ФОС

Сьогодні, 9 серпня, — Міжнародний день корінних народів світу. Він є нагадуванням, що світ складається з безлічі унікальних культур, мов та традицій, які часто зазнають утисків та забуття. В Україні цей день має особливе значення. У нас є свої корінні народи, які століттями жили на своїй землі і які нині борються за виживання під тиском російського імперіалізму — кримські татари, караїми та кримчаки. Проти їхнього походження російська пропаганда вибудувала найагресивніші міти, які розбиваються об реальну історію півострова. 💠Чому спроби пояснити кримський етногенез через лінійне завоювання та витіснення повністю викривлюють історичну логіку? 💠Як Крим сформувався як класичний європейський плавильний котел за участю таврів, греків, готів, аланів і тюркських спільнот? 💠Як росіяни штучно розрізали єдиний цивілізаційний простір півострова? Матеріал на Сабстак: https://wolfigelkott.substack.com/p/43b Матеріал на Друкарні: https://drukarnia.com.ua/articles/plavilnii-kotel-proti-imperskogo-mitu-ayYQX

8 серпня (28 липня) 1778 року Російська імперія розпочала насильницьке виселення кримських християн. Понад 31 тисяча людей мусили покинути рідний півострів. Більше 18 тисяч з них — уруми і румеї, предки сучасних надазовських греків. Дворічний виснажливий шлях і непристосованість до життя в степу забрали життя кожної п’ятої людини з-поміж виселених. ГО “Надазовські греки” звертає увагу, що встановлення пам’ятної дати “8 серпня - День пам’яті жертв насильницького виселення урумів і румеїв з Криму” буде важливим кроком для визнання історії надазовських греків як невід’ємної частини історії України, осмислення їхнього історичного досвіду та сприяння збереженню їхньої культурної і мовної самобутності, які сьогодні зазнають катастрофічної загрози. 📖Більше розповідаємо у спільному матеріалі з Українським інститутом національної пам’яті ➡️. https://www.facebook.com/share/p/18zPsd7CWm/

Друзі, вітаю! До нас дуже часто звертаються з проханням відкрити збори. На жаль, ми фізично не можемо допомогти всім, бо розуміємо, що наш ресурс, як і ресурс кожного з вас, не безмежний. Саме тому ще з початку повномасштабної війни ми з Сашею визначили для себе правило — насамперед підтримувати підрозділи, які безпосередньо боронять Волноваський район (дякую Богу ще є такі титани). Але є ситуації, повз які важко пройти і підтримати лише власним донатом. Сьогодні хочу попросити вас підтримати нашого земляка Миколу Ариха, воїна 260-ї бригади «Хортиця». Його автомобіль постраждав від ворожого обстрілу, а зараз терміново потрібні 94 000 грн на ремонт: • мотор — 80 000 грн; • форсунки (4 шт.) — 14 000 грн. На жаль, хлопцям дуже часто доводиться ремонтувати техніку власним коштом. Якщо маєте можливість — підтримайте Миколу будь-якою сумою. 💳 Картка: 4149 6090 4267 1737 (для зручності можу надіслати картку в особисті) Дякую кожному, хто долучиться🇺🇦

👉🏼 https://ukr.radio/channel.html?channelID=1

У деяких діалектах румейської мови вживається слово «(у)ма́ска», яке, очевидно, має корінь "-(у)мас-" + суфікс "-к-" + закінчення "-а". Вірогідно, походить від тюркського "онма́з" > "унма́з" > "умма́з" > "ума́з" > "ума́с" > "ума́ска" > "ма́ска".

Друзі, ми сумували за вами і давно чекали на цю зустріч! З теплом у серці запрошуємо вас на авторську пішохідну прогулянку надазовської грекині Валентини Євсеєнко, під час якої дізнаємося про тих урумів і румеїв, чиї долі були поєднані зі столицею України. Під час прогулянки середмістям Києва ви дізнаєтеся: 👟 хто першим познайомив киян із фірмовим спортивним взуттям; 🏬 хто мав власний магазин на Хрещатику; 🎶 чий голос лунав у стінах консерваторії на Майдані; 🗿 де знаходилася майстерня відомого скульптора — вихідця з Донецького Надазов’я; 🎨 хто з маріупольців був захоплений фресками Софії Київської; 🧠 та хто відкрив першу психологічну лабораторію в Києві. 📸 А ще з нами буде фотограф, тож після прогулянки будемо чекати на гарні світлини. 📅 Коли: 12 липня (неділя), 11:00 📍 Місце зустрічі: станція метро «Університет» ⏳ Тривалість прогулянки: орієнтовно до 13:00 🔗 Участь безкоштовна за умови попередньої реєстрації: https://forms.gle/rKx3Fh7fytB9GPoF8 До зустрічі у неділю!

Коли заходить мова про військову могутність Кримського ханату, зазвичай згадують сухопутну армію. Проте морська історія півострова приховує значно більше нюансів. Розбираємося, чи існували у держави власні морські сили та чому цей пласт історії залишається маловідомим. 💠Як Хаджі I Ґерай намагався побудувати незалежну морську торгівлю в порту Авліта та конкурувати з Генуєю? 💠Як кораблі ханату використовувалися для логістики та перекидання тисяч військових через Дніпро і Керченську протоку? 💠Де на півострові будували найбільші османські галеони і яку роль у мореплавстві відігравали кримські татари, уруми та румеї? 💠Як анексія ханства, насильницьке російське переселення християнського населення та шторм 1861 року знищили традиції кримського суднобудування? Розповідаю про кримську морську спадщину та її символічний зв'язок із сучасними Військово-морськими силами України. Матеріал на Сабстак: https://wolfigelkott.substack.com/p/11e Матеріал на Друкарні: https://drukarnia.com.ua/articles/pro-flot-krimskogo-khanstva-aMoQ5

https://youtu.be/D58dnzpRZ3c?si=F0QDzd8Z7pBvT-G2

Памʼятаю, Ігорю, як в одній з наших розмов ти поцікавився, чи існують у румеїв поминальні вирази. Ніколи не міг уявити, що колись доведеться посилати їх тобі… Чистих небес тобі, вічний друже – καθαρούς ουρανούς! Банка для підтримки сімʼї Ігоря: https://send.monobank.ua/jar/A1wYbx53VR

Спостерігаю черговий виток істерик різних людей через те, що нібито «образили» російську мову, виключивши її з переліку мов, на які в Україні поширюється дія положень Європейської хартії регіональних і міноритарних мов. Ну, так саме тому і слід було прибрати російську мову звідти, що зросійщення, яке тривало тут століттями поспіль, зробило цю мову зрозумілою для куди більшого числа українських громадян, ніж мешканців певного регіону чи нечисленних груп населення. Завданням Хартії є захист (1) регіональних мов, тобто мов, які традиційно використовуються більшістю населення певного регіону країни, (2) міноритарних (меншинних) мов, тобто мов, які традиційно використовуються меншістю населення певного регіону країни, та (3) нетериторіальних мов, тобто мов, які традиційно використовуються меншістю населення країни, однак не повʼязані з конкретним регіоном, як-от їдиш або ромська мова. В той же час Хартія не має своїм обʼєктом (1) мови, які є менш поширеними в країні, а також (2) мовні меншини та національні меншини, хоча Хартія й впливає на становище таких меншин. Відповідно, оскільки російська мова не є в Україні ані регіональною, ані міноритарною, ані нетериторіальною мовою, то в тому переліку їй і не місце. Це не означає, що на російську мову перестали поширюватися положення ст. 10 Конституції України, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, Закону України «Про національні меншини» та інших правових актів.

Уявіть собі, що нарешті це сталося! Відтепер урумська і румейська мови надазовських греків офіційно перебувають у переліку мов, на які поширюється дія Європейської хартії реґіональних і міноритарних мов! І оскільки ця подія є історичною, то, вважаю, в історії має бути зафіксовано й те, що урумська і румейська мови потрапили до цього списку в першу чергу завдяки наполегливості учасників ГО «Надазовські греки: уруми і румеї», які не зупинилися навіть попри те, що наше звернення було відхилено Держслужбою з питань етнополітики та було проігноровано як Федерацією грецьких товариств України, так й іншими громадськими організаціями, які позиціонують себе представниками і захисниками інтересів урумів і румеїв.

https://roumeika.gr/ За цим посиланням тепер можна ознайомитися з записами румейських пісень, текстів, усної традиції з родинного архіву Хаджинових. На світлині Олімпіада та Едуард Хаджинови Основна публікація 👉 https://www.facebook.com/share/p/18UCZuAnxH/?mibextid=wwXIfr

На організованому Державною службою з етнополітики заході до Дня міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття

…У протоколі НКП РСФРР від 7.1.1926 р. ми читаємо: «Скасували мову καθαρεύουσα на території СРСР, як мову чужу і незрозумілу грецьким масам, затвердили заміну її мовою δημοτική, яка є загальновживаною, зрозумілою для всіх літературною мовою. Водночас скасували історичну ортографію і затвердили фонетичну». Але це ще не було вирішенням поставленої задачі. У греків СРСР не існувало мовної єдності. У Криму розмовляли майже чистою димотикою, на Чорноморському узбережжі Кавказу панував понтійський діалект, цалкинський діалект в гірській частині Кавказу зазнав сильного впливу грузинської мови, а на Маріупольщині вже перші дослідники нараховували 5 різко розмежованих мовних угрупувань. Димотика, яку ввели в школах і педучилищах, в дійсності не була «загальновживаною, зрозумілою для всіх мовою». Вона майже так само відноситься до багатьох місцевих діалектів, як катаревуса до димотики. По суті справи, вона вивчалась як іноземна мова… Т. Чернишова 1958

…Маріюпільська грецька література є в значній мірі новина навіть для самих маріюпільських греків. Тим більш вона зовсім невідома на Україні, чи взагалі поза межами Маріюпільщини. Пригнічена царським режимом, позбавлена друкарського варстату, загнана своєю ж «власною» грецькою буржуазією, що визнавала лише стару церковну або так звану «очищену» закордонну грецьку мову, література на місцевій народній мові все ж уперто пробивала свій шлях і виконувала свою клясову функцію. Не зважаючи на довгий культурний гніт, на жорстоку русифікацію з боку царату, подібно до вогню, що його засипано сміттям, у грецьких селянських масах Маріюпільщини продовжувала зростати література… …Як уже сказано, ніякої літератури грецькою мовою на Маріюпільщині до 1930 р. не друковано. Одначе колись були досить поширені старовинні книги, писані старо-грецькою мовою. Ці книги, інколи досить давні (XVII віку), почасти ж видані у ХІХ віці, були або привезені ще з Криму, разом з переселенням, або одержані з-за кордону пізніше (наприклад, деякі Венеціянські видання). Цих книг і за наших часів можна де-не-де знайти по селах. Нема чого казати, що ці книги, бувши в нас колись єдиною друкованою грецькою літературою, разом з тим були перейняті старовинною февдальною ідеологією, й що грецька буржуазія та духівництво усіляко підтримували пошану до них та до тієї незрозумілої масам мови, якою вони були писані. Разом з тим поширювано зневажливий погляд на місцеву мову, що є ніби псований жарґон, непридатний для літературного вжитку, мова, що її треба соромитись… …грецька буржуазія або силкувалась зрусифікуватись, ставлячись байдуже або зневажливо до всього грецького, або плекала завзятий націоналізм, орієнтуючись на «панеллінську» культуру, незрозумілу масам закордонну мову та старий етимологічний надзвичайно важкий правопис… К. Костан 1932

Справедливість у пам’яті: у Берліні вперше говоритимуть про історію «Грецької операції» НКВС та надазовських греків. Щороку у третю неділю травня Україна вшановує пам’ять жертв політичних репресій. Також травень віднедавна є місяцем, коли українська держава відзначає День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття. Ми прагнемо наповнити ці дати важливими сенсами та привернути увагу як української, так і міжнародної аудиторії до осмислення історичних подій, які впливають на сучасний стан автохтонної спільноти урумів і румеїв. 28 травня 2026 року у Берліні відбудеться публічна подія, організована громадською організацією «Надазовські греки: уруми та румеї» спільно з Pilecki-Institut, яку ми присвячуємо пам’яті надазовських греків — жертв «Грецької операції» НКВС. Більше про подію та посилання на реєстрацію —— у Facebook та Instagram.

Якось зафіксував від однієї румейки у с. Гурзуф (тепер. назва Урзуф) вирази, які вона вживала була передовсім на позначення цвітіння води, яке спостерігається у водоймах наприкінці липня - початку серпня. νιρό αυγουσ̆κ̆ιάζ' [ніро авгушчязь] – вода цвіте (кальков. "вода августиться") αυγουστινό νιρό [августино ніро] - цвіла вода (кальков. "августівська вода") Згадав це я до того, щоб нагадати: коли засинає мова, замовкають не лише слова, замовкає – цілий світогляд.

Публікую посилання на онлайн-табличку, де збираю приклади лексики, яка демонструє фонетичні особливості різних говірок румейської мови у порівнянні зі стандартною новогрецькою та понтійською мовами. Можливо, комусь буде цікаво https://docs.google.com/spreadsheets/d/1wyzU1opFo_rt04J7A85ZNVHKt13guoZcXZPPuEg2fPU/edit?usp=drivesdk

Коли говорите мені, що «румейська мова є діалектом грецької мови хоча б тому, що давньогрецька мова була, а давньорумейської не було», знайте, що в цей момент напрягаюсь не я, а італійська, португальська та деякі інші романські мови 😬

«…Історія маріупольських греків надзвичайно цікава не лише в контексті історії України, яка за останнє століття пройшла тривалий шлях створення власної державності. Приазовські греки є прикладом еволюції етносу в регіоні активних міжнаціональних контактів за умов розвитку та зміни економічних, соціальних і політичних процесів, у різних суспільно-економічних формаціях. Особливості матеріальної та духовної культури маріупольських греків (зокрема мовні), що автономно розвиваються протягом щонайменше двох сотень років, спонукають нас визначити об'єкт дослідження - маріупольських греків - як окрему етнічну групу з низкою властивих лише їй національно-культурних особливостей та обставин етногенезу. Такий підхід, зокрема, знімає досить поширену тезу дореволюційної та радянської історіографії про татаризацію еллінської культури давньогрецького населення Криму і натомість дозволяє говорити про самостійний розвиток певної етнічної частки, що відкололася від материнського етносу десь у середині І тис. н. е., в подальшому розвивалася як етнічна меншина в поліетнічному середовищі поза активними, регулярними зв'язками з еллінським культурним світом, а в епоху середньовіччя сформувалася як етнос “греки Криму”. Етнокультурні процеси, що відбувалися в його середовищі за часів татарського панування,' маловивчені. Проте з певною мірою відповідальності можна стверджувати, що на момент виселення християн з півострова в ньому відбувалися не лише асиміляційні, а й консолідаційні процеси, які грунтувалися на ідеях національно-визвольного руху “райя”. Існування двох субетнічних груп в грецькому етносі Криму, переселення разом із ними до Росії грузин, волохів, караїмів тощо, красномовно свідчило про те, що в етнічному конгломераті, який російські дорадянські історики визначали назвою “кримські християни”, грецька складова відігравала провідну роль, що зокрема підтверджується подальшою асиміляцією нею цих нечисленних етнічних компонентів. В умовах Кримського ханства релігійна орієнтація та громадянська безправність “райя” були найвпливовішими чинниками збереження ними етнічної автентичності. Переселення християн до Приазов'я наприкінці XVIII ст. надало етнічній спільноті напрочуд сприятливі умови для етнокультурного відтворення. В межах автономного Грецького округу в середовищі поселян консолідаційні процеси набули подальшого розвитку, нечисленні етнічні групи асимілювалися, етнос оформився у самостійний, що складався з двох субетнічних груп: греко-еллінів [румеїв] і греко-татар [урумів]. Розгляд основних компонентів господарського, громадського і культурного життя грецьких поселян у їхньому історичному розвитку дозволяє визначити найважливіші етапи етнічної історії меотійських греків в Україні. Її початком можна вважати 1778 р., коли значна частина християнського населення Криму, оселившись у Новоросії, стала основою маріупольської грецької громади, що згодом оформилася в етнос, який ми називаємо “маріупольські греки”...» Л. Якубова 1999 р.