inspiress

живучи в інтрижках та дешевому дофаміні, починаю забувати, як ж сильно вйобує від одного лише дотику людини, в яку безмежно закохана

приходь, покурим. навіть якщо не любиш, навіть якщо мене

світ сповнений кохання, а моє – не взаємне

не бійся бути одною – бійся бути з тими, хто тягне тебе вниз

те, що ти терпиш сьогодні, стане тим, що зламає тебе завтра

він знає, що ти слідкуєш за його соц мережами, і він також. знає, що ти гарна. знає, що ти підтримаєш, бо раніше завжди була поруч. знає, що ти на щось ще сподіваєшся, і він також. просто зараз це дійсно кінець.

з рожевими окулярами на очах спокійніше, але аж ніяк не простіше

не йди по дорозі, протоптаній іншими. створюй нові шляхи, йди по траві, а не по асфальту. ця путь може нікуди не привести, але ти навчишся створювати нове

ніколи не бачила нікого сильнішого за тебе

те, що ти втратив мене як друга, не означає, що здобув у мені ворога

how much sorrow can i take?

доля все сильніше затягує паски

do u get deja vu when she’s with u?

все буде добре, але це не означає, що все залишиться, як колись

передзвони, коли навчишся нормально до мене ставитися

u can have a lot of people around and still have no one

деякі душі доторкаються до нас так, як ніколи не змогли б торкнутися руки

люди нас покидають, але як же йдучи їм вдається залишитися?