввинъ. И сѣдя́ху вкупѣ́, и бесѣ́доваху о вели́цѣхъ чудесе́хъ, я́же и́мъ бы́ша въ житіи́ и́хъ. И речé свяще́нникъ: — Егда́ бѣ́хъ нѣ́когда въ но́щи, пости́же мя́ бу́ря лю́тая, и дожді́ вели́къ, и вѣ́тръ крѣ́покъ. И помоли́хся Бо́гу моему́; и а́бiе бы́сть чудо́: всю́ду о́крестъ мя́ дожді́ ли́яше и вѣ́тръ бѣ́ше, еди́нъ же жезлъ о́крестъ мене́ сухъ бѣ́ и ти́хъ. И отвѣща́ и́мамъ, глаго́ля: — Не е́сть сiе́ ничто́же предъ чу́десы мо́ими. Азъ бо въ пусты́ни бѣ́хъ, и пости́же мя́ бу́ря пѣска́ная лю́та. И воззва́хъ къ Бо́гу въ моли́твѣ; и а́бiе бы́сть чудо́: всю́ду пѣсо́къ носи́мъ бѣ́ вѣ́тромъ, еди́нъ же жезлъ о́крестъ мене́ не дви́жеся ни еди́но пѣ́сочное зерно́. Тогда́ ра́ввинъ речé: — Ма́лы суть чудеса́ ва́ша предъ чу́десомъ, е́же мнѣ́ бы́сть. Иду́ бо азъ нѣ́когда въ суббо́ту ты́сящу шаго́въ къ синаго́гѣ, и ви́дѣхъ предъ собо́ю на земли́ ки́съ, испо́лненъ сребра́ мно́га. И не подо́баше ми́ся въ суббо́ту взя́ти его́, за́неже зако́нъ воспреща́етъ. И помоли́хся Бо́гу моему́. И а́бiе бы́сть чудо́ пречу́дное: всю́ду о́крестъ мя́ суббо́та бѣ́, еди́нъ же жезлъ о́крестъ мене́ — вторни́къ. И замолча́ша вси́ тро́е, и дивля́хуся чу́десемъ, я́же глаго́ла́ху.

Черговий ультра мега бенгер. Починає вимальовуватися ціла серія — Автостопом по ᾅδης. Ця збірка напряму вийшла з Протесілая, а саме з тези Плутарха, про те, що з усіх богів Аїд поступається лише Еросові. За вектор взяв не тільки Плутарха, а ще й Платона, тому що є суперечка в самій грецькій традиції — Платон каже, що Орфей провалився, а Плутарх, Гермесіанакт (його Орфей щось по типу монку з аое2 на фулпрокачці, який завололошить що завгодно) і Діодор — що він вивів дружину. Також розглянуті і інші дороги здолати смерть/Аїда і чим це закінчується. #cr

https://www.medievalists.net/2026/08/food-feasts-fasting-byzantine/

Оказывается, Маленький принц недавно был переведен на др.-греческий. Ну и меня Пегас лягнул: Царевичъ Шестилѣтню ми сущу, в книзѣ зовомой "Неизмышленны деяния", идѣже глаголаху о лѣсѣхъ полуденнаго края, узрѣхъ некій страненъ образъ. На образѣ змій велій поглощаше некоего sвѣря. Се есть списаніе образа: В книзѣ бѣ рѣчено, яко не жвающѣ змій велій поглощаетъ свою жертву. По семъ же не можетъ двигнутися и спитъ года полъ, дондѣже не престанетъ да сытъ будетъ. Много мыслихъ о преисполненомъ напастьми живіи диколѣсномъ и паки изобразихъ тростію цвѣтною первый мой образъ – образ а҃. Се есть, еже изобразихъ: Явихъ свое твореніе возрастнымъ и вопросихъ я, яко ли не я страшитъ. Они же рѣша, яко кія вины ради устрашатся клобука; Не бѣ же се клобукъ, но змій велій, поглотивый елефанта. Паки начертахъ велія змія разсѣчена, яко да возрастни уразумѣютъ, зане имутъ многу нужду в изъясненіи. Се есть мой образ б҃. Возрастни ми съвѣщаваху, яко да не ми изображати зміеве ниже извъну, ниже изнутрь, и да поучуся отъ землеписанія, дѣяній, исчисленія и грамматики. И бѣ по сѣму, зане отринухъ велелѣпо житіе ізографово.